Справа № 274/3516/20 Провадження № 2/0274/373/21
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.04.21 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 , доАкціонерного товариства "ОТП Банк", представником якого є Касянчук С.В., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: 2) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, провизнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому просить:
- визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 23.04.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрований у реєстрі за № 710, про звернення стягнення на нежитлову будівлю магазину під літерою "А" загальною площею 43,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівлю торгового комплексу під літерою "Б-1" загальною площею 11,2 кв. м, та будівлю торгового комплексу під літерою "В-1" загальною площею 51,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 23.04.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., зареєстрований у реєстрі за № 711, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 1810400000:01:021:0187, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Позов обґрунтований тим, що виконавчі написи було вчинено з порушенням норм Закону України "Про нотаріат", Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 (далі - Порядок), та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 (далі - Перелік).
Акціонерне товариств "ОТП Банк" просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що виконавчі написи було вчинено без порушень норм законодавства України.
Судом з`ясовано, що між, Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CM-SMEJ02/003/2008 від 19.02.2008 р. з додатками та кредитний договір № CM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р. з додатками (а. с. 20 - 27, 28 - 34), у подальшому між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк", яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк", та ОСОБА_1 до першого договору укладався додатковий договір № 1 від 27.10.2011 р., а до другого договору укладались додатковий договір № 1 від 30.08.2010 р. та додатковий договір № 2 від 27.10.2011 р. (а. с. 35 - 36, 37 - 38, 39).
Також між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р., за умовами якого для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань за кредитним договором № CM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р. ОСОБА_1 надає Закритому акціонерному товариству "ОТП Банк" в іпотеку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 (а. с. 48 - 51).
Між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_3 укладено додатковий договір № 1 від 30.08.2010 р. до договору іпотеки № PM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р., за умовами якого до складу предмета іпотеки було включено земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 1810400000:01:021:0187, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 127 - 129).
Крім того, між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PM-SMEJ02/012/2011 від 27.10.2011 р., за умовами якого для забезпечення повного і своєчасного виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань за, зокрема, кредитним договором № CM-SMEJ02/003/2008 від 19.02.2008 р. та кредитним договором № CM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р. ОСОБА_1 надає Публічному акціонерному товариству "ОТП Банк" в іпотеку наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю магазину під літерою "А" загальною площею 43,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівлю торгового комплексу під літерою "Б-1" загальною площею 11,2 кв. м, будівлю торгового комплексу під літерою "В-1" загальною площею 51,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 42 - 47).
23.04.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 710, про звернення стягнення на нежитлову будівлю магазину під літерою "А" загальною площею 43,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівлю торгового комплексу під літерою "Б-1" загальною площею 11,2 кв. м, та будівлю торгового комплексу під літерою "В-1" загальною площею 51,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яке передано в іпотеку на підставі договору іпотеки № PM-SMEJ02/012/2011 від 27.10.2011 р., за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, пропонувалось задовольнити вимоги Акціонерного товариства "ОТП Банк" як є правонаступника Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо сплати заборгованості за кредитним договором № CM-SMEJ02/003/2008 від 19.02.2008 р. та кредитним договором № CM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р. (а. с. 105).
23.04.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 710, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 1810400000:01:021:0187, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яке передано в іпотеку на підставі договору іпотеки № PM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р., за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, пропонувалось задовольнити вимоги Акціонерного товариства "ОТП Банк" як правонаступника Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо сплати заборгованості за кредитним договором № CM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р. (а. с. 123).
Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 18 Цивільного кодексу України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом .
Статтями 87 та 88 Закону України "Про нотаріат" визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів , встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктами 1.1 та 1.2 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпунктів 2.1 та 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:
відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;
дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;
строк, за який має провадитися стягнення;
інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Підпунктами 3.1, 3.2 та 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26.11.2014 р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" (далі - Постанова № 622) Перелік доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та до нього включений пункт 2 в редакції: "Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".
В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14, яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову № 622, зокрема в частині доповнення Переліку вищевказаним розділом.
Також зазначеною постановою зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови № 622 в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14: "…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15 , 16 та 18 Цивільного кодексу України , статей 50 , 87 та 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87 та 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Наведене вище правове обґрунтування зроблено з врахуванням висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові від 05.07.2017 р. у справі № 6-887цс17, та висновків Верховного Суду, які містяться у постановах від 19.09.2018 р. у справі № 207/1587/16, від 31.10.2018 р. у справі № 308/11193/16-ц та від 10.04.2019 р. у справі № 201/11696/16-ц.
Таким чином Перелік, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, у редакції станом на час вчинення оспорюваних виконавчих написів, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, зокрема, кредитного договору № CM-SMEJ02/003/2008 від 19.02.2008 р. та кредитного договору № CM-SMEJ02/043/2008 від 25.07.2008 р., укладених між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (правонаступником якого є Акціонерним товариством "ОТП Банк") та ОСОБА_1 у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22.02.2017 р. визнаний нечинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14.
Оспорювані виконавчі написи було вчинено 23.04.2020 р., тобто в період часу, коли законодавством України не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що оспорювані виконавчі написи підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню, тобто позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України з Акціонерного товариства "ОТП Банк" користь ОСОБА_1 підлягає стягненню у якості відшкодування судового збору грошові кошти у розмірі 1 681,60 грн. (а. с. 15, 16).
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства "ОТП Банк" (м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович (м. Київ, вул. Січових Стрільців, 11), задовольнити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 23.04.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем, зареєстрований у реєстрі за № 710, про звернення стягнення на нежитлову будівлю магазину під літерою "А" загальною площею 43,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівлю торгового комплексу під літерою "Б-1" загальною площею 11,2 кв. м, та будівлю торгового комплексу під літерою "В-1" загальною площею 51,8 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 23.04.2020 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком Сергієм Анатолійовичем, зареєстрований у реєстрі за № 711, про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку площею 1 000,00 кв. м, кадастровий номер 1810400000:01:021:0187, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
4. Стягнути з Акціонерного товариства "ОТП Банк" на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судового збору грошові кошти у розмірі 1 681,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут
Повне рішення складено 27.04.2021 р.
Суд | Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2021 |
Оприлюднено | 29.04.2021 |
Номер документу | 96570297 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Корбут В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні