Постанова

від 22.04.2021 по справі 372/2469/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 372/2469/19

номер провадження: 22-ц/824/4777/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,

за участю секретаря - Орел П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Плюти на рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 грудня 2020 року у складі судді Зінченка О.М., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Плюти до ОСОБА_1 , треті особи: приватне підприємство Вуднесс , товариство з обмеженою відповідальністю Вуднесс Компані , про встановлення земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року товариство з обмеженою Плюти (далі - ТОВ Плюти ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: приватне підприємство Вуднесс (далі - ПП Вуднесс ), товариство з обмеженою відповідальністю Вуднесс Компані (далі - ТОВ Вуднесс Компані ), про встановлення земельного сервітуту.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 листопада 2018 року ТОВ Плюти є власником земельної ділянки площею 0,2501 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид . Позивач вказував, що поруч із вказаною земельною ділянкою знаходиться земельна ділянка площею 4,729 га з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, що належить ОСОБА_1 . Користувачами даної земельної ділянки є ТОВ Вуднесс Компані , яке є орендарем, та ПП Вуднесс , яке є суборендарем.

Зазначав, що з урахуванням місця розташування вказаних вище земельних ділянок, доступ до земельної ділянки ТОВ Плюти з дороги загального користування можливий лише через земельну ділянку відповідача, яка є єдиною, що межує із земельною ділянкою позивача та дорогою загального користування. Тому для належного користування ТОВ Плюти своєю земельною ділянкою, в тому числі, здійснювати будівельні роботи на ділянці, потрібно використовувати суміжну земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 . Вказував, що ТОВ Плюти звернулось до відповідача з вимогою про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду транспортними засобами, однак він відповіді не надав, а тому відсутня домовленість з відповідачем з приводу встановлення права користування його земельною ділянкою.

Вказував, що у ТОВ Плюти виникла потреба у здійсненні будівельних робіт на земельній ділянці, а саме, прокладати комунікації, постачати будівельні матеріали, пісок, цеглу тощо, а також подальшого проходу та проїзду до земельної ділянки, однак позивач не має жодного іншого способу задовольнити свої потреби, ніж встановити право користування (сервітут) земельною ділянкою відповідача.

З урахуванням наведеного, ТОВ Плюти просило встановити йому постійний земельний сервітут щодо земельної ділянки площею 4,729 га з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид та належить ОСОБА_1, який полягає у праві проїзду на транспортному засобі та проходу до земельної ділянки площею 0,2501 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид .

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07 грудня 2020 року у задоволенні позову ТОВ Плюти відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що при вирішенні спору не встановлено, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання, умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби позивача в інший спосіб. Тому втручання у право власності відповідача шляхом встановлення на користь позивача земельного сервітуту не забезпечить дотримання справедливого балансу між інтересами сторін по справі та поставить відповідача у невигідне становище.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Плюти подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, а саме: встановити ТОВ Плюти безоплатний постійний земельний сервітут щодо земельної ділянки площею 4,729 га з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид та належить ОСОБА_1, який полягає у праві проїзду на транспортному засобі та проходу до земельної ділянки площею 0,2501 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид відповідно до висновку земельно-технічної експертизи від 27 січня 2020 року №127/01-2020, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд проігноровав висновки земельно-технічної експертизи від 27 січня 2020 року №127/01-2020, відповідно до яких доступ до ділянки позивача відсутній, навколо даної ділянки знаходяться лісові насадження. Під`їзд (проїзд) та прохід із дороги загального користування до земельної ділянки позивача відсутній.

Вказує, що земельна ділянка позивача не має проїзду та проходу (доступу) до дороги загального користування, оскільки перед нею знаходиться земельна ділянка відповідача, а нормальне використання своєї власності позивачем неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. Зазначає, що у позивача відсутня будь-яка можливість безпосереднього проїзду до власної земельної ділянки з метою забезпечення особистих потреб чи проходу до належної йому земельної ділянки, чим порушуються його права, як власника земельної ділянки, на доступ до неї та її використання за цільовим призначенням. Вказує, що земельна ділянка відповідача, яка має цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, вільна від забудов. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном, а збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах. Наголошує, що встановлення сервітуту щодо земельної ділянки відповідача буде пропорційним меті його встановлення, оскільки у позивача відсутній інший спосіб задоволення своїх потреб (право проходу, проїзду для здійснення будівництва, ремонтних робіт, прокладання комунікацій тощо), ніж встановлення сервітуту.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Фірчук В.Р. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що твердження позивача про те, що встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача не буде обтяжливим для нього є помилковим, оскільки на земельній ділянці відповідача планується проведення підготовчих робіт для подальшої забудови території. Крім цього, на земельній ділянці відповідача відсутній шлях для проїзду транспортними засобами, а тому встановлення проходу та проїзду транспортними засобами на цій земельній ділянці зумовить матеріальні витрати, а також може погіршити стан земельної ділянки, унеможливити її використання за цільовим призначенням. Вказує, що висновком експертизи пропонується для розгляду лише два варіанти встановлення земельного сервітуту для проїзду (проходу) до земельної ділянки, що належить позивачу по земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_1 . Вказаний висновок експертизи не містить жодних досліджень інших можливих варіантів встановлення сервітуту через інші суміжні земельні ділянки або вказівок на неможливість їх дослідження та причину такого, а тому позивачем не доведено факту неможливості задовольнити свої потреби способом відмінним від встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки саме відповідача. Також звертає увагу, що спір між сторонами не було вирішено у досудовому порядку. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Терті особи: ТОВ Вуднесс Компані і ПП Вуднесс не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.

Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ Плюти на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01 листопада 2018 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю Колекторська компанія Гарант , придбало земельну ділянку площею 0,2501 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид .

Відповідач ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянка площею 4,729 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3223151001:02:012:0035, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №715743, виданого 24 липня 2007 року Обухівським районним відділом земельних ресурсів.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно користувачами належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 4,729 га є ТОВ Вуднесс Компані , яке орендарем та ПП Вуднесс , яке є суборендарем цієї земельної ділянки.

По справі встановлено, що 01 червня 2019 року ТОВ Плюти надіслало на адресу ОСОБА_1 вимогу про встановлення земельного сервітуту на право проходу та поїзду транспортним засобами (а.с.12-13, т.1).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, суд має сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2019 року ПП Вуднесс звернулось до судового експерта Ковальчука О.У. із заявою про проведення судової земельно - технічної експертизи в межах цивільної справи №372/2469/19, на вирішення якої було поставлено питання:

Чи є технічна можливість встановлення на ділянці з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, що знаходиться в суборенді ПП Вуднесс , яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка земельного сервітуту, необхідного для проїзду (проходу) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:058:0012, що належить на праві приватної власності ТОВ Плюти та яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти ?

Якщо так, то надати варіанти встановлення земельного сервітуту ?

Згідно висновку експерта №37/19 від 24 лютого 2020 року встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту. Земельна ділянка з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка та земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:04:058:0012, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти пройшли державну реєстрацію Обухівським районним відділом КОФ ДА Центр ДЗК. Крім того в державному земельному кадастрі не зазначені межі земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту. Отже враховуючи зазначене, а також відсутність будь - якої забудови на земельній ділянці, можливо припустити, що проектом землеустрою була врахована можливість під`їзду до земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:058:0012, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти. Таким чином, враховуючи зазначене та приймаючи до уваги, що документації із землеустрою на земельну ділянку площею 4,729 га з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка не надано, запропонувати варіант встановлення сервітуту, без вивчення проектних рішень за якими відводилась земельна ділянка, які були передбачені проектом відведення, не надається можливим (а.с.139-157, т.2).

29 листопада 2019 року ТОВ Плюти звернулось до Українського незалежного інституту судових експертиз із завою про проведення земельно-технічної експертизи в межах цивільної справи №372/2469/19, на вирішення якої було поставлено питання:

Які існують варіанти під`їзду (проїзду) та проходу із дороги загального користування до земельної ділянки площею 0,2501 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид ?

Якщо існують варіанти під`їзду (проїзду) та проходу із дороги загального користування до земельної ділянки площею 0,2501 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид , зазначити який з них є найбільш технічно оптимальним?

Чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид та належить ОСОБА_1 для під`їзду (проїзду) та проходу до земельної ділянки площею 0,2501 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид ?

Які варіанти сервітуту технічно можливі для влаштування проходу та під`їзду (проїзду) транспортними засобами відносно земельної ділянки з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид та належить ОСОБА_1 для під`їзду (проїзду) та проходу до земельної ділянки площею 0,2501 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид та який з них являється найменш обтяжливим для власника земельної ділянки ?

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи від 27 січня 2020 року №127/01-2020 року, складеного судовим експертом Українського незалежного інституту судових експертиз Коваленко Л.А., встановлено, що під`їзд (проїзд) та прохід із дороги загального користування до земельної ділянки площею 0,2501 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3223151000:04:058:0012, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид , відсутній. Варіанти встановлення сервітуту для проїзду (проходу) до земельної ділянки з кадастровим номером 3223151000:04:058:0012, яка перебуває у власності ТОВ Плюти по земельній ділянці з кадастровим номером 3223151001:02:012:0035, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , з урахуванням детального плану забудови житлового масиву у селі Плюти Обухівського району Київської області, описані в дослідницькій частині висновку та зображені на схемах №2-№5 (а.с.62-82, т.2).

З наявного у матеріалах справи кадастрового плану земельної ділянки площею 0,2501 з кадастровим номером 3223151000:04:058:0012, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, жилий масив Краєвид , що належить ТОВ Плюти , вбачається, що вказана земельна ділянка, окрім земельної ділянки відповідача, також межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 (координати поворотних точок від Б до В та від Г до А ) та із землями Української міської ради (координати поворотних точок від В до Г ) (а.с.199, т.1). Вказані обставини не заперечувалися учасниками справи.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Подібні положення містить ст.321 ЦК України.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Згідно зі ст.ст.91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ст.100 ЗК України).

Частиною 2 ст.395 ЦК України передбачено, що одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

Відповідно до ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 ЦК України).

Статтею 403 ЦК України встановлено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Згідно зі ст.404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення, зокрема, такого земельного сервітуту як право проходу та проїзду на велосипеді, а також право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (стаття 98, 99 ЗК України).

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про можливість встановлення земельного сервітуту шляхом надання права проїзду та проходу через належну іншій особі земельну ділянку лише у разі, якщо задовольнити таку потребу у будь-який інший спосіб неможливо.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 13 листопада 2019 року у справі № 133/305/17-ц (провадження № 61-12458св19), від 24 квітня 2020 року у справі № 761/18609/17 (провадження № 61-35581св18), від 26 березня 2020 року у справі № 383/153/17 (провадження № 61-8003св18), від 26 серпня 2020 року у справі № 663/158/17 (провадження № 61-1620св19).

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ Плюти зазначало, що з урахуванням місця розташування земельних ділянок сторін, доступ до земельної ділянки ТОВ Плюти з дороги загального користування можливий лише через земельну ділянку відповідача, яка є єдиною, що межує із земельною ділянкою позивача та дорогою загального користування. Тому для належного користування ТОВ Плюти своєю земельною ділянкою, в тому числі, здійснювати будівельні роботи на ділянці, потрібно використовувати суміжну земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 . У позивача виникла потреба у здійсненні будівельних робіт на земельній ділянці, а саме, прокладати комунікації, постачати будівельні матеріали, пісок, цеглу тощо, а також подальшого проходу та проїзду до земельної ділянки, однак позивач не має жодного іншого способу задовольнити свої потреби, ніж встановити право користування (сервітут) земельною ділянкою відповідача.

Однак ТОВ Плюти не надало доказів неможливості проїзду та проходу до належної йому земельної ділянки у будь-який інший спосіб, ніж встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача ОСОБА_1 .

Зокрема, ТОВ Плюти не надало доказів звернення до власників інших суміжних ділянок, а саме, до ОСОБА_2 та Української міської ради з приводу можливості проїзду та проходу до земельної ділянки позивача через їхні земельні ділянки або неможливості встановлення земельного сервітуту щодо їх земельних ділянок.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі на те, що у висновку земельно-технічної експертизи від 27 січня 2020 року №127/01-2020 зазначено, що доступ до земельної ділянки позивача відсутній, оскільки перед нею знаходиться земельна ділянка відповідача, а нормальне використання позивачем належної йому земельної ділянки неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, з таких підстав.

У висновку земельно-технічної експертизи від 27 січня 2020 року №127/01-2020 року судовий експерт Українського незалежного інституту судових експертиз Коваленко Л.А. надала відповіді виключно на питання, поставлені у заяві ТОВ Плюти , у якій позивач не просив встановити можливі варіанти під`їзду (проїзду) та проходу до належної йому земельної ділянки через інші суміжні земельні ділянки, окрім земельної ділянки відповідача. Та обставина, що у вказаному висновку земельно-технічної експертизи констатовано той факт, що доступ до ділянки позивача відсутній, не свідчить про об`єктивну неможливість облаштування проїзду та проходу до належної позивачу земельної ділянки у будь-який інший спосіб, ніж встановлення земельного сервітуту щодо земельної ділянки відповідача.

Отже, установивши, що ТОВ Плюти не довело безальтернативності захисту свого права власника земельної ділянки іншим способом, аніж встановлення безоплатного земельного сервітуту по земельній ділянці відповідача ОСОБА_1 та найменшої обтяжливості обраного ним способу встановлення такого сервітуту для власника цієї суміжної земельної ділянки, проти якого заперечував відповідач, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові ТОВ Плюти .

Близького за змістом висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 663/158/17 (провадження № 61-1620св19).

Таким чином при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносини між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Доводи та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах, яким судом дана належна правова оцінка.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Плюти залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді: