Рішення

від 21.04.2021 по справі 569/10827/18

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10827/18

Номер провадження 2/570/44/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті вособі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.

представників сторін - адвокатів Добродій О.М., Боярчук Ж.В., Іванюка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мельничук Марина Степанівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу; визнання права спільної часткової власності на 1/2 частину транспортного засобу та незавершеного будівництвом житлового будинку; визнання права першої черги спадкоємців на спадкування майна, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 2010 року він з ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, проте обоє перебували у шлюбі з іншими особами.

З кінця липня 2011 року, після розірвання шлюбів з іншими особами, позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у АДРЕСА_1 , який належав сину дружини позивача ОСОБА_2 , а згодом у АДРЕСА_2 , в квартирі матері позивача - ОСОБА_5 .

Зазначає, що у 2012 році його цивільна дружина ОСОБА_6 набула право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га з кадастровим номером 5624687000:02:007:0064, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у с. Козлин Рівненського району Рівненської області.

За період спільного проживання за спільні кошти на вказаній земельній ділянці ними було фактично збудовано будинок, проте у зв`язку зі смертю дружини ввести його в експлуатацію і належним чином оформити правовстановлюючі документи не виявилось можливим, у зв`язку з чим даний об`єкт нерухомості вважається незавершений будівництвом.

Відповідно до технічного паспорту об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку в АДРЕСА_3 , загальна площа житлового будинку (незавершеного) складає 271.6 кв.м., а площа допоміжних будівель і споруд становить 22 кв.м. Крім житлового будинку на земельній ділянці нами з дружиною побудовано терасу, сарай, погріб, огорожу, встановлено ворота та хвіртку.

Зазначає, що окрім спільно побудованого будинку (незавершене будівництво) позивач з ОСОБА_4 придбали транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , право власності на яке також зареєстрували на ім`я ОСОБА_4 . Вказаний транспортний засіб було придбано за спільні кошти подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після смерті відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її матір - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_2 .

Додатково позивач зазначає, що оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_4 не має можливості, оскільки на час смерті ОСОБА_4 шлюб між ними не було зареєстровано.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить:

1. Встановити факт проживання однією сім`єю без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в період з 18 липня 2011 року по 13 грудня 2017 року.

2. Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на Ѕ частину транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», д.н.з НОМЕР_2 , право власності на який зареєстрований у 2017 році на ім`я ОСОБА_4 .

3. Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на Ѕ частину незавершеного будівництвом житлового будинку, загальною площею 293,6 кв.м. та допоміжних будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,2000 га з кадастровим номером: 5624687000:02:007:0064, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

4. Визнати за ОСОБА_1 право першої черги спадкоємців на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 )

5. Стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Іванюком І.В. було подано відзив на позовну заяву.

В обґрунтування заперечень зазначає, що об`єкт нерухомого майна, який не був зданий в експлуатацію чи зареєстрований належним чином, як незавершене будівництво, в даному випадку - Ѕ частина незавершеного будівництвом житлового будинку, загальною площею 293,6 м2 та допоміжних будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_3 не набула статусу об`єкта нерухомого майна, а тому право власності на такий новостворений об`єкт не може виникати.

Щодо транспортного засобу, то зазначає, що ОСОБА_4 придбала автомобіль у юридичної особи, єдиним засновником якої вона і була. Але коштів на рахунок юридичної особи за цей автомобіль не надходило що, на думку представника відповідача, спростовує твердження позивача, що транспортний засіб було придбано за спільні кошти подружжя.

Додатково щодо вимоги про визнання за позивачем права першої черги спадкоємців на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_4 , зазначає, що ОСОБА_4 до кінця життя самостійно забезпечувала себе, не перебувала в безпорадному стані та не потребувала стороннього догляду, а обставини, викладені позивачем: спільні поїздки на відпочинок, лікування, свідчать лише про обставини їх спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. А тому вважає, що позивач є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_4 .

З огляду на вищезазначене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю позову.

Позивач не з`явився в судове засідання. Згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та пояснила про обставини, що описані вище. Вважає, що наявні всі підстави для задоволення позову.

Окрім того подала заяву, якою просить визнати недопустимими доказами документи, що були подані представником відповідача:

-довідку від 06.07.2018 року щодо видатків ТОВ «Добробут СВ» за 2015 рік на фінансування будівництва особистого житлового будинку засновника товариства ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , які становлять 954147,21 грн. (підписана директором Товариства - Жиркевичем М.І.),

-довідку від 06.07.2018 року щодо видатків ТОВ «Оксамитове поле» за 2015-2016 роки на фінансування будівництва особистого житлового будинку засновника товариства ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , які становлять 757372,74,74 грн. (підписана директором Товариства - Хоменко А.В.),

-довідку б/н від 06 липня 2018 року щодо ненадходження коштів в розмірі 205400,00 грн. згідно п. 2 Договору купівлі-продажу від року транспортного засобу від покупця - ОСОБА_4 за придбаний транспортний засіб марки «YOTA LAND CRUISER PRADO 150», 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 на рахунок ТОВ «Оксамитове поле», оплата готівкою через касу підприємства не здійснювалася,

-договір продажу-купівлі транспортного засобу від 16.01.2017 року, укладений між ТзОВ «Оксамитове поле» та ОСОБА_4 . Предметом договору є транспортний засіб марки «YOTA LAND CRUISER PRADO 150», 2015 року випуску,

-лист від 27.01.2021 року, адресований ОСОБА_2 , підписаний ОСОБА_7 - директором ТОВ «Добробут СВ» про виправлення описок у довідці від 06.07.2018 року щодо видатків юридичної особи на будівництво житлового будинку, який є предметом спору,

-лист від 27.01.2021 року, адресований ОСОБА_2 , підписаний ОСОБА_8 - директором ТОВ «Оксамитове поле» про виправлення нібито описок у довідках від 06.07.2018 року щодо видатків юридичної особи на будівництво житлового будинку, який є предметом спору.

Допитаний за правилами свідка відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково. Зазначає, що між його матір`ю та позивачем іноді виникали сварки, але вони проживали разом та мали спільний бюджет та спільний побут. Не заперечує, що позивач доглядав за матір`ю в післяопераційний період, возив її для реабілітації за межі України.

В подальшому просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, лише щодо вимог про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без шлюбу; у задоволенні решти позову просить відмовити покликаючись на обставини, що описані у відзиві.

Відповідачка ОСОБА_3 не з`явилась в судове засідання. Згідно поданої заяви позовні вимоги визнає, не заперечує щодо їх задоволення, просить розгляд справи проводити без її участі.

Перед цим була допитана за правилами свідка та надала суду показання про те, що її донька ОСОБА_4 з позивачем спільно проживали з 2010 року, як сім`я, разом їздили на відпочинок та в них були взаємні почуття любові. Позивач проявляв турботу про доньку.

Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Третя особа в судове засідання не з`явилась.

Суд вважає, що справу можливо розглянути без участі тих сторін та осіб, які не з`явилися.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, проте обоє перебували у шлюбі з іншими особами.

05 серпня 2010 року позивач розірвав шлюб з ОСОБА_9 , що підтверджується рішенням Рівненського міського суду від 05.08.2010 у справі №2-10447/10.

05 серпня 2010 року ОСОБА_4 розірвала шлюб з ОСОБА_10 , що підтверджується рішенням Рівненського міського суду від 07.07.2011 у справі №2-4451/11.

З кінця липня 2011 року, після розірвання шлюбів з іншими особами, позивач та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у АДРЕСА_1 , який належав сину дружини позивача ОСОБА_2 , згодом проживали у АДРЕСА_2 , в квартирі матері позивача - ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Після смерті відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно.

Оформити свої спадкові права позивач не має можливості, оскільки на час смерті ОСОБА_4 шлюб між ними не було зареєстровано.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її матір - ОСОБА_3 та син - ОСОБА_2 .

1.Щодо позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом в період з 2010 по 13 грудня 2017 р. однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Даний факт підтверджується і показаннями відповідачки ОСОБА_3 , допитаної за правилами свідка, згідно показань якої, її донька ОСОБА_4 з позивачем спільно проживали з 2010 року, як сім`я, разом їздили на відпочинок та в них були взаємні почуття любові; а також свідка ОСОБА_11 , який показав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за винятком періоду 2012-2013 року, мали спільний бюджет та були пов`язані спільним побутом.

Даний факт підтверджується і показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Зокрема, згідно показань свідка ОСОБА_12 , який спільно з позивачем проходив службу в органах МВС України, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом як сім`я, часто приходили до нього в гості; про те, що шлюб між ними було не зареєстровано, свідку відомо не було, він вважав їх сім`єю.

Згідно показань свідка ОСОБА_14 , який був сусідом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в с. Новостав Рівненського району Рівненської області, він знає ОСОБА_17 та Оксану з 2010-2011 років, вони проживали як сім`я.

Варто зауважити, що позивач надав належні доводи на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Дані факти були підтверджені і показаннями свідків.

Оскільки ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, який розірвано рішенням Рівненського міського суду від 07.07.2011 року, то суд вважає за можливе встановити факт, що ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_4 в період з 18 липня 2011 року по 13 грудня 2017 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

2.Щодо позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_1 права спільної часткової власності на Ѕ частину транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», державний номерний знак НОМЕР_2 , право власності на який зареєстрований у 2017 році на ім`я ОСОБА_4 ; та на Ѕ частину незавершеного будівництвом житлового будинку, загальною площею 293,6 м2 та допоміжних будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,2000 га з кадастровим номером: 5624687000:02:007:0064, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, суд зазначає наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, за час спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без шлюбу, у 2012 році, ОСОБА_6 набула право власності на земельну ділянку площею 0,2000 га з кадастровим номером 5624687000:02:007:0064, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у с. Козлин Рівненського району Рівненської області.

Як зазначає позивач, за період спільного проживання за спільні кошти на вказаній земельній ділянці ними було фактично збудовано будинок, проте у зв`язку зі смертю дружини, ввести його в експлуатацію і належним чином оформити правовстановлюючі документи не виявилось можливим, у зв`язку з чим даний об`єкт нерухомості вважається незавершений будівництвом.

Відповідно до технічного паспорту об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку в АДРЕСА_3 , загальна площа житлового будинку (незавершеного) складає 271, 6 м2, а площа допоміжних будівель і споруд становить 22 м2.

Крім житлового будинку на земельній ділянці ними побудовано терасу, сарай, погріб, огорожу, встановлено ворота та хвіртку.

Крім будинку (незавершене будівництво) за період спільного проживання з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 набула транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», номер шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Як зазначає позивач, вказаний транспортний засіб також було придбано за спільні кошти подружжя.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права спільної часткової власності на Ѕ частину незавершеного будівництвом житлового будинку, суд виходив з наступного.

Позивач зазначає, що житловий будинок по АДРЕСА_3 був побудований за спільні кошти подружжя.

Однак, в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про понесення витрат позивачем на здійснення будівництва.

Зокрема в квитанціях, видаткових накладних з ТОВ «Епіцентр» платником та вантажоотримувачем будівельних матеріалів, сантехніки, тощо зазначено ТОВ «Добробут СВ», в платіжних доручення платником значиться ТОВ «Оксамитове Поле», аналогічні відомості про платників містяться і в накладних та виписках карткових рахунків.

В чеках, які надано позивачем разом з позовною заявою, не зазначено прізвища чи найменування платника, а тому неможливо ідентифікувати, що саме позивачем були понесені витрати на будівництво будинку та саме ним придбавалися будівельні матеріали.

Крім того, в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_18 , яка працювала за договором з 2013 року на підприємстві, яке очолювала ОСОБА_4 , згідно її показань будівництво оплачувалось з рахунків підприємства в рахунок поворотної фінансової допомоги.

Аналогічні свідчення надала свідок ОСОБА_19 , яка працювала бухгалтером на підприємстві, яке очолювала ОСОБА_4 . Зокрема, свідок надала показання про те, що придбання будівельних матеріалів здійснювалось з коштів, наявних на рахунках фірми.

Згідно показань свідка ОСОБА_12 будівництво будинку відбувалось за спільні кошти подружжя, позивач часто позичав у свідка кошти на будівництво будинку. Проте суду не були надані докази на підтвердження даних слів: розписки про отримання позивачем коштів, а тому показання цього свідка суд не може прийняти до уваги, оскільки усними поясненнями не доводяться факти, які б мали доводитися письмовими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час незавершений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , не прийнятий до експлуатації.

Об`єкт незавершеного будівництва за визначенням частини 3 статті 331 ЦК України за своєю правовою природою є сукупністю будівельних матеріалів, які є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

Згідно положень ч.2 ст. 331 ЦК України, право власностіна новостворененерухоме майно(житловібудинки,будівлі,споруди тощо)виникає змоменту завершеннябудівництва (створеннямайна). Якщодоговором абозаконом передбаченоприйняття нерухомогомайна доексплуатації,право власностівиникає змоменту йогоприйняття доексплуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВГСУ від 15.03.2017 року, справі № 909/935/15.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 до завершення будівництва (створення) майна, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, то до моменту прийняття його до експлуатації, або якщо право власності на таке нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то до моменту державної реєстрації право власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва не виникає.

Тобто, у випадку коли власник здійснив законне будівництво будинку, але не ввів його до експлуатації, то до здачі в експлуатацію він вважається власником матеріалів, використаних у процесі будівництва.

Згідно п.8 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті забудовника до завершення законного будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. Тобто, до спадкоємців переходить не право власності на будинок, а права й обов`язки спадкодавця як забудовника незавершеного будівництва. Отже, якщо спадкодавець за життя законно розпочав будівництво, але не здав в експлуатацію будинку, то оформлюється спадщина на його права й обов`язки забудовника, зокрема:

- право власності на будівельні матеріали та обладнання, використані в будівництві;

- право завершити будівництво будинку на підставі документів, раніше виданих спадкоємцю;

- право пред`явити для прийняття в експлуатацію завершене будівництво будинку від свого імені;

- право одержати на своє ім`я свідоцтво про власність та зареєструвати право власності на будинок по спадщині.

За наведених обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в частині визнання за ОСОБА_1 права спільної часткової власності на Ѕ частину незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_3 на земельній ділянці площею 0,2000 га з кадастровим номером: 5624687000:02:007:0064, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки позивачем було невірно обрано спосіб захисту власних прав та інтересів.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог щодо визнання за ОСОБА_1 права спільної часткової власності на Ѕ частину транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», державний номерний знак НОМЕР_2 , право власності на який зареєстрований у 2017 році на ім`я ОСОБА_4 , суд виходив з наступного.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» належить ОСОБА_4 .

Перереєстрацію транспортного засобу було здійснено 18.01.2017 року в сервісному центрі №5641, за договором купівлі-продажу від 17.01.2017 року №5977/17/000313, укладеного між ТОВ «АВТОЛЮКС-КОСТОПІЛЬ», за договором комісії від 17.01.2017 року №0000313.

Так, відповідачами не заперечується факт проживання позивача з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період придбання транспортного засобу. Однак, згідно з частиною другою статті 21 СК України проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення Глави 8 цього Кодексу (стаття 74 СК України).

Майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо:

1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету);

2) інше не встановлено письмовою угодою між ними. У зв`язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім`єю, слід установити не лише факт спільного проживання сторін у справі, а й обставини придбання спірного майна внаслідок спільної праці.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є:

1) час набуття такого майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття);

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Аналогічну правову позицію викладено в Постанові ВСУ від 14.07.2020 року по справі № 552/5693/18/.

За результатами дослідження письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_4 була керівником ТОВ «Добробут СВ» (код ЄДРПОУ: 35778230) з 22.04.2013 року, а її син ОСОБА_2 в період з 03.02.2014 р. по 01.02.2015 р. був єдиним засновником /учасником/ вказаного Товариства.

Також ОСОБА_4 була єдиним засновником/учасником/та керівником ТОВ «Оксамитове поле» (код ЄДРПОУ: 39587664) у період з 17.01.2015 р. по 14.12.2016 р.

Досліджені письмові докази вказують та не, що кошти за придбаний ОСОБА_4 за життя автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» у ТОВ «Оксамитове поле» не сплачені (що підтверджується довідкою №27/2590 від 20.07.2018, виданою начальником Рівненського відділення №1 VS Банку), за таких обставин доводи ОСОБА_1 щодо фінансової участі у придбанні автомобіля є такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Вищезазначений факт підтверджується і показаннями свідків.

Згідно показань свідка ОСОБА_19 , яка з 2013 року працювала на підприємстві, яке очолювала ОСОБА_4 , автомобіль купувався на підприємство для службового користування, ОСОБА_4 мала намір викупити автомобіль у підприємства по залишковій вартості, однак гроші на рахунок підприємства у розмірі 215000 грн. вона так і не заплатила.

Згідно показань свідка ОСОБА_18 автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» користувалась директор ОСОБА_4 , яка мала на меті викупити його для себе, але гроші за нього вона не заплатила.

За наведених обставин позивач не довів фінансову участь у придбанні транспортного засобу, а тому позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права спільної часткової власності на Ѕ частину транспортного засобу марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» не підлягають до задоволення.

Щодо заяви про визнання доказів недопустимими.

Згідно положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78ЦПК Українивстановлено,що судне бередо увагидокази,що одержаніз порушеннямпорядку,встановленого законом. Обставинисправи,які зазаконом маютьбути підтвердженіпевними засобамидоказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Що стосується довідки від 06.07.2018 року щодо видатків ТОВ «Добробут СВ» за 2015 рік на фінансування будівництва особистого житлового будинку засновника товариства ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , які становлять 954147,21 грн. (підписана директором Товариства - Жиркевичем М.Ї.); довідки від 06.07.2018 року щодо видатків ТОВ «Оксамитове поле» за 2015-2016 роки на фінансування будівництва особистого житлового будинку засновника товариства ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , які становлять 757372,74,74 грн. (підписана директором Товариства - Хоменко А.В.); листа від 27.01.2021 року, адресованого ОСОБА_2 та підписаного ОСОБА_7 - директором ТОВ «Добробут СВ» про виправлення описок у довідці від 06.07.2018 року щодо видатків юридичної особи на будівництво житлового будинку, який є предметом спору; листа від 27.01.2021 року, адресованого ОСОБА_2 , підписаного ОСОБА_8 - директором ТОВ «Оксамитове поле» про виправлення нібито описок у довідках від 06.07.2018 року щодо видатків юридичної особи на будівництво житлового будинку, який є предметом спору, суд зазначає наступне.

Як зазначала представник позивача, вказані документи підписані кульковою ручкою одного кольору, хоча за офіційними даними ОСОБА_7 проживає в м. Рівне, а ОСОБА_8 проживає у м. Києві, ці довідки подані в один день представником відповідача, яким не підтверджено джерело їх походження та не надано доказів отримання у встановленому законом порядку. Крім того, на її думку, з самих підписів на цих документах вбачається, що вони вчинені схожими почерками, в яких відслідковуються ідентичні наклони, завитки, штрихи і незакінченості, що може свідчити про підробку підписів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на офіційних документах однією і тією ж особою.

В судовому засіданні було допитано в якості свідка ОСОБА_7 , згідно показань якого йому не було відомо про те, що він є директором ТОВ «Добробут СВ», а також показав, що підписи у довідці про видатки на будівництво будинку належать не йому.

Визнання доказу недопустимим - це не обов`язок, а право суду. Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є для суду очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідачами не було висловлено жодних заперечень щодо заяви про визнання доказів недопустимими, не підтверджено джерело походження доказів та не надано доказів отримання їх у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", якщо суд дійде висновку, що доказ є недопустимим, він не бере цей доказ до уваги, тобто не може обґрунтовувати ним своє рішення. Разом з тим суд повинен у мотивувальній частині рішення зазначити, чому саме він цей доказ відхиляє.

У даномувипадку судомвстановлено,що довідка від 06.07.2018 року щодо видатків ТОВ «Добробут СВ» за 2015 рік на фінансування будівництва особистого житлового будинку засновника товариства ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , які становлять 954147,21 грн. та лист від 27.01.2021 року, адресований ОСОБА_2 про виправлення описок у довідці від 06.07.2018 року щодо видатків, юридичної особи на будівництво житлового будинку, який є предметом спору, не містить власноручного підпису ОСОБА_7 , у зв`язку з чим суд позбавлений можливості розглядати їх як документи, подані і оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, а також врахувати викладені у ньому твердження під час розгляду даної справи.

Згідно із ч.1 ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Зважаючи на викладене, суд визнає дані докази недопустимими і не бере їх до уваги.

Суд визнає недопустимими і не бере до уваги й такі докази як, довідку від 06.07.2018 року щодо видатків ТОВ «Оксамитове поле» за 2015-2016 роки на фінансування будівництва особистого житлового будинку засновника товариства ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , які становлять 757372,74,74 грн. (підписана директором Товариства - Хоменко А.В.); лист від 27.01.2021 року, адресований ОСОБА_2 , підписаний ОСОБА_8 - директором ТОВ «Оксамитове поле» про виправлення нібито описок у довідках від 06.07.2018 року щодо видатків юридичної особи на будівництво житлового будинку, який є предметом спору.

Відповідачем ОСОБА_20 не підтверджено джерело їх походження та не надано доказів отримання у встановленому законом порядку.

Також відповідачем не була забезпечена явка до суду свідка ОСОБА_8 , який міг би, як вбачається з позиції представника відповідача, підтвердити факт підписання та видачі таких довідок.

Щодо визнання недопустимим доказом - договору продажу-купівлі транспортного засобу від 16.01.2017 року, укладеного між ТзОВ «Оксамитове поле» та ОСОБА_4 , предметом якого є транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», 2015 року випуску, суд зазначає наступне.

На виконанняухвали судувід 26.11.2019року Територіальнимсервісним центром5641МВС Українинадано інформаціюта копіїдокументів.Відповідно донаданої інформації17січня 2017року міжТОВ «Автолюкс-Костопіль»та ТзОВ«Оксамитове поле»укладено договіркомісії №000313,відповідно доякого Комісіонервзяв насебе обов`язокза комісійнувинагороду здійснитивідчуження транспортногозасобу "TOYOTALANDCRUISERPRADO",номерний знак НОМЕР_2 .

17.01.2017 року на підстав договору купівлі-продажу, посвідченого ТСЦ 5641, укладеного між ТОВ «Автолюкс-Костопіль» та ОСОБА_4 , остання придбала у власність транспортний засіб "TOYOTA LAND CRUISER PRADO", номерний знак НОМЕР_2 за 205400 грн. Відповідно до умов договору продавцем транспортного засобу є Комісіонер - ТОВ «Автолюкс-Костопіль», а покупцем - ОСОБА_4 , яка, відповідно до умов договору кошти за автомобіль мала обов`язок перерахувати грошові кошти на рахунок Комісіонера.

Той факт, що грошові кошти не були перераховані підприємству, не є підставою визнавати зазначений доказ недопустимим.

Щодо довідкиб/нвід 06липня 2018року щодоненадходження коштівв розмірі205400грн.згідно п.2Договору купівлі-продажувід рокутранспортного засобувід покупця- ОСОБА_4 запридбаний транспортнийзасіб марки«YOTALANDCRUISERPRADO150»,2015року випускуна рахунокТОВ «Оксамитовеполе» (оплатаготівкою черезкасу підприємстване здійснювалася) то слід зазначити наступне.

Вищезазначені обставини підтверджуються і дослідженими письмовими доказами, а саме, що кошти за придбаний ОСОБА_4 автомобіль «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150» у ТОВ «Оксамитове поле» не сплачені (що підтверджується довідкою №27/2590 від 20.07.2018, виданою начальником Рівненського відділення №1 VS Банку).

Вищезазначений факт підтверджується і показаннями свідків.

А тому, оскільки даний доказ не містить суперечностей з іншими доказами і обставини, викладені довідці, підтверджені іншими засобами доказування, суд не приймає до уваги заперечення представника позивача та не вбачає підстав для визнання доказу недопустимим.

Суд також вважає за необхідне звернутися з письмовим повідомленням до правоохоронних органів у зв`язку з дослідженими довідками від 06.07.2018 року та довідками від 21.01.2021 р. для прийняття відповідного процесуального рішення.

Розподіл судових витрат відбувався за положеннями ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мельничук Марина Степанівна про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу; визнання права спільної часткової власності на 1/2 частину транспортного засобу та незавершеного будівництвом житлового будинку; визнання права першої черги спадкоємців на спадкування майна - задоволити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_4 в період з 18 липня 2011 року по 13 грудня 2017 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 44 грн. 05 коп. судових витрат (сплата судового збору).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 44 грн. 05 коп. судових витрат (сплата судового збору).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Рівненській області / Рівненський район / 22030101, Код отримувача( ЄДПРОУ): 38012494 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Номер рахунку(IBAN): UA728999980313151206000017295, Код класифікації доходів бюджету: 22030101 Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України) Судовий збір, сума - 454 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Рівненського районного суду Рівненської області за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Рівненській області / Рівненський район / 22030101, Код отримувача( ЄДПРОУ): 38012494 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Номер рахунку(IBAN): UA728999980313151206000017295, Код класифікації доходів бюджету: 22030101 Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України) Судовий збір, сума - 454 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, що були вжиті згідно ухвали Рівненського міського суду від 13 червня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 )

Відповідач: ОСОБА_3 (дата народження та РНОКПП суду невідомі, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 )

Третя особа: приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Мельничук Марина Степанівна (юридична адреса: вул. Гетьмана Сагайдачного, 1, оф.8, м. Рівне)

Суддя Красовський О.О.

Повний текст судового рішення складено 02.05.2021 року