Постанова

від 27.04.2021 по справі 908/4063/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2021 року м.Дніпро Справа № 908/4063/15

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Чередка А.Є., Вечірка І.О.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 (повна ухвала складена 10.11.2020, суддя Сушко Л.М.) у справі

про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна, Запорізька область, м.Василівка

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у даній справі клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу до ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", як сторони у справі та до його представника - ОСОБА_3, шляхом стягнення з обох в дохід державного бюджету штрафу у розмірі 105 900,00 грн залишено без задоволення. Клопотання фізичної особи ОСОБА_2 про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_3 як до представника сторін у справі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" шляхом накладення штрафу у розмірі 105 900,00 грн залишено без задоволення. Клопотання ОСОБА_7 про витребування у ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" доказів залишено без задоволення. Клопотання ОСОБА_1 надійшло про витребування у ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" доказів залишено без задоволення. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна арбітражного керуючого Чалаплюка С.В. відмовлено. Затверджено звіт арбітражного керуючого Чалаплюка С.В. про нарахування та виплату основної винагорода за виконання повноважень ліквідатора сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна у період жовтень 2019 - травень 2020 року у розмірі 94 233,00 грн та звіт про відшкодування витрат за період жовтень 2019 - травень 2020 року у розмірі 4621,57 грн. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, затверджено. Банкрута - сільськогосподарський виробничий кооператив імені Ватутіна ліквідовано. Провадження у справі закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на те, що твердження товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" щодо факту наявності у банкрута майна, а саме: кузні-плотні № 299 та автогаражів №843 та іншого майна, яке не увійшло до складу ліквідаційної маси, що було встановлено судом при розгляді заяви про визнання результатів аукціону недійсними (ухвала суду від 17.08.2017) та наданими у справу представником товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" фотознімками, спростовується письмовими пояснення ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області від 03.08.2015 вих.№18793/1 та Василівської міської ради, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" щодо ненадання ліквідатором доказів передачі архіву банкрута до архівної установи жодним чином не є перешкодою для розгляду та затвердження звіту ліквідатора за наслідками ліквідаційної процедури. Окрім того, всі дії ліквідатора по здійсненню ліквідаційної процедури підприємства-банкрута, які викладені у звіті, схвалені рішенням комітету кредиторів СВК ім. Ватутіна від 05.06.2020.

Розглянувши матеріали справи, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, а також дослідивши додані до звіту документи та заслухавши пояснення ліквідатора банкрута, судом встановлено, що для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів ліквідатором виконані всі необхідні дії та покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства обов`язки, господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції не знайшов підстав для застосування заходів процесуального примусу до представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" ОСОБА_3, у зв`язку з чим, залишив відповідні клопотання без задоволення.

ІІ. Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи учасників справи

2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із зазначеною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії ліквідатора банкрута Чалаплюка С.В., затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідації сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Ватутіна, закриття провадження у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зазначає, що відповідно до усталеної практики скарги на дії ліквідатора розглядаються до розгляду звіту та ліквідаційного балансу. Судове рішення прийняте за результатами розгляду може бути оскаржене. Крім того, доводи скаржника на дії ліквідатора можуть суттєво сприяти прийняттю судом обґрунтованого рішення щодо ходу всієї ліквідаційної процедури.

Судом не прийнято до уваги, що ухвалою господарського суду від 22.10.2018 в затвердженні поданого до суду 19.05.2017 звіту ліквідатора було відмовлено, ліквідатора Чалаплюка С.В. у зв`язку із неналежним виконанням ним обов`язків на підставі ч.3 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було відсторонено від виконання обов`язків ліквідатора.

Вказана ухвала суду від 22.10.2018 була скасована постановою Верховного Суду від 12.06.2019 виключно з підстав неправильного застосування судами положень ч.4 ст.269 та п.2 ч.3 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При цьому, Верховний Суд визнав необґрунтованими доводи скаржника ОСОБА_8 про те, що: у банкрута не залишилося активів неохоплених інвентаризацією; суди неправомірно взяли до уваги довідку ГТУЮ в Запорізькій області №37-д від 24.09.2018; суди неправильно застосували положення ст.46 Закону про банкрутство щодо усунення ліквідатора.

У п.20-21 постанови Верховний Суд зазначив, що Чалаплюк С.В. не дотримується положень доброчесності арбітражного керуючого.

За твердженням скаржника, судом першої інстанції не прийнято до уваги преюдиційні висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019, висновки ГТУЮ у Запорізькій області, відображені в довідці №37-д від 24.09.2018, в яких зазначено про наявність у банкрута майна, не включеного до ліквідаційної маси, взяв до уваги дані, зазначені ліквідатором Чалаплюком С.В. у звіті 2017 року, які є неповними.

Аргументуючи повноту дій ліквідатора, в ухвалі суд посилається на те, що всі дії ліквідатора по здійсненню ліквідаційної процедури, викладені у звіті, схвалені рішенням комітету кредиторів від 05.06.2020. Проте Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено схвалення звіту ліквідатора комітетом кредиторів.

Звіт ліквідатора не містить необхідних додатків: достовірних відомостей щодо переліку ліквідаційної маси, довідки з архівної установи про прийняття документів, що підлягають достроковому зберіганню.

Господарським судом не прийнято до уваги клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про відкладення розгляду справи та розглянуто справу за відсутністю кредитора, що не може свідчити про повноту і всебічність з`ясування обставин під час розгляду клопотання про затвердження звіту і ліквідаційного балансу.

ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду в частині залишення без задоволення клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу до ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", як сторони у справі та до його представника - ОСОБА_3 та залишення без задоволення клопотання Фізичної особи ОСОБА_2 про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_3 як до представника сторін у справі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" шляхом накладення штрафу у розмірі 105 900,00 грн. Прийняти нове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу до ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та ОСОБА_3 та клопотання ОСОБА_2 про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_3 - задовольнити, стягнути в дохід державного бюджету з ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" штраф у розмірі 105 900,00 грн, стягнути в дохід державного бюджету з ОСОБА_3 штраф у розмірі 105 900,00 грн. В іншій частині ухвалу господарського суду

залишити без змін.

ОСОБА_1 вказує, що ухвала в частині залишення без задоволення клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу до ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", як сторони у справі та до його представника - ОСОБА_3, шляхом стягнення з обох в дохід державного бюджету штрафу у розмірі 105 900,00 грн та клопотання фізичної особи ОСОБА_2 про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_3 як до представника сторін у справі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" шляхом накладення штрафу у розмірі 105 900,00 грн, прийнята з порушенням приписів ч.1 ст.131 та п.п.1,2,3 ч.1 ст.1356 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвала в цій частині підлягає скасуванню.

У наведених клопотаннях детально викладені підстави для застосування заходів процесуального примусу та притягнення до відповідальності, встановленої приписами ст.135 Господарського процесуального кодексу України учасника справи - ТОВ Компанія Ніко Тайс та його представника ОСОБА_3 , яка була представником колишніх представників СВК ім.Ватутіна - Гармаша С.В., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

На момент прийняття ухвали загальна кількість випадків, які свідчать про систематичне невиконання процесуальних обов`язків та неодноразове зловживання процесуальними правами з боку ТОВ Компанія Ніко Тайс та його представником Козачковою О.В. - сім, за які, на думку скаржника, суд першої інстанції зобов`язаний був притягнути цих осіб до відповідальності, встановленої приписами ст.135 Господарського процесуального кодексу України шляхом стягнення в дохід державного бюджету з ТОВ Компанія Ніко Тайс та ОСОБА_3 штрафу в розмірі 105 900,00 грн з кожного окремо.

2.2 Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко Тайс зазначає, що ухвала господарського суду в частині відмови у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко Тайс на дії ліквідатора СВК ім.Ватутіна, є законною та такою, що скасуванню не підлягає.

Скаржником не виконані вимоги суду першої інстанції, викладені в ухвалах суду від 22.09.2020 та від 20.10.2020, не надано доказів щодо наявності у СВК ім.Ватутіна майнових активів, не включених до складу ліквідаційної маси та доказів існуючих у СВК ім.Ватутіна на праві власності та фактичного наявного майна на дату звернення до суду.

ОСОБА_1 стверджує, що посилання апелянта на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2019 по даній справі, яка прийнята за наслідками розгляду касаційної скарги ліквідатора СВК ім.Ватутіна Чалаплюка С.В., як на обґрунтування апеляційної скарги є некоректним, безпідставним, оскільки апелянт в апеляційній скарзі перекручує зміст і суть цієї постанови суду, зазначає в апеляційній скарзі свої особисті думку, як нібито висновки суду касаційної інстанції.

Враховуючи зміст скарги ТОВ "Компанія "Ніко Тайс" від 03.07.2020 на дії (бездіяльність) ліквідатора СВК ім.Ватутіна, вона подана із порушенням приписів ст.ст.48,61 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме без зазначення в скарзі, які конкретно права ТОВ "Компанія "Ніко Тайс" якими конкретно діями (бездіяльністю) порушені ліквідатором СВК ім.Ватутіна.

Арбітражний керуючий Чалаплюк С.В. у відзиві на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко Тайс просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В обґрунтування своєї правової позиції, арбітражний керуючий вказує, що апеляційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду відносно розгляду скарги на дії ліквідатора, не містить конкретних посилань на норми матеріального чи процесуального права, які допущені судом першої інстанції та потягли за собою неправильне прийняття рішення.

Арбітражний керуючий наголошує, що питання порушені ТОВ Компанія Ніко Тайс у скарзі відносяться до виключної компетенції комітету кредиторів СВК ім.Ватутіна, як органу, що в силу ч.6 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства, під час проведення процедури банкрутства, представляє інтереси всіх кредиторів. Зазначені питання не є порушенням безпосередньо прав та інтересів ТОВ Компанія Ніко Тайс діями (бездіяльністю) ліквідатора.

Щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідації банкрута, арбітражний керуючий зазначає, що представник ТОВ Компанія Ніко Тайс своєчасно ознайомилась з матеріалами справи, у тому числі зі звітом ліквідатора. Рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом від 06.05.2020, схвалено звіт ліквідатора за результатами здійснення ліквідаційної процедури, яке було прийняте кредиторами в ході обговорення всіх пунктів необхідних для оцінки повноти дій ліквідатора, щодо наявності чи відсутності майнових активів, здійснення погашення кредиторських вимог, тощо.

Посилання скаржника на відсутність довідки архівної установи про прийняття документів, що підлягають довгостроковому зберіганню, жодним чином не впливає на права та інтереси апелянта.

Апелянтом не доведено наявність майнових активів у банкрута на дату розгляду звіту ліквідатора.

Враховуючи, що за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не налишилося майна, господарський суд, на думку арбітражного керуючого, в силу ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства правомірно постановив ухвалу про ліквідацію банкрута СВК ім.Ватутіна.

Арбітражним керуючим Чалаплюк С.В. подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому заявник вважає доводи апеляційної скарги об`єктивними та обґрунтованими.

За твердженням арбітражного керуючого судом першої інстанції не прийнято до уваги, що дії представника ТОВ Компанія Ніко Тайс направлені не на захист своїх прав та інтересів, а виключно на перешкоджання закінчення ліквідаційної процедури.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у поданих запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у задоволення апеляційної скарги з посиланням на відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу.

ІІІ. Апеляційне провадження

3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Відповідно до протоколу передачу судової справи раніше визначеному складу суду від 14.12.2020 для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" визначено колегію суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., судді Вечірко І.О., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн та доказів надіслання копії апеляційної скарги та доданих до неї документи учасникам справи листом з описом вкладення, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 21.12.2020, скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 25.01.2021 поновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 02.03.2021.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.01.2021 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чередко А.Є., Вечірко І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, повідомлено скаржника про можливість усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 18.01.2021, скаржником надано докази усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 17.02.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; об`єднано розгляд даної апеляційної скарги разом із розглядом апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020; призначено справу до розгляду на 02.03.2021.

У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Кузнецова В.О. на лікарняному, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.2018 зі змінами, розгляд справи, призначеної на 02 березня 2021 року не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.03.2021 призначено справу до розгляду на 27.04.2021 на 11 годин 00 хвилин.

27.04.2021 у судове засідання з`явилися арбітражний керуючий Чалаплюк С.В., представники ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", ОСОБА_1 , які надали відповідні пояснення.

Інші учасники справи не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників.

Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційних скарг.

27.04.2021 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Постановою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2016 сільськогосподарський виробничий кооператив імені Ватутіна визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича.

31.08.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за №34933 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна арбітражного керуючого Чалаплюка С.В.

В обґрунтування скарги на дії ліквідатора товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зазначено, що ліквідатором підприємства-банкрута Чалаплюком С.В. не вжитті вичерпні заходи по виявленню та включенню до ліквідаційної маси майна банкрута, а саме: кузні-плотні №299 та автогаражів №843. Факт наявності майна, яке не увійшло до складу ліквідаційної маси було встановлено судом при розгляді заяви про визнання результатів аукціону недійсними (ухвала суду від 17.08.2017) та наданими у справу представником товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" фотознімками. Також, ліквідатором на протязі 2018 року (після визнання результатів аукціону недійсними) по 2020 рік не вчинено жодних дій щодо повернення незаконно проданого з аукціону майна підприємства-банкрута. Подання ним позову про витребування майна від ТОВ "Марагро" фактично не мало результату, бо здійснювалось проформа, а не з метою реального повернення майна та вчинення відповідних до Закону дій. Крім того, ліквідатором не виконані вимоги ст. 67 ч .2 Кодексу України з процедур банкрутства щодо погодження місця зберігання документів з архівною установою та не виконані приписи ст. 65 цього кодексу щодо надання разом із звітом довідки з архівної установи. На думку скаржника, вищевказані дії (бездіяльність) ліквідатора порушили права кредиторів, у тому числі товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на отримання якомога більшого задоволення кредиторських вимог, у зв`язку з чим скаржник просить суд визнати вищевказані дії та бездіяльність ліквідатора Чалаплюка С.В. в ліквідаційній процедурі неправомірними.

10.09.2020 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу до ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", як сторони у справі та до його представника - ОСОБА_3, шляхом стягнення з обох в дохід державного бюджету штрафу у розмірі 105 900,00 грн.

15.09.2020 до суду від Фізичної особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_3 як до представника сторін у справі - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" шляхом накладення штрафу у розмірі 105 900,00 грн.

12.05.2020 ліквідатором на розгляд суду поданий звіт та ліквідаційний баланс сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна.

У звіті, за наслідками проведеної ліквідаційної процедури банкрута ліквідатором вказано, що метою виявлення майна СВК ім. Ватутіна та формування ліквідаційної маси, ліквідатором банкрута Чалаплюком С.В. були направлені запити до органів та установ, що здійснюють державну та відомчу реєстрацію речових прав на рухоме та нерухоме майно. За результатами опрацювання отриманих відповідей ліквідатором було сформовано активи банкрута, які були включені до ліквідаційної маси.

Майно, яке було відсуне у власності СВК ім. Ватутіна, однак про яке було певне згадування, не було включено в ліквідаційну масу.

Так, відповідно до листа №31/8-2569 від 14.09.2016 РСЦ МВС в Запорізькій області За СВК ім. Ватутіна зареєстровані транспортні засоби: ВАЗ 21213 державний номер НОМЕР_2 ; ВАЗ 2121 державний номер НОМЕР_3 ; ЗИЛ 130 державний номер НОМЕР_4 ; ГАЗ 53А державний номер НОМЕР_5 ; ГАЗ 5201 державний номер НОМЕР_6 ; ЗИЛ-ММЗ державний номер НОМЕР_7 ; ГАЗ-САЗ державний номер НОМЕР_8 ; ГАЗ 5312 державний номер НОМЕР_9 ;САЗ 3507 державний номер НОМЕР_10 ; ГАЗ 5201 державний номер НОМЕР_11 ; САЗ 3507 державний номер НОМЕР_12 ; КАВЗ 685 державний номер НОМЕР_13 ; ЗИЛ-ММЗ державний номер НОМЕР_14 ; УАЗ 469Б державний номер НОМЕР_15 ; ИЖ 2715 державний номер НОМЕР_16 ; ГАЗ-САЗ 3507 державний номер НОМЕР_17 ; САЗ 3503 державний номер НОМЕР_18 ; САЗ 3507 державний номер НОМЕР_19 .

В результаті перевірки ліквідатором було з`ясовано та встановлено, що вищевказані транспортні засоби у 2007-2008 роках були списані з балансу СВК ім. Ватутіна його колишнім керівництвом, що підтверджуються відповідними актами списання та не виявлені ліквідатором під час проведення інвентаризації майнових активів СВК імені Ватутіна.

З метою перевірки достатності підстав для списання зазначених транспортних засобів, ліквідатором до органів національної поліції України була подана заява-повідомлення про вчинення злочину за фактами відсутності цих транспортних засобів, за результатами розгляду якої виявити транспортні засоби не виявилось можливим ані правоохоронними органами ані ліквідатором.

Відповідно до протоколу зборів комітету кредиторів СВК ім. Ватутіна №3 від 15.05.2017 було прийняте рішення - не включати до ліквідаційної маси банкрута списані протягом 2007-2008 років транспортні засоби СВК імені Ватутіна, а саме: ВАЗ 21213 державний номер НОМЕР_2 ; ВАЗ 2121 державний номер НОМЕР_3 ; ЗИЛ 130 державний номер НОМЕР_4 ; ГАЗ 53А державний номер НОМЕР_5 ; ГАЗ 5201 державний номер НОМЕР_6 ; ЗИЛ-ММЗ державний номер НОМЕР_7 ; ГАЗ-САЗ державний номер НОМЕР_8 ; ГАЗ 5312 державний номер НОМЕР_9 ; САЗ 3507 державний номер НОМЕР_10 ; ГАЗ 5201 державний номер НОМЕР_11 ; САЗ 3507 державний номер НОМЕР_12 ; КАВЗ 685 державний номер НОМЕР_13 ; ЗИЛ-ММЗ державний номер НОМЕР_14 ; УАЗ 469Б державний номер НОМЕР_15 ; ИЖ 2715 державний номер НОМЕР_16 ; ГАЗ-САЗ 3507 державний номер НОМЕР_17 ; САЗ 3503 державний номер НОМЕР_18 ; САЗ 3507 державний номер НОМЕР_19 .

Таким чином, ліквідатором з огляду на відсутність зазначених транспортних засобів, з урахуванням рішення зборів комітету кредиторів СВК ім.Ватутіна, оформленим протоколом №3 від 15.05.2017 вирішено не включати їх до ліквідаційної маси, не здійснювати заходи щодо їх подальшого розшуку, вважати їх обґрунтовано відсутніми.

Відповідно до листа №08/02.6-21/4064 від 12.09.2016 ГУ Держпраці у Запорізькій області за СВК ім.Ватутіна не зареєстровані технологічні транспортні засоби.

Згідно листа №13-20-05124 від 15.09.2016 Регіонального відділення фонду державного майна, РВ ФДМУ не було засновником СВК ім. Ватутіна в процесі приватизації державного майна. Відомості про перебування на балансі СВК державного майна відсутні.

Відповідно до листа №40.302-16/9166 від 16.09.2016 Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформація щодо видачі СВК ім.Ватутіна документів дозвільного та декларативного характеру на будівництво та наявності в переліку замовників будівництва відсутня, а також щодо видачі ліцензії на провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, відсутні.

Листом №22-28.99.2-2792/2-16 від 21.09.2016 Управління держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області повідомило про відсутність даних щодо реєстрації земельних ділянок на території м. Бердянськ та Бердянському районі.

Згідно листа №33-28-99.2-3135/2-16 від 20.09.2016 Управління держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області, дані щодо реєстрації земельних ділянок на території м. Токмак, Токмацького та Чернігівського районів Запорізької області відсутні.

Відповідно до листа №22-28-0.3-5678/2-16 від 21.09.2016 Управління держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області, дані щодо реєстрації земельних ділянок на території Вільнянського району Запорізької області відсутні.

У листі №22-28-99.6-2902/2-16 від 26.09.2016 Відділу держгеокадастру у Якмівському районі Запорізької області зазначено, що дані щодо реєстрації земельних ділянок на території Якимівського району Запорізької області відсутні.

Листом №22-28-0.8-1824/2-16 від 07.11.2016 Відділ держгеокадастру у Мелітопольському районі Запорізької області повідомив, дані щодо реєстрації земельних ділянок на території Мелітопольського району Запорізької області відсутні.

Відповідно до листа №28-292-3151/2-16 від 26.09.2016 Відділу держгеокадастру у Запорізькому районі Запорізької області, дані щодо реєстрації земельних ділянок на території Запорізького району Запорізької області відсутні.

Згідно листа №0782/04-72 від 29.09.2016 Департаменту з питань цивільного захисту населення сховища та протирадіаційні укриття за СВК не зареєстровані.

Відповідно до листа №20776/1 від 16.09.2016 Василівського РВ ВДВС станом на 16.09.2016 у ВДВС відсутні відкриті виконавчі провадження, стороною за якими виступає СВК ім. Ватутіна.

З листа Державної авіаційної служби України від 28.09.2016 №12.2.19-9819 вбачається, що за СВК ім. Ватутіна повітряні судна не зареєстровані.

Згідно із довідкою ПАТ "Укрзалізниця" №ц-2-3/5689-16 від 10.10.2016 за СВК імені Ватутіна в автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів країн СНД і Балтії вантажні вагони не зареєстровані.

Відповідно до листа Державної служби України з безпеки на транспорті №9038/02/15-16 від 29.11.2016 відсутні записи щодо суден, власником або судновласником яких є СВК імені Ватутіна.

У листі Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 21.10.2016 №01-18/3540 вказано, що сільськогосподарська техніка за СВК імені Ватутіна не зареєстрована.

Згідно із листом Головного управління регіональної статистики від 12.09.2016 №23-07/1684 СВК імені Ватутіна є засновником товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність" (01001, м.Київ, вул.Трьохсвятительська, буд. 4-б). Згідно із витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань частка СВК імені Ватутіна у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Єдність" складає 0,00 грн.

Відповідно до довідки Василівського відділення Токмацької ОДПІ №1511/10/08-03 від 01.02.2017 СВК ім.Ватутіна мало відкриті рахунки в банках, а саме: один рахунок - в Запорізькому обласному відділенні АТ "Ощадбанк" м. Запоріжжя, один рахунок - в ПАТ КБ "Приватбанк".

Ліквідатором направлені до зазначених банків запити щодо надання інформації про залишок коштів на рахунках та заяви про закриття цих рахунків.

Згідно повідомлення ПАТ "КБ "Приватбанк" від 25.10.2016 №20.1.0.0.0/7-20161021/3401 станом на 25.10.2016 за рахунками СВК імені Ватутіна арешти відсутні, а рахунок № НОМЕР_20 в ПАТ КБ "Приватбанк" не обслуговується.

Довідку про закриття рахунку надано ліквідатору ПАТ "Ощадбанк".

Про закриття рахунку свідчить повторно видана органом державної податкової служби довідка від 05.04.2017 №462/10/08-03. Відповідно до вказаної довідки договори про спільну діяльність СВК імені Ватутіна не перебувають на податковому обліку.

Шляхом подання заяви через мережу Інтернет ліквідатором відкрито ліквідаційний рахунок в ПАТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_21 , який і використано для отримання коштів від продажу майна банкрута та здійснено розрахунки із кредиторами. В подальшому дійсний рахунок був закритий.

На даний час всі банківські рахунки СВК ім. Ватутіна закриті, грошові кошти у банкрута відсутні.

Станом на листопад 2016 року, згідно із інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за банкрутом СВК імені Ватутіна було зареєстровано 4 (чотири) об`єкта нерухомого майна: будинок культури р.н. 37803270, розташований за адресою: Запорізька обл. м.Василівка, вул.Соборна (Леніна), 75; адміністративна будівля (контора) р.н. 329719, розташована за адресою: Запорізька обл. м.Василівка, вул.Соборна (Леніна), 67; комплекс будівель, р.н. 28346986, розташований за адресою: Запорізька обл. м.Василівка, вул.Миру, 197; комплекс будівель, р.н. 28347481, розташований за адресою: Запорізька обл. м.Василівка, вул.Миру, 201.

Зазначені об`єкти нерухомості, разом із виявленим рухомим майном банкрута, майновими правами у листопаді 2016 року увійшли до ліквідаційної маси СВК ім. Ватутіна.

Все виявлене майно СВК ім. Ватутіна увійшло до Цілісного майнового комплексу (ЦМК) СВК імені Ватутіна, яке було утворено із наступних об`єктів:

1. Нерухомого майна, а саме:

1.1. Будинку культури р.н. 37803270, розташованого за адресою: Запорізька обл. м.Василівка, вул. Соборна (Леніна), 75 (складається із літ. А- 2, з прибудовами літ. а-1, підвалу під а-1, прибудови літ. а 1-1, тамбурами літ.а2-1 та літ.а3-1, ганків , приямків , входу до підвалу та Замощення літ. I загальною площею 1748,7 кв. м.

1.2. Адміністративної будівлі (контори) р.н. 329719, розташованої за адресою: Запорізька обл. м. Василівка, вул. Соборна (Леніна), 67 (складається із літ. А-1 та підвалу під А-1, ганку та убиральні літ. Б загальною площею 330,9 кв. м.)

1.3. Комплексу будівель, р.н. 28346986, розташованого за адресою: Запорізька обл. м. Василівка, вул. Миру , 197 (складається із літ. А-1, електроцеху літ. Б-1, диспетчерської літ. В-1, складу літ. Г-1, прибудови літ. г-1, прибудови літ. г1-1, операторської літ. Д-1 , будівлі літ. Є-1,огорожі № 1 та огорожі №2 загальною площею 2018,0 кв. м.)

1.4. Комплексу будівель, р.н. 28347481, розташованого за адресою: Запорізька обл. м. Василівка, вул. Миру, 201 (що складається із картоплесховища літ. А-1, прибудови літ. а-1, прибудови а 1-1, пилорами літ. Б, нарядної будівельної бригади літ. В та Вимощення літ. I загальною площею 3881,9 кв. м.)

2. Частки у статутному капіталі ТОВ "АГРОФІРМА "ЄДНІСТЬ" (ЄДРПОУ 03750248), розмір частки, що пропонується до продажу складає 0% від статутного капіталу, що складає 00,00 грн.

3. Залишків основних засобів та інших необоротних матеріальних активів у кількості 46 позицій та 88 одиниць, місцезнаходження: Запорізька область, м. Василівка, вул. Леніна (Соборна), буд. 67.

Для здійснення реалізації ЦМК СВК імені Ватутіна ліквідатором був проведений аукціон та відповідно до протоколу №0144 про проведення аукціону від 27.02.2017 переможцем аукціону визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Марагро", яким повністю сплачені грошові кошти у розмірі 110 310,43 грн. Розмір винагороди організатора аукціону склав 11 031,04 грн.

Грошові кошти у розмірі 110 310, 43 грн, отримані від реалізації майна банкрута, за вирахуванням витрат пов`язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури, направлено на часткове погашення кредиторських вимог першої черги задоволення.

За наслідками здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором СВК ім. Ватутіна арбітражним керуючим Чалаплюком С.В. було складено звіт ліквідатора, який був схвалений комітетом кредиторів СВК ім. Ватутіна на засіданні 15.05.2017 (протокол №3 засідання комітету кредиторів СВК ім. Ватутіна) та 19.05.2017, з документами, що підтверджували проведення ліквідаційної процедури, направлений для затвердження до Господарського суду Запорізької області.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.08.2017, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, визнано недійсними результати аукціону з продажу майна боржника - СВК ім. Ватутіна за лотом №0144, проведеного ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" 27.02.2017, які оформлені протоколом №0144 від 27.02.2017.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.10.2018 відмовлено у затвердженні звіту ліквідатора та відсторонено арбітражного керуючого Чалаплюка С.В. від виконання обов`язків ліквідатора СВК ім. Ватутіна.

Постановою Верховного Суду від 12.06.2019 ухвала господарського суду від 22.10.2018 скасована, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

З урахуванням скасування судом касаційної інстанції судового акту, яким відсторонено арбітражного керуючого Чалаплюка С.В. від виконання повноважень ліквідатора СВК ім.Ватутіна, Господарським судом Запорізької області 03.10.2019 винесено ухвалу про покладення обов`язків ліквідатора СВК ім. Ватутіна на арбітражного керуючого Чалаплюка С.В.

За таких обставин ліквідатор - арбітражний керуючий Чалаплюк С.В. продовжив здійснювати заходи ліквідаційної процедури боржника.

3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, враховуючи таке.

Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Ватутіна порушено ухвалою господарського суду від 20.10.2015 відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2010 по справі "Дія 97 проти України" зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.

Отже законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

За змістом статей 61, 62, 63, 64 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

Частиною першою ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів. Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна (частина друга ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства).

Частиною третьою статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Отже Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення.

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18).

За змістом положень статей 61-65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №922/2817/18, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15).

Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).

Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі №904/9631/15, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012).

Як вбачається з матеріалів справи в ході здійснення ліквідаційної процедури банкрута - СВК ім. Ватутіна неодноразово виникали питання щодо повноти дій ліквідатора банкрута відносно виявлення всіх майнових активів банкрута, у зв`язку з чим ліквідатором в період 2019-2020 р.р. були проведені ретельні перевірки заяв кредитора ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про існування у боржника іншого майна, яке не увійшло до складу ЦМК.

Під час здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором СВК ім.Ватутіна не встановлено обставин існування у банкрута такої нерухомості, як: плотня-кузня (інв.№299), дім механізаторів (інв.№859), млин (інв.№853), маслобійня (інв.№851), підвал ГЗМ (інв.№856), благоустрій (інв.№327), житезбірник з огорожею (інв.№339), дорога до мех.току (інв.№856), стадіон (інв.№330), газопровід (інв.№331). Доказів зворотного учасниками справи не надано.

Таким чином, арбітражним керуючим Чалаплюк С.В. надано вичерпний перелік майнових активів, які перебували у власності банкрута, увійшли до складу ліквідаційної маси та були куплені у складі ЦМК переможцем аукціону ТОВ "Марагро".

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що єдиними невирішеним майновим питанням банкрута - СВК ім. Ватутіна залишалось повернення майна від переможця аукціону - ТОВ "Марагро", через визнання судом недійсним результату аукціону, на підставі якого останнє набуло майно у власність.

З метою вирішення вказаного питання у грудні 2019 року ліквідатором СВК ім.Ватутіна було підготовлено та подано до Господарського суду Запорізької області позовну заяву про повернення (витребування) майна боржника, в якому заявник просив: визнати недійсним протокол №0144 від 27.02.2017 про проведення аукціону, складений організатором торгів (аукціону) ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім"; визнати недійсним акт від 27.02.2017 про передання права власності на куплене майно, складеного відповідно до протоколу №0144 про проведення аукціону від 27.02.2017; витребувати від ТОВ "Марагро" на користь СВК ім.Ватутіна цілісний майновий комплекс СВК ім. Ватутіна.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.01.2020 зазначену позовну заяву залишено без руху через несплату судового збору в сумі 5 763,00 грн.

Через відсутність коштів на сплату судового збору, ліквідатором СВК ім. Ватутіна дане питання було поставлене на вирішення комітету кредиторів СВК ім. Ватутіна, при цьому ліквідатором було доведено комітету кредиторів СВК ім.Ватутіна, що він клопотав перед судом розглянути цю позовну заяву, як доповнення до заяви ТОВ "Компанія "Ніко Тайс" про визнання недійсними результату аукціону та пояснив, що за таких обставин підстави для сплати судового збору відповідної заяви відсутні. Однак відповідні доводи ліквідатора СВК ім.Ватутіна судом не прийняті до уваги. Враховуючи, що комітетом кредиторів СВК ім.Ватутіна грошові кошти на сплату судового збору не виділені, 17.02.2020 ухвалою господарського суду зазначена позовна заява була повернута СВК ім.Ватутіна без розгляду.

Крім того, ліквідатор звернувся безпосередньо до ТОВ "Марагро", як переможця аукціону, який було визнано недійсним, з вимогою про добровільне повернення майна у складі ЦМК.

23.04.2020 листом вих.№10 ТОВ "Марагро" повідомило ліквідатора СВК ім. Ватутіна про неможливість повернення майна банкрута, яке увійшло до цілісного майнового комплексу, купленого ним 27.02.2017 з аукціону, оскільки на цей час майно, яке раніше (лютий 2017 року) входило до складу цілісного майнового комплексу СВК ім. Ватутіна у його власності не знаходиться, списано, відсутнє, а два об`єкти нерухомості (картоплесховище і будинок культури) повністю зруйновані, не мають жодної цінності, що підтверджуються висновками ТОВ "Земля Плюс 2006" (оцінювач Кірюта С.В.) вих.№8397/06 та №839606 від 06.04.2020.

З урахуванням наведених обставин, ліквідатор зазначив про неможливість застосувати наслідки недійсності правочину, щодо повернення в натурі майна, отриманого ТОВ "Марагро" від СВК ім. Ватутіна з аукціону у складі ЦМК.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до положень п.3 ч.8 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства до повноважень комітету кредиторів, безпосередньо, віднесено право на звернення до суду з відповідними вимогами, однак відповідних дій комітетом кредиторів не вчинялось.

05.06.2020 на засідання комітету кредиторів СВК ім. Ватутіна (протокол №12 від 05.06.2020) був запрошений директор ТОВ "Марагро" ОСОБА_9 із оригіналами документів щодо майна СВК ім.Ватутіна і члени комітету кредиторів ретельно вивчили це питання, дійшовши до висновку, що в дійсності стягувати з ТОВ "Марагро" на користь СВК ім.Ватутіна фактично нічого.

Таким чином, члени комітету кредиторів прийшли до висновку, що пред`явлення ліквідатором СВК ім. Ватутіна до ТОВ "Марагро" позову про визнання протоколу та акту аукціону недійсними та стягнення двох зруйнованих об`єктів нерухомості - є недоцільним, оскільки продати два зруйнованих об`єкти нерухомості в далекій перспективі буде неможливо, оскільки їх не приймуть навіть для участі у продажу на аукціоні.

Також 05.06.2020 комітетом кредиторів СВК ім. Ватутіна надана оцінка судженням екс-юрисконсульта СВК ім. Ватутіна Казанкової О.В., яка на цей час є представником ТОВ "Компанія "Ніко Тайс" щодо існування у СВК ім. Ватутіна такої нерухомості, як: плотня-кузня (інв.№299), дім механізаторів (інв.№859), млин (інв.№853), маслобійня (інв.№851), підвал ГЗМ (інв.№856), благоустрій (інв.№327), житезбірник з огорожею (інв.№339), дорога до мех.току (інв.№856), стадіон (інв.№330), газопровід (інв.№331).

Так, СВК ім. Ватутіна засновано у 2000 році на основі пайових внесків 115 фізичних осіб, які увійшли своїм майном у кооператив. На момент створення кооператив нараховував біля 90 одиниць автомобільної та с/г техніки, до 100 різних об`єктів нерухомості, однак починаючи з 2003 року фізичні особи почали виходити зі складу кооперативу, забираючи своє майно. До 2010 року практично більшість пайщиків вийшли зі складу кооперативу забравши своє майно; значна частина майна СВК ім. Ватутіна продана, списана, в судовому порядку відчужена. З 2010 по 2015 р.р. в трудових відносинах з кооперативом продовжували залишатись п`ять осіб - Керівник ОСОБА_4 , юрисконсульт ОСОБА_3 , головний бухгалтер ОСОБА_10 (пенсіонерка), водій та секретар. Бухгалтерський облік вівся в паперовій формі, а фактично - належним чином не вівся, фактично всією діяльністю керували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і саме в цей період СВК ім.Ватутіна стало банкрутом (на момент відкриття цієї справи про банкрутство на виконанні державного виконавця знаходились виконавчі документи датовані 2006 роком).

Звичайно, що станом на 2010-2015 р.р. в паперових журналах СВК ім. Ватутіна могли залишатись записи минулих років щодо колишнього майна СВК, яке зруйнувалось з часом (як картоплесховище та будинок культури), яке було розкрадено на будматеріали, вибуло з невідомих причин, тощо. Наприклад, стадіон (інв.№330) вже більше 10 років як є розораною сільськогосподарською земельною ділянкою, яка віддана Василівською міськрадою в оренду, на якій вирощують с/г культури.

В матеріалах даної справи є письмові пояснення ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області від 03.08.2015 вих.№18793/1, в яких зазначається перелік нерухомого майна, яке зареєстроване на праві власності за СВК ім.Ватутіна - це чотири об`єкти нерухомості (адміністративна будівля, будинок культури, комплекс будівель по вул. Миру, 197, м.Василівка та комплекс будівель по вул. Миру, 201, м. Василівка). Як зазначає ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області іншого майна у СВК ім. Ватутіна за більш ніж 10 років тривання виконавчих дій у зведеному виконавчого провадженні - не виявлено.

Також ліквідатор Чалаплюк С.В. в ході ліквідаційної процедури офіційно, письмово звертався із запитом до Василівської міської ради, яка є кредитором у цій справі та заінтересованою особою в отриманні від боржника грошових коштів, щодо надання йому юридичних адрес розташування в м. Василівка та за її межами об`єктів нерухомості - плотня-кузня (інв.№299), дім механізаторів (інв.№859), млин (інв.№853), маслобійня (інв.№851), підвал ГЗМ (інв.№856), благоустрій (інв.№327), житезбірник з огорожею (інв.№339), дорога до мех.току (інв.№856), стадіон (інв.№330), газопровід (інв.№331).

У відповідь на офіційний запит ліквідатора Чалаплюка С.В. Василівська міська рада повідомила, що не знайшла таких об`єктів (їх юридичних адрес), тобто, ці об`єкти не існують.

Правовстановлюючі та будь-які інші документи на це майно не виявлені, по бухгалтерському обліку СКВ ім.Ватутіна це майно не враховувалось і зворотного ніким не доведено, в тому числі і Козачковою О.В., як представником ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс".

Комітет кредиторів СВК ім. Ватутіна рішенням, оформленим протоколом від 05.06.2020 рішенням схвалив звіт ліквідатора СВК ім. Ватутіна, складений за результатами здійснення ліквідаційної процедури СВК ім. Ватутіна.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано зазначено, що претензії до арбітражного керуючого Чалаплюка С.В. як виконавця повноважень ліквідатора СВК ім. Ватутіна з 03.10.2019 по 12.05.2020 у комітету кредиторів СВК ім. Ватутіна відсутні.

Твердження товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" щодо факту наявності у банкрута майна, а саме: кузні-плотні №299 та автогаражів №843 та іншого майна, яке не увійшло до складу ліквідаційної маси, що було встановлено судом при розгляді заяви про визнання результатів аукціону недійсними (ухвала суду від 17.08.2017) та наданими у справу представником товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" фотознімками, спростовується письмовими пояснення ВДВС Василівського РУЮ Запорізької області від 03.08.2015 вих.№18793/1 та Василівської міської ради, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що ухвалами суду першої інстанції від 22.09.2020 та 20.10.2020 зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надати належні докази (підтвердженні відповідними документами, окрім фотознімків), щодо наявності у сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна майнових активів, не включених ліквідатором до складу ліквідаційної маси та докази існуванні у банкрута на праві власності та фактично наявного майна на дату подання звіту до суду, чого останнім зроблено не було.

Судом першої інстанції аргументовано не прийнято до уваги доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" щодо ненадання ліквідатором доказів передачі архіву банкрута до архівної установи, оскільки дана обставина жодним чином не є перешкодою для розгляду та затвердження звіту ліквідатора за наслідками ліквідаційної процедури.

Так, згідно частини 2 статті 67 Кодексу України з процедур банкрутства до постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи, ліквідатор зобов`язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце їх подальшого зберігання.

У даному випадку ліквідатором сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна здійснено впорядкування документації, що підтверджується відповідним актом виконаних робіт, а також попередньо погоджено зберігання архівної документації в архівній установі Василівської міської ради.

Окрім того, всі дії ліквідатора по здійсненню ліквідаційної процедури підприємства-банкрута, які викладені у звіті, схвалені рішенням комітету кредиторів СВК ім. Ватутіна, оформленим протоколом від 05.06.2020.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії ліквідатора сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Ватутіна арбітражного керуючого Чалаплюка С.В.

Колегія суддів відхиляє посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2019, оскільки вказаною постановою, зокрема, скасовано ухвалу господарського суду від 22.10.2018 про відсторонення арбітражного керуючого Чаплюка С.В. від виконання обов`язків ліквідатора у даній справі.

У даному випадку доводи скаржника зводяться до вільного тлумачення висновків суду касаційної інстанції.

Так, у п.п.20,21 вказаної постанови судом касаційної інстанції вказано, що перекладання ліквідатором банкрута свого обов`язку, який визначений приписами абзацу 13 частини 2 статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на комітет кредиторів СВК ім. Ватутіна свідчить про те, що ліквідатор банкрута (у даному випадку арбітражний керуючий Чаплюк С.В.) не дотримується положень доброчесності арбітражного керуючого. Доброчесність арбітражного керуючого - підтримання арбітражним керуючим високих стандартів поведінки, що повинна демонструвати будь-кому його професійність та компетентність, незалежність та чесність при виконанні своїх обов`язків з метою захисту інтересів як боржника так і кредиторів у справах про банкрутство.

Проте вказані висновки суду касаційної інстанції не свідчать про неналежне виконання арбітражним керуючим Чалаплюк С.В. обов`язків ліквідатора СВК ім. Ватутіна під час здійснення ліквідаційної процедури у даній справі.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги посилання ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про розгляд судом першої інстанції справи за відсутності його представника, оскільки у даному випадку, скаржник був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а неявка вказаної особи у судове засідання не перешкоджала розгляду справи.

За приписами п.5 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, випадках, передбачених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, господарський суд в ухвалі про закриття провадження у справі зазначає, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Розглянувши матеріали справи, звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, а також дослідивши додані до звіту документи та заслухавши пояснення ліквідатора банкрута, судом першої інстанції встановлено, що для виявлення майнових активів боржника з метою задоволення вимог кредиторів ліквідатором виконані всі необхідні дії та покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства обов`язки.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, господарський суд дійшов вмотивованого висновку щодо наявності правових підстав для затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута із ліквідацією останнього як юридичної особи, що товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" не спростовано.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу до ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", як сторони у справі та до його представника - ОСОБА_3, шляхом стягнення з обох в дохід державного бюджету штрафу у розмірі 105 900,00 грн та клопотання фізичної особи ОСОБА_2 про застосування заходів процесуального примусу до ОСОБА_3 як до представника сторін у справі - ОСОБА_4 , Гармаш О.В., ОСОБА_6 та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" шляхом накладення штрафу у розмірі 105 900,00 грн, апеляційний господарський суд враховує таке.

Клопотання кредиторів мотивовано посиланням на зловживання з боку представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" ОСОБА_3 своїми процесуальними правами шляхом надання суду недостовірних та неналежних доказів, неподанням витребуваних судом доказів без поважних причин, використанням публічного наклепу та образ.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених Господарським процесуальним кодексом України випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина 1 статті 131 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст.132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

За змістом статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною 10 статті 188 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду із справедливого та своєчасного розгляду і вирішення господарської справи.

У вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами та постановлення ухвали про стягнення в доход державного бюджету з відповідної особи штрафу позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання місцевий господарський суд в порушення частини 1 статті 131 та п.п.1,2,3 ч.1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України не застосував до ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", як сторони у справі та до його представника - ОСОБА_3 заходи процесуального примусу, оскільки, застосування заходів процесуального примусу відповідно до вимог статей 131, 135 Господарського процесуального кодексу України є правом а не обов`язком суду. При цьому, згідно з нормами процесуального права у разі ненадання учасником справи доказів, суд розглядає справу за наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, вказаними особами не вчинялися дії, які могли б вважатися підставами для застосування до них заходів процесуального примусу.

В решті ухвала господарського суду не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України судом апеляційної інстанції не переглядається.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи скаржників, зазначені в апеляційних скаргах, не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки вони спростовуються викладеними приписами законодавства та встановленими обставинами у справі, і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено невірне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.11.2020 у справі №908/4063/15 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржників.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 11.05.2021.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді А.Є.Чередко

І.О.Вечірко