Ухвала

від 23.04.2021 по справі 524/10086/16-к

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/10086/16-к

Провадження № 1-в/524/100/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

засудженої - ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника органу пробації ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 ,подане вінтересах ОСОБА_4 ,про звільненнявід відбуванняпокарання узв`язку іззакінченням строківдавності виконанняобвинувального вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.05.2018 року, який набрав законної сили 21.03.2019 року у справі 524/10086/16-к, 1-кп/524/39/18.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 засуджено вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.05.2018 року за ч. 1 ст. 203-2 КК Українидо штрафу у розмірі 170 000 грн. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21.03.2019 року вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.05.2018 року залишено без змін. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 26.11.2019 року засудженій ОСОБА_4 призначено сплатити несплачену суму штрафу у розмірі 166000 грн. з розстрочкою рівними частинами строком на 12 місяців по 13000,83 грн. Станом на 08.04.2021 року (день звернення з клопотанням до суду) несплачена сума штрафу складає 146 000 грн. На даний час строк давності виконання обвинувального вироку закінчився. Даний вирок перебуває на виконанні у Автозаводському районному відділі філії Державноїустанови «Центрпробації» вПолтавській області. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.03.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_7 про заміну покарання засудженій ОСОБА_4 із несплаченої суми штрафу на покарання у вигляді позбавлення волі. Враховуючи наведене, захисник просить звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування покарання з зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Захисник ОСОБА_5 та засуджена ОСОБА_4 клопотання підтримали з викладених підстав.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення даного клопотання, просив відмовити, повідомив про те, що за фактом ухиленнязасудженої ОСОБА_4 від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, 20 квітня 2021 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 389 КК України.

Представник Автозаводського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні даного клопотання. Повідомив про те, що залишок несплаченої суми штрафу становить 146000 грн. Документів щодо стану здоров`я, перебування на утриманні батьків, навчання сина у вищому навчальному закладі засудженою ОСОБА_4 до органу пробації не надавалось.

Вислухавши пояснення учасників, перевіривши матеріали клопотання, кримінального провадження та особової справи, суд вважає, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 травня 2018 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.203-2 КК Українита призначено покарання у вигляді десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу в дохід держави в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21.03.2019 року вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука від 03.05.2018 року залишено без змін. Даний вирок набрав законної сили 21.03.2019 року.

З матеріалів особової справи, дослідженої у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_4 ознайомлена належним чином про необхідність сплатити штраф, але його не сплатила у повному обсязі. Ухвалами суду від 18.06.2019 року, 09.06.2020 року, 01.10.2020 року, 03.12.2020 року, 05.02.2021 року відмовлено в задоволенні подання Автозаводського районного відділу Філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відносно засудженої ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 29.03.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання заступника керівника Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_7 про заміну покарання засудженій ОСОБА_4 із несплаченої суми штрафу на покарання у вигляді позбавлення волі із розрахунку 8588 неоподаткованих мінімумів, що дорівнює 2 рокам 11 місяцям 15 дням позбавлення волі. В матеріалах особової справи, наявний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 квітня 2021 року, відповідно до якого внесені відомості за ч. 1 ст. 389 КК України за фактом ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Відповідно до вимоги про судимість № 283-06042021/53711 від 06.04.2021 року після засудження Автозаводським районним судом м. Кременчука громадянка ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягалась. Строк давності виконання обвинувального вироку закінчився 21.03.2021 року. Відомості за ч. 1 ст. 389 КК України внесені до ЄРДР 20 квітня 2021 року. Як вбачається, після закінчення даного строку.

Пунктом 1 ч. 1ст. 80 КК Українивизначено, що особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокремадва роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Згідно ч. 3,4ст. 80 КК Україниперебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Відповідно до ч.1,3ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу. У разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

Стаття 80 КК Українипередбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Водночас засуджений до певного виду покарання не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Вказані положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.

Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.

Враховуючи досліджені матеріали справи, суд позбавлений можливості в рамках розгляду питання щодо звільнення засудженої ОСОБА_4 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку вирішувати щодо ухилення останньою від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, оскільки в такому випадку порушується принцип невинуватості.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 24.12.2015 року № 5-324 кс 15, ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питання вирішення якого належить до компетенції суду, а отже, цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми. Зокрема, редакція частини третьоїстатті 80 ККпевним чином співвідноситься зі статтями389та390цьогоКодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у частині третій статі 80 Загальної частиниКК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними стаття Особливої частиниКК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні частини третьоїстаті 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій статті 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішуючи питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання. Отже, несплата засудженим суми штрафу в певний строк сама по собі не свідчить про ухилення його від відбування цього покарання.

Наявність витягу з ЄРДР від 20.04.2021 року не дає суду підстав зробити висновок про те, що ОСОБА_4 ухиляється від сплати штрафу, оскільки відомості внесені після закінчення дворічного строку виконання вироку.

Відповідно до ч.1ст. 74 КК Українизвільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а також пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі Закону України про амністію чи акта помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 152 КВК Українипередбачено, що підставою звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

У зв`язку з тим, що з дня винесення обвинувального вироку суду пройшло більше двох років, засуджена після постановлення вироку нового злочину не вчиняла, перебіг строків давності не зупинявся та не переривався, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання.

Керуючись ст.74,80 КК України, п.9 ч.1 ст.537, ст.539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_5 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, - задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.05.2018 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 203-2 КК України,до покарання у вигляді десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу в дохід держави в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1