Ухвала

від 26.04.2021 по справі 947/22604/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22604/20

Провадження № 1-кс/947/4935/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2021 року

Слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,представника власникамайна ТОВ"ТРАНССІСТЕМІНВЕСТ"-адвоката ОСОБА_4 ,розглянувши усудовому засіданнів м.Одесі клопотанняпрокурора третьоговідділу процесуальногокерівництва управлінняпроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях слідчихтериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 про арештмайна врамках кримінальногопровадження №62019150000000933від 25.11.2019,за фактомвчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.364КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019150000000933, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2019, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Одеською обласною прокуратурою.

Посилаючись на обставини, викладені в клопотанні, слідчий просить накласти арешт на майно, вилучене 24.02.2021 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси в ході обшуку нежитлових приміщень, розташованих на третьому поверсі, за адресою: Одеська область, м. Одеса, 19-й км Старокиївської дороги, буд. 4, в яких здійснює свою діяльність ТОВ «Транссістем Інвест», в результаті якого виявлено та вилучено документи по взаємовідносинам з ДП МТП «ЮЖНИЙ» відповідно до переліку, зазначеному у протоколі обшуку від 24.02.2021 року.

Прокурор зазначає в обґрунтування клопотання, що вилучені в ході вищевказаного обшуку перелічені документи мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, тому зберегли на собі сліди та відомості, які можуть бути використанні у даному кримінальному провадженні, як доказ факту вчинення кримінального правопорушення.

Також зазначає, що оригінали вказаних документів та печаток необхідні для проведення фізико-технічної та почеркознавчої експертиз та економічної експертизи. Зокрема, при звірці договорівТОВ «Транссістем Інвест» з ДП МТП «ЮЖНИЙ» на поставку обладнання та іншої вилученої документації вбачається щодо постачання від ТОВ «Транссістем Інвест» на ДП МТП «ЮЖНИЙ» обладнання за суттєво завищеними цінами.

Таким чином, з метою забезпечення збереження вилучених вході обшуку документи по взаємовідносинам ТОВ «Транссістем Інвест» з ДП МТП «ЮЖНИЙ», що в подальшому з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, оскільки зазначені об`єкти зберегли на собі сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто мають значення речового доказу.

Крім того, прокурор просить поновити пропущений строк на подання клопотання про арешт майна, оскільки він пропущений з поважних причин.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.

Представник власника майна ТОВ "ТРАНССІСТЕМ ІНВЕСТ" - адвокат ОСОБА_4 , підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що власник майна не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні та вилучені документи та речі не стосуються подій, які розслідуються у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали, надані з клопотанням, приходить до наступного.

Щодо поновлення пропущеного строку на звернення з клопотанням про арешт майна, слідчий суддя вважає за необхідне поновити такий строк у зв`язку із тим, що прокурор раніше звертався з клопотанням про арешт майна, однак таке клопотання було повернуто прокурору для усунення недоліків, а тому слідчий суддя вважає, що строк звернення до суду порушено з поважних причин.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст.2, ст.7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.

Так, в порушення вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна належним чином не обґрунтовано наявність підстав та необхідності в дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Зокрема, згідно з нормами Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

В даному клопотанні прокурор зазначає, що вилучені в ході вищевказаного обшуку перелічені документи мають значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, тому зберегли на собі сліди та відомості, які можуть бути використанні у даному кримінальному провадженні, як доказ факту вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності такого майна категорії речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), дане клопотання не містить.

Зокрема,з поданогоклопотання жоднимчином невбачається,які конкретновідомості щодообставин,які досліджуютьсяв рамкахвказаного кримінальногопровадження,містять зазначенідокументи,власником якихє ТОВ"ТРАНССІСТЕМІНВЕСТ" та яке відношення до зазначеного кримінального провадження має вилучене майно.

Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.

За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 171, 172,309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №62019150000000933 від 25.11.2019, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1