Рішення

від 14.04.2021 по справі 915/1241/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 915/1241/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Панченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у справі № 915/1241/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" (54039, м. Миколаїв, вул. Безіменна, будинок 28/1, код ЄДРПОУ 10600227)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелеваторбуд" (65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, будинок 2, код ЄДРПОУ 32190411)

про стягнення 1 892 425, 32 грн.

за участю представників :

від позивача: Верцюх І.М. ордер серія МК №55360 від 05.01.2021р.;

від відповідача: Морозов О.В. ордер серія ВН №1019174 від 15.02.2021р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелеваторбуд" заборгованості за договором підряду №2/04-19 від 19.04.2019р. в сумі 260 932 грн., штрафу за невиконання зобов`язань в сумі 1 631 493, 320 грн., а також судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.10.2020р., яка залишена без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020р., позовну заяву з додатками вх.№12556/20 від 06.10.2020р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелеваторбуд" про стягнення коштів в сумі 1 892 425, 32 грн. передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Одеської області.

28.12.2020р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про залишення без руху позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксортстрой" та встановлення останньому строку для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали суду.

11.01.2021р. за вх.№430/21 Господарським судом одержано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" про усунення недоліків позовної заяви.

16.01.2021р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

08.02.2021р. за вх.№3415/21 господарським судом Одеської області одержано відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог "Ніксорстрой" до ТОВ "Спецелеваторбуд" у повному обсязі.

15.02.2021р. за вх.№ 4156/21 господарським судом одержано відповідь на відзив.

У судовому засіданні 15.02.2021р., яке проведено у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представників сторін судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою залучено до матеріалів справи відповідь на відзив та відкладено підготовче засідання на 03.03.2021р., про що позивача повідомлено під час відеоконференції та відповідача під розписку.

26.02.2021р. за вх.№5511/21 господарським судом одержано заперечення на відповідь на відзив.

У судовому засіданні 03.03.2021р., яке проведено у режимі відеоконфернеції поза межами приміщення суду за участю представників сторін судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 17.03.2021 року о 12:00 із викликом учасників справи у судове засідання, про що представник позивача повідомляється під час відеоконференції, а представник відповідача під розписку.

17.03.2021р. у судовому засіданні, яке проведено у режимі відеоконфернеції поза межами приміщення суду за участю представників сторін судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 05.04.2021р. о 14:00, із викликом учасників справи у судове засідання, про що представник позивача повідомляється під час відеоконференції, а представник відповідача під розписку.

У судовому засіданні 05.04.2021р., яке проведено у режимі відеоконфернеції поза межами приміщення суду за участю представників сторін судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 14.04.2021р. о 14:30, із викликом учасників справи у судове засідання, про що представник позивача повідомляється під час відеоконференції, а представник відповідача під розписку.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 14.04.2021р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за участю представників сторін, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція учасників справи.

Доводи позивача.

- на виконання умов договору №2/04-19 від 19.04.2019р. позивачем вчасно та в повному обсязі виконані будівельно-монтажні роботи на об`єкті по вул. Проектній, 3-В у м. Миколаєві, які відповідач повністю не оплатив;

- на підставі п. 8.4. договору №2/04-19 від 19.04.2019р. позивачем нарахований відповідачу штраф у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день затримки платежу.

- щодо назви штрафних санкцій у договорі та застосування поняття штраф замість пені позивач зауважує, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції - забезпечення належного виконання зобов`язання;

- щодо доводів відповідача зокрема, що останнім днем оплати виконаних підрядних робіт за договором №2/04-19 від 19.04.2019р. є 25.08.2019р., можливість нарахування пені лише за 6 місяців, тобто з 25.08.2019р. до 25.02.2020р. та сплив строку позовної давності для вимог щодо розрахунків, здійсненних до 06.10.2020р., розрахунок штрафних санкцій становить 1 108 865, 52 грн.;

- строк позовної давності для заявлених вимог не сплив, відтак згідно зі ст. 258 ЦК України до вимог щодо стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Оскільки пеня нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожен день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права (постанова у справі №902/959/19 від 20.08.2020р.).;

- зазначаючи про невчасне виконання умов договору з боку позивача, відповідач посилається на виниклі розбіжності із основним замовником робіт, що жодними доказами не підтверджено та залишається голослівними доводами відповідача. Більш того відповідач жодного разу не пред`являв претензій позивачу щодо несвоєчасного виконання робіт ані усно, ані письмово, саме з тієї причини, що відповідач знає про те, що дана затримка виконання робіт на 12 днів сталась саме з вини відповідача. Натомість позивач неодноразово намагався урегулювати конфлікту ситуацію без стягнення штрафних санкцій, вимагаючи від відповідача сплати лише основного боргу. Більш того, якби відповідач дійсно вважав, що про строчка виконання робіт мала місце з вини позивача, відповідач застосував би п. 8.3 договору, яким передбачено, що при невиконанні підрядником строків виконання робіт утримує з підрядника штраф в розмірі 1% від вартості обсягів невиконаних робіт за кожен день прострочки. При цьому відповідач, станом на 29.12.2020р. перерахував позивачу всю суму основного боргу , чим підтвердив відсутність претензій до позивача щодо неотримання строків виконання робіт;

- щодо доводів відповідача, що сума штрафних санкцій є надто великою, то відповідач добровільно погодився на встановлення такого розміру штрафних санкцій, підписуючи договір та із власної ініціативи прострочив виконання грошового зобов`язання на такий значний термін.

Доводи відповідача.

- за період з 01.10.2020р. по 29.12.2020р. відповідачем сплачено залишок коштів у розмірі 260 950 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та є підставою для закриття провадження в частині стягнення суми основного боргу;

- штраф не може розраховуватися в розмірі відсотків, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання, адже такими особливостями обчислення неустойки має лише пеня, умова про застосування якої договором №2/04-19 від 19.04.2019р. не передбачена.

- наведені позивачем у додатку №1 до позову, розрахунки штрафу не є обґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства

- позивач не застосував вимоги ч. 6 ст. 232 ГУ України, щодо припинення нарахування штрафу через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним, що свідчить про штучне збільшення позивачем розміру боргу та становить під сумнів його добросовісність як контрагента за вказаним договором;

- позивачем пропущено строк позовної давності до заявлених вимог про стягнення штрафу за період нарахування з 02.08.2019р. по 06.10.2019р. на підставі чого відповідачем заявлено про застування позовної давності до вимог позивача про стягнення штрафу відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 267 ГПК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);

- виконання робіт розпочато відповідачем із зсувом строків, внаслідок того, що позивач на момент 12.06.2019р. не підготував місце для розташування транспортеру та не здійснив поставку необхідного обладнання. Отже, саме з вини позивача допущено порушення умов Договору №2/04-19 від 19.04.2019р. щодо строків виконання ним робіт, що стало наслідком затягування із розрахунків із ним;

- із урахуванням фактичних обставин спору, відповідач вважає можливим звільнити відповідача від відповідальності відповідно до ч. 3 ст. 219 ГПК України, оскільки простроченню виконання зобов`язань відповідача, сприяло невиконання позивачем своїх зобов`язань у передбачений договором строк. Окрім того, позивач не заявляє, що діями відповідача завдано збитків, у зв`язку із чим вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1 631 493, 32 грн. є явно неправомірними, надмірно великими та такими, що штучно створені позивачем, що також свідчить про недобросовісність дій позивача, як сторони зобов`язання.

Фактичні обставини, встановлені судом .

19.04.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецелеваторбуд" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" (Підрядник) укладено договір №2/04-19, предметом якого є виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті технічне переоснащення виробництва, місцезнаходження (адреса) об`єкта: вул. Проектна, 3 В м. Миколаїв.

Відповідно до п. 1.2 договору Замовник доручає і зобов`язується оплатити, а Підрядник зобов`язується виконати нижчеперелічені об`єми робіт:

1.Монтаж технічного обладнання.

2.Монтаж самопливного обладнання і трубопроводів.

3.Монтаж аспіраційного обладнання і повітропроводів.

Згідно п. 4.3 договору валюта оплати: оплата проводиться Замовником на поточний банківський рахунок Підрядника в гривні.

У п. 4.4. договору визначено терміни оплати: оплата проводиться Замовником протягом 3 банківських днів з моменту підписання актів прийомки виконуваних робіт. В цілях своєчасного оформлення звітності і бюджетних платежів оплата актів виконаних робіт проводиться не пізніше 25 числа поточного місяця. Сума оплати визначається відповідно з актами виконаних робіт за мінусом вартості матеріалів, на які отриманий аванс.

Термін виконання робіт, вказаний в п. 1.2 справжнього договору становить 45 днів з моменту початку виробництва робіт (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, здача-прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно згідно актів прийомки виконаних робіт не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно з п. 8.4 договору, при затримці оплати за виконання роботи, згідно п. 4.4.даного договору, Замовник виплачує Підряднику штраф в розмірі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

До даного договору додаються: протокол узгодження договірної ціни. Додатки до даного договору складають його невід`ємну частину (розділ 12 договору).

На виконання умов договору позивачем виконані підрядні роботи вартістю 1045932 грн., про що свідчать підписані між сторонами акти приймання виконаних підрядних робіт від 29.07.2019р. №1 на суму 642 382 грн., від 08.08.2019р. №2 на суму 190 004 грн., від 08.08.2019р. на суму 213546 грн.

В свою чергу відповідачем здійснено оплату виконаних позивачем робіт в сумі 785 000 грн., про що свідчать платіжні доручення: №3975 від 31.05.2019р. на суму 30 000 грн., №4014 від 07.06.2019р. на суму 70 000 грн., №4218 від 29.07.2019р. на суму 400 000 грн., №4539 від 30.10.2019р на суму 50 000 грн., №4573 від 04.11.2019р. на суму 50 000 грн., №4670 від 28.11.2019р. на суму 50 000 грн., №119 від 20.02.2020р. на суму 50 000 грн., №352 від 14.07.2020р. на суму 50 000 грн., №08.09.2020р. на суму 5 000 грн., №519 від 09.09.2020р. на суму 5 000 грн., №523 від 10.09.2020р. на суму 5 000 грн., №530 від 14.09.2020р. на суму 5 000 грн., №538 від 16.09.2020р., №558 від 22.09.2020р. на суму 4 000 грн., №561 від 24.09.2020р. на суму 5 000 грн.

Роботи в сумі 260 932 грн. залишилися неоплаченими відповідачем, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом 06.10.2020р.

Під час розгляду справи відповідач надав до суду платіжні доручення, згідно з якими відповідачем здійснено оплату боргу в сумі 260 932 грн., а саме: №579 від 05.10.2020р. на суму 7 000 грн., №526 від 22.10.2020р. на суму 20 000 грн., № 638 від 30.10.2020р. на суму 20 000 грн., №656 від 03.11.2020р. на суму 15 000 грн., №667 від 10.11.2020р. на суму 10 000 грн., №671 від 12.11.2020р. на суму 10 000 грн., №703 від 24.11.2020р. на суму 20 000 грн., №748 від 18.12.2020р. на суму 75 000 грн., №760 від 28.12.2020р. на суму 40 000 грн., №765 від 29.12.2020р. на суму 43 950 грн.

Окрім того, у справі наявні:

-акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами, та згідно з яким борг відповідача станом на 19.11.2019р. становив 445 950 грн.

-лист Вих.№14 від 20.08.2020р., в якому позивач просив відповідача погасити заборгованість у сумі 295 950 протягом 10 днів з моменту отримання даного листа-претензії

- лист Вих. №Б14/08-2020 від 27.08.2020р., в якому відповідач просив грошові кошти у сумі 100 000, які сплачені останнім 03.08.2020р., зарахувати як часткову оплату заборгованість за виконані роботи за договором №2/04-19 від 19.04.2019р. та на остаточну заборгованість у розмірі 195 950 грн. надати відстрочку платежу в строк до 31.12.2020р. у зв`язку з тимчасовим погіршенням фінансового стану підприємства, внаслідок запровадження карантину через пандемію COVID-19.

-лист Вих. №15 від 01.09.2020р., в якому позивач повідомив, що грошові кошти у розмірі 100 000 грн. позивач немає підстав зарахувати за договором №2/04-19 від 19.04.2019р., оскільки вказані грошові кошти перераховані на виконання іншого договору №08/08-2020 та не мають жодного відношення до договору укладеного між позивачем та відповідачем. Стосовно відстрочки на погашення заборгованості позивачем зазначено, що заборгованість у розмірі 295 950 грн. виникла до запровадження карантину та введення карантинних обмежень, а тому, карантин не може бути підставою для відстрочки.

Позиція суду.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

У ст.889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний, серед іншого, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як вище встановлено господарським судом, на підставі укладеного між сторонами договору №2/04-19 від 19.04.2019р., який за своєю природою є договором підряду, позивач виконав будівельно-монтажні роботи на об`єкті по вул. Проектна, 3 В у м. Миколаїв на загальну суму 1 045 932 грн., які відповідач прийняв та оплатив.

При цьому, грошові кошти в сумі 792 000 грн. сплачені відповідачем до 06.10.2020р., тобто до звернення позивача до суду з даним позовом.

Отже, станом на 06.10.2020р. розмір заборгованості відповідача становив 253 932 грн.

Під час розгляду справи відповідачем здійснено оплату цього боргу.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 7 000 грн. та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 253 932 грн., оскільки вимогами п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу, господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд погоджується із доводами позивача про порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

Так, роботи, які виконані позивачем 29.07.2019р., відповідач зобов`язаний був оплатити в строк до 01.08.2019р. включно, оскільки умовами договору встановлено, що оплата виконаних робіт проводиться відповідачем протягом 3 банківських днів з моменту підписання актів прийомки виконуваних робіт.

Разом з тим, господарський суд вважає, що роботи, які виконані позивачем 08.08.2019р. на суму 403 550 грн. (акт №2 на суму 190004 грн.+ акт №3 на суму 213546 грн.) відповідач зобов`язаний був оплатити в строк до 25.08.2019р., оскільки умовами договору також встановлено, що в цілях своєчасного оформлення звітності і бюджетних платежів оплата актів виконаних робіт проводиться не пізніше 25 числа поточного місяця. Тобто, із врахуванням дати підписання сторонами актів виконаних робіт на суму 403 550 грн. 08.08.2019р., є можливим застосування умов договору, якими встановлено кінцеву дату оплати виконаних робіт не пізніше 25 числа поточного місяця.

У ч.1 ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 8.4 договору встановлено, що при затримці оплати за виконання роботи, згідно п. 4.4. даного договору, відповідач виплачує позивачу штраф в розмірі 1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Отже, неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином господарський суд вважає, що розмір погодженої сторонами у договорі штрафної санкції, обрахованої у відсотковому розмірі за кожен день прострочення відповідає поняттю "пеня".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ч. 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, із врахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства щодо правил нарахування пені, а також обставин справи, які свідчать про прострочення відповідачем оплати виконаних позивачем робіт, господарським судом здійснено розрахунок пені, згідно з яким розмір пені за період з 02.08.2019р. по 24.09.2020. становить 129 057, 38 грн., а саме:

з 02.08.2019р. по 25.08.2019р. на суму боргу 142 382 грн. розмір пені становить 3 183, 12 грн.;

з 26.08.2019р. по 29.10.2019р. на суму боргу 545 932 грн. розмір пені становить 32 097, 81 грн.;

з 30.10.2019р. по 03.11.2019р. на суму боргу 495 932 грн. розмір пені становить 29 416 грн.;

з 04.11.2019р. по 27.11.2019р. на суму боргу 445 932 грн. розмір пені становить 9 089, 68 грн.;

з 28.11.2019р. по 19.02.2020р. на суму боргу 395 932 грн. розмір пені становить 24 155, 08 грн.;

з 20.02.2020р. по 13.07.2020р. на суму боргу 23 553, 62 грн. розмір пені становить 23 553, 62 грн.;

з 14.07.2020р. по 07.09.2020р. на суму боргу 295 932 грн. розмір пені становить 5 433, 51 грн.;

з 08.09.2020р. по 08.09.2020р. на суму боргу 290 932 грн. розмір пені становить 3 183, 12 грн.;

з 09.09.2020р. по 09.09.2020р. на суму боргу 285 932 грн. розмір пені становить 93, 75 грн.;

з 10.09.2020р. по 13.09.2020р. на суму боргу 280 932 грн. розмір пені становить 368,44 грн.;

з 14.09.2020р. по 15.09.2020р. на суму боргу 275 932 грн. розмір пені становить 180, 94 грн.;

з 16.09.2020р. по 21.09.2020р. на суму боргу 269 932 грн. розмір пені становить 531, 01 грн.;

з 22.09.2020р. по 23.09.2020р. на суму боргу 265 932 грн. розмір пені становить 174, 38 грн.;

з 24.09.2020р. по 01.10.2020р. на суму боргу 260 932 грн. розмір пені становить 684, 41 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Положення глави 19 ЦК України про строки позовної давності підлягають застосуванню з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, а тому: якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права; з огляду на те, що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Положення ст. 266, ч. 2 ст. 258 ЦК України про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останнім 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду у межах строку позовної давності за основною вимогою, до господарських санкцій не застосовується.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.01.2020р. у справі №910/17753/18 та на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується господарським судом.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Отже, позивачем пропущено строк позовної давності до вимог про стягнення з відповідача пені, яка нарахована з 02.08.2019р. по 25.08.2019р. на суму боргу 142 382 грн. в розмірі 3183,12 грн., оскільки саме 26.08.2019р. позивач дізнався про порушення свого права на стягнення пені за вказаний період нарахування. З позовом до суду про стягнення пені позивач звернувся 06.10.2020р., замість 27.08.2020р.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем не було заявлено позовних вимог про стягнення з відповідача пені, господарський суд вважає, що зазначення у договорі неустойки (пені) як штрафу не перетворює її в штраф і не є підставою для відмови у стягненні неустойки (пені) у випадку прострочення виконання зобов`язання (сплати коштів).

При цьому, судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується правовий висновок щодо застосування норм права, який міститься у Постанові Верховного Суду від 25.07.2018р. у справі №922/4400/17.

Також господарським судом враховується правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, згідно з яким на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу. Аналогічну правову позицію викладено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки (пені) в розмірі 125 874,26 грн.

Посилання відповідача на порушення позивачем строків виконання робіт на 12 днів, господарський суд до уваги не приймає, виходячи з наявних у справі актів приймання виконаних підрядних робіт, які підписані відповідачем за відсутністю жодних зауважень щодо строків виконаних позивачем робіт. При цьому, предмет доказування у даній справі обмежується предметом спору про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків оплати виконаних позивачем робіт. Зустрічних вимог про стягнення з підрядника штрафу за порушення строків виконання робіт відповідачем заявлено до суду не було.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Згідно з орієнтовним розрахунком судових витрат, який здійснений позивачем, останнім заявлено до стягнення з відповідача судові витрати з оплати судового збору в розмірі 28386,39 грн.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 888, 11 грн., із врахуванням при цьому, що позивачу відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 7 000 грн. та в частині стягнення неустойки (пені) в розмірі 1 505 619, 06 грн.

Щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 253 932 грн., то відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з орієнтовним розрахунком судових витрат, який наведений відповідачем у відзиві на позов, розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7500 грн.

До судових дебатів представником відповідача надано заяву про приєднання доказів для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та заявлено про призначення судового засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідача.

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

З огляду на вищевикладене, судом призначається судове засідання для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, п. 2 ч.1 ст. 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелеваторбуд" (65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, будинок 2, код ЄДРПОУ 32190411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" (54039, м. Миколаїв, вул. Безіменна, будинок 28/1, код ЄДРПОУ 40600227) неустойку (пеню) за невиконання зобов`язань у розмірі 125 874 (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 26 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 11 коп.

3.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" у задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелеваторбуд" заборгованості у розмірі 7 000 грн. та неустойки (пені) у розмірі 1 505 619, 06 грн.

4.Закрити провадження у справі № 915/1241/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніксорстрой" в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецелеваторбуд" заборгованості у сумі 253 932 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору.

5.Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на 26.04.2021р. о 17:30, із повідомлення учасників справи про судове засідання (явка є не обов`язковою).

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 26 квітня 2021 р.

Суддя Г.Є. Смелянець