Ухвала

від 23.04.2021 по справі 761/18817/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 761/18817/17

провадження № 61-6447ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом

до ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати та розподілити між сторонами 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до

ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням уточнень, в порядку поділу спільного майна просив: визнати за ним право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,3 кв. м; об`єкт незавершеного будівництва - індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 та меблі, речі побутового призначення, обладнання та побутову техніку, які в ньому знаходяться; земельні ділянки площею 0,2500 га, площею 0,0598 га та площею 0,1183 га, по АДРЕСА_2 ; вантажний фургон марки Mercedes-Benz, модель Sprinter 313, 2005 року випуску. За ОСОБА_1 відповідач просив в порядку поділу спільного майна подружжя визнати право власності на: квартиру

АДРЕСА_3 загальною площею 139,9 кв. м, а також меблі, речі побутового призначення, обладнання та побутову техніку, які в ній знаходяться; житловий будинок АДРЕСА_4 , а також земельні ділянки під ним; легковий автомобіль марки Subaru, модель Outback, 2011 року випуску; легковий автомобіль марки Suzuki, модель Jimny, 2015 року випуску; легковий автомобіль марки Honda, модель Accord 2.4, 2004 року випуску. Також просив стягнути з нього на користь позивача компенсацію різниці вартості присуджених сторонам часток у спільному майні, яку він попередньо вніс на депозит суду.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1

та ОСОБА_3 визначене у рішенні суду майно та проведено його поділ між сторонами.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 : 1/2 частину грошових коштів, розміщених станом на станом на 17 березня 2015 року на поточному рахунку № НОМЕР_1 у гривні, відритому у публічному акціонерному товаристві ОТП Банк на ім`я фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , у розмірі 2 622, 62 грн; 1/2 частину грошових коштів, розміщених станом на станом на 17 березня 2015 року на поточному рахунку № НОМЕР_2 у євро, відкритому у банківській установі

у Республіці Австрія - Unicredit Bank Austria AG на ім`я ОСОБА_3

та ОСОБА_1 у розмірі 35 320, 17 євро; 1/2 частину грошових коштів, внесених ОСОБА_3 до статутного капіталу при заснуванні товариства з обмеженою відповідальністю КАПІТАЛ-АГРО у розмірі 21 000 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 та вимог зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 08 листопада

2019 року в частині визнання спільною власністю подружжя та розподілу між сторонами нерухомого майна, транспортних засобів та грошових коштів (окрім грошових коштів, розміщених станом на 17 березня 2015 року

на поточному рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в банківський установі

у Республіці Австрія Unicredit Bank Austria AG на ім`я ОСОБА_3

та ОСОБА_1 ) скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визначене у постанові майно, проведено його поділ.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 927 585, 86 грн різниці вартості отриманого у власність майна.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

14 квітня 2021 року до Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 756/13997/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі

№ 489/3573/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 213/3626/14-ц,

від 13 лютого 2019 року у справі № 574/4561/15-ц, від 26 вересня 2019 року

у справі № 0417/9720/2012 та постановах Верховного Суду України

від 03 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15

(пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Посилання заявника на неврахування судом апеляційної інстанції

при ухваленні оскаржуваного судового рішення роз`яснень, які містяться

у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року

№ 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , не є визначеною частиною другою

статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказав, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції отримано 16 березня 2021 року, що підтверджується копією заяви про виготовлення та видачу судового рішення та є підставою на підставі частини другої

статті 390 ЦПК України для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 394 ЦПК України визначено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Керуючись статтями 389, 390, 3 94, 395ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року .

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року.

Витребувати з Шевченківського районного суду міста Києва вищезазначену цивільну справу (№ 761/18817/17).

Надіслати ОСОБА_3 копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити йому право подати відзив на касаційну скаргу, який

за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 07 травня 2021 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншому учаснику справи.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

В. В. Шипович