Ухвала

від 19.04.2021 по справі 359/1123/21

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№359/1123/21

Провадження №1-кп/359/348/2021

У Х В А Л А

19 квітня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисників адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,

у відкритому судовому засіданні під час судового розгляду з технічною та відео фіксацією в залі суду кримінального провадження №12020110100001717, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.09.2020 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербівське Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

розглянувши заявлені клопотання сторін провадження , -

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, на стадії судового розгляду.

Наступне судове засідання в кримінальному провадженні призначено на 06.05.2021 року о 16.30 год., в той час, як дія запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 закінчується о 24.00 год. 19.04.2021 року, зважаючи на що до указаного часу судовий розгляд завершити є неможливим.

В судовому засіданні 19.04.2021 року вирішувалось питання в порядку ст. 331 КПК України щодо подальшого утримання та перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

З цього приводу, прокурор вважав за необхідне продовжити утримувати обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки ризик переховування від суду у зв`язку з тяжкістю покарання за вчинене ним є суттєвим і не зник зважаючи на стадію розгляду кримінального провадження.

Обвинувачений та його захисники вважали за можливе змінити запобіжний захід на більш м`який не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ОСОБА_4 визнає свою вину та згідний відбувати покарання, що буде призначене йому судом, намірів ухилятись від суду у нього немає.

Потерпілі та їх представники в зазначене судове засідання не викликались, зважаючи на мету судового засідання.

Суд, заслухавши думки учасників процесу, дійшов до наступних висновків.

Так, 22.12.2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 19.02.2021 року, а згідно ухвали суду від 18.02.2021 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв`язку з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Суд має право, в порядку ст. 331 КПК України, серед іншого, вирішити питання про продовження дії запобіжних заходів або їх зміну.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.

Додатково, суд враховує, що запобіжний захід не є мірою покарання, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення і покарання за нього, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, оскільки нормами КПК та відповідно практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це не визнається.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання щодо зміни чи продовження дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та/або реєстрації, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність або відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи, наявність/відсутність судимостей.

Обираючи відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом враховано наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 4 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Враховуючи дану обставину, під тяжкістю покарання, яке загрожує обвинувачуваному, наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, він може переховуватись від судового слідства, у зв`язку з чим було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв`язку з призначенням судового розгляду в кримінальному провадженні.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами, суд приходить до переконання, що для заміни обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на інший більш м`який ступень ризиків, які були встановлені судом, не змінилися, а під впливом тяжкості покарання, яке загрожує останньому, він може переховуватися від суду, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому даний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час, зважаючи на стадію судового провадження, не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.

Тому суд дійшов до переконання, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачуваному ОСОБА_4 слід продовжити на 60 діб без визначення розміру застави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177-194, 331, 376 КПК України, суд

у х в а л и в :

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у виді тримання під вартою - на 60 діб та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до 24.00 год. 18.06.2021 року.

Ухвала суду щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту оголошення.

Оскарженню ухвали суду не перешкоджає судовому розгляду кримінального провадження.

Оголошення повноготексту ухвалисуду здійснено 22.04.2021 року.

Суддя ОСОБА_1