Ухвала

від 28.04.2021 по справі 2-1996/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа №2-1996/11

провадження № 61-6196ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру, усунення перешкод у здійсненні права користування поза квартирним коридором та стягнення моральної шкоди та за позовом ОСОБА_3 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 , діюча в інтересах ОСОБА_2 ,засобами поштового зв`язку надіслала на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху, виходячи з таких підстав.

Касаційна скарга не в повній мірі відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту п`ятого частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу касаційного оскарження з переліку, визначеного частиною другою статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга всупереч вимогам статті 392 ЦПК України не містить посилань на підстави касаційного оскарження, їх відповідного обґрунтування.

Доводи касаційної скарги мають ознаки обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень які відповідають пунктам 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, проте, суд касаційної інстанції в контексті вимог статті 13 ЦПК України не уповноважений на власний розсуд, поза волею скаржника, обирати підстави касаційного оскарження, а має в розумінні статті 13 ЦПК України переглядати справу в касаційному порядку лише в межах тих підстав касаційного оскарження, які зазначено скаржником.

Суд роз`яснює, що належне зазначення скаржником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою для оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для подальшого розгляду касаційної скарги в межах, визначених частиною першою статті 400 ЦПК України.

Суд касаційної інстанції роз`яснює, що скаржнику для усунення цього недоліку, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, необхідно надати до суду виправлену касаційну скаргу, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити підставу(и) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування.

Тобто, заявнику слід чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) для подачі даної касаційної скарги та відповідне обґрунтування (посилання на норму закону, правові висновки Верховного Суду, висловлені в подібних правовідносинах тощо).

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та на підставі вимог статей 185, 393 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 березня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш