Постанова

від 29.04.2021 по справі 914/637/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 914/637/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Чумака Ю. Я., Случа О. В.,

розглянувши у письмовому провадження касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 (судді: Зварич О. В., Гриців В. М., Якімець Г. Г.) та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 (суддя М.Р. Король) у справі

за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області

до Фермерського господарства "Кільгана Івана Степановича"

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи

1.1. 08.04.2019 заступник прокурора Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру) з позовом до Фермерського господарства "Кільгана Івана Степановича" (далі - ФГ "Кільгана Івана Степановича") про розірвання договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4624282500:10:000:0002, укладеного 06.07.2017 року між ГУ Держгеокадастру та ФГ "Кільгана Івана Степановича" (далі - спірний договір оренди) та зобов`язання ФГ "Кільгана Івана Степановича" повернути на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельну ділянку площею 20,8788 га, кадастровий номер 4624282500:10:000:0002, розташовану за межами населеного пункту Гординя на території Новакалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (далі - спірна земельна ділянка).

1.2. Прокурор звернувся до Господарського суду Львівської області з клопотанням від 22.09.2020 № 15/1-26вих-20 про заміну учасника справи його правонаступником, у якому просив замінити позивача - ГУ Держгеокадастру на його правонаступника - Новокалинівську міську раду Самбірського району Львівської області.

1.3. Клопотання мотивоване тим, що 11.12.2019 державний реєстратор зареєстрував право комунальної власності Новокалинівської міської ради на спірну земельну ділянку. На переконання прокурора, Новокалинівська міська рада набула право власності на спірну земельну ділянку, та до неї перейшли права та обов`язки за оспорюваним договором оренди землі після звернення до суду із цим позовом.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання ФГ "Кільгана Івана Степановича" про залишення позову без розгляду, відмовлено у задоволенні клопотання прокурора (вх. №2388/20 від 22.09.2020) про заміну учасника справи його правонаступником.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що спірна земельна ділянка була у власності Новокалинівської міської ради до звернення прокурора із позовом, проте прокурор визначив позивачем ГУ Держгеокадастру, тому підстав для заміни позивача на Новокалинівську міську раду немає.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 ухвала Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 залишена без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновками суду першої інстанції, виходив із того, що матеріали справи № 914/637/19 не містять доказів виконання позивачем вимог статті 148-1 Земельного кодексу України, а також доказів, що на час звернення прокурора до суду із клопотанням про заміну позивача у цій справі були внесені зміни до спірного договору оренди із зазначенням нового власника земельної ділянки. За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для заміни позивача у цій справі.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання про заміну учасника справи ГУ Держгеокадастру його правонаступником - Новокалинівською міською радою, прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи ГУ Держгеокадастру його правонаступником - Новокалинівською міською радою, справу направити для продовження розгляду у цій частині до суду першої інстанції на стадію вирішення клопотання прокурора відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, порушуючи положення статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не надав правової оцінки доводам прокурора (щодо моменту виникнення речового права на земельну ділянку, моменту переходу такого права до іншої особи, значення відомостей про державну реєстрацію речового права). Скаржник вважає, що і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції дійшли помилкових висновків, відмовляючи у задоволенні клопотання, та невірно застосували статтю 52 Господарського процесуального кодексу України. Так, суд першої інстанції, на думку прокурора, відмовив у зв`язку із тим, що речові права на земельну ділянку виникли у Новокалинівської міської ради ще до заявлення позову (на підставі розпорядчого акта без державної реєстрації такого права), а суд апеляційної інстанції відмовив, оскільки не було замінено сторону договору оренди.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Кільгана Івана Степановича" просить залишити без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021, а касаційну скаргу - без задоволення. ФГ "Кільгана Івана Степановича" вважає, що на момент звернення прокурора до Господарського суду Львівської області права та інтереси ГУ Держгеокадарстру не були порушені, оскільки Новокалинівська міська рада на підставі наказу ГУ Держгеокадастру № 13-6870/16-18-СГ від 20.12.2018 та акта прийому-передачі стала власником спірної земельної ділянки. Тому позов було заявлено в інтересах неналежного позивача і Господарський процесуальний кодекс не допускає заміни неналежного позивача належним.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.03.2021 для розгляду касаційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури у справі № 914/637/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Багай Н. О., суддя - Дроботова Т. Б., суддя - Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Львівської обласної прокуратури і вирішено здійснити перегляд постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та ухвали Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 у справі № 914/637/19 у порядку письмового провадження.

Розпорядженням Верховного Суду від 26.04.2021 № 29.3-02/953 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 914/637/19 у зв`язку з відпусткою судді Дроботової Т. Б.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.04.2021 для розгляду касаційної скарги заступника керівника Львівської обласної прокуратури у справі № 914/637/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Багай Н. О., суддя - Чумак Ю. Я., суддя - Случ О. В.

4.2. Переглянувши оскаржувані у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

4.3. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за результатами розгляду клопотання прокурора про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

4.4. Суди встановили, що 06.07.2017 між ГУ Держгеокадастру (Орендодавець) та ФГ "Кільгана Івана Степановича" (Орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до якого Орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 06.07.2017 № 219 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4624282500:10:000:0002 загальною площею 20,8788 га, у тому числі: 20,8788 га - рілля.

Згідно з актом прийому-передачі від 06.07.2017 ГУ Держгеокадастру передав, а ФГ "Кільгана Івана Степановича" прийняло у строкове платне володіння і користування спірну земельну ділянку.

20.12.2018 ГУ Держгеокадастру видало наказ № 13-6870/16-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", відповідно до якого вирішило передати Новокалинівській міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1265,1523 га, які розташовані на території Новокалинівської міської ради (колишні Новокалинівська міська та Калинівська, Корналовицька, Гординянська, Великобілинська сільські ради) згідно з актом приймання-передачі.

Відповідно до акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22.12.2018 ГУ Держгеокадастру передало, а Новокалинівська міська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки згідно з додатком, серед яких за № 36 зазначена спірна земельна ділянка.

Суди зазначили, що наказ від 20.12.2018 ГУ Держгеокадастру та акт від 22.12.2018 стали підставою для державної реєстрації права власності за Новокалинівською міською радою на спірну земельну ділянку. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 224874432 від 21.09.2020, державна реєстрація права власності за Новокалинівською міською радою на спірну земельну ділянку проведена 11.12.2019, номер запису про право власності/довірчої власності: 34754975, тип права власності: право власності.

4.4. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи його правонаступником, виходив із того, що на підставі наказу від 20.12.2018 ГУ Держгеокадастру Новокалинівська міська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки, які розташовані на її території загальною площею 1265,1523 га. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що до звернення прокурора із позовом спірна земельна ділянка була у власності Новокалинівської міської ради, тому підстав для заміни позивача на Новокалинівську міську раду немає.

4.5. Суд апеляційної інстанції виходив із того, що підстави для заміни сторони правонаступником відсутні, оскільки станом на час укладення договору оренди від 06.07.2017 спірна земельна ділянка перебувала у державній власності в особі ГУ Держгеокадастру. На момент звернення прокурора до господарського суду з позовною заявою від 02.04.2019 спірна земельна ділянка була передана із державної у комунальну власність згідно з актом приймання-передачі від 22.12.2018. Матеріали справи № 914/637/19 не містять доказів, які би підтверджували, що на час звернення прокурора до суду із клопотанням (вх. № 2388/20 від 22.09.2020 року) про заміну позивача на його правонаступника були внесені зміни до спірного договору оренди землі із зазначенням нового власника земельної ділянки на підставі частини 4 статті 148-1 Земельного кодексу України та дотримані положення частини 3 статті 148-1 Земельного кодексу України. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстав для заміни сторони правонаступником немає, оскільки у Новокалинівської міської ради право на час звернення прокурора з зазначеним клопотанням не виникло і не зареєстровано.

4.6. Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16).

4.7. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

4.8. Цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (частини 4 статті 11 Цивільного кодексу України).

4.9. Згідно з частинами 1, 4 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною 4 статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають

право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Таким чином, за змістом положень статті 125 Земельного кодексу України, статті 334 Цивільного кодексу України, статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, право власності на земельну ділянку у їх набувача виникає з моменту державної реєстрації такого права.

4.10. Стаття 317 Цивільного кодексу України надає власнику права володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктом власності.

Відповідно до статті 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки. За згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

Частиною 3 статті 9 Закону України "Про оренду землі" також визначено, що до нового власника орендованої земельної ділянки переходять права та обов`язки орендодавця за договором оренди цієї земельної ділянки.

Чинне законодавство передбачає, що у договорі оренди землі може бути замінено як орендаря, так і орендодавця, і таке законодавче регулювання спрямоване на збереження попередніх існуючих орендних відносин при переході права власності на земельну ділянку чи реорганізації орендаря.

При відчуженні орендованої земельної ділянки попередній власник вибуває із орендних відносин, а новий власник має право і водночас зобов`язаний стати орендодавцем за договором оренди. При цьому законом встановлено обов`язок особи у разі набуття права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді на підставі чинного договору оренди землі, повідомити орендаря про факт переходу права власності на земельну ділянку, а також надати інформацію, що дозволить орендарю виконувати обов`язок зі сплати орендної плати, а також інші умови договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19.

4.11 . Отже відповідно до чинного законодавства орендодавцем та стороною договору оренди стає новий власник земельної ділянки, договір оренди не припиняє свою дію, і новий власник набуває статусу орендодавця разом із належними орендодавцю за договором правами і обов`язками.

При цьому Верховний Суд зазначає, що за змістом статті 148-1 Земельного кодексу України, момент переходу прав та обов`язків попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди чітко визначений та пов`язаний із моментом переходу права власності на земельну ділянку (частина 1 статті 148-1).

4.12. Таким чином висновки судів про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора про заміну сторони на правонаступника є передчасними, оскільки не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, зокрема статей 317, 334 Цивільного кодексу України, статті 125 Земельного кодексу України, статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 9 Закону України "Про оренду землі", та суперечать статті 52 Господарського процесуального кодексу України. Ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не надали оцінки доводам прокурора щодо моменту набуття права власності на спірну земельну ділянку Новокалинівською міською радою з урахуванням наданої прокурором Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 224874432 від 21.09.2020. Тому касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, оскільки, ухвалюючи оскаржені судові рішення, суди не встановили тих фактичних обставин справи, від яких залежить її правильне вирішення, та не надали їм належної правової оцінки.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

5.2. Згідно з частинами 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

5.3. Ураховуючи допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, ухвалені у справі судові рішення слід скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду, а касаційну скаргу задовольнити.

5.4. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Касаційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання прокурора про заміну учасника справи ГУ Держгеокадастру його правонаступником - Новокалинівською міською радою у справі № 914/637/19 скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Ю. Я. Чумак

О. В. Случ