Ухвала

від 23.04.2021 по справі 335/1590/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1590/21 1-кс/335/1990/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020085140000620 від 08.12.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020085140000620 від 08.12.2020 року, а саме: на грошові кошти у сумі 4491 долар США та 595 євро, що були вилучені 18.02.2021 року за адресом АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви вказує, що вищезазначені грошові кошти вилучено у квартирі, яка належить ОСОБА_5 з 2000 року. Вона у цій квартирі мешкає разом з чоловіком ОСОБА_6 .. Їх син ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_2 . на час проведення обшуку, мешкав тимчасово, а зареєстрований за іншою адресою. ОСОБА_7 має окрему кімнату, із якої під час обшуку біло вилучено речі (оргтехніку тощо). Грошові кошти, вилучені під час обшуку належать безпосередньо ОСОБА_5 .. Вилучені грошові кошти не є речовими доказами в розумінні ст.98 КПК України, адже вони не були знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, не зберегли на собі його слідів та не містять жодних відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Таким чином, арешт грошових коштів підлягає скасуванню, як такий, що накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного адвокат просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 23.02.2021 року у справі №335/1590/21, провадження 1-кс/335/1227/2021, в частині грошових коштів, а саме: 4491 доларів США та 595 євро

В судовому засіданні заявник клопотання підтримав, та просив його задовольнити.

Слідчий проти задоволення клопотання заперечував. Просив в задоволенні клопотання відмовити з підстав недоведеності заявником наявності підстав для скасування арешту на грошові кошти.

Заслухавши доводи заявника та слідчого, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя доходить наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2021 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020085140000620 від 08.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.190 КК України, та з метою збереження речових доказів, накладено арешт, окрім іншого, на грошові кошти в сумі 4491 доларів США та 595 євро вилучених за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою АДРЕСА_1 . під час обшуку 18.02.2021 року.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

В силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржився на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

В ухвалі слідчого судді від 23.02.2021 року зазначено, що слідчим доведено, що вилучене під час обшуку 19.02.2021 року майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Заявником на теперішній час достатніх даних, що скасування арешту з вилучених під час проведення обшуку 18.02.2021 року за адресом АДРЕСА_1 , грошових коштів, не може негативно вплинути на хід досудового розслідування, слідчому судді не надано.

Отже, враховуючи що досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12020085140000620 від 08.12.2020 року не завершено, клопотання про скасування арешту на теперішній час є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 174, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 проскасування арештумайна укримінальному провадженні№12020085140000620від 08.12.2020року залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1