Ухвала

від 11.06.2021 по справі 520/14688/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

11 червня 2021 року

м. Київ

справа № 520/14688/19

провадження № 61-6106ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог та зміну підстав позову просив: визнати за ОСОБА_3 право власності на 36/100 частки житлового будинку у АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 33/100 частки земельної ділянки у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:25:014:0121, площа 0,0460 га; визнати за ОСОБА_1 право власності на 64/100 частки житлового будинку у АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 67/100 частки земельної ділянки у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110136900:25:014:0121, площа 0,0460 га.

Позов обґрунтовано тим, що сторони перебувають у шлюбі з 11 червня 2004 року, подружжя набуло у власність житловий будинок АДРЕСА_1 , який є спільною сумісною власністю. Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0460 га, за адресою: АДРЕСА_1 , вважає, що у разі поділу спірного житлового будинку в рівних частинах між подружжям, до ОСОБА_3 має перейти право власності на 1/2 частини від земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, та 1/2 частини земельної ділянки, яка є необхідною для його обслуговування, тобто 148,8 кв. м, що складає 33/100 частки площі земельної ділянки. Інші 67/100 частини земельної ділянки має залишитись в приватній особистій власності ОСОБА_1 . Позивач вважає, що відступлення від рівності часток подружжя має застосовуватись у даній справі наступним чином: частка будинку, яка переходить до ОСОБА_3 має бути зменшена на вартість частки земельної ділянки, яка переходить до ОСОБА_3 разом із 1/2 частиною спірного будинку.

У вересні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя наступним чином: визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , на 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій розташований спірний будинок; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , на 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій розташований спірний будинок.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що будинок спільно побудований подружжям в період шлюбу, у зв`язку з чим є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу в рівних частках. При поділі майна подружжя до ОСОБА_3 переходить право власності на 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_1 , на якій розташований спірний будинок. Здійснюючи державну реєстрацію спірного житлового будинку, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, відповідач одночасно припинив своє право власності на 1/2 частини земельної ділянки.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 та на 1/2 частини земельної ділянки АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо судових витрат.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у квітні 2021 року засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11 червня 2021 року, зокрема уточнення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України.

У травні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на виконання ухвали Верховного Суду надав уточнену касаційну скаргу.

В уточненій редакції касаційної скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю, а зустрічні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Як підставу касаційного оскарження представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм частини першої статті 70 Сімейного кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 314/5265/16 та постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник в уточненій касаційній скарзі зазначає підставою касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме - відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 70 Сімейного кодексу України у випадку переходу права власності на земельну ділянку, яка належить одному з подружжя на праві приватної власності і не підлягає поділу між подружжям, до особи, яка не мала права власності на земельну ділянку, у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям.

Крім того, заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судами не досліджено зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, за формою та змістом касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи.

Разом із касаційною скаргою заявник подав клопотання про зупинення дії рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, яке обґрунтовано тим, що набрання оскаржуваними судовими рішеннями законної сили є підставою для реєстрації за ОСОБА_3 права власності на спірне майно, у результаті чого ОСОБА_1 буде позбавлений права власності на таке майно.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами.

Вирішуючи питання про зупинення дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Клопотання заявника не містить обґрунтованих доводів та підстав для висновку про необхідність зупинення дії рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року, оскільки зводиться до припущень заявника про можливість настання негативних наслідків, а тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя , за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року.

Витребувати з Київського районного суду м. Одеси матеріали справи № 520/14688/19.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 31 березня 2021 року відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик