Постанова

від 18.02.2021 по справі 916/2692/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р. Справа№ 916/2692/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Нагулко А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 18.02.2021

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 (повний текст складено 27.03.2020) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 (повний текст складено 27.03.2020)

у справі №916/2692/19 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Фаворит"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп"

про стягнення 427 033,72 грн.

В судовому засіданні 18.02.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп (далі - ТОВ Експохім-Олтіг Груп ) 427 033,72 грн., з яких: сума основного боргу 285 912,41 грн., інфляційні збільшення 5 334,86 грн., пеня 50 012,73 грн., штраф 42 886,86 грн., штраф за необґрунтовану відмову від підписання актів наданих послуг - 42 886,86 та судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019 справа № 916/2692/19 передана за територіальною підсудністю на розгляд Господарського суду міста Києва.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на надання транспортно-експедиційних послуг від 12.04.2018 № 12.04 (далі - Договір) щодо своєчасної оплати винагороди експедитору.

Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №916/2692/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Фаворит" 283 417, 26 грн. заборгованості, 4 874,37 грн. інфляційних втрат, 49 650,46 грн. пені, 42 512, 59 грн. штрафу за прострочення, 42 512, 59 грн. штрафу за відмову підписати акти та 6 344, 51 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що отримавши скореговані акти від позивача відповідач мотивованої відмови від їх підписання не надав, тому в силу умов договору акти надання послуг вважаються підписаними, а послуги прийнятими на суму 283 417, 26 грн. Оскільки розрахунки втрат від інфляції, пені, штрафу були нараховані на суму 285 912, 41 грн., судом проведено власний розрахунок, відповідно до якого стягненню підлягають 4 874,37 грн. інфляційних втрат, 49 650,46 грн. пені, 42 512, 59 грн. штрафу за прострочення, 42 512, 59 грн. штрафу за відмову підписати акти.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі №916/2692/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп 50 000,00 грн. витрат на правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Експохім-Олтіг Груп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Фаворит 34 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано тим, що з поданих документів вбачаються витрати, пов`язані з підготовкою позову 34 000, 00 грн., та витрати, пов`язані з участю в судових засіданнях 16000, 00 грн.

Оскільки адвокат Соколовська А.В. не приймала участь у всіх судових засіданнях, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 34 000, 00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 18.03.2020 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові, стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована ухваленням рішення з порушенням вимог чинного законодавства, без урахування всіх фактичних обставин справи, з невірним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, судом не в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не доведено та не обґрунтовано їх в своєму рішенні, не надано належної оцінки всім доказам та не розглянуто всіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом допущено порушення ч.ч.9,10 ст.81 ГПК України, проігноровано ненадання позивачем доказів, витребуваних господарським судом Одеської області, та не визнано обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, а саме мав визнати, що вартість вказаних послуг, зазначена в спірних актах наданих послуг - не підтверджена, а отже неможливе стягнення позивачем заборгованості за договором на підставі актів наданих послуг №№98, 100, 101, 155, 184, 241, 276 за 2019 рік, не мотивовано залишення цього факту поза увагою у своєму рішенні;

- не застосовано заходи процесуального примусу до позивача та не залишено позовну заяву без розгляду, з огляду на неподання ним витребуваних доказів;

- не вірно встановлено фактичні обставини справи, оскільки перелік та вартість послуг, погоджений в наданих позивачем заявках відрізняється від переліку та вартості наданих послуг, зазначених в актах надання послуг, а узгоджені суми та послуги в заявках не відповідають послугам та цінам, що зазначені в актах;

- за умови не встановлення фактичних обставин справи та ненаданні позивачем витребуваних доказів, факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати транспортно-експедиційних послуг не є доведеним, мало місце порушення позивачем встановлених в договорі умов щодо підтвердження наданих ним послуг, тому нарахування штрафних санкцій на підставі п.4.3.2 договору, як захід відповідальності за порушення строків виконання зобов`язань - неправомірне, а позовні вимоги про стягнення пені, штрафу та відсотків річних не підлягали задоволенню;

- суд дійшов хибного висновку щодо правомірності нарахування позивачем штрафу 15% від суми заборгованості в розмірі 42 886,86 грн. за необґрунтовану відмову від підписання актів надання послуг, оскільки така відмова, з урахуванням заперечень, була направлена позивачу листами від 28.02.2019, від 29.03.2019;

- безпідставно визнано обставини щодо стягнення штрафу з відповідача встановленими, оскільки відповідно до п.4.3.2 договору, штраф у розмірі 15% застосовується одноразово: у разі прострочення оплати платежів та/або необґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт/послуг, а не двічі: 15% окремо за прострочення оплати та 15% окремо за відмову від підписання актів;

- позивачем не надано документів, визначених в п.2.5 договору, щодо витрат експедитора, здійснених в інтересах клієнта, в тому числі сплачених експедитором на користь третіх осіб, які б підтверджували належним чином понесені витрати позивача, які відповідач має відшкодувати у даній справі, що свідчить про неправомірне незастосування судом приписів ч.10 ст.9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність .

Не погодившись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач 28.12.2020 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у разі скасування судом апеляційної інстанції основного рішення, яким задоволено позов та стягнуто з відповідача грошові кошти, додаткове рішення суду щодо стягнення адвокатських витрат, понесених позивачем, на користь якого прийнято рішення, також підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не оцінено співмірність адвокатських витрат позивача та не досліджено доказів щодо їх реального понесення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду представник позивача заперечує її доводи, зазначаючи про обгрунтованість позовних вимог та рішення суду, за наслідками їх розгляду.

У відповіді на відзив представник відповідача наполягає на доводах своєї апеляційної скарги.

В письмових поясненнях щодо сум за актами наданих послуг представник відповідача зазначає про порушення позивачем встановлених у договорі умов щодо підтвердження наданих ним послуг документами інших організацій.

В письмових поясненнях за результатами розгляду справи представник позивача зазначає про відсутність доказів отримання позивачем письмових заперечень відповідача на акти наданих послуг №№98, 100, 101, 155, 184, 241, 276 за 2019 рік, до спливу строку на надання таких заперечень, а відповідачем такі докази не надані ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції. Щодо настання моменту оплати по договору, зазначає, що сторонами узгоджено, що оплата проводиться протягом 14 банківських днів з моменту виставлення рахунків, а не актів. Щодо підтверджуючих документів зазначає, що матеріали справи, окрім усіх належних спірному договору первинних документів, містять підтверджуючі документи третіх осіб, що залучалися до перевезення (залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні перевізників, договори автоперевезення позивача з залученими перевізниками). Щодо нарахування штрафу згідно п.4.3.2 договору зазначає, що словосполучення у разі прострочення оплати платежів та /або необґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт/послуг передбачає нарахування штрафу за різні та окремі один від одного порушення по договору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 зі змінами від 16.03.2020 № 215 "Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" було установлено карантин з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України.

Вказаною вище постановою заборонено, зокрема:

- регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями);

- з 17.03.2020 до 03.04.2020 перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 16.03.2020;

- з 12 год. 00 хв. 18.03.2020 до 03.04.2020 перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому). Дозволяється здійснення акціонерним товариством "Українська залізниця" окремих пасажирських рейсів у внутрішньому залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури та Міністерством охорони здоров`я, а також окремих пасажирських рейсів у міжнародному залізничному сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку за погодженням з Міністерством інфраструктури, Міністерством закордонних справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до листа Ради суддів України від 16.03.2020 № 9рс-186/20 рекомендовано на період з 16.03.2020 до 03.04.2020 встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справи без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматись від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлений вказаною постановою Кабінету Міністрів України строк карантину продовжено до 24.04.2020.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 27 Конституції України обов`язок держави - захищати життя людини.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду, беручи до уваги наведені рішення Кабінету Міністрів України, ситуацію, що виникла в світі та країні через поширення коронавірусу, та неможливості точно визначити подальший її розвиток, колегія суддів вирішила, що про дату, час і місце розгляду скарги учасники цієї справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 призначено справу до розгляду на 16.07.2020.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції розгляд справи відкладався, останній раз на 18.02.2021.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді - доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу відповідача на додаткове рішення суду передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2021 апеляційну скаргу залишено без руху, з підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та без подання клопотання про його поновлення з обґрунтуванням причин пропуску.

26.01.2021 від представника відповідача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 поновлено строк для подання апеляційної скарги на додаткове рішення у даній справі, відкрито апеляційне провадження, прийнято до спільного розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №916/2692/19, зазначено, що розгляд справи відбудеться 18.02.2021.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.02.2021 підтримав доводи апеляційних скарг з підстав, викладених у них та у додатково поданих поясненнях, просив їх задовольнити, оскаржувані рішення та додаткове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позову та відмову у стягненні витрат на правничу допомогу позивача в суді першої інстанції.

Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційних скаргах, просив їх відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, в подальшому в судове засідання 18.02.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

12.02.2018 Товариством (експедитор) та ТОВ Експохім-Олтіг Груп (клієнт) було укладено Договір, за умовами якого:

- експедитор взяв на себе зобов`язання за винагороду, визначену у пункті 3 Договору від свого імені та/або від імені клієнта, за дорученням і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським, наземним, ж/д та авіа транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта та погоджені в заявках до Договору (пункт 1.1 Договору);

- конкретний перелік послуг, що надаються експедитором, вид та найменування (номенклатура) вантажів, їх специфічні властивості, умови прийому вантажу до перевезення, спосіб навантаження і розвантаження, пункти відправлення та призначення вантажів, пункти перевалки вантажів з одного виду транспорту на інший, маршрут і умови перевезення, термін виконання послуг, а також інша необхідна інформація, що стосується організації транспортно-експедиційного обслуговування, обумовлюється і зазначається у відповідній заявці або дорученні (довіреності), наданими клієнтом під кожне конкретне перевезення, які в свою чергу, є невід`ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору);

- клієнт взяв на себе зобов`язання своєчасно оплатити експедитору винагороду, оплатити виниклі збитки в зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням клієнтом, його службовцями, контрагентами або субпідрядниками обов`язків, зазначених в підпунктах 2.2.3 і 2.2.4 пункту 2.2 Договору, відшкодувати витрати понесені експедитором в інтересах та на користь клієнта з метою виконання Договору, в тому числі митні та інші збори/платежі, на підставі наданих експедитором рахунків, протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту їх виставлення (підпункти 2.2.5, 2.2.6 пункту 2.2; пункти 3.1 - 3.3 Договору);

- розмір плати (винагороди) за послуги з організації та забезпечення перевезення узгоджуються сторонами в додатках до Договору, що є невід`ємною частиною Договору та такі додатки можуть мати вигляд додаткової угоди, письмової заявки, доручення клієнта, акта виконаних робіт, рахунка експедитора (пункт 3.5 Договору);

- після виконання робіт (надання послуг) оформлюється акт виконаних робіт (наданих послуг), який, у разі відсутності письмових обґрунтованих заперечень зі сторони клієнта, має бути підписаний останнім протягом 14 робочих днів з моменту його отримання. У разі не підписання акта та відсутності письмових заперечень протягом вищевказаного терміну, роботи/послуги вважаються прийнятими і підлягають оплаті в повному обсязі (пункт 3.8 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2018 (пункт 6.1 Договору);

- якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку Договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про розірвання Договору, термін його дії вважається автоматично пролонгованим на календарний рік (пункт 6.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.

У період з січня 2019 року по лютий 2019 року сторонами було оформлено такі заявки:

- від 02.01.2019 № 91, відповідно до умов якої узгоджено вартість транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажу відповідача в lx20dv контейнері TCLU2067110 з Одеського морського торгівельного порту (ОМТП) у розмірі 1 025 доларів США;

- від 02.01.2019 № 92, відповідно до умов якої узгоджено вартість транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезенні/вантажу ТОВ Експохім-Олтіг Груп в 1x20dv контейнері MEDU1336306 з Одеського морського торгівельного порту (ОМТП) у розмірі 1 025 доларів США;

- від 02.01.2019 № 93, відповідно до умов якої узгоджено вартість транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезенні/вантажу відповідача в 1x20dv контейнері SEGU2933874 з Одеського морського торгівельного порту (ОМТП) у розмірі 1 025 доларів США;

- від 08.01.2019 № 94, відповідно до умов якої узгоджено вартість транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажу ТОВ Експохім-Олтіг Груп в 2x20dv контейнерах BSIU2728100, TEMU2114250 з Одеського морського торгівельного порту (ОМТП) у розмірі 1 025 доларів США за один контейнер;

- від 11.01.2019 № 95, відповідно до умов якої узгоджено вартість транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажу відповідача в lx20dv контейнері MSCU6867166 з Одеського морського торгівельного порту (ОМТП) у розмірі 1 030 доларів США за один контейнер;

- від 15.01.2019 № 96, відповідно до умов якої узгоджено вартість транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажу ТОВ Експохім-Олтіг Груп в lx20dv контейнері TCLU2069302 з Одеського морського торгівельного порту (ОМТП) у розмірі 1 655 доларів США за один контейнер;

- від 15.01.2019 № 97, відповідно до умов якої узгоджено вартість транспортно-експедиційних послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезення вантажу відповідача в lx20dv контейнері MEDU3830405 з Одеського морського торгівельного порту (ОМТП) у розмірі 1 750 доларів США за один контейнер.

Факт здійснення перевезення за вказаними заявками підтверджується відповідними накладними, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 33, 45, 47, 56, 65, 74, 83), що повністю спростовує твердження відповідача про відсутність документального підтвердження перевезення вантажів.

Товариство оформило акти надання послуг (від 15.01.2019 № 98 на суму 33 467,29 грн.; від 15.01.2019 № 100 на суму 29 144,62 грн.; від 15.01.2019 № 101 на суму 29 144,62 грн.; від 16.01.2019 № 155 на суму 66 485,35 грн.; від 23.01.2019 № 184 на суму 49 826,93 грн.; від 29.01.2019 № 241 на суму 28 345,90 грн.; від 05.02.2019 № 276 на суму 49 497,70 грн.) та виставило рахунки на оплату, які були надіслані на адресу відповідача.

Загальна вартість послуг за вказаними актами склала 285 921,41 грн.

Разом з тим, відповідач надіслав лист від 28.02.2019 № 16, в якому заперечив щодо вартості послуг, зазначених у актах.

У свою чергу, позивач скорегував акти надання послуг від 15.01.2019 № 98 (420,36 грн.), від 15.01.2019 № 100 (420,36 грн.), від 15.01.2019 № 101 (420,36 грн.), від 05.02.2019 № 276 (1 234,07 грн.) та надіслав вказані документи ТОВ Експохім-Олтіг Груп листом від 28.03.2019.

При цьому посилання апелянта на надіслання позивачу листом від 29.03.2019 заперечень на акти наданих послуг, колегією суддів відхиляються, оскільки заперечення від 29.03.2019, що подані відповідачем та містяться в матеріалах справи, складаються з 2-х аркушів, з розірваним змістом (без обґрунтувань) (а.с.171, 172, т.1), та не містять таблиці з відображенням різниці сум (вартості) фактично наданих послуг, за своїм змістом не є обґрунтованими запереченнями на акти та на скореговані акти позивача.

Отримавши скореговані акти від позивача, відповідач вмотивованої відмови від їх підписання не надав, тому в силу умов Договору акти надання послуг вважаються підписаними, а послуги прийнятими.

Враховуючи коригування актів, загальна вартість наданих послуг за Договором, яка узгоджена сторонами шляхом листування, складає 283 417,26 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 283 417,26 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 5 334,86 грн. втрат від інфляції, 50 012,73 грн. пені, 42 886,86 грн. штрафу за прострочення та 42 886,86 грн. штрафу за відмову підписати акти.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК Україна) і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунків клієнт зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф у розмірі 15 % у разі прострочення оплати платежів та/або необґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт/послуг за Договором.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх неправильність, оскільки втрати від інфляції, пеня та штрафи були нараховані на суму 285 912,41 грн.

За розрахунком суду, з відповідача підлягає стягнено 4 874,37 грн. втрат від інфляції, 49 650,46 грн. пені, 42 512, 59 грн. штрафу за прострочення та 42 512,59 грн. штрафу за відмову підписати акти.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржених рішення та додаткового рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення та додаткове рішення підлягають залишенню без змін виходячи з наступного.

Статтею 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Обставини, які є предметом доказування у даній справі, є такими: укладення Договору; укладання заявок; факт надання послуг; приймання-передача послуг; несплата послуг відповідачем.

Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; акти приймання-передачі послуг; заявки.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач документально не підтвердив надання послуг.

Враховуючи умови укладеного між ТОВ „Транс Фаворит" (експедитор - позивач по справі) та ТОВ „Експохім-Олтіг Груп" (клієнт - відповідач по справі) Договору № 12.04 на надання транспортно-експедиційних послуг від 12.04.2018 р. (далі по тексту Договір), якими передбачено, що розмір плати (винагороди) за послуги з організації та забезпечення перевезення узгоджуються сторонами в додатках до даного Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору та такі додатки можуть мати вигляд додаткової угоди, письмової заявки, доручення Клієнта, акта виконаних робіт, рахунка Експедитора(п. 3.5. Договору) та обов`язок Клієнта по відшкодуванню експедитору витрат, виплати винагороди на підставі наданих рахунків, які він оплачує шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний експедитором в цьому Договорі та/або рахунку протягом 14 банківських днів з моменту їх виставлення, за курсом НБУ, встановленим на день виставлення рахунку (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору) вартість послуг та розмір винагороди Позивача з організації перевезень вантажів Відповідача визначалися та узгоджувалися сторонами у відповідних двостороннє підписаних заявках містяться в матеріалах справи) щодо кожного конкретного вантажу, які, окрім деталізації таких сум, зокрема, містять графу Разом - із зазначенням загальної вартості послуг за один контейнер .

Вказані узгоджені суми загальної вартості експедиторських послуг були зазначені позивачем у відповідних рахунках на оплату та актах надання послуг по кожній заявці (містяться в матеріалах справи), які направлялися відповідачу.

Разом з тим, умови Договору № 12.04 на надання транспортно-експедиційних послуг від 12.04.2018р. не містять положення щодо обов`язку Позивача як експедитора по Договору підтверджувати такі попередньо узгоджені сторонами загальні суми вартості експедиторських послуг ще і іншими документами.

Позивачем та Відповідачем узгоджено у п.п. 3.8 Договору, що після виконання робіт (надання послуг) оформлюється Акт виконаних робіт (наданих послуг), який, у разі відсутності письмових обґрунтованих заперечень з боку Клієнта, має бути підписаний останнім протягом 14 робочих днів з моменту його отримання. У разі не підписання Акту та відсутності письмових заперечень Клієнта протягом вищевказаного терміну, роботи/послуги вважаються прийнятими і підлягають оплаті в повному обсязі.

Як зазначено в позові та встановлено судом першої інстанції, ТОВ Транс Фаворит було складено та направлено на адресу Відповідача (рахунки, акти та докази їх направлення та отримання Відповідачем долучені до матеріалів справи), наступні акти надання послуг:

№ АктуДата АктуСума по Акту, грн.Дата отримання АктуДата узгодження Акту Договору) (п.3.8 98 15.01.2019 33467,29 23.01.2019 13.02.2019 100 15.01.2019 29144,62 23.01.2019 13.02.2019 101 15.01.2019 29144,62 23.01.2019 13.02.2019 155 16.01.2019 66485,35 29.01.2019 19.02.2019 184 23.01.2019 49826,93 29.01.2019 19.02.2019 241 29.01.2019 28345,90 06.02.2019 27.02.2019 276 05.02.2019 49497,70 13.02.2019 06.03.2019 Усього: 285 912,41

та рахунки:

№ РахункуСума, грн.Дата виставленняДата отриманняДата наступна після спливу 14-ти банк, днів з моменту виставлення рахунку 98 33467,29 15.01.2019 23.01.2019 05.02.2019 100 29144,62 15.01.2019 23.01.2019 05.02.2019 101 29144,62 15.01.2019 23.01.2019 05.02.2019 155 66485,35 16.01.2019 29.01.2019 06.02.2019 184 49826,93 23.01.2019 29.01.2019 13.02.2019 241 28345,90 29.01.2019 06.02.2019 19.02.2019 276 49497,70 05.02.2019 13.02.2019 26.02.2019 Усього: 285 912,14

Виходячи з вказаних документів, позивач вважає, що загальна сума узгодженої на підставі відповідних Заявок га Актів надання послуг, на які Відповідач не надав письмових заперечень протягом 14-ти робочих днів з моменту їх отримання від Позивача у відповідності до п.п. 3.8 Договору та непогашеної заборгованості ТОВ „Експохім-Олтіг Груп" перед ТОВ „Транс Фаворит" по сплаті за надані послуги щодо транспортно - експедиційного обслуговування вантажу в контейнерах SEGU2933874, TCLU2067110, MEDU1336306, BSIU2728100, TEMU2114250, MEDU3830405, MSCU6867166, TCLU2069302 згідно вищезазначених рахунків та актів наданих послуг складає 285 912,41 грн.

Позивачем було долучено до позову усі належні й достатні, відповідно до умов Договору № 12.04 на надання транспортно-експедиційних послуг від 12.04.2018 р., документи й докази, що обґрунтовують його позовні вимоги щодо предмета стягнення у справі № 916/2692/19 та що повною мірою досліджено та встановлено судом першої інстанції.

З огляду на викладене, посилання ТОВ „Експохім-Олтіг Груп" в апеляційній скарзі на ненадання Позивачем на вимогу суду усіх підтверджуючих документів, спростовується матеріалами справи, які, окрім усіх належних даній угоді первинних документів (договір, заявки, рахунки, акти, податкові накладні, укладені між позивачем-експедитором та відповідачем-клієнтом), також містять і підтверджуючі документи третіх осіб, що залучалися до перевезення позивачем, а саме: залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні перевізників, договори авто перевезення позивача з залученими перевізниками.

У зв`язку з цим відхиляються доводи апелянта про необхідність залишення позову без розгляду з підстав необґрунтованості.

Відповідно до п. 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 №457, вантажовідправником (відправник вантажу, вантажовласник) є зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка довіряє вантаж залізниці для його перевезення; вантажоодержувачем (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.

Накладна, згідно з п.6 розділу 1 Статуту, - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажу і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 47 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 401 від 27.06.1969, вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред`являються, до перевезення. товарно-транспортні накладні...

Товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.

Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно- матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування. їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

Відповідачем не заперечується, що вантаж, перевезення якого здійснювалося та відображено в не підписаних відповідачем актах та несплачених рахунках було доставлено на адресу Відповідача без жодних зауважень щодо якості та умов доставки та передачі в належному стані.

Відповідно до п.п. 3.1-3.3 Договору ТОВ „Експохім-Олтіг Груп" взяло на себе зобов`язання своєчасно оплатити Експедитору винагороду, відшкодувати витрати, понесені Експедитором в інтересах та на користь Клієнта з метою виконання такого Договору, в тому числі митні та інші збори/платежі, на підставі наданих ТОВ „Транс Фаворит" рахунків, протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту їх виставлення.

Отже, виходячи з умов договору, обов`язок відповідача оплатити позивачеві вартість наданих транспортно-експедиційних послуг виникає протягом 14 банківських днів з моменту виставлення рахунків, а не з моменту виставлення актів наданих послуг, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Доводи апелянта щодо ненадання Позивачем підтверджуючих документів, спростовуються наступним: Позивачем та Відповідачем шляхом укладення заявок узгоджено вартість конкретних послуг/перевезення, що не заперечується апелянтом; відповідачем відповідно до Договору взято на себе зобов`язання щодо оплати таких узгоджених сум саме з моменту виставлення рахунків (не актів) протягом 14 банківських днів, що також (обов`язок) не заперечується Відповідачем; договором не передбачено обов`язку Позивача підтверджувати перевезення іншими документами, ніж це встановлено умовами такого Договору і нормами діючого законодавства (тобто, окрім відповідних товарно-транспортних накладних жодні інші документи не передбачені), іншого ж відповідачем не доведено; у якості підтвердження виконання послуг з організації перевезення вантажів Позивачем було передано Відповідачу - товарно-транспортну накладну, залізничну накладну, рахунок, акт та сам вантаж, про що свідчать відмітки Відповідача на таких накладних про його отримання та останнім не заперечується; проте відповідач після того, як вантаж вже був на його складі з усіма відповідними документами щодо перевезення, отримавши складені Позивачем акти надання послуг, в тому числі скореговані, всупереч умов Договору їх не підписав та обґрунтовано не заперечив протягом строку, встановленого Договором, та не сплатив за надані послуги узгоджену ним в заявках вартість.

Щодо доводів апелянта в частині не обгрунтованого стягнення з нього судом першої інстанції штрафу у розмірі 15% у відповідності до п.п. 4.3.2. Договору за прострочення платежу та окремо за безпідставну відмову в підписанні актів, тобто, на думку Відповідача, двічі замість одноразового, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті627 Цивільного кодексу України гарантовано свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших, актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підпунктом 4.3.2. Договору передбачено, що у разі необґрунтованої відмови у прийнятті виконаних робіт/послуг, підписання акту виконаних робіт/послуг, оплати і несвоєчасній оплаті рахунків за цим договором, клієнт сплачує експедитору пеню, за кожен день прострочення прийняття робіт/послуг, підписання відповідного акта виконаних робіт/послуг та оплати отриманих рахунків, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу або вартості наданих послуг, виконаних робіт, що діяла на момент такого прострочення. У разі прострочення оплати платежів та/або необґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт/послуг за цим Договором строком більше одного місяця, Клієнт додатково, крім пені, виплачує Експедитору штрафу розмірі 15 (п`ятнадцяти) % від суми заборгованості або вартості таких виконаних робіт/послуг.

Словосполучення У разі прострочення оплати платежів та/або необґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт/послуг передбачає сплату штрафу у розмірі 15% окремо у разі прострочення оплати, а також окремо штраф у розмірі 15% у разі необгрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт/послуг, що повно та всебічно було досліджено та застосовано судом першої інстанції - за кожне окреме порушення, як це передбачено умовами Договору.

Інші доводи апелянта не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Перед судовими дебатами в суді першої інстанції позивач зробив заяву про подання доказів судових витрат після оголошення рішення.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами першою та другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи:

- копію договору від 05.08.2019 № 05/08/19 про надання правничої допомоги;

- копію додатку від 05.08.2019 № 05/08/09;

- копію акта прийому-здачі наданих послуг з правової допомоги від 02.03.2020;

- копії квитанцій від 13.01.2020 № 7 на суму 10 000 грн.; від 28.01.2020 № 9 на суму 10 000 грн.; від 11.02.2020 № 13 на суму 10 000 грн.; від 02.03.2020 № 18 на суму 13 000 грн.;

- копії платіжних доручень від 17.02.2020 № 1415 на суму 5 000 грн. та від 26.02.2020 № 1427 на суму 2 000 грн.

Посилаючись на наведені документи, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000 грн.

Оцінюючи доводи позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про покладення на відповідача витрат у сумі 34 000 грн., виходячи з такого.

За приписами статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно із статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти заявленого позивачем розміру правничої допомоги, посилаючись на не співмірність витрат.

Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З поданих документів вбачається, що: 34 000 грн. - це витрати, пов`язані з підготовкою позову; 16 000 грн. - це витрати, пов`язані з участю у судових засіданнях.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що адвокат Соколовська А.В. не приймала участь у всіх засіданнях, а тому, з огляду на висновки суду стосовно часткового задоволення позовних вимог, витрати позивача на правничу допомогу адвоката вірно було покладено судом першої інстанції на відповідача у сумі 34 000 грн.

Враховуючи, що відсутні правові підстави для скасування цілком законного рішення суду про часткове задоволення позову, апеляційна скарга відповідача на додаткове рішення щодо стягнення адвокатських витрат, понесених позивачем, не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не оцінено співмірність адвокатських витрат позивача та не досліджено доказів щодо їх реального понесення, однак це не узгоджується з матеріалами справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення та додаткового рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову та стягнення витрат на правову допомогу позивача в суді першої інстанції.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі №916/2692/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №916/2692/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2020 у справі №916/2692/19 залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експохім-Олтіг Груп" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі №916/2692/19 залишити без задоволення.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2020 у справі №916/2692/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №916/2692/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 29.04.2021 після виходу судді Михальської Ю.Б. з лікарняного.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко