УХВАЛА
30 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 912/3323/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Медична компанія "Іріс"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області
(суддя Коваленко Н.М.)
від 14.12.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Орєшкіна Е.В., судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.)
від 22.03.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Медична компанія "Іріс"
до Фізичної особи-підприємця Ракути Сергія Миколайовича
про розірвання договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2020, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021, у справі № 912/3323/20 у задоволенні позову відмовлено.
Суди виходили з того, що введені у державі карантинні заходи негативно впливають на певні сектори економіки, однак позивач не навів доказів такого впливу на сектор аптечної торгівлі, належного та допустимого доказу наявності форс-мажору у спірних правовідносинах (відповідний сертифікат Торгово-промислової палати) не надав. Також суди зазначили, що закон пов`язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
06.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю Медична компанія "Іріс" звернулося з касаційною скаргою на судові рішення, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Також просить зупинити виконання додаткового рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29.12.2020 у справі № 912/3323/20 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вивчивши доводи, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з таких мотивів.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Таким чином, касаційна скарга на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції має містити:
1) зазначення конкретної норми матеріального та процесуального права (абзац, пункт, частина статті), яку неправильно застосував чи порушив суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
2) посилання на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:
- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);
- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Медична компанія "Іріс":
- цитує статті 188, 291 Господарського кодексу України та 11, 525, 526, 629, 651, 652, 784 Цивільного кодексу України;
- зазначає про неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.12.2019 у справі № 911/537/19, від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18, від 29.10.2019 у справі № 926/708/18 та від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, проте чітко не вказує, щодо застосування якої саме норми матеріального права та не зазначає відповідну підставу касаційного оскарження згідно з частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
- вказує на те, що судами надано перевагу доказам іншої сторони й не було взято до уваги докази позивача стосовно наявності чотирьох умов, визначених статтею 652 Цивільного кодексу України, щодо зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин, проте не вказує, які норми процесуального права суди порушили та не зазначає відповідну підставу касаційного оскарження відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Таке обґрунтування скарги не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись нормами статей 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Медична компанія "Іріс" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.12.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2021 у справі № 912/3323/20 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом - подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги (з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги відповідачу), в якій чітко зазначити:
1) яку (які) саме норму (норми) матеріального права було застосовано без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.12.2019 у справі № 911/537/19, від 18.09.2019 у справі № 916/1921/18, від 29.10.2019 у справі № 926/708/18 та від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13 та зазначити відповідну до цього підставу касаційного оскарження;
2) яку (які) саме норму (норми) процесуального права було порушено судами попередніх інстанцій та зазначити відповідну до цього підставу касаційного оскарження.
3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2021 |
Оприлюднено | 05.05.2021 |
Номер документу | 96668848 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Орєшкіна Еліна Валеріївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Орєшкіна Еліна Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні