ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/10086/16-к Номер провадження 11-кп/814/752/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2021 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 квітня 2021 року про звільнення засудженої ОСОБА_7 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку ,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
засудженої ОСОБА_7 , (в режимі відеоконференції)
адвоката ОСОБА_9 , (в режимі відеоконференції)
в с т а н о в и л а:
Зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини справи
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 квітня 2021 року клопотання адвоката ОСОБА_10 , подане в інтересах ОСОБА_7 задоволено;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.05.2018 року, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 203-2 КК України,до покарання у вигляді десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу в дохід держави в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Приймаючи таке рішення суд вказав, що на момент розгляду клопотання скінчились строки виконання обвинувального вирок і не встановлені обставини, які б свідчили про ухилення засудженої від виконання вироку або переривання строків.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала
Прокурор в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та ухвалити нову , якою у задоволенні клопотання відмовити , мотивуючи її тим , що засуджена своєю поведінкою перешкоджала процедурі виконання покарань . крім того , судом не враховано те , що відповідно до ч. 3, 4 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється , якщо засуджений ухиляється від відбування покарання, а також , якщо вчинить новий злочин.
Судом при прийняті рішення не враховано , що 20 квітня 2021 року щодо ОСОБА_11 внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 389 КК України.
Позиції учасників судового розгляду в судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.
Засуджена ОСОБА_7 та її адвокат в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення апеляційної скарги.
Мотиви суду
Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції в повній мірі дотримався зазначених положень закону.
Звільняючи засуджену від відбування покарання, суд першої інстанції встановив той факт, що строк виконання вироку не зупинявся, не переривався з будь-яких причин та обґрунтував свій висновок належними обставинами, пославшись в тому числі як на вимоги законодавства так і правові позиції Верховного Суду України.
Натомість доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає непереконливими.
Так доводи апеляції прокурора в цілому зводяться до того, що засуджена , на його переконання , ухилялась від виконання вироку у виді штрафу та вчинила новий злочин, а тому строк перервався.
Проте із такими доводами апеляції прокурора колегія суддів не може погодитись.
За змістом ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:
1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі;
3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин;
4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;
5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин.
Згідно ч.2 цієї статті Строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.
Згідно ч.3 статті 80 КК перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Відповідно до ч.4 ст.80 КК перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Виходячи із аналізу вказаної норми визначальне значення для вирішення питання про звільнення від покарання за наведених вище підстав є встановлення факту , що особа не ухилялась від виконання вироку або не вчинила нового злочину.
Та обставина , що «формально» строк виконання вироку скінчився 21.03.2021, в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.
У контексті доводів апеляції прокурора щодо ухилення засудженої від виконання вироку, колегія суддів звертає увагу на правовий висновок ВСУ у справі № 324кс15.
Так своїм рішенням від 24.12.2015 Верховний Суд України роз`яснив, що примусове виконання призначеного покарання є одностороннім зобов`язанням держави. При цьому особа, засуджена до будь-якого виду покарання, не несе ніякого правового зобов`язання використовувати щодо самого себе правові обмеження, які входять до складу такого покарання. Це виключно одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання. Разом з цим, суд підкреслює, що ухилення від відбування покарання як підстава для зупинки строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом, питанням, яке знаходиться у компетенції суду. Відповідно, такий факт підлягає встановленню, відповідно до вимог процесуальних норм. На підставі цього суд дійшов висновку, що несплата засудженим суми штрафу у визначений термін не є доказом ухилення від відбування покарання.
Отже та обставина, що засуджена ОСОБА_7 не сплатила штраф на виконання вироку, не утворює факту ухилення її від відбування покарання у виді штрафу.
Саме через призму вказаної правової позиції Верховного Суду України, зробив свій висновок і місцевий суд звільняючи засуджену від відбування покарання.
Не може колегія суддів погодитись також і з доводами апеляції прокурора , що внесення відомостей до ЄРДР про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення , передбаченого ст.389 ч.1 КК України перериває строки давності виконання вироку суду.
По-перше , колегія суддів знову ж таки у цьому питанні звертає увагу на той же висновок ВСУ, що наведений вище.
По-друге, як вбачається з матеріалів провадження, відомості про вчинення злочину були внесені 20 квітня 2021 року в той час як строк давності скінчився ще 21.03.2021.
До того ж , як слідує із хронології подій у вказаному провадженні щодо виконання вироку, відомості про вчинення злочину були внесені після звернення адвоката до суду із клопотанням і за три дні до судового засідання.
Вести за таких обставин мову про те, що формальне внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення щодо засудженої ОСОБА_7 перервало строк давності виконання вироку щодо неї, з урахуванням правової позиції висловленої Верховним Судом України, що наведена вище, не можна.
Будь-яких інших обґрунтувань, які б вплинули на правильність судового рішення, в апеляційній скарзі не міститься, не вказав на наявність таких обставин і прокурор в апеляційному суді.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б вплинули на правильність судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Рішення суду є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За таких обставин апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
З урахуванням наведеного та керуючисьст.376, ст. ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 квітня 2021 року про звільнення засудженої ОСОБА_7 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2021 |
Оприлюднено | 31.01.2023 |
Номер документу | 97439534 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях |
Кримінальне
Полтавський апеляційний суд
Рябішин А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні