Постанова від 20.04.2021 по справі 920/1202/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа№ 920/1202/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Станіка С.Р.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання Макуха О.А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційних скарг Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми, Заступника військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України

на рішення Господарського суду Сумської області

від 13.07.2020 (повний текст рішення складено 23.07.2020)

у справі № 920/1202/19 (суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Заступника військового прокурора Сумського гарнізону

Центрального регіону України в інтересах держави в особі

1.Міністерства оборони України

2.Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська Девелоперська Компанія

про зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Сумського гарнізону (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач-1) та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми (далі - позивач-2) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко (далі - ТОВ Инеко , відповідач) про зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.07.2020 у справі № 920/1202/19 в задоволенні позову Заступника військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України 2. Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська Девелоперська Компанія , про зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - відмовлено. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко 15 250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко 15 250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Суми та Заступник військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України оскаржили його в апеляційному порядку, просили скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги позовної заяви в повному обсязі.

Під час розгляду справи апеляційним судом, відповідач подав розрахунок суми витрат Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко на професійну правничу допомогу адвоката, за текстом якого просив розподілити вказані витрати разом з іншими судовими витратами при винесені постанови по справі. Згідно наданого заявником розрахунку останній просив стягнути 3 000, 00 грн. за підготовку відзиву та по 3 500, 00 грн. за представництво інтересів в Північному апеляційному господарському суді 10.11.2020 та 22.12.2020, всього 10 000, 00 грн.

Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу, позивач-2 подав клопотання про зменшення їх розміру, вказуючи на те, що судове зсідання 10.11.2020 не відбулось, а заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат є неспівмірним та значно завищеим.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021, повний текст якої складено 06.04.2021, апеляційні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми та Заступника військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України залишено без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 13.07.2020 у справі № 920/1202/19 - без змін. Питання щодо розподілу судових витрат під час винесення цієї постанови апеляційним судом не вирішувалось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2021 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко про розподіл судових витрат, понесених в зв`язку з розглядом апеляційних скарг Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми та Заступника військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України у справі №920/1202/19 на 20.04.2021.

В судове засідання апеляційної інстанції 20.04.2021 з`явився представник позивача-2, представники прокуратури, позивача-1, відповідача, третіх осіб 1 та 2 не з`явились не зважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи шляхом направлення їм відповідної ухвали суду, яку на наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями отримано уповноваженими представниками прокуратури, позивача-1 та третьої особи 13.04.2021, а уповноваженими представниками відповідача та третьої особи-2 - 14.04.2021.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

За змістом ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки в судове засідання 20.04.2021 представники прокуратури, позивача-1, відповідача, третіх осіб 1 та 2, явка яких обов`язковою не визнавалась, не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали, апеляційний суд вважав за доцільне справу за заявою відповідача про розподіл судових витрат розглядати за відсутності цих представників за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача-2 в даному судовому засіданні надав пояснення, в яких заперечив проти задоволення заяви про розподіл судових витрат, вказуючи на їх не співрозмірність.

Розглянувши наявні матеріали справи, заяву про стягнення 10 000, 00 грн. судових витрат, обговоривши доводи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко , апеляційний суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткової постанови та покладення на Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми частково судових витрат, понесених в зв`язку з апеляційним переглядом рішення Господарського суду Сумської області від 13.07.2020 у даній справі.

За приписами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити це питання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом (ч. 8 ст. 129 ГПК України) на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст. 126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. В зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих положень необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів на підтвердження фактичного здійснення таких витрат учасником справи.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність порядку. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, передбаченому цим Законом.

Визначення договору про надання правової допомоги також міститься в ст.1 вказаного Закону, відповідно до якої договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 ЦК України. Зокрема, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, які встановлені договором (ст. 903 ЦК України ).

Положеннями ст. 632 ЦК України врегульовано поняття ціни договору, зокрема, визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

За змістом ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем до матеріалів справи долучено витяг з Договору про надання правової (правничої) допомоги № 111/19 від 11.11.2019, копії Додатку № 3 від 13.12.2019 до Договору, акту прийняття-передачі від 22.09.2020 до Договору на суму 3 000, 00 грн., акту прийняття-передачі від 10.11.2020 до Договору на суму 3 500, 00 грн., платіжного доручення № 200 на суму 3 500, 00 грн. та платіжного доручення № 201 від 04.12.2020 на суму 3 500, 00 грн.

Дослідивши наданий відповідачем (заявником) розрахунок та акт прийняття-передачі від 10.11.2020 до Договору на суму 3 500, 00 грн., апеляційним судом встановлено, що заявляючи вимоги про стягнення з позивачів витрат на правову допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000, 00 грн., заявником до цієї суми включено, зокрема, участь в судовому засіданні 10.11.2021.

Проте, як встановлено матеріалами справи, судове засіданні в Північному апеляційному господарському суді 10.11.2021 не відбулось, а в наданому заявником акті прийняття-передачі від 10.11.2020 зазначено, що адвокат здійснив підготовку до участі в судовому засіданні, узгодив позицію з клієнтом та прибув за адресою суду до м. Києва з м. Суми у визначений день та час. Однак факт прибуття адвоката в суд не може вважатись участю в судовому засіданні, яке тим більше не відбулось, а може лише свідчити про понесення стороною витрати на проїзд, які як й підготовку до судового засіданні та узгодження позиції з клієнтом неможливо видокремити із наданого заявником акту.

З огляду на наведене, сукупність доказів щодо витраченого адвокатами часу на підготовку відзиву на апеляційну скаргу та участь представника в судовому засіданні 22.12.2020, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, наявність клопотання позивача-2 про зменшення розміру судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг й виконаних робіт та ціною позову, однак підлягає частковому задоволенню в розмірі 6 500, 00 грн. (за вирахуванням заявлених витрат на суму 3 500, 00 грн. згідно акту прийняття-передачі від 10.11.2020 до Договору).

За приписами ч. 1ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми та Заступника військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 13.07.2020 у справі № 920/1202/19 про відмову в задоволенні позову - без змін, судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги відповідачеві на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на позивачів 1 та 2.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/1202/19 задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотськи й, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко (40021, Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 165/57, ідентифікаційний код 38244561) 3 250, 00 грн. судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми (40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 165, ідентифікаційний код 26622590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко (40021, Сумська обл., м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 165/57, ідентифікаційний код 38244561) 3 250, 00 грн. судових витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказів доручити Господарському суду Сумської області.

Матеріали справи № 920/1202/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 23.04.2021

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.Р. Станік

К.В. Тарасенко