Постанова

від 26.04.2021 по справі 910/16301/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2021 р. Справа № 910/16301/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попікової О.В.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 (повний текст складено 12.01.2021)

у справі №910/16301/20 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бінестар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"

про стягнення 195988,39 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У жовтні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Бінестар (далі - ТОВ Бінестар ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕОС-УКБ (далі - ТОВ ГЕОС-УКБ ), у якій просило стягнути з ТОВ ГЕОС-УКБ 189 620,99 грн, що складається з: 183 164,21 грн - основний борг, 1 291,16 грн - 3% річних, 1,00 грн - інфляційні втрати та 5 164,62 грн неустойка.

У листопаді 2020 ТОВ Бінестар подало заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з ТОВ ГЕОС-УКБ 183 164,21 грн - основного боргу, 2 312,07 грн - 3% річних, 9 248,28 грн - неустойки та 1 263,83 грн - інфляційних, що разом складає 195 988,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ Бінестар посилається на статті 11, 530, 536, 549,625, 629, 837, 853, 879 ЦК України, статті 193, 231, 343 ГК України та вказує про неналежне виконання ТОВ ГЕОС-УКБ зобов`язання за договором №18-05 від 04.02.2019 щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ГЕОС-УКБ" на користь ТОВ "Бінестар" 183164,21 грн. основної заборгованості, 9188,44 грн. неустойки, 2297,06 грн. 3% річних, 1263,83 грн. інфляційних втрат та 2938,71 грн. судового збору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що роботи виконані позивачем за договором №18-05 від 04.02.2019 на суму 183 164, 21 грн є такими, що прийняті відповідачем, а отже підлягають оплаті.

Враховуючи, що ТОВ Геос-УКБ роботи за договором не оплатило, вимоги про стягнення неустойки, інфляційних та 3% річних є обґрунтованими. Вимоги про стягнення інфляційних втрат задоволенню підлягають саме заявленому позивачем до стягнення розмірі - 1 263,83 грн, хоч згідно з проведеним судом розрахунком інфляційні втрати є більшими, ніж заявлено до стягнення. Задовольняючи частково вимоги про стягнення 3% річних та неустойки господарський суд першої врахував початок періоду прострочення з 26.06.2020 по 25.11.2020.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ТОВ ГЕОС-УКБ звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 в частині часткового задоволення позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ Бінестар відмовити, в іншій частині - залишити оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 без змін.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги ТОВ ГЕОС-УКБ посилається на неповне з`ясування господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справі і які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Зокрема ТОВ ГЕОС-УКБ вказує, що обставина про отримання ним листів та акту приймання виконаних робіт є недоведеною. Крім того, ТОВ ГЕОС-УКБ вважає що місцевим господарським судом не взято до уваги, що підписання договору передувало настанню загальнонаціонального карантину, яке є форс-мажорною обставиною, що об`єктивно унеможливлює виконання передбачених умовами договору зобов`язань.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 апеляційну скаргу ТОВ "ГЕОС-УКБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/16301/20 залишено без руху; запропоновано ТОВ "ГЕОС-УКБ" протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду: докази доплати судового збору у розмірі 1501,07 грн.; докази надсилання апеляційної скарги позивачу - ТОВ "Бінестар" за адресою: 04201, м.Київ, вул. Михайла Майорова, 7, офіс 977; клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/16301/20 з відповідним обґрунтуванням.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 задоволено клопотання ТОВ "ГЕОС-УКБ" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/16301/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГЕОС-УКБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/16301/20. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/16301/20 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи.

ТОВ "Бінестар" надало відзив на апеляційну скаргу ТОВ ГЕОС-УКБ , у якому проти наведених ТОВ Бінестар у апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

04.02.2019 ТОВ ГЕОС-УКБ (як замовник) та ТОВ Бінестар (як виконавець) уклали договір №18-05 (далі - договір), за умов п. 1.1. якого, виконавець зобов`язався на свій ризик з матеріалів замовника (продаж) виконати та надати замовнику комплекс робіт по монтажу декоративних корзин зовнішніх блоків кондиціонерів на об`єкті замовника: Адміністративно-житловий будинок по вулиці Митрополита Василя Липківського (Урицького), 35 у Солом`янському районі міста Києва . В подальшому на позначення усього переліченого в п.1.1. вживатимуться скорочення матеріали , роботи та об`єкт .

Відповідно до п. 1.2. договору замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи, вказані в п. 1.1. договору.

Умовами п. 2.1. договору сторони погодили, що початок виконання робіт - з моменту підписання даного договору. Строк закінчення робіт - 29.03.2019.

Загальна вартість договору формується та зазначається в договірній ціні (додаток №1 до договору, що є його невід`ємною частиною), яка є твердою. На момент підписання цього договору загальна його сума становить 183 164,21 грн, в тому числі ПДВ - 30 527,37 грн (п. 2.5. договору).

Згідно з п. 3.1.1. договору замовник зобов`язаний проводити фінансування виконання робіт виконавцем.

Умовами п. 3.2.1., 3.2.2., 3.2.6 договору сторони визначили, що виконавець зобов`язаний виконувати роботи власними та залученими силами і засобами в порядку та на умовах, передбачених даним договором, відповідно до проектно-кошторисної та робочої документації, вимог ДБН, нормативно-правових актів. Виконання робіт за даним договором з матеріалів, виробів і конструкцій замовника здійснювати лише після отримання останніх від замовника на підставі видаткової накладної (продаж) підписаної уповноваженими представниками замовника та виконавця. Щомісячно до 26-го числа поточного (звітного) місяця надавати замовнику довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма №КБ-2в).

Згідно з п. 3.6. договору, за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності з п. 5.1. договору щомісячно до 26-го числа поточного (звітного) місяця виконавець надає замовнику для погодження два екземпляра довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3) та два екземпляра актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), підписаних зі свого боку та письмово погоджених: технічним наглядом, начальником дільниці та інженером з якості замовника; належним чином оформлені та підписані акти індивідуального та комплексного випробування та акти про прийняття результатів виконаних за даним договором робіт; виконавчу документацію (якщо вона обов`язкова для виконання даних робіт).

Замовник зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повідомлення, актів та документації, перелічених в пунктах 5.1. даного договору, отримання підписаних з боку виконавця актів, що вказані в пунктах 3.2.4., 3.2.12. даного договору забезпечити прийом виконаних робіт та передати виконавцеві один екземпляр підписаного зі свого боку акту приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в). При виникненні зауважень до виконаних робіт замовник зобов`язується у вказаний термін надати виконавцеві письмову мотивовану відмову від прийому робіт та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (п. 5.2. договору).

Згідно з п. 5.3. договору акт приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в), підписаний уповноваженими представниками обох сторін, є підставою для сплати суми замовником, вказаної в акті вартості робіт, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання цього акту, за умови надходження коштів від замовника будівництва.

За порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 6.3. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 29.03.2019.

У додатку №1 до договору - договірна ціна, сторони зокрема визначили найменування робіт: монтаж декоративних корзин зовнішніх блоків кондиціонерів, ціна (з ПДВ): 183 161,21 грн.

Згідно з видатковою накладною №288 від 19.04.2019 ТОВ Бінестар отримало від ТОВ ГЕОС-УКБ матеріали для виконання робіт за договором на суму 573 262,40 грн; згідно з видатковою накладною №376 від 29.05.2019 - на суму 329 800, 00 грн.

ТОВ Бінестар було складено акт приймання виконаних будівельних робіт за договором №18-05 від 04.02.2019 форми КБ-2в на загальну суму 1 086 226,61 грн.

Вартість виконаних ТОВ Бінестар робіт за договором становить 183 164,21 грн (1 086 226,61 - 573 262,40 - 329 800,00).

25.02.2020 за №0100177957750 та 23.03.2020 за №0100179098703 ТОВ Бінестар направило на адресу ТОВ ГЕОС-УКБ акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 за договором №18-05 від 04.02.2019 (підтверджується копіями описів вкладення в цінні листи поштових відправлень, фіскальними чеками поштового відділення та накладними №№ 0100177957750, 0100179098703); згідно з відомостями з сайту АТ Укрпошта поштове відправлення №0100177957750 ТОВ ГЕОС-УКБ отримало 13.03.2020, а поштове відправлення №0100179098703 було передано на зберігання.

06.05.2020 ТОВ Бінестар направило на адресу ТОВ ГЕОС-УКБ лист (вих. №20/05-06), у якому запросило останнього для підписання актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 за договором №18-05 від 04.02.2019, а також для погодження та врахування зауважень надало проекти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 за договором №18-05 від 04.02.2019, із зауваженням про те, що оригінали вказаних актів вже підписані начальником дільниці Качеровським Т.Ю. , інженером виробничого-технічного відділу Стасюком М.В., інженером технічного контролю Гольдриним С.В., начальником відділу якостей Сас-Жураковським Ю.І. та представником замовника Лучкань В.О. (підтверджується копією опису вкладення в цінний лист поштового відправлення №0100179786588 та фіскальним чеком); згідно з відомостями з сайту АТ Укрпошта поштове відправлення №0100179786588 ТОВ ГЕОС-УКБ отримало 03.06.2020).

ТОВ ГЕОС-УКБ акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 за договором №18-05 від 04.02.2019 не підписало. Матеріали справи не містять мотивованої відмови ТОВ ГЕОС-УКБ від прийому робіт та підписання акту приймання виконаних робіт. Доказів направлення ТОВ Бінестар або отримання останнім такої відмови ТОВ ГЕОС-УКБ не надало.

Предметом розгляду у цій справі є обґрунтованість вимог ТОВ Бінестар до ТОВ ГЕОС-УКБ про стягнення суми основного боргу та нарахованих на неї 3% річних, інфляційних та неустойки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

У відповідності з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України).

За визначенням частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 6, 627, 628 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 180 ГК України в свою чергу встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів ( частина 1 статті 181 ГК України).

У відповідності зі статтею 509 ЦК України та статтею 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України, яка кореспондуються зі статтею 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений сторонами спору договір є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частини 1, 2 статті 837 ЦК України).

За приписами частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, відповідно до положень статей 853, 882 ЦК України, якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №910/6002/18, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 12.06.2019 у справі №910/6002/18.

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Колегія суддів зазначає, що, враховуючи положення статей 853, 882 ЦК України, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте відповідач свої обов`язки з прийняття спірних робіт не виконав, акти та довідки залишив непідписаними без належних пояснень. Подібний правовий висновок щодо застосування вказаних норм права, якими унормовуються спірні правовідносини в цій справі, викладено у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18 та від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, правовідносини в яких є подібними з правовідносинами у цій справі.

Як встановлено вище, позивач, неодноразово направляв на адресу ТОВ ГЕОС-УКБ акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 за договором №18-05 від 04.02.2019, які останнє не підписало. Матеріали справи не містять мотивованої відмови ТОВ ГЕОС-УКБ від прийому робіт та підписання акту приймання виконаних робіт. Доказів направлення на адресу ТОВ Бінестар або отримання останнім такої відмови, ТОВ ГЕОС-УКБ не надало.

Щодо тверджень апеляційної скарги про неотримання направлених на його адресу листів та актів позивача колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ Бінестар направляло на адресу ТОВ ГЕОС-УКБ 25.02.2020 за №0100177957750 та 23.03.2020 за №0100179098703 акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 за договором №18-05 від 04.02.2019 (підтверджується копіями описів вкладення в цінні листи поштових відправлень, фіскальними чеками поштового відділення та накладними №№ 0100177957750, 0100179098703); згідно з відомостями з сайту АТ Укрпошта поштове відправлення №0100177957750 ТОВ ГЕОС-УКБ отримало 13.03.2020, а поштове відправлення №0100179098703 було передано на зберігання; 06.05.2020 ТОВ Бінестар направило на адресу ТОВ ГЕОС-УКБ лист (вих. №20/05-06), у якому запросило останнього для підписання актів виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 за договором №18-05 від 04.02.2019, а також для погодження та врахування зауважень надало проекти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість робіт форми КБ-3 за договором №18-05 від 04.02.2019, із зауваженням про те, що оригінали вказаних актів вже підписані начальником дільниці, інженером виробничого-технічного відділу, інженером технічного контролю, начальником відділу якостей та представником замовника (підтверджується копією опису вкладення в цінний лист поштового відправлення №0100179786588 та фіскальним чеком); згідно з відомостями з сайту АТ Укрпошта поштове відправлення №0100179786588 ТОВ ГЕОС-УКБ отримало 03.06.2020).

Крім того місцевим господарським судом дана належна оцінка твердженням ТОВ ГЕОС-УКБ про ненадання ТОВ Бінестар належних доказів направлення ТОВ ГЕОС-УКБ листів та актів разом з довідками про вартість будівельних робіт і витрат та доказів їх отримання, оскільки відомості про їх направлення відсутні системі на веб-сайті ПАТ Укрпошти . Зокрема господарський суд першої інстанції визнав такі твердження необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог абз. 3 статті 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, про міжнародні реєстровані поштові відправлення - у строки, передбачені актами Всесвітнього поштового союзу, про міжнародні поштові перекази - у строки, передбачені міжнародними угодами про обмін поштовими переказами.

Надані ТОВ ГЕОС-УКБ з відзивом на позовну заяву роздруківки веб-сайту АТ Укрпошти свідчать, що відповідачем здійснювалася перевірка відправлень за №№0100177957750, 0100179098703, №0100179786588 - 24.11.2020, тобто після спливу шестимісячного строку. В свою чергу ТОВ Бінестар , звертаючись до господарського суду з позовною заявою у цій справі, надав роздруківки трекінгу поштових відправлень на адресу ТОВ "ГЕОС-УКБ", які були зроблені у межах шестимісячного строку від дати прийняття відправлення для пересилання.

Відтак надані позивачем копії описів вкладення у цінні листи поштового відправлення та фіскальних чеків №№0100177957750, 0100179098703, №0100179786588 є належними доказами направлення відповідачу акту виконаних робіт по договору.

Посилання ТОВ ГЕОС-УКБ на введення загальнонаціонального карантину, що за твердженням останнього, унеможливлює отримання листів та актів, а отже і надати свої заперечення, оцінюються колегією суддів апеляційної інстанції критично, оскільки ТОВ ГЕОС-УКБ не надало належних доказів на підтвердження цієї обставини, а також того, що умови праці для працівників ТОВ ГЕОС-УКБ було змінено тим чи іншим чином (як вказує ТОВ ГЕОС-УКБ у апеляційній скарзі - на період карантину ТОВ ГЕОС-УКБ працював на віддаленому режимі), що підтверджується зокрема переліком додатків до відзиву на позовну заяву та до апеляційної скарги. Водночас, зміна умов праці у будь-якому разі за своїм змістом передбачає виконання посадових і службових обов`язків. Передача документів та комунікація співробітників при запровадженні такої форми роботи залежить від ефективної організації роботи самою організацією. Особа може на власний розсуд реалізовувати організацію внутрішньої діяльності, однак невиконання нею взятих на себе зобов`язань внаслідок таких заходів не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об`єктивний, істотний характер.

При цьому, як встановлено вище, ТОВ ГЕОС-УКБ поштове відправлення №0100177957750 отримало 13.03.2020, а поштове відправлення №0100179786588 - 03.06.2020.

Водночас, колегія судів апеляційної інстанції зауважує, що відповідач жодними належними засобами доказування не підтвердив невиконання позивачем робіт на заявлену до стягнення суму основної заборгованості. Зі змісту поданих позивачем відзиву та апеляційної скарги вбачається, що ТОВ ГЕОС-УКБ не заперечує проти обсягу виконаних позивачем робіт, а зауважує на тому, що позивачем не дотримано встановлений договором порядок підписання актів та довідок.

Колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції ТОВ ГЕОС-УКБ вказувало, що позивач виконав роботи з неякісних матеріалів; місцевим господарським судом такі доводи не було прийнято до уваги, оскільки відповідно до умов договору роботи позивачем виконувалися з матеріалів замовника (п.1.1., 3.2.2. договору) та відповідно до пункту 3.1.4 договору саме відповідач повинен здійснювати контроль за якістю виконаних робіт. За наявності заперечень щодо якості виконаних позивачем робіт, відповідач мав право на вчинення дій обумовлених пунктами 3.3.5, 3.3.6, 3.3.8 3.3.9, 3.3.10 договору, а також приписами статті 858 ЦК України, що відповідачем зроблено не було.

За текстом апеляційної скарги ТОВ ГЕОС-УКБ не вказує на незгоду з такими висновками місцевого господарського суду.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що роботи за вказаними актами вважаються прийнятими, а замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухилився від прийняття робіт, адже не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а отже, зобов`язаний оплатити роботи, виконані за договором.

Враховуючи норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, зокрема те, що відповідно до положень статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, взявши до уваги встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ТОВ Бінестар в частині стягнення суми основної заборгованості.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, неустойки та інфляційних колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Оскільки надати мотивовану відмову від підписання акту або прийняти роботи та підписати акт відповідач мав до 18.06.2020, а за відсутності мотивованої відмови, роботи у вказаний строк є такі, що прийняті відповідачем, останнім днем оплати є 25.06.2020.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (підпункт 3.2 пункт 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

При цьому індекс інфляції за місяць, в якому виникло право вимоги, береться до уваги лише у разі, якщо право вимоги виникло в першій половині відповідного місяця, а індекс інфляції за місяць, в якому зобов`язання припинилося, береться до уваги лише в разі, коли зобов`язання припинилося в другій половині місяця.

Перевіривши здійснений господарським судом першої інстанції та наданий позивачем розрахунок інфляційних, з урахуванням початку періоду прострочення з 26.06.2020 по 25.11.2020, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення з відповідача підлягає 1 263,83 грн - інфляційних втрат.

При цьому апеляційний господарський суд вважає за необхідне відзначити, що, згідно з правильним розрахунком, обґрунтована сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є більшою, ніж заявлена (1 271,49 грн) позивачем до стягнення сума (згідно з розрахунком апеляційного господарського суду, здійсненим за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ips.ligazakon.net, сума інфляційних складає 3 669,15 грн), однак, враховуючи, що господарський суд розглядає справу в межах заявлених вимог, задоволенню підлягають інфляційні втрати саме заявленому позивачем до стягнення розмірі - 1 263,83 грн.

Перевіривши здійснений господарським судом першої інстанції та наданий позивачем розрахунок 3% річних, з урахуванням початку періоду прострочення з 26.06.2020 по 25.11.2020, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення з відповідача підлягає 2 297,06 грн - 3% річних, а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 9 248,28 грн неустойки, розрахованої за загальний період з 25.06.2020 по 25.11.2020.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 ЦК України).

За визначенням частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як встановлено вище, умовами п. 3.6. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати замовник сплачує виконавцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на дату прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Перевіривши здійснений господарським судом першої інстанції та наданий позивачем розрахунок неустойки, з урахуванням початку періоду прострочення з 26.06.2020 по 25.11.2020, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 9 188,44 грн, а тому позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо посилань апеляційної скарги ТОВ ГЕОС-УКБ на те, що введення постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 карантину та відповідних карантинних обмежень належить до обставин, які мають ознаки форс-мажору, що є підставою для звільнення його від відповідальності відповідно до пункту 7.1. договору колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Введення карантину не дає автоматичного права будь-якому суб`єкту підприємницької діяльності не виконувати свої договірні зобов`язання та не звільняє від відповідальності за таке невиконання перед контрагентами.

Кожен суб`єкт господарювання зобов`язаний окремо звертатися до Торгово-промислової палати України та доводити (обґрунтовувати) чи дійсно саме ця обставина (введення карантину) призвела до унеможливлення для заявника виконання конкретних договірних зобов`язань і чи не було інших (альтернативних) шляхів виконання зобов`язань.

Умовами п. 7.3. договору сторони передбачили, що доказом наявності форс-мажорних обставин є документ виданий Торго-промисловою палатою та інші документи, що підтверджують неможливість виконання сторонами своїх обов`язків з незалежних від них причин.

Однак ТОВ ГЕОС-УКБ не надано документу, який би підтверджував наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), а саме документу (сертифікату) Торгово-промислової палати України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/16301/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у справі №910/16301/20 залишити без змін.

Справу №910/16301/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту за наявності підстав, передбачених у п. 2 ч. 3 статті 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак