Ухвала

від 06.05.2021 по справі 24/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

06.05.2021 Справа № 24/106

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Зеленському Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою: Колченко Олександра Івановича б/н від 09.03.2021 (вх.№4872/21 від 12.03.2021)

про: поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Донецької області у справі №24/106 від 31.10.2011 до виконання та про заміну сторони виконавчого провадження

за позовом: Приватного підприємця Колченко Олександра Івановича (ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача: Комунального підприємства "Саночистка" (ЄДРПОУ 33974620)

про: стягнення 147.037,06 грн.

представники сторін не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.09.2011 по справі №24/106 позовні вимоги Приватного підприємця Колченко Олександра Івановича м. Кіровське до Комунального підприємства "Саночистка" м. Кіровське про стягнення 147.037,06 грн. боргу - задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Саночистка" на користь Приватного підприємця Колченко Олександра Івановича 147.037,06 грн. основного боргу, витрати на сплату держмита у сумі 1470,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.10.2011 у справі № 24/106 апеляційну скаргу Приватного підприємця Колченко Олександра Івановича на рішення Господарського суду Донецької області від 08.09.2011р. залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 08.09.2011р. у справі № 24/106 - без змін.

Дане рішення суду набрало чинності 11.10.2011, у зв`язку з чим Господарським судом Донецької області видано відповідний наказ від 31.10.2011 у справі №24/106.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.01.2014 розстрочене виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі № 24/106 від 08.09.2011 строком на 24 місяця наступним чином: протягом періоду з січня 2014 року по листопад 2015 року по 6197,00 грн. щомісячно; у грудні 2015 року - 6212,43 грн.

12.03.2021 до канцелярії суду від Колченко Олександра Івановича надійшла заява б/н від 09.03.2021 про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Донецької області у справі №24/106 від 31.10.2011 до виконання та про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№4872/21 від12.03.2021).

Листом Господарського суду Донецької області від 16.03.2021 по справі №24/106 було повідомлено заявника про відкладення питання з розгляду заяви б/н від 09.03.2021 про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду Донецької області у справі №24/106 від 31.10.2011 до виконання та про заміну сторони виконавчого провадження (вх.№4872/21 від12.03.2021), до відновлення відповідних матеріалів справи в обсязі необхідному для розгляду заяви стягувача.

Ухвалою від 26.04.2021 судом частково відновлено втрачену справу №24/106 в частині, достатній для розгляду заяви Колченко Олександра Івановича .

Ухвалою від 26.04.2021 призначено до розгляду заяву в судовому засіданні на 06.05.2021; повідомлено учасників справи, що явка їх уповноважених представників у судове засідання є необов`язковою.

У зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2021 рік та відсутність знаків поштової оплати, на виконання розпорядження Господарського суду Донецької області від 19.04.2021 № 17-р "Про призупинення прийняття документів для відправки за межі суду" повідомлення сторін та учасників процесу про дату, час та місце судового засідання здійснено у наступний спосіб: стягувача повідомлено телефонограмою від 27.04.2021 №1735 (наявна в матеріалах справи).

У зв`язку з тим, що офіційним місцезнаходженням боржника (Комунальне підприємство "Саночистка") є м. Хрестівка (м. Кіровське) Донецької області, що внесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а відповідно до інформації, розміщеної на сайті УДППЗ "Укрпошта", пересилання пошти до міста Хрестівка не здійснюється, тому про дату, час та місце розгляду заяви боржник повідомлений шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу "Судова влада України" в мережі Інтернет, що підтверджується роздруківками зазначеного оголошення з офіційного веб-сайта суду.

Крім того, ухвала суду від 26.04.2021 оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними згідно Закону України "Про доступ до судових рішень".

Отже, сторони повідомлені про розгляд справи належним чином і у встановленому порядку.

В судове засідання 06.05.2021 сторони своїх представників не направили.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, тому неявка належним чином повідомлених сторін не є підставою для відкладення розгляду заяви стягувача.

Розглянувши заяву Колченко Олександра Івановича б/н від 09.03.2021 (вх.№4872/21 від 12.03.2021) та додані до неї документи, господарський суд виходить з наступного:

Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч.ч.1, 2 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом ч.5 ст.15 вказаного нормативно-правового акту, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Інститут заміни сторони в виконавчому провадженні є складовою частиною загального інституту процесуального правонаступництва в порядку ст.52 Господарського процесуального кодексу України.

Так, наведена норма права встановлює, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

В силу норм ч.ч. 1, 2, 5 ст.334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відтак, за змістом положень ст.ст. 52, 334 Господарського процесуального кодексу України та ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Згідно зі ст.609 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

До підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст.51 Цивільного кодексу України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

За приписами ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до інформації, наявної у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16.03.2020 державним реєстратором внесено запис 22630060006000075 про припинення підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем Колченко Олександром Івановичем за його власним рішенням.

У разі припинення суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з відповідного реєстру) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки остання не перестає існувати; фізична особа-підприємець відповідає за її зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Зобов`язання виникають, зокрема, з договорів та інших юридичних фактів (стаття 11 ЦК України ). Зобов`язанням є правовідношення (частина перша статті 509 ЦК України ), а змістом правовідношення - права й обов`язки його сторін.

Відтак, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №338/180/17.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, заява Колченко Олександра Івановича у частині заміни сторони виконавчого провадження - стягувача підлягає задоволенню, оскільки у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, так само не припиняються й права стягувача отримувати за винесеним на його користь судовим рішенням виконання від боржника.

Відповідно до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду Донецької області від 31.10.2011 по справі № 24/106 мав строк для пред`явлення до примусового виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили, тобто - до 11.10.2012.

Вказаний наказ був пред`явлений стягувачем до примусового виконання, у зв`язку з чим начальником відділу ДВС Кіровського міського управління юстиції винесено постанову від 15.11.2011 про відкриття виконавчого провадження ВП № 29852482.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.01.2014 розстрочене виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі № 24/106 від 08.09.2011 строком на 24 місяця наступним чином: протягом періоду з січня 2014 року по листопад 2015 року по 6197,00 грн. щомісячно; у грудні 2015 року - 6212,43 грн.

З інформаційної довідки про виконавче провадження, доданої до заяви стягувачем, вбачається, що виконавче провадження 29852482 має статус "завершено".

З цієї ж довідки вбачається, що 17.02.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Отже, виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 31.10.2011 по справі № 24/106, виданого на примусове виконання рішення суду від 08.09.2011 у цій справі, є завершеним 17.02.2017.

На час набрання судовим рішенням законної сили та видачі наказу від 31.10.2011 по справі № 24/106 діяв Закон України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження". З аналізу норм цього Закону та обставин справи суд дійшов висновку, що оскільки строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Разом з тим, Закон України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" втратив чинність з 5 жовтня 2016 року, крім статті 4. Стаття 4 втратила чинність з 5 січня 2017 року згідно із Законом України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII.

Згідно Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положенння" Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року N 1404-VIII, цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", крім статей 8, 9 та положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, які вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом (п.1). Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (п.5). Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (п.7).

За приписами статті 12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (ч.2 ст.12 Закону).

Частиною четвертою вказаної статті Закону встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч.5 ст.12 Закону).

В Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за №29852482 міститься інформація про прийняття 17.02.2017 Хрестівським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області постанови про скасування документа та про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Проте завантажити таку постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.02.2017 неможливо, в матеріалах справи вказана постанова не міститься.

За твердженням стягувача, на адресу останнього постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.02.2017 не надходила.

Доказів надсилання стягувачу державним виконавцем постанови ВП № 29852482 про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.02.2017 разом з наказом Господарського суду Донецької області №24/106 від 31.10.2011 матеріали справи не містять.

Як зазначає стягувач, фактично наказ Господарського суду Донецької області №24/106 від 31.10.2011 був повернутий останньому лише 02.03.2018; вказує, що рішення Господарського суду Донецької області у справі №24/106 виконано частково, а саме боржником сплачено 37.182,00 грн., тому на даний час заборгованість КП "Саночистка" перед ним за даним судовим рішенням становить 111.561,43 грн.

08.12.2020 відповідно до заяви про примусове виконання рішення Колченко Олександром Івановичем було повторно пред`явлено до виконання наказ Господарського суду Донецької області №24/106 від 31.10.2011 до Хрестівського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій стягувач просив за вказаним виконавчим документом стягнути з Комунального підприємства "Саночистка" на користь Колченка Олександра Івановича борг у сумі 111.561,43 грн.

Відповідно до листа №17.15-746 від 08.01.2021 Торецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Державним виконавцем Лощаковою Світланою Миколаївною було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.2 ч.4 ст.4 Закону України Про виконавче провадження (пропущено встановлений законом строк пред`явлення ВД до виконання).

У відповідь на лист стягувача про надання інформації, Хрестівський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у листі від 08.02.2021 № 17.15-23-6422, серед іншого повідомив стягувача, що строк пред`явлення ухвали суду від 21.04.2014 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Донецької області по справі № 24/106 від 08.09.2011 становить до 01.01.2019. У зв`язку з тим, що територія міста Хрестівка Донецької області віднесена до тимчасово непідконтрольної українській владі території, при переміщенні відділу за новою адресою, виконавчі провадження на паперовому носії залишилися в м. Хрестівка Донецької області, тому державний виконавець не має змоги здійснити перевірку виконавчих проваджень у паперовому вигляді та надати копії матеріалів виконавчого провадження № 40703389 у зв`язку з їх відсутністю. Також, державна виконавча служба роз`яснила заявнику, що згідно з п.6 ст.12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд зазначає, що статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку.

Суд враховує, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 р.). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Крім цього, вирішуючи справу "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України .

Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Враховуючи, що доказів надсилання державним виконавцем постанови ВП № 29852482 про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.02.2017 разом з наказом Господарського суду Донецької області №24/106 від 31.10.2011 на адресу Колченка Олександра Івановича матеріали справи не містять; територія міста Хрестівка Донецької області віднесена до тимчасово непідконтрольної українській владі території, при переміщенні відділу державної виконавчої служби, на примусовому виконанні якого перебував наказ Господарського суду Донецької області №24/106 від 31.10.2011, за новою адресою, виконавчі провадження на паперовому носії залишилися в м. Хрестівка Донецької області; відсутність доказів повного виконання боржником рішення Господарського суду Донецької області у справі №24/106 свідчить про відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що суперечать принципу верховенства права, тому суд дійшов висновку, що у поданій заяві Колченко Олександр Іванович навів поважні причини та надав належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують об`єктивну неможливість пред`явлення стягувачем такого виконавчого документа до примусового виконання вчасно, що зумовлює висновок суду про наявність підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, заява Колченко Олександра Івановича б/н від 09.03.2021 (вх.№4872/21 від 12.03.2021) підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 234, 329, 334 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Колченко Олександра Івановича б/н від 09.03.2021 (вх.№4872/21 від 12.03.2021) - задовольнити.

Замінити сторону стягувача при виконанні наказу Господарського суду Донецької області від 31.10.2011 по справі № 24/106 про стягнення з Комунального підприємства "Саночистка" на користь Приватного підприємця Колченко Олександра Івановича 147037,06 грн. основного боргу, витрат на сплату держмита у сумі 1470,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., а саме: на фізичну особу Колченко Олександра Івановича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Поновити стягувачу, Колченко Олександру Івановичу (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), строк для пред`явлення до примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 31.10.2011 по справі №24/106 про стягнення з Комунального підприємства "Саночистка" (86300, м. Кіровське, вул. Театральна, 26, п/р НОМЕР_2 у філії Харцизького відділення №5373 ВАТ "Ощадбанк", МФО 335151, ЗКПО 33974620) на користь Приватного підприємця Колченко Олександра Івановича ( АДРЕСА_2 , п/р НОМЕР_3 у філії Харцизького відділення №5373 ВАТ "Ощадбанк", МФО 335151, ЗКПО 1988112079) - 147037,06 грн. основного боргу, витрат на сплату держмита у сумі 1470,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її оголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала підписана 06.05.2021.

Суддя Н.В. Величко