Ухвала

від 26.04.2021 по справі 463/3836/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 463/3836/19 пров. № А/857/7952/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Глушка І. В. суддів -Довгої О. І. Запотічного І. І.

перевіривши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі № 463/3836/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства "КАС КОНСАЛТИНГ" до заступника міського голови з питань розвитку Москаленка Андрія Олександровича, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Виконавчого комітету Львівської міської ради, про визнання протиправною і скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Львівської міської ради подав апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.2, ч.3 ст. 298 КАС України).

Відповідно до вимог частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно частини другої цієї статті учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 10 листопада 2020 року, повний текст якого складений 20 листопада 2020 року.

Апеляційну скаргу третьою особою подано через суд першої інстанції шляхом скерування на адресу суду першої інстанції засобами поштового зв`язку02 квітня 2021 року , тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, покликаючись на повернення первинної апеляційної скарги ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року та наголошуючи на тому, що повторно апеляційну скаргу подано в межах тридцятиденного строку з дати отримання ухвали про повернення апеляційної скарги.

Вирішуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу Res judicata (юридичної визначеності). Відхід від цього принципу можливий лише у разі, якщо він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Як слідує з матеріалів справи, первинна апеляційна скарга третьої особи була повернута ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Скаржником надано докази отримання копії згаданої ухвали 05 березня 2021 року.

Повторно апеляційна скарга скаржником подана поза межами визначеного процесуальним законом строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Отже держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі №826/3576/17.

Судом враховано, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак, після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно. При цьому, у разі повторного подання апеляційної скарги, до неї застосовуються ті ж вимоги, що й у випадку первинного оскарження, у тому числі й дотримання строків на подання апеляційної скарги.

Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу ІІІ КАС України.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків та за відсутності поважних причин їх пропуску.

Слід зазначити, що обставини, які слугували підставою для повернення первинно поданої апеляційної скарги, а саме ненадання доказів сплати судового збору за оскарження судового рішення, скаржником було усунуто шляхом скерування на адресу апеляційного суду платіжного доручення, однак долучення до матеріалів справи платіжного доручення без повторного подання апеляційної скарги після повернення первинної апеляційної скарги унеможливлювало його врахування судом апеляційної інстанції та прийняття будь-яких процесуальних рішень.

Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слідує, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, оскільки про повернення первинної апеляційної скарги скаржник дізнався 05.03.2021, а повторно з апеляційною скаргою звернувся лише 02.04.2021.

Так, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звернув увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу". У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".

Оскільки скаржник не навів поважних підстав, за яких апеляційна скарга подана понад визначені законом строки, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що у даному випадку вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.

Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги визначені статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим ч.5 цієї статті, оскільки скаржником додано документ про сплату судового збору в розмірі, меншому, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 N 3674-VI.

Згідно із ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону N 3674-VI визначено ставки судового збору, відповідно до якої за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Даною нормою також визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Згідно із статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2019 року становить 1921 грн.

Звідси ставка, що підлягала до сплати при поданні позовної заяви, становить 2550,00 грн (170000,00 грн * 100 *1,5).

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, становить 3825,00 грн (2550,00 грн *1,5).

Скаржником додано платіжне доручення №72 від 22.02.2021 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі № 463/3836/19 в розмірі 2881,50 грн.

Відтак, скаржнику за подання апеляційної скарги слід доплатити судовий збір у розмірі 943,50 грн (3825,00 грн - 2881,50 грн).

Вказані недоліки апеляційної скарги повинні бути усунені шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 943 грн 50 коп. за наступними реквізитами: Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - UA338999980313161206081013952; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд ;

- вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, підтверджену належними та допустимими доказами.

За таких обставин, відповідно до ст.169, ч.3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження. У разі не усунення решти зазначених вище недоліків (за умови подання у визначений строк заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин пропуску цього строку) - апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 296, 298, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Виконавчого комітету Львівської міської ради про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі № 463/3836/19 - відмовити.

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі №463/3836/19 - залишити без руху.

Встановити Виконавчому комітету Львівської міської ради десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, скерованої на поштову або офіційну електронну адресу скаржника, для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає

Суддя-доповідач І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний