Ухвала від 21.05.2021 по справі 920/1202/19

УХВАЛА

21 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 920/1202/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглядаючи матеріали касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Суми на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 (колегія суддів: Дикунська С. Я., Станік С. Р., Тарасенко К. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 (суддя Соп`яненко О.Ю.) у справі

за позовом заступника військового прокурора Сумського гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі 1. Міністерства оборони України, 2. Квартирно - експлуатаційного відділу міста Суми, до Товариства з обмеженою відповідальністю Инеко , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська Девелоперська Компанія про зобов`язання звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

06.05.2021 Квартирно - експлуатаційний відділ міста Суми звернувся із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021, повний текст якої підписаний 06.04.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Уркевич В. Ю.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) вона подається з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу .

Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу , крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: 1) формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах, 2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; 3) зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 4.6. постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Звідси скаржник має вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, та який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України , наявний щодо цієї норми права в даному випадку з урахуванням правової позиції викладеної в пункті 4.6. постанови Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на те що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, її слід залишити без руху із наданням строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, а саме, скаржник має вказати яку саме конкретну, чітко визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому полягає саме неправильне застосування або порушення даної норми права, і який саме з чотирьох наведених випадків, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, наявний щодо цієї норми права в даному випадку.

Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він установлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді не зазначення підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати суду докази такого направлення.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Судом встановлено, що вона також не відповідає вимогам статті 288 ГПК України.

Відповідно до статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 30.03.2021, повний текст підписаний 06.04.2021. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 26.04.2021.

Касаційну скаргу подано 06.05.2021, тобто скаржником пропущений строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови ним було отримано 19.04.2021 та у зв`язку з карантинними обмеженнями не було можливості ознайомитися з повним текстом раніше. На підтвердження отримання постанови, скаржник додав до касаційної скарги копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 з власним вхідним номером скаржника № 938 від 19.04.2021 та копію конверту суду апеляційної інстанції (ШКІ 0411634163689).

Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними, оскільки наданий доказ - копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 з власним вхідним номером скаржника - є неналежним, з огляду на те, що дана відмітка проставляється власноруч Скаржником, який є зацікавленою особою, а не незалежним органом. Згідно з номером ШКІ 0411634163689 на копії конверту суду апеляційної інстанції, постанова була отримана 15.04.2021. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 05.05.2021, а касаційна скарга, як вже було зазначено, подана лише 06.05.2021. Скаржником не наведено в клопотанні обґрунтованих доводів щодо неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк зумовленої обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, для встановлення факту, чи була касаційна скарга подана в межах строку, скаржнику потрібно надати до Верховного Суду мотивоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 169, 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу міста Суми залишити без руху до 21.06.2021.

2. Встановити Квартирно - експлуатаційному відділу міста Суми строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Квартирно - експлуатаційному відділу міста Суми надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич