Постанова

від 22.04.2021 по справі 520/13241/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1632/21

Номер справи місцевого суду: 520/13241/19

Головуючий у першій інстанції Гниличенко М.В.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка І.А.,

при секретарі: Павлючук Ю.В.,

у відкритому судовому засіданні переглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2019 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м.Одесі Пінігіна Тетяна Миколаївна про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, -

В С Т А Н О В И В :

10 червня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Пінігіна Тетяна Миколаївна, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 червня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Суд вжив по справі №520/13241/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Пінігіна Т.М. про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину,заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 . Обов`язок пред`явлення цієї ухвали до виконання покладено на позивача ОСОБА_2 , або його представника за довіреністю (ордером). Копію ухвали направлено до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6), до виконання.

18 вересня 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер 5123755800:01:001:0430, площею 1,48 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , яка обґрунтована тим, що відповідачі по справі незаконно отримали свідоцтво про право на спадщину, під час дії ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про зупинення дії рішень судів першої та апеляційної інстанції. Також вказує, що наступного часу існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам і невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті ускладнить їх відновлення.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Суд вжив по справі №520/13241/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Пінігіна Т.М. про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, заходи забезпечення позову шляхом:

заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер 5123755800:01:001:0430, площею 1,48га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: житлового будинку АДРЕСА_3 .

Обов`язок пред`явлення цієї ухвали до виконання покладено на позивача ОСОБА_2 , або його представника за довіреністю (ордером). Копію ухвали направлено до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) до виконання.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_2 не з`явився, але про розгляд справи він сповіщався належним чином та завчасно.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до приписів ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, оскільки поважність причин неявки позивача ОСОБА_2 судом апеляційної інстанції не встановлена, заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів письмово.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , який не з`явився до судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

У частинах 1 та 2 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із частинами 1, 2 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В силу вимог частини 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду. Суд зазначив, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-605цс16).

Відповідно до частин 1, 2 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Частиною 9 та 10 статті 158 ЦПК України передбачено, що, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року по справі №520/13241/19 у позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Пінігіна Т.М., про визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2021 року по справі №520/13241/19 апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року залишено без змін.

За таких обставин, заходи забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер 5123755800:01:001:0430, площею 1,48га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: житлового будинку АДРЕСА_3 , вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2019 року, підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2019 року про забезпечення позову скасувати й ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі №520/13241/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, держаний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Пінігіна Тетяна Миколаївна про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину, залишити без задоволення.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: земельної ділянки, кадастровий номер 5123755800:01:001:0430, площею 1,48 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам та нотаріусам, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна: житлового будинку АДРЕСА_3 , вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено: 11 травня 2021 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький

А.І.Дришлюк

Р.Д.Громік