Ухвала

від 30.04.2021 по справі 922/3304/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

30 квітня 2021 року м. ХарківСправа № 922/3304/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши матеріали справи та заяви (вх. № 9486 від 26.04.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" про визнання наказу Господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро", 36008, м. Полтава, вул. Ветеринарна, буд. 22 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь", 63332, Харківська обл., Красноградський р-н., с. Піщанка, вул. Центральна, буд. 5 про стягнення 429 451, 62 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь", 63332, Харківська обл., Красноградський р-н., с. Піщанка, вул. Центральна, буд. 5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро", 36008, м. Полтава, вул. Ветеринарна, буд. 22

про визнання недійсними пунктів договору поставки

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом (стягувача): не з`явився;

заявника (відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, боржника): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 року у первісному позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" штрафу у розмірі 62 256, 85 грн., 3 відсотки річних у розмірі 8 289, 54 грн. інфляційні втрати у розмірі 15 521, 51 грн. та судовий збір 5 960, 28 грн. В частині стягнення 32 099, 74 грн. інфляційних втрат та 7 000, 00 грн. витрат на юридичні послуги у позові відмовлено. Закрито провадження у справі № 922/3304/19 в частині позовних вимог за первісним позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 311 284, 25 грн. за договором поставки № 28/11/2017 від 28.11.2017, у відповідності до положень статті 601 Цивільного кодексу України. У зустрічному позові № 1 - відмовлено. Судові витрати у розмірі 2 102, 00 грн. за подання зустрічної позовної заяви № 1 залишено за відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Витязь» , с.Піщанка Красноградського району Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2020 у справі №922/3304/19 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2020 (повне рішення складено 18.08.2020) в частині відмови у задоволенні зустрічного позову у справі №922/3304/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.02.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 922/3304/19 - без змін.

28.12.2020 року на виконання рішення суду від 10.08.2020 року видано відповідний наказ.

26.04.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 9486) про визнання наказу Господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню, у якій заявник (боржник) просить суд, визнати наказ Господарського суду Харківської області від 28.12.2020 року у справі № 922/3304/19 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" коштів у загальній сумі 92 028, 18 грн., таким, що не підлягає виконанню повністю.

Ухвалою суду від 28.04.2021 року заяву (вх. № 9486 від 26.04.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" про визнання наказу Господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню, призначено до розгляду в судовому засіданні на "30" квітня 2021 р. о(б) 12:00 год. Явку учасників справи у судове засідання визнано не обов`язковою.

Уповноважений представник позивача (стягувача) у призначене судове засідання 30.04.2021 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви у справі повідомлений належним чином. Також позивача (стягувача) було повідомлено телефонограмою від 28.04.2021 року № 422/21.

Уповноважений представник заявника (відповідача) у призначене судове засідання 30.04.2021 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви у справі повідомлений належним чином. Також заявника (відповідача) було повідомлено телефонограмою від 28.04.2021 року № 423/21.

Відповідно до вимог частини 3 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача і боржника, не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяву (вх. № 9486 від 26.04.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" про визнання наказу Господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

Згідно частин 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частинами 1 та 4 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до пункту 19.1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В обґрунтування наданої до суду заяви (вх. № 9486 від 26.04.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" про визнання наказу Господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню зазначає, що Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 року cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" штрафу у розмірі 62 256, 85 грн., 3 відсотки річних у розмірі 8 289, 54 грн. інфляційні втрати у розмірі 15 521, 51 грн. та судовий збір 5 960, 28 грн., а всього - 92 028, 18 грн. Отже сума заборгованості у розмірі 92 028, 18 грн., яка є безспірно, підлягає безумовному виконанню.

При цьому, рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.12.2020 року у справі № 917/1599/20, у урахуванням змін, внесених постановою східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" стягнуто 3 % річних у розмірі 12 728, 05 грн., інфляційні втрати у розмірі - 27 161, 02 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 279, 91грн., всього 41 168, 98 грн. Вказана заборгованість є безспірною. У зв`язку із чим, заявник із посиланням на постанову Верховного суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 року у справі № 910/11116/19 зазначає, що взаємні грошові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" як такі, що є зустрічними однорідними грошовими вимогами, строк виконання яких настав, можуть бути (могли бути) припинені на суму 41 168, 98 грн., тобто на суму. Яка дорівнює розміру меншого грошового зобов`язання. У зв`язку із чим, заявником 31.03.2021 року цінним листом з описом вкладення направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" заяву - повідомлення про припинення зобов`язань, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за грошовими зобов`язаннями, якою повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро", щодо часткового припинення грошових зобов`язань заявника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро", які ґрунтуються на рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 року у справі № 922/3304/19, а самн про припинення сказаних грошових зобов`язань у суму 41 168, 98 грн., шляхом зарахування (взаємозаліку) зустрічних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" у сумі 41 168, 98 грн., які ґрунтуються на рішення Господарського суду полтавської області від 04.12.2020 року у справі № 917/1599/20.

За твердженнями заявника, заяву - повідомлення про припинення зобов`язань, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за грошовими зобов`язаннями Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" було отримано - 08.04.2021 року. У зв`язку із чим, в порядку зарахування, грошові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" у справі № 922/3304/19, бути припинені часткова, а саме у сумі 41 168, 98 грн., з дня отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" заяви - повідомлення. Після проведення зарахування, залишок заборгованості заявника склав суму у розмірі 50 859, 20 грн. (92 028, 18 грн. - 41 168, 98 грн.).

Заявником відповідно до платіжного доручення № 72 від 20.04.2021 року було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" суму боргу у розмірі 50 859, 00 грн. У зв`язку із чим, на думку заявника, наказ Господарського суду Харківської області у справі № 922/3304/19 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" суми боргу у розмірі 92 028, 18 грн., є таким, що не підлягає виконанню.

Суд дослідивши матеріали справи, заяву (вх. № 9486 від 26.04.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" про визнання наказу Господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню, вважає її необґрунтованою з огляду на наступне.

У надій до суду заяві (вх. № 9486 від 26.04.2021 року) заявник зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" відсутня заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" у розмірі 92 028, 18 грн. за рішенням суду у справі № 922/3304/19, оскільки борг у сумі - 41 168, 98 грн. було припинено часткова, шляхом взаємозаліком, борг на суму 50 859, 00 грн. було добровільно сплачено відповідачем відповідно до платіжного доручення № 72 від 20.04.2021 року.

Суд не приймає вищевикладені посилання заявника (відповідача) як на підставу визнання наказу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3304/19 про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" суми боргу у розмірі 92 028, 18 грн. таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Згідно приписів статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Згідно статей 202, 203 Господарського кодексу України, зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог статті 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом вказаних правових норм, залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов`язань між двома особами, де кредитор одного зобов`язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема, можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред`явити до зарахування вимоги за таким зобов`язанням, яке не підлягає виконанню.

При цьому, характер зобов`язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

За правовою природою, припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018 року, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дотримується у своїй постанові від 03 березня 2018 р. у справі № 5011-9/15826-2012.

У постанові Верховного Суду України від 13 липня 2016 р. у справі № 3-774гс16 зазначено, що «порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з правлюдини у справі «Устименко проти України» .

Зокрема, Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими та непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Відповідно до частини 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В даному разі, заявником (відповідачем) до заяви (вх. № 9486 від 26.04.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" про визнання наказу Господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню не надано доказів у підтвердження щодо чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд не приймає посилання заявника (відповідача) на відсутність заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкон Агро" у розмірі 92 028, 18 грн. за рішенням суду у справі № 922/3304/19 у зв`язку із частковим її припиненням на суму - 41 168, 98 грн. та шляхом взаємозаліку боргу на суму 50 859, 00 грн. у зв`язку із добровільним виконанням, оскільки останнім не надано до суду чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником, та прийняття позивачем.

З огляду на вищевикладене, у суду відсутні підстави для визнання наказу господарського суду про примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 10.08.2020 року у справі № 922/3304/20 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись приписами статтями 234, 328, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви (вх. № 9486 від 26.04.2021 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Витязь" про визнання наказу Господарського суду Харківської області таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 30.04.2021 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в цій частині, подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 30.04.2021 року

Суддя О.О. Ємельянова