Постанова

від 27.04.2021 по справі 669/861/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 669/861/19

Провадження № 22-ц/4820/241/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

з участю представника апелянта,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Продукт Компані про стягнення заробітної плати, грошової компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області в складі судді Бараболі Н.С. від 03 листопада 2020 року .

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що на підставі наказу від 09 червня 2017 року її призначено на посаду заступника директора з питань виробництва ТОВ Еко Продукт Компані , про що зроблено запис в трудовій книжці.

З 01 грудня 2017 року позивачці не виплачувалася заробітна плата.

Вона неодноразово зверталася до директора ТОВ Еко Продукт Компані з вимогами звільнити її з посади та здійснити повний розрахунок на дату звільнення, проте жодних дій відповідач не здійснював.

30 квітня 2019 року ОСОБА_2 надійшла трудова книжка, із записів в якій їй стало відомо, що наказом № 2 від 31.08.2018 року її звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Товариством Еко Продукт Компані не повідомлено її про звільнення та не ознайомлено з наказом, а трудову книжку з відміткою про звільнення надіслано їй через вісім місяців після винесення наказу про звільнення.

Позивач неодноразово зверталась до відповідача з вимогами щодо виплати заборгованості по заробітній платі, але остаточний розрахунок з нею не проведено.

Тому позивач просила стягнути заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2017 року по 31 серпня 2018 року в сумі 112500 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 31 серпня 2018 року по 01 серпня 2019 року в сумі 129545,04 грн. та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 11440,71 грн.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Продукт Компані про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, відмовлено.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 28.01.2020 року ОСОБА_3 змінила ім`я, після державної реєстрації зміни імені - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване і постановити нове, яким задовольнити позов. На її думку, суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не враховано, що законом на роботодавця покладається обов`язок проведення повного розрахунку у випадку звільнення працівника, тому відповідач повинен нести відповідальність за ст. 117 КЗпП України. Суд помилково поклав тягар доказування щодо виплати заробітної плати та компенсації на позивача, тоді як спірні правовідносини передбачають покладення обов`язку щодо спростування доводів відсутності існування заборгованості на відповідача.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Так, судом встановлено, що наказом директора ТОВ ЕКО ПРОДУКТ КОМПАНІ № 1 від 09.06.2017 року ОСОБА_3 призначено на посаду заступника директора з питань виробництва ТОВ Еко Продукт Компані .

Наказом директора ТОВ Еко Продукт Компані № 2 від 31 серпня 2018 року ОСОБА_3 звільнена з роботи згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Згідно з довідкою про доходи, виданої ТОВ Еко Продукт Компані , за червень 2017 року ОСОБА_3 нараховано заробітну плату в розмірі 9523,80 грн., за період з липня по листопад 2017 року - 12500 грн. щомісячно. Загальна сума доходу за період з 01.06.2017 року по 31.12.2017 року становить 72023,80 грн.

За відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про сум виплачених доходів та утриманих податків № 12628 від 25.03.2019 року за 3-4 квартали 2017 року період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2018 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_3 .

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи і не оспорюються сторонами.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела достатніми та допустимими доказами, що відповідач не провів повний розрахунок з нею в день звільнення - наявність заборгованості по зарплаті в сумі 112500 грн., та наявність підстав для виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 11440,71 грн., тому відсутні підстави і для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права та незастосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно із ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб (ч. 4 ст. 95 КЗпП України).

Згідно із ст. 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Стаття 30 Закону України Про оплату праці містить аналогічну норму, а також встановлює, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч.1 ст. 6 Закону України Про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ч.1 ст. 24 Закону).

При ухваленні рішення суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до ст.ст. 95, 110, 115, 116 КЗпП України, ст.ст. 21, 30 Закону України Про оплату праці облік робочого часу, обсяг виконаних позивачкою робіт за відповідний період, тобто, що нею було виконано (чи не виконано) погодинну норму праці, відсутність заборгованості перед позивачем із заробітної плати, а також факт надання щорічної відпустки або ж виплату компенсації на невикористані дні відпустки має довести роботодавець - ТОВ Еко Продукт Компані , з яким позивачкою було укладено трудовий договір, а не позивачка.

Ухвалою Білогірського районного суду від 04.12.2019 року задоволено клопотання представника позивача і витребувано у ТОВ Еко Продукт Компані , розрахунковий лист при звільненні ОСОБА_2 , копію наказу про звільнення, копію штатного розкладу з зазначенням її посади та окладу та довідку про нараховану та виплачену суму заробітної плати за період з 01.12.2017 року по 31.08.2018 року.

Попри отримання копії ухвали суду та повторної вимоги суду надати витребувані документи, відповідач в порушення ч.ч.6-7 ст. 84 ЦПК України не виконав ухвалу суду, а також не повідомив суд про неможливість подати витребувані судом докази.

У зв`язку з цим відповідно до ч. 8 ст. 84, ч.1 ст. 148 ЦПК України ухвалою Білогірського районного суду від 16.03.2020 року за неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та неподання таких доказів без поважних причин до ТОВ Еко Продукт Компані застосовано захід процесуального примусу - штраф у розмірі 6306 грн.

Незважаючи на звернення до примусового виконання вказаної ухвали суду, ТОВ Еко Продукт Компані , так і не виконало обов`язок подати витребувані судом докази.

Суд першої інстанції навів вказані обставини, проте не застосував процесуальні наслідки ухилення відповідача від виконання обов`язку, покладеного на нього судом.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Отже, оскільки ТОВ Еко Продукт Компані не виконало обов`язок подати витребувані судом докази без наведення жодних причин, наявні процесуальні підстави визнати встановленими обставини щодо наявної заборгованості по заробітній платі за період з 01.12.2017 року по 31.08.2018 року в сумі 112500 грн. (з розрахунку 12500 грн. щомісячно, як і за попередній оплачений період роботи).

Невиплата заробітної плати позивачці за цей період також об`єктивно підтверджується відомостями ПФУ щодо застрахованої особи ОСОБА_3 а також відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, які узгоджуються між собою (а.с.10-11, 86-87). Згідно з цими відомостями позивачка отримала дохід від ТОВ Еко Продукт Компані за червень 2017 року - 9523,80 грн., за ІІІ квартал 2017 року - 37500 грн., ІV квартал - 25000 грн., за період з 01.12.2017 року по 31.08.2018 року дохід від відповідача відсутній.

Розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки (за період роботи з червня 2017 року по серпень 2018 року) в сумі 11440,71 грн. відповідає нормам ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 24 Закону України Про відпустки , а також Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100.

З врахуванням наведеного слід задовольнити вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 112500 грн. та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 11440,71 грн.

Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (ч.1 ст. 47 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відтак підлягає стягненню з відповідача також середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.09.2018 року по 01.08.2019 року, в межах заявлених позовних вимог (228 робочих днів) в сумі 129545,04 грн. (з врахуванням середньоденного заробітку 568,18 грн. (12500 грн. + 12500 грн.):44).

З врахуванням наведеного оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги слід стягнути з ТОВ Еко Продукт Компані на користь апелянта 1943,17 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Продукт Компані (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, оф. 707, код ЄДРПОУ 41379046), на користь ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 112500 грн. заборгованості по заробітній платі, 11440,71 грн. грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, а також 129545,04 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку, з яких підлягають сплаті відповідні податки та інші обов`язкові платежі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Продукт Компані (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, оф. 707, код ЄДРПОУ 41379046) на користь ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1943,17 грн. понесених судових витрат за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 28 квітня 2021 року.

Судді Л.М. Грох

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко