УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 520/13241/19
провадження № 61-6605ск21
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пінігіна Тетяна Миколаївна,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат ГусляковМаксим Миколайович, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пінігіна Тетяна Миколаївна, про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пінігіна Т. М.,про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_1 оскаржив рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року ОСОБА_4 залучено до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_3 .
Не погоджуючись із ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат ГусляковМ. М., 21 квітня 2021 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 25 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Підставою касаційного оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 рокузаявник вказує порушення судом норм процесуального права. Зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залучення до участі у справі правонаступника. Вважає, що ОСОБА_4 не є спадкоємцем ОСОБА_3 , оскільки нею не отримано свідоцтво про право на спадщину. Крім того, позовні вимоги до ОСОБА_3 є такими, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга заявника є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, Одеський апеляційний судвиходив із того, що ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , тому наявні правові підстави для залучення її до участі у справі в якості правонаступника.
Судом апеляційної інстанції за матеріалами справи встановлено, що
у червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пінігіна Т. М., про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Також апеляційний суд установив, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є ОСОБА_4 , що встановлено судом на підставі відповіді приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Рощіної Г. І. від 5 березня 2021 року № 29/01-16.
Згідно змісту статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 25 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (стаття 55 ЦПК України).
Установивши, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення закону та за наявності правових підстав залучив до участі у справі ОСОБА_4 .
Доводи касаційної скарги про те , що ОСОБА_4 не є спадкоємцем ОСОБА_3 , оскільки нею не отримано свідоцтво про право на спадщину, відхиляються касаційним судом з огляду на наступне.
Спадкування, перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.
Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.
За статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.
Вказаний висновок викладений Верховним Судом у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 645/3265/13-ц (провадження № 61-5552свп18).
Одеський апеляційний суд установив, що спадкоємцем ОСОБА_3 є ОСОБА_4 . Факт того, що правонаступник відповідача відмовилася від прийняття спадщини, судом апеляційної інстанції не установлено. Не містить таких доводів і касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гусляков М. М.
Твердження заявника про те, що позовні вимоги до ОСОБА_3 є такими, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва, також відхиляються касаційним судом з огляду на наступне.
Статтею 1219 ЦК України визначено перелік прав та обов`язків, які не входять до складу спадщини. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а саме: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені
статтею 608 цього Кодексу.
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просив визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані 28 травня 2019 року Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса Богалейші О. І., ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , серія та номер: 6-814, 6-816, 6-818, 6-820, 6-822, 6-824, 6-826, 6-828, 6-830, спадкова справа № 573/2017, щодо майна ОСОБА_6 , відповідно до яких відповідачами у спадщину прийнято:
- квартиру АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 5123755800:01:001:0430, загальною площею 1,4823 га, яка розташована в АДРЕСА_3;
- житловий будинок АДРЕСА_2 .
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери: 47080112, 47079386, 4708871, 47080916, 47081639, 47081352, 47081886, 47082568, 47082245 від 28 травня 2019 року, прийняті нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пінігіною Т. М.
Право власності ОСОБА_3 на зазначене майно не відноситься до тих прав, які в силу статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гусляков М. М., на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року є необґрунтованою, додержання судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд виходить із того, що у даній справі сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Оскільки оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм процесуального права й підстави для його скасування відсутні, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гусляков М. М., на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року суд відмовляє.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат ГусляковМаксим Миколайович, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - нотаріус Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пінігіна Тетяна Миколаївна, про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. М. Ігнатенко
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2021 |
Оприлюднено | 05.05.2021 |
Номер документу | 96668912 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні