Постанова

від 21.04.2021 по справі 361/1623/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 361/1623/19

провадження № 61-18333св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ткачука О. С.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство ОТП Банк ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Хімексімпорт ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року у складі судді Приходька К. П. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Хімексімпорт , про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг від 30 травня 2018 року № CR 18-242/73 в загальному розмірі 1 238 529,88 грн, що складається з: 1 085 780,43 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 78 771,15 грн - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 73 978,30 грн - сума заборгованості по пені, нарахованій на прострочене тіло кредиту та прострочені відсотки за період з 20 липня 2018 року по 26 листопада 2018 року, а також судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року під головуванням судді Селезньової Т. В. позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ ОТП Банк заборгованість за договором про надання банківських послуг від 30 травня 2018 року № CR 18-242/73 (позичальник ТОВ Хімексімпорт ): 868 624,40 грн - заборгованості за кредитом, 61 154,65 грн - заборгованості за відсотками, 39 308,22 грн - пені за прострочення по кредиту, 1 303,95 грн - пені за прострочення за процентами, всього стягнуто 970 391,22 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суд від 16 жовтня 2020 року повернуто без розгляду ОСОБА_1 апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ Хімексімпорт про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою у встановленому законом порядку з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу подану ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник, звернувшись із апеляційною скаргою на судове рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, порушив визначений законом порядок подання апеляційної скарги з урахуванням Перехідних положень ЦПК України, а тому апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами необхідно повернути ОСОБА_1 без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення його апеляційної скарги без розгляду.

Заявник вказував, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення вказаних норм процесуального законодавства матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті права на справедливий суд . Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17-ц (провадження № 61-12112сво18), постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549цс19) та постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 760/10908/13-ц (провадження № 61-6св19), від 22 травня 2019 року у справі № 755/8517/18 (провадження № 61-156св19), від 17 квітня 2019 року у справі № 752/4619/18 (провадження № 61-2152св19), від 10 квітня 2019 року у справі № 152/355/17 (провадження № 61-11439св19).

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2021 року представник АТ ОТП Банк - адвокат Ігнатенко М. В. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу подану ОСОБА_1 у якому у задоволенні касаційної скарги просила відмовити, посилаючись на необґрунтованість її доводів, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Представник заявника вказує, що відповідач, звернувшись із апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції порушив визначений законом порядок подання апеляційної скарги з урахуванням Перехідних положень ЦПК України, а тому його апеляційну скаргу було правомірно повернуто заявнику без розгляду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із Броварського міськрайонного суду Київської області .

08 лютого 2021 року цивільна справа № 361/1623/19 надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2021 року справу призначено колегії суддів у складі: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (стаття 355 ЦПК України, підпункт 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті права на справедливий суд .

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами другою, третьою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 (провадження № 14-549 цс19).

Таким чином, висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України та без урахування сталої практики Верховного Суду.

При поверненні апеляційної скарги без розгляду суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами (повернення апеляційної скарги) та поставленою метою (реалізацією права на апеляційне оскарження судового рішення).

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Статтею 263 ЦПК України визначено критерії законності та обґрунтованості судового рішення. Частиною четвертою цієї статті визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункт 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Ураховуючи викладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною й обґрунтованою та підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. С. Ткачук