Ухвала

від 30.04.2021 по справі 520/14688/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 квітня2021 року

м. Київ

справа № 520/14688/19

провадження № 61-6106ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у квітні 2021 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у вищевказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником не дотримано вимог щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу ( підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження судових рішень, заявник одночасно посилається на правові висновки щодо застосування норм статті 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, зроблені у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 314/5265/16, від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/879/18, та постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, які не враховано судами попередніх інстанцій та на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах.

Оскільки підстави передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України (неврахування висновку Верховного Суду та відсутність висновку Верховного Суду) можуть бути взаємовиключними, особа, яка подає касаційну скаргу, у разі одночасного посилання на вказані підстави, має конкретизувати у касаційній скарзі яку саме норму (норми) права апеляційний суд застосував без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у подібних правовідносинах, а щодо застосування якої норми (норм) права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

Відсутність такої конкретизації у касаційній скарзі свідчить про неналежне виконання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року залишити без руху до 11 червня 2021 року, але не більше десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков