Рішення

від 29.04.2021 по справі 821/1246/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 р.м. ХерсонСправа № 821/1246/16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представника відповідача - Литовської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб`юшн"

до Головного управління ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

01.09.2016 приватне підприємство Єврокомершл Дистриб`юшн (далі-позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502, в частині нарахування підприємству штрафної (фінансової) санкції в сумі 392500,00 грн. та №0000021502, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 810 787,00 грн.

Позовні вимоги, з урахуванням заяви від 06.11.2016 про збільшення позовних вимог, обґрунтовані відсутністю підстав у контролюючого органу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки за приписами п. 200.7, п. 200.10 та п. 200.11 ст. 200 ПК України за наслідками подання декларантом податкової декларації на отримання бюджетного відшкодування та про повернення суми бюджетного відшкодування, проводиться камеральна перевірка, висновки викладені в акті перевірки від 09.12.2015 №125/21-03-15-02/37353912 є необґрунтованими, усі необхідні первинні бухгалтерські та податкові документи по операціям у вересні та жовтні 2015 року із ТОВ Карслберг Україна та ТОВ Строй-Гіпс були надані до перевірки, належне оприбуткування ТМЦ у вказаному періоді підтверджено, зауважень до документів позивача у перевіряючи осіб не було. З урахуванням зазначеного та у зв`язку із відсутністю у відповідача права на проведення даного виду перевірки, податкові повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502, в частині нарахування підприємству штрафної (фінансової) санкції в сумі 392500,00 грн. та №0000021502, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 810 787,00 грн. позивач вважає незаконними та просить їх скасувати.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 (суддя Василяка Д.К.), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.01.2016 №0000011502 на суму 392 500,00 грн. штрафних санкцій та №0000021502 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 810 787,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Верховний Суд постановою від 26.11.2020 частково задовольнив касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 скасував, справу №821/1246/16 направив на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду 29.12.2020 та розподілена судді Хом`яковій В.В.

Ухвалою суду від 04.01.2021 задоволено заяву подану головуючою суддею про самовідвід, яка обґрунтована була наявністю обставин, що можуть викликати сумніви щодо небезсторонності судді Хом`якової В.В. та необ`єктивності судового рішення, що в свою чергу унеможливлює подальший розгляд зазначеного позову та обумовлюють необхідність головуючим суддею усунути ймовірну недовіру до суду, оскільки в межах адміністративної справи 821/203/18 суддею Хом`яковою В.В. вже була висловлена відповідна правова позиція та надавалась юридична оцінка обставинам податкової перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за вересень, жовтень 2015 року.

Як наслідок, адміністративну справу № 821/1246/16 було передано до відділу документального забезпечення і діловодства (канцелярії суду).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2021, головуючим суддею визначено Войтовича І.І.

06.01.2021 ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу №821/1246/16 за позовом приватного підприємства Єврокомершл Дистриб`юшн до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, розпочати підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 27.01.2021 о 09:30 год.

26.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача Головного управління ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач, контролюючий орган, ДПС), в якому зазначено про наявність у контролюючого органу права та підстав на проведення перевірки приватного підприємства Єврокомершл Дистриб`юшн , що визначено пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст.200 Податкового кодексу України та абз. 2 ч. 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України від 28.12.2014 №71-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи , зокрема, право з 01.01.2015 проводити перевірку суб`єктів господарювання, які ввозять на митну територію України та реалізують підакцизні товари та щодо відшкодування податку на додану вартість. Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку зазначено одну з підстав - відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок. У разі встановлення в ході перевірки порушень складається акт перевірки, а у разі відсутність порушень, складається довідка. Документальна позапланова виїзна перевірка позивача проводилась за наслідками поданих до контролюючого органу заяви від 20.10.2015 про повернення суми бюджетного відшкодування Д.4 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування Д.4 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, на підставі зазначених вище норм діючого законодавства та згідно направлення від 26.11.2015 №868/21-03-15-02, копії наказу від 26.11.2015 №1593, які були вручені представнику підприємства 26.11.2015. Представник відповідача наполягає на правомірності проведеної документальної перевірки позивача. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 09.12.2015 № 125/21-03-15-02/37353912 та прийнято 04.01.2016 податкові повідомлення-рішення №0000011502 та № 0000021502, які представник вважає законними.

Представник контролюючого органу вважає обґрунтованим встановлення в ході перевірки та зафіксованих в акті перевірки допущених ПП Єврокомершл Дистриб`юшн порушень п.189.1 ст.189, пп. в п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: заниження податкових зобов`язань за вересень 2015 року на 1066120 грн., внаслідок чого платником завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) декларації за вересень 2015 р. на 906468 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 900000 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за вересень 2015 р. на 166120 грн.; заниження податкових зобов`язань за жовтень 2015 року на 1314667 грн., внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) декларації за жовтень 2015 року на 1238511 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 670000 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за жовтень 2015 р. на 644667 грн.

У відзиві на позовну заяві представник зауважив, що у перевіряємому періоді вересень 2015 року одним із основних постачальників слабоалкогольного напою пива та води в асортименті згідно договору № 17001/12 від 15.12.2011 було ТОВ Карслберг Україна (код ЄДРПОУ 00377511) на загальну суму 8094847,14 грн., включаючи вартість тари, у тому числі ПДВ - 1073249,52 грн., у зв`язку з чим позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2015 року на суму 900000,00 грн. згідно поданої декларації від 21.10.2015 № 9215460076. Зауважив, що фактично у вересні 2015 року від заводу виробника ТОВ Карслберг Україна надійшло товару згідно ТТН на суму 5086119,20 грн., в т.ч. ПДВ - 762819,84 грн., тара - 509200,16 грн. Отриманий товар було оприбутковано на склад відповідального зберігання та протягом місяця викуплено з поточних поставок та поставок попередніх періодів на суму 6439497,14 грн., в т.ч. ПДВ - 1073249,52, без урахування тари, протягом вересня 2015 року повернуто ПАТ Карлсберг Україна товарів на суму -42774,96 грн., в т.ч. ПДВ -7129,16 грн. У звітному періоді жовтні 2015 року також було основним постачальником товарів ПАТ Карлсберг Україна за аналогічним товаром згідно аналогічного договору на загальну суму 5525608,76 грн., включаючи вартість тари, у т.ч. ПДВ - 860293,12 грн. Відповідно, сплачена сума ПДВ 818106,68 грн. у жовтні 2015 року була врахована позивачем до бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2015 в сумі 670000,00 грн. Фактично у жовтні 2015 року від заводу - виробника ПАТ Карлсберг Україна надійшло товару за ТТН на суму 3732504,50 грн., в т.ч. ПДВ 580912,42 грн. з урахуванням вартості тари - 247030,00 грн. Даний товар оприбутковано на склад відповідального зберігання та протягом місяця викуплено з поточних поставок та поставок попередніх періодів на суму 6439497,14 грн., в т.ч. ПДВ 1073249,52 грн., без урахуванням тари.

Також представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено пункт відвантаження товару у вересні та жовтні 2015 року по операціям з ПАТ Карлсберг Україна за адресою складських приміщень СОХ ЧП ПП Єврокомершл Дистриб`юшн : АДРЕСА_1 Встановлено також наявність у власності позивача адміністративної будівлі та блок допоміжних будівель за адресою: АДРЕСА_1 та згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, об`єкт за адресою АДРЕСА_1 належить ПП ОСОБА_1 . За наслідками перевірки договору поставки та договору про надання послуг відповідального зберігання із ПАТ Карлсберг Україна , відповідно до узгоджених панів продаж продукції на поточний місяць, постачальником здійснюється поставка продукції на склад покупця, при цьому продукція спочатку надходить на склад відповідального зберігання ПП Єврокомершл Дистриб`юшн на склад СОХ , що представляє собою виділену зону складу в власному складському приміщенні, а потім по мірі розрахунків (викупу продукції) переміщується зі складу СОХ на склад власної продукції. Дане переміщення відбувається згідно видаткових накладних, при відповідних розрахунках складається податкова накладна та відбувається власне передача продукції по дебету рахунку 28 (бухгалтерського обліку) відображається збільшення залишків ТМЦ на відповідну суму. Зокрема, перевіркою встановлено порушення правил ведення бухгалтерського обліку, а саме невірно було відображено залишки та обороти по рахунку 28, спочатку були відображені суми із урахуванням сум ПДВ, в розрізі номенклатури товарів дані платника бралися в тому вигляді які вони були надані (з ПДВ), дані перевірки надані в таблиці без ПДВ та при порівнянні даних платника податків та даних перевірки було встановлено відхилення у вигляді того, що спочатку з даних платника знімався ПДВ, а потім враховувалась різниця. Представник відповідача також зазначив, що постачання продукції (переміщення) відбувається на умові викупу (оплати за неї), зокрема, відповідно до рахунку 63 за вересень 2015 року сальдо на початок - 62,63 грн. (Дт), оборот по дебету - 6385000,00 грн. (сплачено), оборот по кредиту - 6396722,18 грн. (переміщено продукції), сальдо на кінець - 11784,81 грн. (Кт - заборгованість); за жовтень 2015 року сальдо на початок - 11784,81 грн. (Кт - заборгованість), оборот по дебету - 5408640,00 грн. (сплачено), оборот по кредиту - 5149244,94 грн. (переміщено продукції), сальдо на кінець - 247610,25 грн. (Дт - переплата). Підстав для переміщення товарів в ході проведеної перевірки не було виявлено, згідно пояснень головного бухгалтера позивача в кінці кожного місяця відбувається переміщення власних викуплених товарів на склад СОХ та відображається зменшення залишків ТМЦ, що також не обумовлено в договорах № 17001/12 від 15.12.2011 та № 37001/12 від 15.12.2011 про надання послуг відповідального зберігання. Також не встановлено можливість такої передачі товарів третім особам. У зв`язку з чим, контролюючим органом правомірно встановлено заниження залишків ТМЦ позивачем у вересні 2015 року на суму 5476202,69 грн., у т.ч. ПДВ 1095240,54 грн. у зв`язку з їх передачею на зберігання на склад СОХ, що не обумовлено жодним договором чи документами, відповідно такі дії позивача є безпідставними та неправомірними.

За жовтень 2015 року було встановлено заниження залишків ТМЦ на суму 6573336,59 грн., у т.ч. ПДВ 1314667,32 грн. у зв`язку з їх передачею на зберігання на склад СОХ, що не обумовлено жодним договором чи документами, а також встановлено неправомірне не оприбуткування ТМЦ по поверненню товарів від ТОВ Строй - Гіпс (код ЄДРПОУ 33824604) на суму 2479615,27 грн., крім того ПДВ 495923,05 грн. відповідно такі дії позивача є безпідставними та неправомірними. Таким чином, контролюючий орган вважає, що позивачем щомісячно збільшувався податковий кредит та відповідно не нараховувались податкові зобов`язання, що в свою чергу збільшувало суму ПДВ, яка підлягала до бюджетного відшкодування.

В акті перевірки також зазначено про порушення ПП Єврокомершл Дистриб`юшн п. 192.1 ст. 192, пп. в п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України по проведенню коригування (зменшення) податкових зобов`язань по операціям з ТОВ Строй-Гіпс на суму 2514237,00 грн., ПДВ 502847,40 грн. згідно видаткової накладної № СГ0000010 від 15.10.2015, при цьому позивачем оприбутковано ТМЦ на рахунок 28 на суму 34621,73 грн., ПДВ 6924,35 грн., решта рахується як заниження залишків ТМЦ на суму 2479615,27 грн., ПДВ 495923,05 грн., у зв`язку з чим за даним покупцем у жовтні 2015 року занижено податкові зобов`язання на суму 495923,05 грн. за податковою накладною №1525 від 29.05.2015 на суму ПДВ 502847,40 грн., реалізовано було товару в травні, які надалі повернуті в жовтні 2015 року на суму 502847,40 грн. Представник відповідача зауважив, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ Строй-Гіпс у спірному періоді не мав відповідного виду ліцензії на підтвердження права торгівлі алкогольними напоями, звітність з підакцизних товарів не подавало, місце зберігання таких товарів не реєстрував, що з урахуванням висновків Верховного Суду від 26.11.2020 у даній справі господарська операція позивача з ТОВ Строй-Гіпс не має ділової мети, та не містить в собі економічної доцільності господарської операції, окрім як податкової вигоди у вигляді податкового кредиту, що в свою чергу є підставою для зменшення в податковому обліку позивача сум податкового кредиту. Відповідно, податковий кредит та податкове зобов`язання для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтвердженні належним чином складеними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Представник відповідача просить замінити відповідача по справі Головне управління ДФС у Херсонській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на підставі ч. 1 ст. 52 КАС України, в задоволенні позовних вимог позивача просить суд відмовити у повному обсязі.

27.01.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, призначено підготовче судове засідання на 16.02.2021 о 09:30 год.

11.02.2021 від представника позивача ПП Єврокомершл Дистриб`юшн до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник наполягає на задоволенні позовних вимог, зауважив, що придбані у спірному періоді позивачем ТМЦ у ПАТ Карлсберг-Україна мали мету для подальшої їх реалізації, акт перевірки не містить жодних зауважень щодо невідповідності вимогам діючого законодавства умов договорів поставки від 15.12.2001 № 17001/12 та відповідального зберігання від 15.12.2001 № 37001/12, всі висновки перевірки суперечать умовам договору відповідального зберігання щодо обов`язків зберігача ПП Єврокомершл Дистриб`юшн , за договором відповідального зберігання п.2.1.9, п. 2.2.2, п. 2.3, п. 3.4, п. 3.6 тимчасове повернення на склад зберігання ТМЦ (а фактично тимчасове переміщення на склад повернення ), термін придатності яких наступить пізніше, з метою негайної реалізації ТМЦ, термін придатності яких закінчить раніше визначено даним договором та невиконання умов договору призведе до застосування до позивача штрафу. Представник позивача також вказав на те, що акт перевірки не містить будь-які зауваження контролюючого органу до первинних документів бухгалтерського обліку. Також, необґрунтованим посилання відповідача в акті перевірки є на те, що витрати на придбання ТМЦ є витратами невиробничого використання, оскільки зі складу повернення товари також реалізовуються, що не спростовується відповідачем, зокрема на сторінці 22 абз. 8 акту перевірки вказано, що переміщені товари на складі обліковуються до відновлення попиту та подальшої реалізації . Аналогічні переміщення товарів на склад повернення відбувались на підприємстві ще у квітні 2015 року, під час проведення перевірки даних переміщень, контролюючим органом не було виявлено жодного порушення, що підтверджується довідкою від 23.06.2015 №95/21-03-15-02/37353912 та додав, що ТМЦ переміщені на склад повернення є оборотними активами позивача, метою використання яких є отримання прибутку від реалізації, що підтверджується наданими оборотно-сальдовими відомостями, первинною бухгалтерською документацією, контролюючим органом не пред`явлено жодного зауваження стосовно наданих до перевірки документів, так само як і не надано доказів, спростовуючи фактів подальшої реалізації цих товарів зі складу повернення , не підтверджено жодним належним доказом своїх доводів щодо придбання позивачем товарів для невиробничого використання. Також, представник позивача наполягає на неправомірності дій контролюючого органу щодо підстав проведення документальної перевірки позивача, оскільки в даному випадку за п. 200.7 ст.200 ПК України мала бути проведена камеральна перевірка з дотриманням положень п.200.10 ст. 200 ПК України, в наданих представником відповідача в судовому засіданні 22.09.2016 пояснень вбачалось, що контролюючим органом було спочатку проведено камеральну перевірку, за висновками якої вирішено проводити документальну перевірку, але відповідач порушує положення чинного законодавства щодо наявності підстав для проведення такої перевірки та відповідно оформлення за її наслідками висновків, оскільки відповідно до п. 37 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014, який набрав чинності з 01.01.2015 закріплено не здійснення контролюючими органами документальних позапланових виїзних перевірок щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року. Враховуючи, що проведена перевірка була незаконною, її висновки не мають для позивача правових наслідків, що також закріплено позицією Вищого Адміністративного Суду України у справ 816/68-13-а та наголошує на тому, що контролюючий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України, та позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також фіксування суб`єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами у розумінні критерія доведення поза розумним сумнівом , що визначено у п. 53 рішення Європейського суду по справі Федорченко та Лозенко проти України №387/03, у зв`язку з чим доводи представника відповідача вважає необґрунтованими.

16.02.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою до суду представника позивача та призначено підготовче судове засідання на 02.03.2021 о 13:00 год.

02.03.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів у позивача, продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та призначено підготовче судове засідання на 16.03.2021 о 13:00 год.

16.03.2021 ухвалою суду задоволено клопотання представників сторін, розгляд справи відкладено та призначено підготовче судове засідання на 02.04.2021 о 10:30 год.

02.04.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.2021 о 10:30 год.

14.04.2021 в судове засідання прибув представник відповідача, наполягала на відмові в задоволенні позову. Представник позивача до суду не прибув, 13.04.2021 подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 14.04.2021 о 10:30 год. у зв`язку із перебуванням у плановій відпустці до 13.04.2021.

З урахуванням позиції представника відповідача щодо поданого клопотання, яка поклалась на розсуд суду, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданого клопотання представником позивача через наявність достатньої можливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника підприємства, виходячи зі строків розгляду даної категорії справ, на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання представника позивача, відкласти судове засідання у зв`язку із неявкою представника ПП Єврокомершл Дистриб`юшн на 29.04.2021 о 10:30 год. та задовольнити клопотання представника відповідача щодо заміни відповідача його правонаступником, відповідно на підставі ст. 52 КАС України та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 14.12.2020 № 251586405045, здійснити заміну відповідача по справі Головне управління ДФС у Херсонській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 43143201).

В судове засідання 29.04.2021 о 10:30 год. представник позивача не прибув, подав заяву відповідно до якої просив справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав викладених у відзиві на позов. Просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши позиції представників сторін, розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, та з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 26.11.2020 по справі № 821/1246/16, оцінивши відповідні наявні у справі надані сторонами докази та надані до суду відзив відповідача і відповідь на відзив представника позивача, визначивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.11.2020 по справі № 821/1246/16 частково задовольнив касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 скасував, справу №821/1246/16 направив на новий розгляд до суду першої інстанції та зокрема зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено фактичні обставини по справі, що є порушенням норм процесуального права, та відповідно не має можливості перевірити правильне застосування норм матеріального права, не досліджені взаємовідносини позивача з TOB Строй - Гіпс , правильність формування податкового та бухгалтерського обліку, не перевірені доводи та докази відповідача, що позивачем щомісячно зменшуються залишки ТМЦ, не з`ясовані характер та зміст операцій, які стали підставою для виникнення у позивача права на формування даних податкового обліку; не досліджені всі первинні документи; не встановлено, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його контрагентами; не перевірено наявність у товариства ділової мети під час здійснення зазначених господарських операцій та не досліджено зміни в структурі активів та зобов`язань у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю, не перевірені доводи позивача про порушення податковим органом процедури проведення документальної перевірки, відсутність підстав для її проведення.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо проведення документальної виїзної перевірки позивача, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень контролюючого органу від 04.01.2016 №0000011502, в частині нарахування ПП Єврокомершл Дистриб`юшн штрафної (фінансової) санкції в сумі 392500,00 грн. та №0000021502, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 810 787,00 грн. Позиція позивача ґрунтується на відсутності права та підстав щодо проведеної перевірки позивача ПП Єврокомершл Дистриб`юшн , необґрунтованих висновків акту перевірки та відповідно незаконності винесених за її наслідками спірних податкових повідомлень - рішень, оскільки ТМЦ за наслідками здійснених у вересні та жовтні 2015 року господарських операцій з контрагентами підприємства були оприбутковані належним чином, до податкових та бухгалтерських документів у перевіряючих осіб не було зауважень, позивач має право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявлену в поданих до ДПС деклараціях за спірний період. Відповідач в свою чергу вважає законними спірні податкові повідомлення-рішення, наявності права на проведення даного виду перевірки та обґрунтовані зазначені в акті перевірки висновки.

Судом також встановлено, що Херсонським окружним адміністративним судом (суддя Хом`якова В.В. ) у справі № 821/203/18 було розглянуто позовні вимоги ПП Єврокомершл Дистриб`юшн до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000011502 від 04.01.2016 в частині зменшення бюджетного відшкодування на 1 570 000,00 грн. за деклараціями з податку на додану вартість вересня, жовтня 2015 року. Рішенням суду від 16.05.2018 задоволено позов ПП Єврокомершл Дистриб`юшн , визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 № №0000011502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 1 570 000,00 грн. за деклараціями приватного підприємства Єврокомершл Дистриб`юшн вересня, жовтня 2015 року.

За наслідками апеляційного оскарження зазначеного вище рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №821/203/18, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 апеляційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишено без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, залишено без змін. Таким чином, рішення суду першої інстанції набрало законної сили 24.01.2019 та підлягає виконанню.

Судом встановлено, що Верховним Судом відкрито касаційне провадження у справі №821/203/18 ухвалою від 16.04.2019, наслідки касаційного перегляду відсутні, як і відсутні ухвали Верховного Суду щодо зупинення виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №821/203/18 на підставі п. 4 ч.1 ст. 340 КАС України.

Суд також зазначає, що відповідно до ухвали суду від 04.01.2021 у справі №821/1246/16, якою було задоволено заяву про самовідвід судді, зокрема, в даній заяві зазначено, що при розгляді матеріалів справи суддею встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках акту позапланової виїзної документальної перевірки позивача ПП Єврокомершл Дистриб`юшн , за результатами якої відповідачем Херсонською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області було складено акт №125/21-03-15-02/37353912 від 09.12.2015, в акті зафіксовано про завищення підприємством суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією вересня 2015 року на суму 9000 тис. грн. та за декларацією жовтня 2015 року на суму 670 тис. грн., завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту відповідно на 906468 грн. та 1238511 грн. за вказані звітні періоди. За результатами розгляду акту, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 1570000 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 392500,00 грн. та №0000021502, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ в розмірі 810787,00 грн. Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502, №0000021502 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач оскаржив їх до суду, судом відкрито провадження у справі №821/1246/16, однак, у даній справі податкове повідомлення-рішення №0000011502 було оскаржено лише в частині штрафних санкцій. В подальшому ПП Єврокомершл Дистриб`юшн подало інший позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 1 570 000,00 грн. за деклараціями з податку на додану вартість вересня, жовтня 2015 року, судом відкрито провадження у справі № 821/203/18, суддею Хом`яковою В.В. 16.05.2018 прийнято рішення по справі 16.05.2018, яким позов приватного підприємства Єврокомершл Дистриб`юшн задоволено в повному обсязі. При цьому судом досліджувались правильність та обґрунтованість висновків перевірки, які зафіксовані актом №125/21-03-15-02/37353912 від 09.12.2015. Рішення суду набрало законної сили, Верховним Судом 16.04.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою податкового органу.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи наявність рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 у справі №821/203/18, яке набрало законної сили 24.01.2019 суд вважає необхідним встановити наявність чи відсутність правомірності проведеної відповідачем перевірки позивача, законності оскаржених у даній справі податкових повідомлень-рішень.

Частинами 2 та 3 статті 14 КАС України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (ч. 7 ст.78 КАС України).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема: верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами.

З обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок прийняття Херсонською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Херсонській області 04.01.2016 податкових повідомлень-рішень:

- № 0000011502, яким приватному підприємству Єврокомершл Дистриб`юшн зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 1 570 000,00 грн., відповідно у звітному періоді вересень 2015 року на суму 900 000,00 грн., жовтень 2015 року на суму 670 000,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 392500,00 грн., що складається із штрафної санкції за вересень 2015 року у сумі 225 000,00 грн., за жовтень 2015 року у сумі 167 500,00 грн.;

- № 0000021502, яким зменшено приватному підприємству Єврокомершл Дистриб`юшн розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 810 787,00 грн., що складається із 166 120,00 грн. за вересень 2015 року та 644 667,00 грн. за жовтень 2015 року.

Зазначені спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом за висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки від 09.12.2015 № 125/21-03-15-02/37353912, в якому зафіксовано про встановлені в ході перевірки порушення ПП Єврокомершл Дистриб`юшн п.189.1 ст.189, п. 192.1 ст. 192, пп. в п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме:

- заниження податкових зобов`язань за вересень 2015 року на 1 066 120,00 грн., внаслідок чого платником завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) декларації за вересень 2015 року на 906 468,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 900 000,00 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за вересень 2015 року на 166 120,00 грн.;

- заниження податкових зобов`язань за жовтень 2015 року на 1 314 667,00 грн., внаслідок чого ПП Єврокомершл Дистриб`юшн завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) декларації за жовтень 2015 року на 1 238 511,00 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 670 000,00 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за жовтень 2015 року на 644 667,00 грн.

Як вбачається, у справі № 821/203/18 ПП Єврокомершл Дистриб`юшн оскаржувало податкове повідомлення-рішення контролюючого органу від 04.01.2016 №0000011502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 1 570 000,00 грн. за деклараціями з податку на додану вартість вересня, жовтня 2015 року, судом 16.05.2018 прийнято рішення по справі, яким позов ПП Єврокомершл Дистриб`юшн задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502. Рішення набрало законної сили 24.01.2019.

В даній справі №821/203/18 вбачається надання оцінки судом першої інстанції та підтвердження судом апеляційної інстанції необґрунтованість висновків контролюючого органу, зафіксованих в акті перевірки від 09.12.2015 № 125/21-03-15-02/37353912, застосовуючи положення Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 № 727 та норми Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зазначено, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, до повноважень контролюючого органу входить аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства та з урахуванням вимог Порядку № 727, факти виявлених перевіркою порушень податкового та іншого законодавства, мають бути викладені в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, а не тільки з посиланням на регістри бухгалтерського обліку. Акт перевірки відповідача не містить жодних досліджень щодо подальшої реалізації ТМЦ та визначення періоду, в якому відбулась подія реалізації та у разі визнання у даному випадку порушень, які викладені в акті перевірки, означає, що ПП Єврокомершл Дистриб`юшн (за умови дотримання вимог договорів поставки та відповідального зберігання) кожного останнього дня податкового (звітного) періоду має додаткове зобов`язання по нарахуванню податкових зобов`язань на ТМЦ, які будуть реалізовані в наступних податкових періодах, чим порушить вимоги Податкового кодексу України та бухгалтерського обліку, зокрема ведення рахунку 28 Товари . Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо невідповідності вимогам діючого законодавства умов договорів поставки від 15.12.2001 №17001/12 та відповідального зберігання від 15.12.2001 №37001/12. При цьому, суд зазначає, що висновки перевірки суперечать умовам договору відповідального зберігання (нерозривно пов`язаного з договором поставки) щодо обов`язків зберігача ПП Єврокомершл Дистриб`юшн . Висновок контролюючого органу про заниження податкових зобов`язань на суму 818744 грн. 27 коп. при поверненні товарів від покупця ТОВ Строй-Гіпс та проведенні коригування податкових зобов`язань ґрунтується тільки на вказівці про порушення п. 192.1 ст. 192, пп. в п. 198.5 ст. 198 ПКУ. Суд, зокрема, прийшов до висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентом ПАТ Карлсберг Україна мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, про будь-які ознаки фіктивності господарських операцій в акті перевірки не зазначено так само як і відсутні зауваження щодо невідповідності умов вказаних договорів діючому законодавству.

Таким чином, у справі № 821/203/18 вже надано правову оцінку діям контролюючого органу по складанню акту перевірки від 09.12.2015 № 125/21-03-15-02/37353912 та фіксування в ньому висновків, та відповідно скасовано рішенням суду від 16.05.2018 податкове повідомлення-рішення контролюючого органу від 04.01.2016 №0000011502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 1 570 000,00 грн., нарахованої відповідно у звітному періоді вересень 2015 року на суму 900 000,00 грн., жовтень 2015 року на суму 670 000,00 грн. Рішення набрало законної сили 24.01.2019.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням ч. 4 ст. 78 КАС України, суд вважає відсутніми процесуальні підстави для надання правової оцінки діям відповідача по складанню акту перевірки від 09.12.2015 № 125/21-03-15-02/37353912 та фіксування в ньому висновків. Також, суд вважає відсутніми підстави для встановлення наявності чи відсутності правомірності та законності винесеного податкового повідомлення - рішення від 04.01.2016 №0000011502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 1 570 000,00 грн., оскільки законність останнього в даній частині спростована судовим рішенням у справі №821/203/18.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Щодо заявлених позовних вимог позивача про визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо проведеної документальної позапланової перевірки ПП Єврокомершл Дистриб`юшн , суд не погоджується із твердженням представника позивача щодо відсутності у контролюючого органу права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 200.11 статті 200 ПК України визначено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 2 ч. 3 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України від 28.12.2014 №71-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи (в редакції від 28.12.2014), який набрав чинності з 01.01.2015, визначено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється, зокрема, з 1 січня 2015 року на перевірки суб`єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, контролюючому органу на час проведення перевірки позивача у грудні 2015 року передбачено ПК України та зазначеним вище Законом № 71-VIII право з 01.01.2015 проводити перевірку суб`єктів господарювання, які ввозять на митну територію України та реалізують підакцизні товари та щодо відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку (в редакції станом на 27.11.2010), що набрала чинності з 01.01.2011, зазначено одну з підстав - відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податку з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок.

Судом встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проводилась за наслідками поданих до контролюючого органу заяви від 20.10.2015 про повернення суми бюджетного відшкодування Д.4 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування Д.4 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, на підставі зазначених вище норм діючого законодавства та згідно направлення від 26.11.2015 №868/21-03-15-02 та наказу від 26.11.2015 №1593, які були вручені представнику підприємства 26.11.2015 під підпис.

Відповідно, за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки було складено акт від 09.12.2015 № 125/21-03-15-02/37353912 висновки контролюючого органу та дії по складанню акту перевірки вже досліджувались у справі № 821/203/18, у зв`язку з чим суд вважає спростованими твердження представника позивача щодо відсутності у відповідача підстав та права на проведення документальної перевірки, приходить до висновку про наявність у відповідача права та підстав, визначених ПК України, Законом №71-VIII та постановою КМУ №1238, позивачем не надано суду належних обґрунтувань своєї правової позиції, відповідно, в частині визнання протиправними дій Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області щодо проведення документальної позапланової перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП Єврокомершл Дистриб`юшн за вересень, жовтень 2015 року позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Суд вважає необхідним зазначити, що на час вирішення справи судом, встановлено реєстрацію правонаступника юридичної особи позивача Приватного підприємства Єврокомершл Дистріб`юшн - Приватне підприємство ОСОБА_4 , що зареєстровано 01.04.2016, та підтверджується наданим до справи представником позивача витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з 31.12.2020 перебуває на обліку в Головному управлінню ДПС в Одеській області, Південне управління у м. Одесі, Приморська державна податкова інспекція (Приморський район м. Одеси, код ЄДРПОУ 43142370), код ЄДРПОУ позивача є незмінним - 37353912, ПП ОСОБА_4 є платником ПДВ.

Щодо оскарження ПП Єврокомершл Дистриб`юшн (ПП ОСОБА_4 ) спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає.

В рамках перегляду справи № 821/1246/16, позивач ПП Єврокомершл Дистриб`юшн (ПП ОСОБА_4 ) оскаржує податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502 в частині застосування штрафної санкції на загальну суму 392 500,00 грн., що застосована за порушення п. 189.1 ст. 189, пп. в п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України виходячи зі зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1 570 000,00 грн. (вересень 2015 року - 900 000,00грн., жовтень 2015 року - 670 000,00 грн.).

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Відповідно до пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Зокрема, відповідно до п. 57.4 ст. 57 ПК України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Суд зазначає, що оскільки у справі №821/203/18 скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.01.2016 №0000011502 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 1 570 000,00 грн., штрафні санкції, які виплавають із даного спірного рішення застосовані у загальній сумі 392 500,00 грн. та законність яких розглядається в даній справі №821/1246/16, спростовується висновками рішення суду по справі №821/203/18, у зв`язку з чим суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача в даній частині, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000011502 в частині нарахування приватному підприємству Єврокомершл Дистриб`юшн штрафної санкції на загальну суму 392 500,00 грн.

Щодо спірного у справі податкового повідомлення - рішення від 04.01.2016 №0000021502, на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 та згідно п.189.1 ст. 189, п. 192.1 ст.192, пп. в п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, яким було зменшено ПП Єврокомершл Дистриб`юшн розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 810 787,00 грн., що складається із 166 120,00 грн. за вересень 2015 року та 644 667,00 грн. за жовтень 2015 року.

Суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5 ст. 200 ПК України).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті (п. 200.7 ст. 200 ПК України).

На підставі наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що ПП Єврокомершл Дистриб`юшн подало до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість з відповідними додатками з дотриманням вимог п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 ПК України (в редакції, чинній на час подання декларацій а розрахунків) (арк. справи 31-42 том 1 з 5):

- від 20.10.2015 за звітний період вересень 2015 року, в якій зазначено сума операцій, що оподатковуються за основною ставкою та загальний обсяг постачання вказано у сумі 855 801 грн.; сума ПДВ вказано 171 160 грн. (рядок 1.1, рядок 6); коригування зазначено на суму 412 грн.; ПДВ - 82 грн. (рядок 8); податкових зобов`язань визначено у сумі 171 078 грн. (рядок 8.9); сума що підлягає оприбуткуванню за основною та нульовою ставкою вказано 5 423 374 грн.; сума дозволеного податкового кредиту зазначена 1084 675 грн. (рядок 10.1, 10.1.1); вказано 105 грн., що не є об`єктом оподаткування (рядок 11.2); відповідно зазначено коригування податкового кредиту на суму -35646 грн.; дозволений податковий кредит по операціям з ПАТ Карлсберг Україна (код ЄДРПОУ 003775108241) на суму -7129 грн. (рядок 16 та 16.1 (коригування за ст. 192 ПКУ) та відповідно вказано податковий кредит у сумі 1 077 546 грн. (рядок 17).

У розділі ІІІ даної декларації вказано розрахунок за звітний період суми ПДВ, відповідно до якого вбачається зазначення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 17 - рядок 9), що складає 906 468 грн. (рядок 19 розділу ІІІ декларації); від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 20.1+рядок 20.2+рядок 20.3) вказано суму 4 452 840 грн. за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 20, рядок 20.1 та рядок 21); сума від`ємного значення поточного звітного періоду та від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19+рядок 21) зазначена - 5 359 308 грн. (рядок 22); зазначено 900000 грн. (Д3, Д4), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 ІІІ розділу декларації) та сума - 900 000грн. вказано такою, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 23-рядок 23.1 - рядок 23.2) (рядок 23.3 ІІІ розділу декларації) та відповідно вказано суму 4 459 308 грн., як сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного періоду (рядок 24).

Відповідно ПП Єврокомершл Дистриб`юшн подано розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1), зокрема у розділі ІІ Коригування податкового кредиту зазначено коригування за ст. 192 ПК України по операціям з ПАТ Карлсберг Україна за червень-вересень 2015 року із зазначенням підстави для коригування податкового кредиту з ПДВ у зв`язку із поверненням по обсягу постачання усього - 35646 грн., сума ПДВ усього склала -7129 грн., відповідно сума ПДВ до рядка 10.1.1 декларації зазначена - 7129 грн.

З поданої розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за вересень 2015 року вбачається у розділі І зазначення суми постачання товарів без ПДВ - 474 634,30 грн.; суму ПДВ за основною ставкою вказано 94 927,18 грн. та усього за звітний період (рядок 1 декларації) зазначено суму поставки усього 855 801 грн. та суму ПДВ за основною ставкою - 171 161 грн. У розділі ІІ вказано обсяг постачання у сумі 5 423 374 грн., серед якого є сума постачання по операціям з ПАТ Карлсберг Україна у вересні 2015 року по обсягам без ПДВ вказано 7200,00 грн. та 5 359 047,62 грн., сума ПДВ за основною ставкою зазначена 1440,00 грн. та 1 071 809, 52 грн.; сума ПДВ за основною ставкою вказана - 1 084 675 грн. та щодо придбаних необоротних активів зазначено суму 26 954 грн., ПДВ - 5 391 грн. Відповідно, усього за звітний період вересень 2015 року підприємством вказано операції з придбання товарів з ПДВ на суму 5 423 374 грн., суму ПДВ за основною ставкою вказано - 1 084 675 грн. (рядки 10.1+15.1 декларації).

Згідно поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) вбачається зазначення відповідно до ст. 200 ПКУ 900 000 грн. (рядок 23.2 декларації), зокрема ПП Єврокомершл Дистриб`юшн зазначено залишкову балансову вартість необоротних активів на кінець звітного періоду 9 551 703 грн., вказано також залишкову балансову вартість необоротних активів, зазначена в податковій звітності з ПДВ на прибуток за останній звітний період, щодо якого минув граничний термін подання у сумі 9 374 168 грн., 996 215 грн. вказано як суму витрачання на придбання/спорудження необоротних активів протягом останніх 12 календарних місяців станом на кінець звітного (податкового) періоду; суму ПДВ 5 391 грн. вказано, як суму сплачену у складі вартості придбаних необоротних активів незалежно від того чи були вони введені в експлуатацію.

- від 19.11.2015 за звітний період жовтень 2015 року, в якій зазначено сума операцій, що оподатковуються за основною ставкою та загальний обсяг постачання вказано у сумі 640 935 грн.; сума ПДВ зазначена 128 187 грн. (рядок 1.1); загальний обсяг постачання по операціям визначено у сумі 640 935 грн. (рядки 6 та 6.1); коригування податкових зобов`язань (рядок 8.1 (+чи-) + рядок 8.2 (+чи-) + рядок 8.3 (+чи-) + рядок 8.4 (+чи-) зазначено -2514865 грн.; суму ПДВ вказано -502 973 грн. (рядок 7.1 декларації); коригування за ст. 192 ПКУ (Д1) по операціям, дата виникнення податкових зобов`язань після 01.02.2015 за відповідними обсягами постачання, податкових зобов`язань та основною ставкою зазначено на суму -2514 865 грн., ПДВ -502 973 грн. (рядки 8.2, 8.2.1 декларації); відповідно усього податкових зобов`язань з ПДВ вказано -374 786 грн. (рядки 9, 9.1). У розділі ІІ даної декларації зазначено податкового кредиту за обсягом постачання без ПДВ, що підлягає оприбуткуванню за основною ставкою у сумі 4 329 054 грн. та дозволений податковий кредит визначено у сумі 865 811 грн. (рядки 10.1 та 10.1.1); сума 2340 грн. визначена така, що підлягає оподаткування за основною ставкою, ставкою 7% та нульовою ставкою (рядок 11.2); коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1(+чи-)+16.1.1(+чи-)+16.1.5(+чи-)+16.2(+чи-)+16.3(+чи-)+16.4(+чи-)+16.5+16.6.1+16.7

(+чи-) згідно ст. 192 ПКУ вказано у сумі -10 428 грн., ПДВ-2086 грн. (рядки 16 та 16.1); усього податкового кредиту зазначено на суму 863 725 грн. (рядок 17).

З розрахунку за звітний період згідно розділу ІІІ даної декларації вбачається зазначення 1 238 511 грн. суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 17-рядок9) (позитивне значення) (рядок 19 декларації); суму 4 459 308 грн. вказано як таку, що є від`ємним значенням, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, має значення рядка 24 декларації попереднього звітного періоду (рядки 20 та 20.1); 4 459 308 грн. зазначено як від`ємне значенням, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 20-рядок18) (рядок 21 декларації); 5 697 819 грн. вказано як сума від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19+рядок 21) (рядок 22 декларації); зокрема, 5 697 819 грн. взято з рядка 22 вказано як сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 22.1 декларації); 670 000 грн. Д3, Д4 вказано такою що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 3 Д3) та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 23-рядок 23.1-рядок 23.2) (рядки 23.2 та 23.3 декларації); сума 5 027 819 грн. зазначено як від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1+рядок 23.3 (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 24 декларації).

Відповідно ПП Єврокомершл Дистриб`юшн подано розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1), зокрема до коригування податкових зобов`язань за ст. 192 ПК України увійшли наслідки господарських операцій позивача з ТОВ Строй Гіпс (код ЄДРПОУ 338246021039) на підставі податкової накладної №1525 від 29.05.2015, коригування накладної №1146 від 15.10.2015 (розділ І Розрахунку Д1) у зв`язку із поверненням на -2514237,00 грн., ПДВ - 502847,40 грн.; у розділі ІІ Коригування податкового кредиту зазначено коригування за ст. 192 ПК України по операціям з ПАТ Карлсберг Україна за липень-вересень 2015 року із зазначенням підстави для коригування податкового кредиту з ПДВ у зв`язку із поверненням по обсягу постачання усього - 10428 грн., сума ПДВ усього склала -2086 грн., відповідно сума ПДВ до рядка 10.1.1 декларації зазначена - 2086 грн.

Згідно поданої заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) вбачається зазначення відповідно до ст. 200 ПКУ 670 000 грн. (рядок 23.2 декларації), зокрема ПП Єврокомершл Дистриб`юшн зазначено залишкову балансову вартість необоротних активів на кінець звітного періоду 9488 970 грн., вказано також залишкову балансову вартість необоротних активів, зазначена в податковій звітності з ПДВ на прибуток за останній звітний період, щодо якого минув граничний термін подання у сумі 9 734 168 грн., суму 996 215 грн. вказано, як суму витрачену на придбання/спорудження необоротних активів протягом останніх 12 календарних місяців станом на кінець звітного (податкового) періоду.

З поданої розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за жовтень 2015 року вбачається у розділі І зазначення суми постачання товарів без ПДВ - 354 660,32 грн.; суму ПДВ за основною ставкою вказано 70 932,14 грн. та усього за звітний період (рядок 1 декларації) зазначено суму поставки усього 640 935 грн. та суму ПДВ за основною ставкою - 128 187 грн. У розділі ІІ вказано обсяг постачання без ПДВ у сумі 4 329 054 грн.; сума ПДВ за основною ставкою вказана - 865 811 грн. Відповідно, усього за звітний період жовтень 2015 року підприємством вказано операції з придбання товарів з ПДВ на суму 4329 054 грн., суму ПДВ за основною ставкою вказано - 865 811 грн. (рядки 10.1+15.1 декларації).

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.10 ст. 200 ПК України).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (п. 200.17 ст. 200 ПК України).

З обставин справи вбачається твердження представника відповідача щодо встановлення за результатами проведених у спірному періоді операцій позивача з його контрагентами ПП Карслебрг Україна та ТОВ Строй Гіпс необоротних активів, неправомірне формування податкового кредиту та необґрунтоване заявлення до відшкодування визначених у поданих деклараціях сум ПДВ, в свою чергу, представник позивача зазначає про наявність оборотних активів, придбані ТМЦ були використані в господарській діяльності підприємства, малась мета отримання відповідного прибутку.

Суд зазначає, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України 07.02.2013 №73 Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868 (далі - Положення № 73, в редакції від 18.03.2014, чинній на час визначення активів підприємства) та відповідно до положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Зокрема, даним Положенням № 73 визначено, що необоротні активи - всі активи, що не є оборотними; оборотні активи - гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Фінансова звітність за даним Положенням № 73 - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період та згідно Закону № 996-XIV консолідована фінансова звітність - фінансова звітність, яка відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Зокрема, відповідно до Додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності (Положення № 73) до необоротних активів можна віднести сукупність майнових цінностей, які неодноразово використовуються у процесі господарської діяльності підприємства. Як правило, до них належать засоби тривалістю використання більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). До необоротних господарських засобів підприємства належать: основні засоби, капітальні інвестиції, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні активи.

Значну частку оборотних активів на підприємствах складають запаси - предмети праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві для господарських потреб, а також засоби праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів. Запаси - це активи, які: зберігаються для продажу за умов звичайної господарської діяльності, або знаходяться в процесі виробництва для такого продажу, або призначені для споживання у виробничому процесі чи при наданні послуг. Запаси включають, зокрема товари, що були придбані та зберігаються для перепродажу, до складу яких відносять землю та іншу нерухомість, придбану для перепродажу; готову вироблену продукцію; основні та допоміжні матеріали для використання у процесі виробництва та надання послуг.

Згідно Додатку 3 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності (Положення №73) до виробничі запасів можна віднести запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також, товари - продукція, яка придбана підприємством для наступного продажу.

В розумінні ПК України під час визначення зіставності операцій аналізуються такі елементи контрольованої та зіставних операцій: характеристика товарів (робіт, послуг), які є предметом операції; функції, які виконуються сторонами операції, активи, що ними використовуються, умови розподілу між сторонами операції ризиків та вигод, розподіл відповідальності між сторонами операції та інші умови операції (далі - функціональний аналіз) (пп. 39.2.2.2 ст. 39 ПК України).

Аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій з умовами контрольованої та неконтрольованих операцій може проводитися з урахуванням матеріальних та нематеріальних активів, що перебувають у розпорядженні сторін операції та використовуються в цілях отримання доходу. До таких функцій, зокрема, але не виключно, належать: зберігання товарів; транспортування товарів; ведення бухгалтерського обліку (пп. 39.2.2.4 ст. 39 ПК України).

Під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов зіставних операцій з умовами контрольованої операції також можуть враховуватися ризики сторін операції, пов`язані з провадженням господарської діяльності, що впливають на умови операції, зокрема, але не виключно, такі: ризик знецінення виробничих запасів, втрати товарами споживчих якостей (пп.39.2.2.5 ст. 39 ПК України).

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Представник відповідача наполягаючи на наявності у позивача встановлених необоротних активів по операціям у спірний період застосовує положення п. 189.1 ст. 189 ПК України, якою визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

За правилами пп. в п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до вимог п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п. 189.2 ст. 189 ПК України, вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає спростованими твердження представника відповідача, викладені в акті перевірки від 09.12.2015 № 125/21-03-15-02/37353912 та поданих до суду відзивах на адміністративний позов матеріалами справи та нормами діючого законодавства.

Суд вважає необхідним зазначити, що документи та інші дані, які спростовують реальність здійснення господарських операцій, що відображені в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, тощо, а сама по собі наявність чи відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно абз. 11 ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством якщо здійснення господарської операції не було.

Суд приходить до висновку, що для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції та визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, крім того, для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість необхідною умовою є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит та податкове зобов`язання для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону №996 -ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктами 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Відповідно, в разі проведення перевірки суб`єкта підприємницької діяльності, до повноважень контролюючого органу входить аналіз реальності господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту та якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах існують підстави для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З наявних у справі матеріалів, зокрема в томі 1 з 5 по справі № 821/1246/16 вбачається договір поставки № 17001/12 від 15.12.2011 укладеного між ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат Славутич (код ЄДРПОУ 00377511) та ПП Єврокоммершл Дистриб`юшн (код ЄДРПОУ 37353912) щодо поставки продукції у вигляді пива, безалкогольних напоїв, тари, а також іншої продукції, що реалізовується Постачальником (п. 1.1 договору), Покупець відповідно є ПП Єврокоммершл Дистриб`юшн , Постачальник за даним договором - ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат Славутич . Умови поставки продукції визначені як СОХ (склад Покупця) або EXW (склад Постачальника), за домовленістю сторін, відповідно Інкотермс-2000 (п. 4.1 договору) (арк. 6-15 справи).

Продукція поставляється Постачальником лише за адресою фактичного місцезнаходження Покупця (підтвердженого документально документом про право власності або договором оренди приміщення) (п. 4.2 договору) шляхом централізованого кільцевого перевезення (п. 4.6 договору) та під час поставки продукції розгрузка тари, що повертається Постачальнику здійснюється за рахунок Покупця (п. 4.7). Умовами даного договору визначено також порядок приймання продукції (п. 5 договору) та передбачені умови щодо отримання та повернення тари (п. 7 договору) яка підлягала поверненню зворотними рейсовими відправленнями автомобілями Постачальника за поданою заявкою Покупця щодо повернення тари (п. 7.4 договору); вартість продукції визначена в специфікації (п. 8.1 договору) та визначено строки та умови розрахунку за договором (п. 9 договору). Термін дії даного договору визначено до 01.02.2014 року.

Відповідно до додатків №2 до договору № 17001/12 від 15.12.2011 визначено адресу складу Покупця - АДРЕСА_1, приміщення ангарного типу, 1000 метрів квадратних площі, 800 квадратних метрів площі виділено під продукцію; також визначено приміщення за адресою - АДРЕСА_2 , загальною площею 900 метрів квадратних та 700 метрів квадратних виділено під продукцію (арк. справи 17, 18).

Відповідно до зазначеного договору наявна специфікація від 15.12.2011 з переліком придбаних товарів позивачем у Постачальника (арк. справи 19). Встановлено також наявність додаткової угоди від 15.11.2011 щодо надання дистриб`юторських повноважень та інших послуг ПП Єврокоммершл Дистриб`юшн (арк. справи 58-60).

Відповідно до договору № 37001/12 від 15.12.2011 щодо надання послуг відповідального зберігання який безпосередньо пов`язаний з договором № 17001/12 від 15.12.2011 підставами виникнення договірних зобов`язань та умовами їх виконання, а саме, щодо обов`язків Зберігача ПП Єврокомершл Дистриб`юшн , зокрема визначено наступне, п.2.1.9 - відвантажувати Товар зі складу відповідно до терміну придатності (реалізації) згідно принципу FIFO (товар з більш раннім закінченням терміну придатності повинен відвантажуватись першим), якщо інше не зумовлено Поклажодавцем; п.2.2.2 при визначенні обсягів Товару, що передається не зберігання, Поклажодавець виходить з даних про залишки на складі Зберігача, які Зберігач щоденно повинен надсилати Поклажодавцю, максимального об`єму складу Зберігача в декалітрах та його пропускної спроможності в кількості автомашин в день. Зазначені показники узгоджуються Сторонами; п.2.3 Сторони погодили, що весь Товар, що був переданий Зберігачу на відповідальне зберігання, має бути придбаний Зберігачем у Поклажодавця (на умовах окремого договору поставки) до закінчення терміну придатності (реалізації такого Товару, якщо Сторони не домовляться про інше; п.3.4 В разі виявлення залишків Товару, строк придатності якого менше ніж 21 (двадцять один) календарний день, Зберігач повинен викупити цей Товар за діючими на день виявлення для Зберігача цінами, а також сплатити штраф у розмірі 2000 (двох тисяч) гривень в разі порушення принципу FIFO. Оплата повинна бути здійснена на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури на вказаний вище товар та письмового повідомлення від Поклажодавця; п.3.6 У випадку порушення Зберігачем строків виконання грошових зобов`язань у відповідності до п.3.4, передбачених цим Договором, він повинен сплатити на користь Поклажодавця неустойку в розмірі 0,5% від суми невиконаного своєчасно грошового зобов`язання (арк. справи 61-64).

Таким чином, тимчасове повернення на склад зберігання ТМЦ, термін придатності яких наступить пізніше, з метою негайної реалізації ТМЦ, термін придатності яких закінчить раніше, передбачено умовами договору та не суперечить вимогам діючого законодавства та невиконання вказаної умови договору призведе до наслідків, настання яких не є метою ПП Єврокомершл Дистриб`юшн .

Відповідно до додаткової угоди від 16.10.2012 до угоди №37001 від 15.12.2011 здійснено перейменування Постачальника з ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат Славутич на ПАТ Карслберг Україна (код ЄДРПОУ 00377511) (арк. справи 56).

Згідно додаткової угоди від 16.10.2012 до договору № 17001/12 від 15.12.2011 було змінено назву Постачальника з ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат Славутич на ПАТ Карслберг Україна (код ЄДРПОУ 00377511). Відповідно до додаткової угоди від 02.12.2013 до договору № 17001/12 від 15.12.2011, змінено строк дії договору, визначено дію останнього до 01.02.2016 (арк. справи 57, 66).

Судом встановлено, що перевіряючими особами контролюючого органу під здійснення перевірки позивача були досліджені зазначені вище договори.

В акті перевірки відповідача зазначено, позивач придбавав ТМЦ від ПАТ Карлсберг Україна для подальшої реалізації. В перевіряємих періодах встановлено, що фактично у вересні 2015 року від заводу - виробника ПАТ Карлсберг Україна надійшло товару на суму 5086119,20 грн., в т.ч. ПДВ 762819,84 грн., тара 509200,16 грн. Отриманий товар оприбутковано на склад відповідального зберігання та протягом місяця викуплено (придбано) з поточних поставок та поставок попередніх періодів на суму 6439497,14 грн., в т.ч. ПДВ 1073249,52 грн. (без урахування тари). Протягом вересня 2015року повернуто на ПАТ Карлсберг Україна товарів на суму (-42774,96 грн.), в т.ч. ПДВ (-7129,16 грн.). У жовтні 2015 року від заводу - виробника ПАТ Карлсберг Україна надійшло товару згідно ТТН на суму 3732504,50 грн., в т.ч. ПДВ 580912,42 грн., тара 247030,0 грн. Отриманий товар оприбутковано на склад відповідального зберігання та протягом місяця викуплено (придбано) з поточних поставок та поставок попередніх періодів товарів на суму 6439497,14 грн., в т.ч. ПДВ 1073249,52 грн. (без урахування тари). Протягом вересня 2015року повернуто на ПАТ Карлсберг Україна товарів на суму (-42774,96 грн.), в т.ч. ПДВ (-7129,16 грн.). Пунктом розвантаження товарів є складські приміщення СОХ ЧП ПП Єврокомершл Дистриб`юшн та підстав для переміщення не виявлено.

Також, перевіркою було встановлено проведення платником коригування (зменшення) податкових зобов`язань у відповідності п. 192.1 ст.192 Кодексу при поверненні товарів від покупця TOB Строй - Гіпс на суму 2514237,0 грн., ПДВ 502847,40 грн. На порушення п. 192.1 ст.192, пп. в п. 198.5 ст.198 Кодексу платником занижено податкові зобов`язання при проведені коригування по покупцю TOB Строй - Гіпс за жовтень 2015 року на суму 495923,05 грн.

Суд зазначає, що дана позиція відповідача спростована матеріалами справи, зокрема.

В підтвердження придбання позивачем продукції у спірному періоді від ПАТ Карлсберг Україна на склад в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 надано до справи рахунки накладні: від 18.09.2015 №5513, від 21.09.2015 № 5905, №5906, №5902, від 22.09.2015 №6198, №6199, від 23.09.2015 №6637, №6635, №6636, від 24.09.2015 №6990, №6989, від 25.09.2015 №7338, №7339, №7337, від 28.09.2015 № 7680, №7682, №7582, №7686, №7679, від 20.10.2015 №4684, №4686, від 21.10.2015 №5211, №5210, №5207, від 22.10.2015 №5531, від 23.10.2015 №5859, № 5858, №5853, від 26.10.2015 №6127, №6128, №6130, №6126, від 27.10.2015 № 6384, №6385, №6386, від 28.10.2015 №6680, №6681, від 29.10.2015 №7057, №7058, №7059, від 30.10.2015 №7412, (арк. справи 144-184 том 2 з 5). Зауважень та додаткових пояснень представником відповідача щодо даних рахунків накладних в ході розгляду справи не виникло.

Судом досліджено також реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2015 року (поданий 31.10.2016) на загальну суму з ПДВ 1026466,63 грн., постачання товарів визначено за основною ставкою база оподаткування у сумі 855389,04 грн., ПДВ вказано 171078,23 грн., згідно розділу ІІ вбачається отримання податкових накладних на суму включаючи ПДВ 6465378,65 грн., придбання товарів за основною ставкою без ПДВ визначено 5387728,05 грн., ПДВ визначено 1077545,60 грн., звільнення від оподаткування на суму 105,00 грн.; реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2015 року (поданий 31.10.2016) на загальну суму з ПДВ 5185159,17 грн., постачання товарів визначено за основною ставкою база оподаткування у сумі 4318625,98 грн., ПДВ вказано 863725,19 грн., звільнення від оподаткування на суму 2340,00 грн. (арк. справи 185-210 том 2 з 5, арк. справи 1-5, 6-42 том 3 з 5).

Зауважень та додаткових пояснень до реєстру в ході розгляду справи у представника контролюючого органу не виникло.

Судом встановлено підтвердження реалізації позивачем придбаної продукції згідно наданих до справи податкових накладних за вересень 2015 року (арк. справи 117-249 1 том з 5, арк. справи 1-143, том 2 з 5, арк. справи 58-81, 126-129, 145-169, 204-217 том 3 з 5): від 01.09.2015 № 22, №29, №113, №110, від 02.09.2015 №115, №134, №136, №132, №131, від 03.09.2015 №214, №147, №145, №148, №157, від 04.09.2015 №228, №186, №189, №187, від 05.09.2015 №234, №199, №1110, №1116, від 08.09.2015 №239, №244, №1123, №1133, №1121, від 09.09.2015 №249, №1147, №1154, від 10.09.2015 №258, №260, №1167, №1170, №1175, від 23.09.2015 №1340, №1342, №1343, №1344, №1345, №1346, №1347, №1348, №1349, №1350, №1351, №1352, №1353, №1354, №1356, №1357, №1359, № 1360, №2129, 2130, №2131, №2132, №2133; від 24.09.2015 № 1362, №1363, №1364, №1366, № 1368, №1369, №1370, №1371, №1374, №1375, №1376, №1377, №1378, №1379, №1380, №1381, №1382, №1384, № 1385, №2134, №2135, №2136, №2137, №2138, №2139, №2140, №2141, №2142, №2175, №2176; від 25.09.2015 №1390, №1391, № 1393, №1394, №1396, №1397, №1398, №1399, №1400, №1401, №1402, №1403, №1404, №1405, №1406, №1407, №2143, №2144, №2145, №2146, №2147, №2148; від 26.09.2015 №1408, № 1409, №1410, №1411, №1412, №1413, №1414, №1415, №1416, №1417, №1418, №1419, №1420, №1421, №2149, №2150, №2151, №2152, №2153, №2155, №2156, №2157, №2158; від 29.09.2015 №1422, №1423, №1424, №1425, №1426, №1427, №1428, №1429, №1430, №1431, №1432, №1433, №1434, №1435, №1436, №1437, №1438, №1439, №1440, №1441, №2160, №2161, №2162, №2163, №2164, №2165, №2166, №2167; від 30.09.2015 № 1442, №1443, №1444, № 1445, №1446, №1447, №1448, №1449, №1450, №1451, №1452, №1453, №1454, №1455, №2159, №2168, №2169, №2170, №2171, №2172, №2173, №2174; від 01.10.2015 №113, №14, №124, №28, від 02.10.2015 №130, №128, №136, №210, від 03.10.2015 №161, №149, №146, №159, №214, №216, від 06.10.2015 № 178, №171, №177, №174, №222, №223 від 07.10.2015 б/н на суму 770,11 грн., №188, №187, №1113, №226, №231, № 229, №236, від 08.10.2015 №1138, №1135, №242, №250, від 09.10.2015 № 1150, №1149, №255, від 10.10.2015 №1161, №1172, №260, від 23.10.2015 №300; від 24.10.2015 №2100, №1339, №1340, №1341, №1342, №1343, №1344, №1345, №1346, №1347, №1348; від 27.10.2015 №2101, №2102, №2103, №2104, №2105, №2106, №1349, №1350, №1351, №1352, №1353, №1354, №1355, №1356, №1357, №1360, №1361, №1362, №1362, №1364, №1365, №1366; від 28.10.2015 №2107, №2108, №2109, №2110, №1367, №1368, №1369, №1370, №1382, №1383; від 29.10.2015 №2111, №2112, №2113, №2114, №2115, №2116, №2117, №2118, №2119, №2120, №2121, №2123, №2124, №2125, №2126, №2127, №2128, №1384, №1385, №1386, №1387, №1388, №1389, №1390, №1391, №1392, №1393, №1394, №1395, №1396, №1397, №1398, №1399, №1400, №1401, №1402, №1403, №1404, №1405; від 30.10.2015 № 2129 №1407, №1408, №1409, №1410, №1411, №1412, №1413, №1414, №1415, №1416; від 31.10.2015 №2131, №2132, №2133, №2134, №2135, №2136, №2137, №2138, №2139, №1406, №1418, №1419, №1420, №1421, №1422, №1423, №1424, №1425, №1426, №1427, №1428, №1429, №1430.

Досліджено також детальний реєстр реалізації товарів за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року (арк. справи 82-120, 176-199 том. 3 з 5, арк. справи 1-135 том 4 з 5), реєстр переміщення та продаж товарних запасів між складами за вересень 2015 року та жовтень 2015 в м. Генічеськ та м. Нова Каховка (арк. справи 121-125, 138-144, 170-175, 200-203 том 3 з 5); видаткові накладні №218 та №222 від 03.09.2015 (арк. справи 129-130, том 3 з 5), а також реєстр документів за жовтень 2015 року за видатковими накладними на суму 736 204,10 грн., ПДВ 122 700,96 грн., повернення на суму 3 017837,74 грн., ПДВ на суму 502 972,95 грн.; за вересень 2015 року за видатковими накладними на суму 996 584,60 грн., ПДВ на суму 166 097,90 грн., повернення на суму 494,34 грн., ПДВ на суму 82,39 грн. (арк. справи 21-30, том 1 з 5).

Щодо досліджених судом вищевказаних документів, у представника відповідача в ході розгляду справи зауважень або додаткових пояснень не виникало. Суд приходить до висновку про не доведення представником відповідача відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України тверджень щодо встановлення щомісячного зменшення залишків ТМЦ, щомісячного збільшення суми ПДВ та не врахування позивачем податкових зобов`язань, що в свою чергу призвели до збільшення сум ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету. Суд зазначає, що первинна документація містить в собі усі необхідні реквізити та ознаки вчинення господарських операцій між контрагентами підприємствами, відповідають вимогам ПК України та Закону № 996-ХІV.

Відповідно до п. 194.1 ст. 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті а пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг (пп. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПК України).

За п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пояснень головного бухгалтера наданих під час перевірки, в кінці кожного місяця відбувається переміщення власних викуплених товарів на склад СОХ та відображається зменшення залишків ТМЦ. Але перевіряючи ми особами підстав для таких переміщень не було виявлено, аргументуючи відсутністю жодного господарського документу, який регламентує дане переміщення товару, але з даною позицією представника відповідача суд не може погодитись, оскільки матеріалами справи підтверджено обставини переміщення придбаних товарів на складах Покупця, належних та достатніх доказів в обґрунтування своєї позиції представником відповідача в ході розгляду справи до суду не було надано.

Щодо обставин встановлення перевіркою наявності відхилення залишків ТМЦ по рахунку 28 за даними перевірки в порівнянні із даними платника, суд вважає їх непідтвердженими та спростованими матеріалами справи. Зокрема, з наявної у справі порівняльної таблиці розрахунків за вересень - жовтень 2015 року (арк. справи 222-223 том 4 з 5) наданої представником позивача до суду вбачається спростування позиції контролюючого органу, наявність допущених арифметичних помилок при розрахунку кількості товару за періоди, що були перевірені. За даними підприємства сальдо на кінець перевіряємого періоду (вересень 2015 року) дорівнює 75472 од.(182286 од +651222од оборот по дебету-758036 од оборот по кредиту) та щодо сальдо на кінець перевіряємого періоду (жовтень 2015 року) дорівнює 59374 од (75472 од.+605649 од оборот по дебету-621747 од оборот по кредиту). Також суд вважає прийняти до уваги те, що під час проведення перевірки була надана первинна бухгалтерська документація, до якої не було викладено жодних зауважень перевіряючи осіб, а також те, що відповідачем не оспорюється правильність здійснених розрахунків, що були здійснені позивачем із застосування відповідного сальдо на кінець перевіряємого періоду.

Відповідальне зберігання у розумінні ПК України - господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик (пп.14.1.32 п. 14.1 т. 14 ПК України).

Суд вбачає підтвердження позивачем правомірності переміщення товарів на склад повернення , що підтверджено матеріалами справи та оборотно-сальдовими відомостями, встановлено відсутність зміни правового статусу товару, відсутність зміни ціни придбання товару та подальшої його реалізації. Суд також приймає до уваги, що обставини переміщення на склад повернення позивача ПП Єврокомершл Дистриб`юшн відбувались в аналогічний спосіб також і в інші періоди, відповідно до договору пролонгованої дії № 17001/12 від 15.12.2011, зокрема в квітні, червні, липні та серпні 2015 року по Постачальнику ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат Славутич , були також предметом дослідження у справі №821/1394/16, зафіксовано законність такого переміщення, відсутність з боку ПП Єврокомершл Дистриб`юшн порушень податкового законодавства під час формування податкового кредиту та заявлення до відшкодування ПДВ, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду у даній справі набрала законної сили 12.04.2017 та відповідно має преюдиційний характер. Представником відповідача на підтвердження обґрунтованості висновків акту перевірки від 09.12.2015 №125/21-03-15-02/37353912, відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, з урахуванням положень ст.ст. 72-76 КАС України не надано належних та достатніх доказів щодо відсутності підстав переміщення товарів придбаних у ТОВ Карлберг Україна та ТОВ Строй-Гіпс . Бухгалтерські документи надані до перевірки щодо оприбуткування товарів були перевірені в ході проведеної документальної перевірки, сформованим податковим документам також було надано оцінку перевіряючи ми особами.

Суд також звертає увагу на те, що в акті перевірки не містяться належним чином досліджені перевіряючими особами господарські операції з придбання товару позивачем у ТОВ Строй-Гіпс , не перевірено належним чином надану бухгалтерську та податкову документацію, лише зафіксовано коригування позивача за наслідками господарських відносин з даним товариством, у зв`язку з чим суд вважає неправомірним твердження представника відповідача щодо незаконності та не підтвердження господарських операцій ПП Єврокомершл Дистриб`юшн з ТОВ Строй-Гіпс у жовтні 2015 року, та ствердження законності спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкових зобов`язань з ТОВ Строй-Гіпс , оскільки вони не були належним чином дослідженні в ході проведеної перевірки.

Суд вважає підтвердженим матеріалами справи належне декларування та оприбуткування операції позивача у спірному періоді з ТОВ Строй-Гіпс , та встановлює дослідження перевіряючими особами даних господарських взаємовідносин не на належному рівні, в акті перевірки від 09.12.2015 №125/21-03-15-02/37353912 вбачається фіксування висновків лише за наслідками дослідження видаткової накладної №СГ0000010 від 15.10.2015 (арк. 22 акту перевірки). Доказів витребовування іншої первинної документації перевярючими особами від позивача до суду не надано.

Судом досліджено надані до справи 29.03.2021 представником позивача зазначена видаткова накладна №СГ0000010 від 15.10.2015 на суму 3 017 084,40 грн. з ПДВ та розрахунок від 15.10.2015 №1146 коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 29.05.2015 №1525 за договором № 704/2 від 27.02.2013 із зазначенням оподаткування за основною ставкою у сумі - 2514237,00 грн., суму коригування податкового кредиту у зв`язку із поверненням -502 847,40 грн. Представник позивача також зауважив, про наявність первинної документації в матеріалах справи №821/203/18. Суд приймає до уваги заяву представника позивача від 15.03.2021 щодо неможливості надання документів до матеріалів даної справи у зв`язку із втратою первинної документації під час передавання усіх документів підприємства новому власнику, наслідком чого було проведення на підприємстві ПП ОСОБА_4 службового розслідування та оголошено догану наказом №1д від 22.08.2019 головному бухгалтеру, який був відповідальний за зберігання фінансової та бухгалтерської документації, останній 26.08.2020 звільнився за угодою сторін. Враховуючи зазначене, судом прийнято до уваги та досліджено наявні в матеріалах справи документи щодо господарських взаємовідносин позивача із ТОВ Строй-Гіпс , якими повністю спростовано позицію представника відповідача щодо порушення податкового законодавства ПП Єврокомершл Дистриб`юшн під час подання заяви про повернення бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2015 року, до сум якої увійшли і суми по операціям з ТОВ Строй-Гіпс .

Суд також вважає спростованим та не підтвердженими твердження представника відповідача щодо відсутності у ТОВ Строй-Гіпс права на здійснення господарських операцій у спірному періоді з ПП Єврокомершл Дистриб`юшн через те, що за період з 01.01.2015 по 01.12.2015 товариство не мало ліцензії на торгівлю алкогольними напоями та не отримував, звітність підакцизних товарів не подавав, місце зберігання акцизних товарів, алкогольних напоїв не реєстрував, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України щодо неможливості посилання суб`єкта владних повноважень на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, окрім випадків, коли він доведе, що ним було ужито всіх можливих заходів для отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин, останній відповідних доказів до суду не надано, у зв`язку чим суд відхиляє дане твердження представника відповідача за необґрунтованістю та безпідставністю.

Суд також не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо пункту розвантаження придбаного позивачем товару у складські приміщення СОХ за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки згідно наявних в матеріалах справи первинної документації, постачання товару відбувалось за рахунок Покупця ПП Єврокомершл Дистриб`юшн , та пункт відвантаження товару значиться АДРЕСА_1. Суд зауважує, що перевіряючи ми особами не було досліджено належним чином обставини відвантаження товару на склад позивача за адресою АДРЕСА_2.

Суд зазначає, що зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням від 04.01.2016 № 0000021502 було здійснено за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача висновки якої викладені в акті від 09.12.2015 № 125/21-03-15-02/37353912, законність яких спростовано та визнано неправомірними рішення суду першої та апеляційної інстанції у справі № 821/203/18. Суд погоджується із зазначеними висновками судів у справі № 821/203/18, вважає належним чином підтверджені бухгалтерськими та податковими документами вчинені у вересні та жовтні 2015 року господарські операції позивача з контрагентами ПАТ Карлсберг Україна та ТОВ Строй-Гіпс , відповідачем в свою чергу не надано суду належних та достатніх доказів відповідно до ст. 72-76 КАС України на підтвердження неправомірного оприбуткування ТМЦ за наслідками вчинених господарських операцій у спірному періоді, відсутності мети підприємства щодо реалізації придбаного слабоалкогольного напою у продавців виробників, неналежного їх транспортування, відвантаження, та не доведено, що ПП Єврокомершл Дистриб`юшн неправомірно оприбутковано ТМЦ по операціям з ПАТ Карлсберг Україна та ТОВ Строй-Гіпс та допущено порушення п.189.1 ст.189, п. 192.1 ст. 192, пп. в п. 198.5 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).

Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд зазначає, що представником позивача не доведено неправомірність дій відповідача щодо проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП Єврокомершл Дистриб`юшн на підставі направлення від 26.11.2015 №868/21-03-15-02 та наказу № 1593 від 26.11.2015, представником відповідача не надано до суду належного обґрунтування щодо законності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 04.01.2016 №0000011502 в частині нарахування ПП Єврокомершл Дистриб`юшн штрафної санкції на загальну суму 392 500, 00 грн. та №0000021502, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 810787,00 грн., у зв`язку з чим, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржувані у справі податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є протиправними та підлягають скасуванню відповідно до заявлених позовних вимог, відповідно суд задовольняє частково позовні вимоги позивача.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України щодо вирішення питання повернення позивачу сплаченого судового збору за подання даної позовної заяви до суду в разі часткового задоволенні позовних вимог суд зазначає, що за наслідками апеляційного перегляду даної справи ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 було стягнуто на користь ПП Єврокомершл Дистриб`юшн судові витрати в сумі 18049,31 грн., видано виконавчий лист 30.06.2017 №108 2017 р. (арк. справи 4 том 5 з 5) на підставі заяви представника позивача (арк. справи 2 том 5 з 5). З матеріалів справи, згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області від 07.07.2017 № 12-20/12-3/12/1263 вбачається повернення до Херсонського окружного адміністративного суду виконавчого листа №108 2017р., який виконано у повному обсязі, відповідно позивачу повернуто сплачений судовий збір у сумі 18 049,31 грн. 06.07.2017. Відповідно в даній частині понесених позивачем судових витрат відсутні підстави для їх розгляду згідно ст. 143 КАС України.

Щодо виконавчого листа про стягнення правничої допомоги у сумі 14,50 грн., визначених рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2016, суд зазначає, що відповідно до поданої заяви про видачу рішень та виконавчих листів у справі, представником позивача зроблено відмітку на даній заяві про отримання виконавчих листів та судових рішень, на час розгляду даної справи у суду відсутні докази пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення правничої допомоги у сумі 14,50 грн. або докази не виконання останнього, у зв`язку з чим суд вважає відсутніми підстави для вирішення по справі питання щодо понесених позивачем судових витрат в даній частині згідно ст. 143 КАС України.

Також, з урахуванням висновків суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог немайнового характеру, суд відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України не відшкодовує понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-80, 90, 134, 139, 143, 194, 241, 242-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області №0000011502 від 04.01.2016 в частині нарахування приватному підприємству Єврокомершл Дистриб`юшн штрафної санкції на загальну суму 392 500 (триста дев`яносто дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області №0000021502 від 04.01.2016, яким зменшено приватному підприємству Єврокомершл Дистриб`юшн розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 810787 (вісімсот десять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 00 коп., що складається із 166 120,00 грн. (сто шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп. за вересень 2015 року та 644 667,00 (шістсот сорок чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн. за жовтень 2015 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 травня 2021 р.

Суддя І.І. Войтович

кат. 111030300