Постанова

від 13.04.2021 по справі 909/722/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 909/722/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2019

у справі № 909/722/14

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "М-Туройл"

про визнання права власності на будівельні матеріали та збудованої з них конструкції на фундаменті, що включені до ліквідаційної маси боржника ПП "М-Туройл"; виключення з ліквідаційної маси банкрута вказаного майна; зобов`язання Приватного підприємства "М-Туройл" упорядкувати/відновити усю документацію щодо маси ліквідаційного майна та його складових частин

у справі про банкрутство Приватного підприємства "М-Туройл"

Учасники справи:

від ОСОБА_1 - Якубовський О. О. (адв.), ОСОБА_1 (особисто);

від ПП "М-Туройл" - Бігун Р. Д. (арб.кер.)

1. Короткий зміст заявлених вимог

1.1. 20.09.2019 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області в межах справи про банкрутство № 909/722/14 з позовом до Приватного підприємства "М-Туройл" (далі - ПП "М-Туройл", відповідач), в якому просив суд:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали (секції кованих огорож, комплекти металоконструкцій, хвіртки, тротуарної плитки, навісів, покритих ондуліновим шифером, цегляної перегородки, фундаменту) та збудованої з них конструкції на фундаменті, які розміщені по АДРЕСА_1 (позаду кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1") та включені до ліквідаційної маси боржника ПП "М-Туройл" як "тераса", огорожа, хвіртка, огорожа;

- виключити з ліквідаційної маси банкрута ПП "М-Туройл" належне ОСОБА_1 на праві власності майно, а саме: секції кованих огорож, комплекти металоконструкцій, хвіртка, тротуарна плитка, навіси, покриті ондуліновим шифером, цегляні перегородки, фундамент та збудовану з них конструкцію на фундаменті, які розміщені по АДРЕСА_1 (позаду кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1") та включені як "тераса", огорожа, хвіртка, огорожа;

- зобов`язати ПП "М-Туройл", керівником якого виступає арбітражний керуючий Бігун Р. Д., упорядкувати/відновити усю документацію щодо маси ліквідаційного майна ПП "М-Туройл" та складових його частин відповідно до вимог закону та з урахуванням прийнятих з даного приводу рішень судів.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні об`єкти нерухомого майна, незаконно включені арбітражним керуючим (ліквідатором) до ліквідаційної маси підприємства - банкрута ПП "М - Туройл", належать позивачу на праві приватної власності, що є порушенням прав та інтересів позивача на це майно.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2019 в позові було відмовлено.

2.2. В частині відмови у задоволенні вимоги про визнання права власності на будівельні матеріали (секції кованих огорож, комплекти металоконструкцій, хвіртки, тротуарної плитки, навісів, покритих ондуліновим шифером, цегляної перегородки, фундаменту) та збудованої з них конструкції рішення місцевого господарського суду мотивовано не доведеністю тих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, а також тим, що судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

2.3. В задоволенні вимоги про виключення з ліквідаційної маси банкрута ПП "М-Туройл" належного позивачу на праві власності майна, а саме: секції кованих огорож, комплекти металоконструкцій, хвіртка, тротуарна плитка, навіси, покриті ондуліновим шифером, цегляні перегородки, фундамент та збудовану з них конструкцію на фундаменті, які розміщені по АДРЕСА_1 (позаду кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1") та включені як "тераса", огорожа, хвіртка, огорожа, суд першої інстанції відмовив, оскільки вказана вимога є похідною від позовної вимоги про визнання права власності на вищевказане майно.

2.4. В задоволенні вимоги про зобов`язання ПП "М-Туройл", керівником якого виступає арбітражний керуючий Бігун Р. Д., упорядкувати/відновити усю документацію щодо маси ліквідаційного майна ПП "М-Туройл" та його складових частин відмовлено, оскільки така вимога є фактично скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора у справі, яку суд відповідно до частини третьої статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) має розглянути у ліквідаційній процедурі, а не в межах позовного провадження, за заявою учасників у справі про банкрутство, до складу яких позивач не входить.

2.5. Крім того, розглянувши у судовому засіданні 05.12.2019 клопотання позивача про призначення будівельно-технічної експертизи б/н від 04.12.2019 суд першої інстанції без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні вказаного клопотання, мотивуючи наступним:

- позовна заява надійшла до господарського суду Івано-Франківської області 20.09.2019, а клопотання про призначення експертизи 04.12.2019;

- згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, всі клопотання мають бути вирішені судом під час підготовчого провадження;

- на стадії розгляду справи по суті суд не вправі призначати експертизу з огляду на те, що наслідком призначення експертиз є зупинення провадження у справі, а в силу частини третьої статті 195 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, тобто у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;

- на стадії розгляду справи по суті не може бути зупинено провадження у справі у зв`язку з призначенням судової експертизи.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 було залишено без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2019.

3.2. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, вказавши про здійснення судом повного та всебічного дослідження усіх доказів, що містяться в матеріалах справи, а також вирішення спору з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

4.1. Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.04.2003 ТОВ "Інтерконтакт ЛТД-К" (продавець) продав ОСОБА_1 (покупець) 44/100 частини нежитлових приміщень, що розташовані в АДРЕСА_1 , загальною площею 278, 8 кв. м.

4.2. Згідно з копією технічного паспорту на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , виготовленого ОСОБА_1 станом на 15.12.2004, загальна площа приміщень по плану поверхів громадського будинку АДРЕСА_1 становить 278,8 кв. м. Дане приміщення згідно плану поверхів громадського будинку є окремим приміщенням.

4.3. Відповідно до договору про виділення частки в натурі з нерухомого майна (поділ) від 25.06.2005, сторони договору, як учасники спільної часткової власності нежитлових приміщень, що розташовані в АДРЕСА_1 , домовились про виділення в натурі та поділ між ними зазначеного нерухомого майна. Зокрема, ОСОБА_1 виділено частку 44/100 ідеальних часток нежилих приміщень, що складаються з приміщень площею 278,8 кв. м.

4.4. Відповідачем не заперечується факту належності ОСОБА_1 на праві власності майна, яке отримане ним у власність згідно вказаних договорів.

4.5. Згідно зі Статутом ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства 01.10.2014 за №01/10-14, зареєстрованого 22.10.2014, учасником товариства є ОСОБА_1 .

4.6. На підтвердження належності позивачу права власності на будівельні матеріали (секції кованих огорож, комплекти металоконструкцій, хвіртки, тротуарної плитки, навісів, покритих ондуліновим шифером, цегляної перегородки, фундаменту) та збудованої з них конструкції на фундаменті, які розміщені по АДРЕСА_1 (позаду кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1") позивач надав копії накладних, виписаних філією "Едал-Азов" ТОВ "Едал", а саме:

- № 18/б від 03.02.2006, згідно з якою ОСОБА_1 оплачено та одержано: секції огорожі ковані (великі) в кількості 1200 м. кв на суму 48000 грн; комплекти металоконструкцій (трубоматеріали діам. 219 мм - 220 м, діам.108 мм-90 м, діам.57 мм-50 м, швеллер 100 ммм-60 м, швеллер 200 мм-210 м) в кількості 5 шт. на суму 50.000 грн, загальна сума з ПДВ - 98.000 грн;

- № 26/б від 05.02.2006, згідно з якою ОСОБА_1 оплачено та одержано: секції огорожі ковані (малі) 50 м. кв. на суму 1.750 грн та хвіртку 1 шт. на суму 95 грн, разом з ПДВ 1.845 грн;

- № 141/б від 18.03.2006, згідно з якою ОСОБА_1 оплачено та одержано: ліхтар вуличний 4 шт. на суму 2.000 грн та світлову рекламу 1 компл. на суму 1.800 грн, разом з ПДВ 3.800 грн;

- № 232/б від 07.06.2006, згідно з якою ОСОБА_1 оплачено та одержано: цеглу рядову у кількості 22000 на суму 12.100 грн та шифер ондуліновий у кількості 205 шт на суму 3.669,95 грн , разом з ПДВ -15.769,95 грн;

- № 321 від 10.07.2006, згідно з якою ОСОБА_1 оплачено та одержано: супутникову антену в комплекті в кількості 2 шт, разом з ПДВ - 3.840 грн;

- № 345 від 14.07.2006, згідно з якою ОСОБА_1 оплачено та одержано: кондиціонер побутовий в комплекті 1шт. на суму 7.800 грн - з ПДВ 9.360 грн.

4.7. На підтвердження того, що позивач проводив будівельні роботи тераси по АДРЕСА_1 суду надано:

- копію кредитного договору №FR-0008 від 01.10.2007, укладеного між ВАТ "Універсальний банк розвитку та партнерства" та ОСОБА_1 про надання кредиту в іноземній валюті на суму 70.000 доларів США на поточні потреби зі строком повернення 30.09.2012; копію додаткової угоди №1 від 01.04.2008, згідно з якою внесено зміни та доповнення до кредитного договору №FR-0008 від 01.10.2007, зокрема змінено суму кредиту до 140.000 доларів США;

- копію іпотечного договору від 02.10.2007, посвідченого приватним нотаріусом Фріс І. П. та зареєстрованого в реєстрі за № Д0947, за яким іпотекодавець - ОСОБА_1 передав іпотекодержателю - ВАТ "Універсальний банк розвитку та партнерства" належне на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 як забезпечення виконання в повному обсязі зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором №FR-0008 від 01.10.2007;

- копію листа ВАТ "Івано-Франківськгаз" Івано-Франківського управління по експлуатації газового господарства № 21-36/98 від 05.02.2007, адресованого Головному архітектору міста, прокурору м. Івано-Франківська, начальнику управління з питань надзвичайних ситуацій, у якому Івано-Франківське УЕГГ вказує, що власником кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", вул. Коновальця, 227-А, самовільно, без погодження проекту з УЕГГ добудовано приміщення на газопроводі з порушенням охоронної зони і нормативної віддалі до газопроводу середнього тиску, тобто з порушенням п.4.3.7, п.4.3.15 "Правил безпеки систем газопостачання України";

- копію акту № 24 від 13.03.2008 оперативної перевірки Державною інспекцією промислової безпеки в агропромисловому комплексі і соціально-культурній сфері кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_1 , яким виявлено ряд порушень щодо прибудованої частини кафе;

- копію розпорядження Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №0318 від 13.03.2008, відповідно до якого зобов`язано ОСОБА_1 керівника кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" усунути виявлені порушення згідно з актом оперативної перевірки №24;

- копію пояснювальної записки щодо робочого проекту винесення газопроводу середнього тиску із зони забудови на АДРЕСА_1 та локальних кошторисів на зовнішні мережі.

4.8 29.12.2014 за ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1" зареєстровано право користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 2610100000:20:009:0305 площею 0,0908 га зі строком дії до 03.12.2019.

4.9. За результатами розгляду у підготовчому засіданні заяви ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , 10.07.2014 суд порушив провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "М-Туройл" (колишня назва "ПП "Еластоагрос").

4.10. Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2014 боржника - ПП "М-Туройл" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього. Арбітражний керуючий Бігун Р. Д. виконує повноваження ліквідатора боржника з 28.07.2015 (ухвала від 28.07.2015 у справі № 909/722/14).

4.11. Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2015 у справі у справі №909/722/14 суд продовжив строк ліквідаційної процедури ПП "М-Туройл" та повноваження ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4.12. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 у справі №909/722/14, яка набрала законної сили, задоволено заяву ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д., який з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 08.09.2015 дізнався, що на орендованій боржником земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:20:009:0234 знаходилося нерухоме майно, належне боржнику, а саме:

- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18.02.2014 нерухомого майна, укладений між Приватним підприємством "Еластоагрос" (ідентифікаційний код 14277739) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 38996612), нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №144;

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1") повернути в ліквідаційну масу ПП "М-Туройл" (колишня назва "Еластоагрос") нерухоме майно - нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв.м., зазначене в плані літерою А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- стягнуто з ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" в дохід державного бюджету 2.756 грн судового збору.

4.13. Після постановлення вищевказаної ухвали суду ліквідатором з`ясовано, що нерухоме майно ПП "М-Туройл" передано ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" до статутного капіталу новоствореного ним ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1-ІФ", у зв`язку з чим ліквідатор звернувся з позовом до суду про витребування майна з незаконного володіння ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1-ІФ".

4.14. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016 у справі № 909/540/16, яке набрало законної сили згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2007, витребувано у ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1-ІФ" на користь ПП "М-Туройл" майно: нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283757726101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

4.15. 01.03.2017 проведено державну реєстрацію права власності за ПП "М-Туройл": кафе площею 191,4 кв.м., тераса, загальною площею 287,9 м.кв; огорожа, загальна площа 12,8 м.кв; хвіртка, загальна площа 1,8 м.кв;, огорожа, загальна площа 4,86 м.кв; огорожа, загальна площа 32,6 м.кв., яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:20:009:0234, АДРЕСА_1, про що свідчить копія витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 22.06.2018, виготовлено відповідний технічний паспорт.

4.16. 27.10.2017 між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та ПП "М-Туройл" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:20:009:0234 загальною площею 0,1351 га, та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права сформованого станом на 14.02.2018, зареєстровано за орендарем - ПП "М-Туройл" право оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, буд. 227-А, за кадастровим номером 2610100000:20:009:0234 загальною площею 0,1351 га, строком на три роки.

4.17. У ПП "Еластоагрос" (теперішнє найменування - ПП "М-Туройл) (код 14277739), право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:20:009:0234, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, площею 0,1351, виникло на підставі договору оренди землі № 041029400192 від 29.07.2010 зі строком дії три роки.

4.18. 29.12.2014, у зв`язку з переходом до ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" права власності на нерухоме майно, придбане згідно з договором купівлі-продажу від 18.02.2014, який визнано судом недійсним (ухвала суду від 10.03.2016), зареєстровано право користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2610100000:20:009:0305 площею 0,0908 га зі строком дії до 03.12.2019, за юридичною особою - ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1", власником якого є позивач.

4.19. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачу - фізичній особі ОСОБА_1 на праві власності чи користування належала (належить) земельна ділянка, на якій розміщено спірну терасу, як прибудову до кафе, що на праві власності належить боржнику ПП "М-Туройл", як і не містять доказів передачі юридичним особам - ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" чи ПП "М-Туройл", будівельних матеріалів, придбаних позивачем згідно з накладними, доданими до матеріалів справи, у спосіб, визначений статтею 208 ЦК України, тобто, шляхом укладення письмового правочину. Таким чином, жодних правових підстав розміщувати будь-які будівельні матеріали на земельній ділянці, яка не належить позивачу, у нього не було.

4.20. Будь-яких доказів на підтвердження того, що спірне майно - тераса, як частина нерухомого майна - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яке належало та належить на праві власності боржнику - ПП "М-Туройл", було збудоване шляхом спільної участі у будівництві позивача за угодою із власником кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" - ПП "М-Туройл", позивачем суду не надано.

4.21. Надані позивачем видаткові накладні не є належними та допустимими доказами того, що вказані в них будівельні матеріали були використані при будівництві спірної тераси, хвіртки, огорожі, оскільки вони визначені лише загальними родовими ознаками, що не дає можливості встановити та підтвердити того факту, що саме ці будівельні матеріали були використані при будівництві належного ПП "М-Туройл" нерухомого майна.

4.22. Посилання позивача на кредитні та іпотечні договори, акти оперативної перевірки Державної інспекції промислової безпеки в агропромисловому комплексі і соціально-культурній сфері кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розпорядження Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, пояснювальної записки щодо робочого проекту винесення газопроводу та листа ВАТ "Івано-Франківськгаз" не є належними та допустимими доказами на підтвердження виконання позивачем будівельних робіт спірної тераси.

5. Короткий зміст касаційної скарги

5.1. 15.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020, а також рішення та протокольну ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2019 у справі № 909/722/14. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 .

6. Узагальнені доводи касаційної скарги

6.1. Суди попередніх інстанцій застосували загальні норми права щодо права власності, користування чи розпорядження майном, передбачені ЦК України, але не врахували висновки Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які стосуються визнання за особою права власності на будівельні матеріали, а не на об`єкт в цілому, в тому числі без дозвільних документів чи при самовільному будівництві, викладених в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.03.2013, від 06.09.2013 та від 13.01.2014 (реєстраційні номери в ЄДПРСР 30708205, 34569608, 36680633), пункті 7 роз`яснення Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування".

6.2. Суди порушили процесуальне законодавство, оскільки необґрунтовано та в протокольній формі відхилили подане позивачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, внаслідок чого позбавили позивача можливості додатково підтвердити законність та обґрунтованість заявлених ним вимог, встановити дійсні та фактичні обставини справи, які мають значення для її розгляду і правильного вирішення спору між сторонами.

6.3. Суди не надали належної оцінки поданим позивачем доказам, зокрема кредитним та іпотечних договорам, листам та актам перевірки ВАТ "Івано-Франківськгаз", Державної інспекції промислової безпеки в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері, проекту винесення газопроводу середнього тиску, кошторисів винесення кабельних електромереж, договору оренди земельної ділянки ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1", внаслідок чого суди дійшли хибного висновку про те, що вказані докази не мають жодного відношення до предмету спору.

6.4. Висновки судів про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він був власником чи користувачем земельної ділянки, на якій розміщена спірна тераса, є безпідставними, оскільки позивач звернувся до суду саме як власник майна, право власності на яке порушено відповідачем внаслідок його включення до складової ліквідаційної маси боржника під іншою назвою, а не як власник чи користувач земельної ділянки.

6.5. Судом першої інстанції невірно зазначено, а судом апеляційної інстанції підтверджено, що саме 01.03.2017 проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з а ПП "М-Туройл", куди входило приміщення кафе та усі його складові частини (тераса, огорожа, хвіртка, комунікації). У вказану дату проведено державну реєстрацію права власності за ПП "М-Туройл" лише на приміщення кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 191,4, що відповідало рішенню суду про повернення кафе у власність боржника і лише у червні 2018 за замовленням арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. було проведено повторну реєстрацію права власності на майно боржника, куди було незаконно включено складові кафе, орендовану земельну ділянку площею 0,1351 га, що на той момент вже не існувала і частина з якої площею 0,908 га була передана в оренду ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1".

6.6. Суди застосували до спірних правовідносин норми права, які не підлягали застосуванню. Так, застосувавши положення статті 331 ЦК України, у розумінні того, що право власності на новостворений об`єкт виникає після введення його в експлуатацію та узаконення права власності на нього, суди не врахували, що позовні вимоги стосуються визнання права власності на будівельні матеріали, використані при будівництві незавершеного об`єкта, що розміщений позаду кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", і які включені арбітражним керуючим до складу ліквідаційної маси боржника як "тераса", огорожа та хвіртка.

6.7. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишено те, що такого об`єкту нерухомого майна, як тераса не існувало, дозволи на його будівництво органами архітектури та містобудування не видавалися, документів про початок та завершення будівництва і введення в експлуатацію у жодної із сторін спору не має. При цьому суди не врахували наявність позовних проваджень, відкритих в межах справи про банкрутство, щодо скасування витягів про право власності на терасу як незаконну складову кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та скасування проведеного у жовтні 2019 року аукціону з продажу майна боржника, до складу якого також було включено терасу.

6.8. Відхиливши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи письмового доказу - висновку експертного дослідження, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

7. Узагальнені доводи інших учасників щодо касаційної скарги

7.1. Ліквідатор - арбітражний керуючий ПП "М-Туройл" Бігун Р. Д. у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив суд залишити оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, мотивуючи наступним:

- правовідносини у справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, на які посилається скаржник, не є подібними до правовідносин у цій справі, оскільки підстави позовів у цих справах і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, відтак наявні передумови для закриття касаційного провадження в частині визначених скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України;

- підставою відмови у позові слугувала недоведеність позивачем факту використання в процесі будівництва належного відповідачу нерухомого майна - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та його складових частин - тераси, хвіртки, огорожі, саме будівельних матеріалів, належних позивачу, а також участі позивача у здійсненні будівельних робіт по його зведенню, що не спростовано доводами касаційної скарги;

- доводи скаржника про невірне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статті 331 ЦК України є безпідставними, оскільки судами здійснено оцінку наданих сторонами доказів, встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовані норми матеріального права, зокрема статті 328, 331, 392 ЦК України та статті 90, 95 Земельного кодексу України;

- доводи касаційної скарги щодо порушення норм процесуального законодавства при розгляді судом першої інстанції клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та постановлення протокольної ухвали з цього приводу є безпідставними;

- доводи скаржника щодо встановлення судами обставин справи на підставі недопустимих доказів фактично зводяться до незгоди із ухваленими судовими рішеннями та стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій та переоцінки наявних у справі доказів, а тому такі доводи не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 300 ГПК України.

8. Касаційне провадження

8.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 909/722/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Огороднік К. М., Погребняк В. Я. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2021).

8.2. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2021 відкрито касаційне провадження у № 909/722/14 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2019, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 13.04.2021 о 15:00.

8.3. 18.03.2021 та 22.03.2021 до Верховного Суду надійшли заяви від ОСОБА_1 та від ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р. Д. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

8.4. Ухвалами Верховного Суду від 19.03.2021 та від 22.03.2019 згадані заяви задоволено та повідомлено учасників справи про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

8.5. В судовому засіданні 13.04.2021 скаржник та його представник підтримали доводи касаційної скарги з викладених у ній підстав, просили суд скаргу задовольнити.

Ліквідатор ПП "М-Туройл" арбітражний керуючий Бігун Р. Д. заперечував проти касаційної скарги з наведених у відзиві підстав.

8.6. У відзиві на касаційну скаргу ліквідатором ПП "М-Туройл" викладено клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України в частині наведених скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме посилання на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також в роз`ясненнях Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" (пункт 6.1 цієї постанови).

8.7. Суд касаційної інстанції відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. Натомість обґрунтуванні касаційної скарги, про яке зазначає ліквідатор ПП "М-Туройл", відсутнє посилання скаржника на висновок саме Верховного Суду, який не був врахований судами першої та апеляційної інстанцій. Скаржник вказує рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а не Верховного Суду, та роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які носять суто інформаційний та рекомендаційний характер.

9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

9.1. Діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржених судових рішень в межах доводів касаційної скарги.

9.2. Предметом розгляду у даному касаційному провадженні є позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП "М-Туройл" про визнання права власності на будівельні матеріали та збудованої з них конструкції на фундаменті, що включені до ліквідаційної маси боржника ПП "М-Туройл"; виключення з ліквідаційної маси банкрута вказаного майна; зобов`язання ПП "М-Туройл" упорядкувати/відновити усю документацію щодо маси ліквідаційного майна та його складових частин.

9.3. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне нерухоме майно було незаконно включено арбітражним керуючим (ліквідатором) до ліквідаційної маси підприємства - банкрута ПП "М - Туройл".

9.4. У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

9.5. Згідно зі статями 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За змістом права власності, визначеного у статті 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (пункт 1 статті 321 ЦК України). Позитивний аспект права власності означає можливість реалізації прав на річ (майно) без участі інших осіб, а негативний - усунення інших осіб від речі і захист її від цих осіб.

9.6. Суди попередніх інстанцій в позові відмовили з наступних підстав: не доведення обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог; відсутність доказів приналежності позивачу на праві власності чи користування земельної ділянки, на якій розміщено спірну терасу; відсутність у позивача правових підстав розміщувати будь-які будівельні матеріали на земельній ділянці, яка йому не належить; відсутність доказів передачі юридичним особам - ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" чи ПП "М-Туройл" будівельних матеріалів, придбаних позивачем згідно з наданими до матеріалів справи накладними; відсутність доказів будівництва спірного майна - тераси, як частини нерухомого майна - кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яке належало та належить на праві власності ПП "М-Туройл", шляхом спільної участі у будівництві позивача за угодою із власником кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" - ПП "М-Туройл"; неможливість ідентифікувати використаних при будівництві спірного нерухомого майна матеріалів за наданими позивачем накладними як таких, що визначені лише загальними родовими ознаками.

9.7. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами першої та апеляційної інстанцій було не в повній мірі з`ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення спору між сторонами, не досліджено всі подані докази, порушено норми процесуального права, а також невірно застосовано норми матеріального права.

9.8. Переглянувши оскаржувані судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи, враховуючи доводи касаційної скарги та визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи скаржника частково знайшли своє підтвердження, з огляну на наступне.

9.9. З встановлених судами попередній інстанцій обставин та матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.04.2003, укладеного між ТОВ "Інтерконтакт ЛТД-К" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), останнім було придбано 44/100 частини нежитлових приміщень загальною площею 278, 8 кв. м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

9.10. В подальшому 25.06.2005 було укладено договір про виділення частки в натурі з нерухомого майна (поділ), за умовами якого сторони договору, як учасники спільної часткової власності нежитлових приміщень, розташованих за вищезгаданою адресою, домовились про виділення в натурі та поділ між ними нерухомого майна. Зокрема, ОСОБА_1 виділено частку 44/100 ідеальних часток нежилих приміщень, що складаються з приміщень площею 278,8 кв. м.

9.11. Згідно з копією технічного паспорту на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1 , виготовленого ОСОБА_1 станом на 15.12.2004, загальна площа приміщень по плану поверхів громадського будинку АДРЕСА_1 становить 278,8 кв. м. Дане приміщення згідно плану поверхів громадського будинку є окремим приміщенням і відповідач не заперечує приналежність ОСОБА_1 на праві власності названого майна.

9.12. Наведене дає підстави для висновку про те, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться нерухоме майно, яке перебуває у спільній частковій власності кількох осіб.

9.13. Зокрема, за тією ж самою адресою розташоване кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та спірне нерухоме майно - тераса, огорожі та хвіртка.

9.14. Однак, обмежившись посиланням на те, що відповідачем не оспорюється право власності позивача на нерухоме майно, придбане за договором купівлі-продажу від 15.04.2003, суди попередніх інстанцій в оскаржених рішеннях не встановили, яку частку нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , складає кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", не вказали підставу набуття ПП "М-Туройл" у власність кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", чи мало кафе на момент набуття ПП "М-Туройл" у власність прибудовану (складову) частину - терасу.

9.15. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем серед іншого заявлено вимогу про визнання права власності на будівельні матеріали та збудованої з них конструкції на фундаменті, розміщеної по АДРЕСА_1 (позаду кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1"), що включено до ліквідаційної маси боржника ПП "М-Туройл" як "тераса", огорожа, хвіртка, огорожа. Водночас, розглядаючи позов, суди попередніх інстанцій не визначилися з тим, що ж саме є предметом позову та на що направлена вказана вимога позивача і обраний спосіб захисту - на будівельні матеріали чи на побудований з цих матеріалів об`єкт. Суди не встановили, як з`явилося вказане майно, його правову природу, ким і коли побудовано терасу - попереднім власником кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" чи за участю ПП "М-Туройл", чи було завершено будівництво (створення) цього майна, чи прийнято в експлуатацію та чи взагалі є можливим визнання права на будівельні матеріали (конструктивні елементи) побудованого об`єкту в залежності від його статусу (новостворене майно або об`єкт незавершеного будівництва).

9.16. Відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, відтак з огляду на заявлені позивачем вимоги підлягало встановленню, з яких саме передбачених законом підстав та у який спосіб набуто право власності на спірний об`єкт, а також які складові частини вказаного об`єкту, чого судами зроблено не було.

9.17. Суди попередніх інстанцій встановили, що 18.02.2014 між ПП "Еластоагрос" (колишня назва ПП "М-Туройл") та ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

9.18. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 у справі № 909/722/14 задоволено заяву ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р. Д., визнано недійсним згаданий договір купівлі-продажу від 18.02.2014 та - зобов`язано ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" повернути в ліквідаційну масу ПП "М-Туройл" відчужене нерухоме майно (приміщення кафе загальною площею 191,4 кв. м).

9.19. Оскільки приміщення кафе було передано ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" до статутного капіталу новоствореного ним ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1", ліквідатор ПП "М-Туройл" арбітражний керуючий Бігун Р.Д. звернувся до суду з позовом про витребування майна.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016 у справі № 909/540/16, яке переглянуто судами апеляційної та касаційної інстанцій, позов задоволено, витребувано у ТОВ "ТРК "ІНФОРМАЦІЯ_1" на користь ПП "М-Туройл" наступне майно: нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283757726101), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

9.20. Згідно з наявним в матеріалах справи витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 22.06.2018 (том справи - 1, аркуші справи - 59-60) 01.03.2017 було проведено державну реєстрацію права власності за ПП "М-Туройл" на наступне майно: кафе площею 191,4 кв. м., тераса, загальною площею 287,9 кв. м; огорожа, загальна площа 12,8 кв. м; хвіртка, загальна площа 1,8 кв. м; огорожа, загальна площа 4,86 кв. м; огорожа, загальна площа 32,6 кв. м, яке знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:20:009:0234, АДРЕСА_1. Підставою виникнення права власності вказано рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/540/16, видане 23.09.2016. При цьому тераса, хвіртка та огорожі зазначені як складові частини об`єкта нерухомого майна - кафе.

9.21. З наведеного слідує, що судовим рішенням у справі № 909/540/16 витребувано на користь ПП "М-Туройл" нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. В той же час на підставі вказаного рішення проведено державну реєстрацію права власності за ПП "М-Туройл" на об`єкт нерухомого майна - приміщення кафе прощею 191,4 кв. м., а також на складові частини цього об`єкту - терасу, огорожі та хвіртку, загальна площа яких становить 339,7 кв. м., що у сукупності із площею кафе складає 531,1 кв. м.

9.22. Відхиливши доводи позивача про те, що тераса, огорожі та хвіртка створені з придбаних позивачем будівельних матеріалів, суди не встановили, ким здійснювалося будівництво, на підставі яких дозвільних документів, чи завершено будівництво, чи може побудована конструкція розглядатися як окремий (самостійний) об`єкт або лише як складова частина (прибудова) нежитлового приміщення (кафе), а відтак не спростували обставини, що є предметом доказування у цій справі та з посиланням на які обґрунтовано вимоги позивача, що свідчить про обґрунтованість доводів касаційної скарги, викладених у пункті 6.7 цієї постанови.

9.23. Аргументи касаційної скарги, наведені у пункті 6.6 цієї постанови, відхиляються колегією суддів як такі, що стосуються встановлення обставин справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, що суперечить положенням частини другої статті 300 ГПК України.

9.24. В оскаржених судових рішеннях зазначено про те, що у ПП "Еластоагрос" (колишня назва ПП "М-Туройл") на підставі договору оренди землі № 041029400192 від 29.07.2010 виникло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2610100000:20:009:0234, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1351 га, зі строком дії три роки, а відтак саме вказана особа, як землекористувач, набула права на будівництво нерухомого майна (забудову). При цьому суди зазначили про відсутність у позивача доказів, які б свідчили про належність йому на праві власності або користування земельної ділянки, на якій розміщено спірну терасу, як частину нерухомого майна (кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1"), яке належало та належить на праві власності ПП "М-Туройл".

9.25. Однак без з`ясування обставин, про які зазначалося вище, наявність у ПП "Еластоагрос" (згодом ПП "М-Туройл") права забудови земельної ділянки не може вважатися беззаперечним свідченням того, що будівництво було ініційовано та здійснювалося ПП "Еластоагрос" та за кошти останнього.

9.26. Згідно з частинами першою та третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

9.27. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

9.28. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

9.29. Впровадження в господарський процес стандарту доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що вказаною нормою на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

9.30. Водночас, відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

9.31. Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

9.32. Натомість застосований судами першої та апеляційної інстанцій підхід в оцінці доказів не відповідає наведеним вимогам та не демонструє того, що доводи учасників у цій справі були почуті.

9.33. В силу імперативного припису частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.34. Відносно доводів скаржника про безпідставну відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи (пункт 6.2 цієї постанови), суд касаційної інстанції зазначає наступне.

9.35. З встановлених судом першої інстанції та не спростованих скаржником обставин слідує, що позивач звернувся до суду із згаданим клопотанням вже після закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. При цьому місцевим господарським судом вірно враховано, що питання про призначення експертизи вирішується судом у підготовчому засіданні (пункт 8 частини другої статті 182 ГПК України). Натомість на стадії розгляду справи по суті передбачено обмежене коло підстав для зупинення провадження (частина третя статті 195 ГПК України), до якого не включено таку підставу, як призначення судової експертизи, що свідчить про відсутність порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в цій частині.

9.36. Незгода скаржника з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи не свідчить про прийняття судом рішення з порушенням норм процесуального права та не є підставою для його скасування з цих причин. Крім цього, вирішення судом питання шляхом постановлення протокольної ухвали у цій частині, не суперечить приписам ГПК України.

9.37. Відносно посилання скаржника на відмову судом апеляційної інстанції у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експертного дослідження, як письмового доказу, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

9.38. Тобто, наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).

9.39. Зі змісту оскарженої постанови апеляційного господарського суду вбачається, що серед іншого, підставою для відмови у прийнятті та врахуванні наданого позивачем висновку експертного дослідження було те, що згаданий висновок не існував на момент винесення рішення місцевого господарського суду та не досліджувався ним.

9.40. Недоведеність того, що поданий позивачем експертний висновок не міг бути складений до прийняття рішення судом першої інстанції, а відповідно і не міг бути поданий до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, виключало процесуальні підстави для дослідження його апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, що не спростовано скаржником.

9.41. Разом з тим, судом враховується недотримання судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства в частині залишення поза увагою поданого позивачем клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

9.42. Доводи касаційної скарги, викладені у пунктах 6.3, 6.5 цієї постанови відхиляються колегією суддів як такі, що фактично зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України.

9.43. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

9.44. Ухвалені у цій справі судові рішення наведеним вимогам не відповідають, оскільки допущені судами попередніх інстанцій порушення, про які зазначалося вище, унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що у підсумку не дає можливості дійти однозначного висновку про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

9.45. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

9.46. Суд касаційної інстанції вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин спору є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

9.47. Дійшовши вказаного висновку, суд касаційної скарги визнав частково обґрунтованими доводи касаційної скарги.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. В пункті 2 частини 1 статті 308 ГПК України визначено, що за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

10.2. Відповідно до частин 3 та 4 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

10.3. Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, оскаржувані постанова апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції в скасованій частині, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

10.4. Під час нового розгляду, судам належить врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.12.2019 у справі № 909/722/14 скасувати.

3. Справу № 909/722/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк