Ухвала

від 31.03.2021 по справі 2-318/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 2-318/10

провадження № 61-4001 ск 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова установа Європейська факторингова компанія розвитку , заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про заміну сторони у виконавчих листах, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дубліката виконавчого листа,

В с т а н о в и в:

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області 16 березня 2010 року позов публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (далі - ПАТ УкрСиббанк ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволено ; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 накористь ПАТ УкрСиббанк заборгованість закредитним договором № 11351388000 від 03 січня 2009 року в розмірі 158 825,70 грн , атакож судовий збір урозмірі 1 700,00 грн, витрати наоплату інформаційно -технічного забезпеченняпри розгляді цивільної справи врозмірі 120,00 грн; на підставі рішення суду були видані виконавчі листи.

На підставі договору купівлі - продажу, укладеного 08 грудня 2011 року між ПАТ УкрСиббанк та Публічним акціонерним товариством Дельта -Банк (далі - ПАТ Дельта-Банк ), відбулось відступленняправа вимоги зазазначеним кредитним договором від ПАТ УкрСиббанк на користь ПАТ Дельта Банк .

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 січня 2018 року заяву ПАТ Дельта Банк , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Синельниківський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, ПАТ УкрСиббанк про заміну сторони виконавчого провадження задоволено; здійснено заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-318/10 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 158 825,70 грн, а також судовий збір - 1 700 грн, витрати на оплату інформаційно - технічного забезпечення при розгляді цивільної справи - 120 грн.

У березні 2020 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова установа Європейська факторингова компанія розвитку (далі - ТОВ Фінансова установа ЄФКР ) про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року заяву ТОВ Фінансова установа ЄФКР про заміну сторони у виконавчих листах, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дубліката виконавчого листа задоволено; замінено сторону (стягувача) ПАТ УкрСиббанк у виконавчих листах, виданих Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області по справі № 2-318/10, відповідно до яких солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором в розмірі 158 825,70 грн на його правонаступника ТОВ Фінансова установа ЄФКР ; поновлено пропущений строк пред`явлення виконавчих листів; видано дублікат виконавчого листа; вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року залишено без змін.

09 березня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не мали законних підстав замінювати сторону у виконавчому провадженні, а строк пред`явлення виконавчих листів до виконання закінчився ще 27 березня 2013 року, тому були відсутні правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції в частині поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, як процесуальний документ, що може бути оскаржений, передбачена пунктом 24 частини першої статті 353 ЦПК України, який відсутній у зазначеному переліку, а отже це судове рішення не підлягає касаційному оскарженню в цій частині.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено право для сторони у справі або іншої відповідної особи на оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, а тому ця постанова не підлягає касаційному оскарженню в цій частині.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи заяву ТОВ Фінансова установа ЄФКР суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки за договором про відступлення прав вимоги від 11 травня 2019 року № 1370/К до ТОВ Фінансова установа ЄФКР перейшли права вимоги за кредитними договорами, укладеними з ПАТ УкрСиббанк , зокрема й до боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , за договором від 30 січня 2019 року № 11351388001, то є підстави для заміни сторони у виконавчих листах. Також суди встановили, що оригінал виконавчого листа був втрачений не з вини стягувача, а на час їх виявлення строк пред`явлення його до виконання сплинув, тому суди дійшли висновку про необхідність поновлення цього строку та про видачу дубліката виконавчого листа.

Верховний Суд погоджується із відповідними висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також фактичним обставинам справи, встановленими судами на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження наданих доказів.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року задоволено заяву представника ТОВ Фінансова установа ЄФКР ; замінено сторону у виконавчому провадженні ПАТ УкрСиббанк у виконавчих листах, виданих Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 2-318/10, відповідно до яких солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором в розмірі 158 825,70 грн, а також судового збору в сумі 1 700,00 грн, витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення при розгляді цивільної справи в сумі 120 грн, на його правонаступника - ТОВ Фінансова установа ЄФКР ; поновлено пропущений строк для пред`явлення вищезазначених виконавчих листів до виконання; видано дублікат виконавчого листа.

Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 11 травня 2019 року № 1370/К, укладеним між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Фінансова установа ЄФКР , банк відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців - та/або поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього Договору.

Пунктом 2 договору № 1370/К передбачено, що за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи : право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, а також сплати інших платежів, передбачених умовами основних договорів, у тому числі сплати судового збору у розмірі, визначеному у рішенні суду та виконавчому листі про стягнення заборгованості тощо.

З додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги від 11 травня 2019 року № 1370/К вбачається, що ТОВ Фінансова установа ЄФКР набуло право вимоги до наступних боржників : ОСОБА_2 за договором від 30 січня 2009 року № 11351388000, та до його поручителів: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і правонаступництва.

Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При такій заміні кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України Про виконавче провадження , з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України Про виконавче провадження .

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Встановивши, що між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Фінансова установа ЄФКР було укладено договір про відступлення прав вимоги від 11 травня 2019 року № 1370/К, за умовами якого банк відступив товариству право вимоги за кредитним договором від 30 січня 2009 року № 11351388000, укладеним між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_2 та його поручителями: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до акта перевірки матеріалів кредитної справи ОСОБА_2 від 14 лютого 2020 року, встановлено відсутність наступних документів: виконавчого листа, виданого Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 2-318/10 відповідно до якого солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2009 року № 11351388000 в розмірі 158 825,70 грн, судового збору в сумі 1 700 грн, витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення при розгляді цивільної справи в сумі 120,00 грн, а всього - 160 645,70 грн.

Також, серед переданих стягувачу документів перевіркою було знайдено оригінали виконавчих листів, за якими встановлено, що строк пред`явлення їх до виконання на дату їх виявлення сплинув, а саме: виконавчий лист, виданий Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 2-318/10, відповідно до якого солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2009 року № 11351388000 160 645,70 грн. Боржник - ОСОБА_3 ; виконавчий лист, виданий Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області у справі № 2-318/10, відповідно до якого солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ УкрСиббанк заборгованість за кредитним договором від 30 січня 2009 року № 11351388000 160 645,70 грн. Боржник - ОСОБА_1 .

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа.

Обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) викладено такий правовий висновок: Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку .

Встановивши, що виконавчий лист, виданий в цій справі, був втрачений та наявні підстави для поновлення строку для пред`явлення його до виконання, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про видачу дубліката втраченого виконавчого листа.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, однак оскаржувані судові рішення в вказаній частині не можуть бути переглянуті в касаційному порядку, а тому наведені заявником доводи щодо безпідставного поновлення цього строку не можуть братися до уваги.

У зв`язку із вищезазначеним, Верховний Суд вважає, що відсутні правові та фактичні підстави для скасування ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2021 року, в частині вимоги про видачу дубліката виконавчого листа.

Зазначені ОСОБА_1 у касаційній скарзі інші аргументи, в частині оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо вимоги про заміну сторони у виконавчих листах та видачу дубліката виконавчого листа, Верховний Суд також вважає необґрунтованими та виключно її суб`єктивними судженнями, оскільки вони зводяться до незгоди з обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, в частині оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо вимог про заміну сторони у виконавчих листах та видачу дубліката виконавчого листа, вбачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

У відповідності до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частинами четвертою-шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2021 року в справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова установа Європейська факторингова компанія розвитку , заінтересовані особи (боржники): ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , про заміну сторони у виконавчих листах, поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дубліката виконавчого листа.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. А. Стрільчук