Постанова

від 11.05.2021 по справі 904/627/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2021 місто Дніпро Справа № 904/627/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Березкіної О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 (повний текст складений 23.07.2020, суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/627/20

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС", Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення збитків у розмірі 149 448,74 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" на свою користь 149 448,74 грн. збитків (упущеної вигоди).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/627/20 позов задоволено у повному обсязі; з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" стягнуто на користь Дніпровської міської ради 149 448,74 грн. збитків, 2 241,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване недотриманням відповідачем положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо внесення коштів пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Дніпра, внаслідок чого територіальній громаді міста Дніпра завдані збитки. Так, 14.08.2018 зареєстровано декларацію №ДП 14118226069 про готовність об`єкта до експлуатації "Капітальний ремонт будівлі підприємства торгівлі літ. А-1" по пров. Парусному, буд. 10К, замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІС". Листом №15/21 від 10.01.2019 року відповідач звернувся до третьої особи з проханням підготувати договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: "Будівля підприємства торгівлі" по пров. Парусному, буд. 10К, об`єкт загальною площею 260,9 кв.м., який прийнято в експлуатацію Декларацією від 14.08.2018 року №ДП 14118226069, отримав для підписання примірник договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по вищезазначеному об`єкту, однак договір не підписав, розмір пайової участі не сплатив, чим завдав збитків у вигляді несплачених коштів пайової участі у створенні інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста до міського бюджету у розмірі 149 448,74 грн.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у розумінні статей 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" капітальний ремонт є різновидом забудови (будівництва), який здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", тому проведення капітального ремонту породжує обов`язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти, якщо зазначений об`єкт нерухомості було введено в експлуатацію вперше.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/627/20 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про обов`язок відповідача сплатити пайову участь з огляду на те, що в декларації про готовність об`єкта до експлуатації зазначено, що відповідачем виконаний капітальний ремонт щодо утеплення та ремонту даху приміщення без зміни площ та інших характеристик будівлі та геометричних розмірів будівлі. За доводами апелянта, здійснення капітального ремонту щодо утеплення та ремонту даху приміщення не має безпосереднього зв`язку із земельною ділянкою, тому у нього відсутній обов`язок зі сплати пайової участі. При цьому апелянт посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 08.10.2019 у справі №911/594/18.

Апелянт також вважає неправильним застосування приписів статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та зазначає, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" прийнято лише 20.09.2019, тобто його не існувало станом на 14.08.2018 (момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації).

Також апелянт посилається на неналежне повідомлення його про розгляд справи, у зв`язку з тим, що направлені місцевим господарським судом листи на адресу відповідача поверталися без вручення їх відповідачу, а зазначення в рішенні про надходження від відповідача клопотання про відкладення не відповідає дійсності, так як таке клопотання надійшло до суду за підписом представника позивача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 (у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів Подобєда І.М., Кощеєва І.М.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/627/20, розгляд скарги призначений у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.

02.04.2021 від Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Позивач зазначає, що зобов`язання взяти участь у створенні та розвитку інфраструктури виникло у відповідача з 14.08.2018 (дати реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті) на підставі чинної на той час статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Позивач стверджує, що у розумінні статей 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" капітальний ремонт є різновидом забудови (будівництва), тому місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача збитків у вигляді несплаченого розміру пайового внеску. При цьому позивач звертає увагу, що право власності на спірний об`єкт набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс" (особою, яка продала спірний об`єкт відповідачу) без вводу об`єкта в експлуатацію, об`єкт не вводився в експлуатацію, що є порушенням містобудівного законодавства; Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 №ДП 14118226069 спірний об`єкт вперше введено в експлуатацію, тому відповідач набув статусу замовника будівництва та, відповідно, обов`язок сплатити пайовий внесок.

Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради відзиву на апеляційну скаргу не надало, про розгляд справи повідомлялось шляхом направлення копії ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 09.03.2021 у справі №904/627/20 на електронну адресу ecofin@dniprorada.gov.ua.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Кощеєва І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2021 визначено для розгляду справи №904/627/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2021 справу №904/627/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Подобєда І.М., Березкіної О.В.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 14.08.2018 зареєстровано Декларацію №ДП 14118226069 про готовність об`єкта до експлуатації "Капітальний ремонт будівлі підприємства торгівлі літ. А-1" по пров. Парусному, буд. 10К, замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІС".

Відповідно до частин 2, 3, 5 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла на дату реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі, якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (частина 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Згідно із частиною 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Дніпровської міської ради №6/11 від 21.03.2007 було затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Рішенням Дніпровської міської ради №5/14 від 29.07.2011 року Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська викладений в новій редакції та має назву: Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська.

Матеріалами справи підтверджується, що зареєстровано декларацію №ДП 14118226069 про готовність об`єкта до експлуатації "Капітальний ремонт будівлі підприємства торгівлі літ. А-1" по пров. Парусному, буд. 10К, замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІС".

08.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" звернулося до Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради з проханням підготувати договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: "Будівля підприємства торгівлі" по пров. Парусному, буд. 10К, об`єкт загальною площею 260,9 кв.м., який Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" прийнято в експлуатацію декларацією від 14.08.2018 №ДП 14118226069.

Після погодження наданих забудовником показників по об`єкту постійною комісією міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування департаментом економіки, фінансів та міського бюджету міської ради було підготовлено проект договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по вищезазначеному об`єкту.

Листом №10/15-590 від 13.11.2019 Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради направив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" два примірники проекту договору для ознайомлення та підписання, які підлягали поверненню до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету міської ради у двадцятиденний строк після отримання.

На час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра не уклало, пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра не сплатило.

Так, на підставі Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпра, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради №5/14 від 29.07.2011 зі змінами, було проведено розрахунок суми стягуваних збитків (несплачених коштів пайової участі).

Розрахунок величини збитків (несплачених коштів пайової участі) відповідача у створенні інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста здійснено на підставі відомостей декларації від 14.08.2018 №ДП 14118226069 про готовність об`єкта до експлуатації. Розмір пайової участі, який підлягає перерахуванню до міського бюджету, за доводами позивача, становить 149 448,74 грн.

Дніпровська міська рада посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" обов`язку як замовника будівництва взяти участь у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв`язку з чим завдані збитки територіальній громаді міста Дніпро у сумі 149 448,74 грн.

Предметом спору є стягнення збитків, завданих територіальній громаді міста Дніпра у зв`язку із невиконанням замовником будівництва обов`язку щодо сплати коштів

пайового внеску на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра.

Частиною 3 статті 178 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Зі змісту статті 40 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла на дату реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації) випливає, що у наведених у цьому законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону.

Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла на дату реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації) для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, що діяла на дату реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації).

Стаття 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

В силу приписів статті 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Як зазначено в пункті 1 Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 №ДП 14118226069, замовником Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" проводились наступні види робіт: капітальний ремонт будівлі підприємства торгівлі літ. А-1. 49000, м. Дніпро, пров. Парусному, буд. 10К. Код об`єкта 1230.9.

Відповідно до частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Враховуючи відсутність договірних відносин між сторонами у справі та характер позовних вимог, які ґрунтуються на завданні відповідачем позивачу шкоди внаслідок неукладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста та несплати внеску пайової участі до спірних правовідносин, підлягають застосуванню норми, які регулюють правовідносини із завдання позадоговірної шкоди.

Загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди, встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає. При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Отже, враховуючи те, що сторони у цій справі не перебувають між собою в договірних відносинах, а позовні вимоги стосуються стягнення позадоговірної шкоди, місцевим господарським судом правильно застосували до спірних правовідносин положення статті 1166 Цивільного кодексу України.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів" передбачено, що будівництвом є нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва; об`єктом будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території (визначення, наявне у ДБН А.2.2-3:2014, затверджене Наказом Мінрегіону від 27.12.2017 №338 Про затвердження Зміни №1 ДБН А.2.2-3.2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво").

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у розумінні статей 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" капітальний ремонт є різновидом забудови (будівництва), який здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", тому проведення капітального ремонту породжує обов`язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти, якщо зазначений об`єкт нерухомості було введено в експлуатацію вперше.

Станом на 14.08.2018 року діяли норми статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які передбачали, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Питання прийняття об`єктів в експлуатацію врегульовані статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до частини 5 якої визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Відповідно до інформації, яка викладена у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 №ДП 14118226069, зазначено, що документом, який дає право на виконання будівельних робіт є - Повідомлення про початок будівельних робіт від 22.06.2018 №ДП 061181731753.

Згідно з вимогами, визначеними у статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або в користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Статус замовника (забудовника), як суб`єкта містобудування, має певні особливості. Це пов`язано з тим, що у юридичної особи статус замовника (забудовника) виникає на період конкретного будівництва (нового будівництва; реконструкції; технічного переоснащення діючих підприємств; реставрації або капітального ремонту тощо) та припиняється у момент прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов до висновку, що після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт з капітального ремонту та до моменту реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 №ДП 14118226069 саме у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" - замовника будівництва, виник обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь та сплатити пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування саме в добровільному порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" зверталося до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету з листом від 08.01.2019, в якому просив підготувати договір про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра, однак такий договір укладено не було.

Місцевим господарським судом встановлено, що розрахована позивачем сума внеску пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра відповідає Порядку залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженому рішенням Дніпровської міської ради №6/11 від 21.03.2007.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" має обов`язок зі сплати пайового внеску на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра у розмірі 149 448,74 грн.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на те, що ним виконаний капітальний ремонт щодо утеплення та ремонту даху приміщення без зміни площ та інших характеристик будівлі та геометричних розмірів будівлі, вказаний ремонт не має безпосереднього зв`язку із земельною ділянкою, тому у нього відсутній обов`язок зі сплати пайової участі. При цьому апелянт посилається на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 08.10.2019 у справі №911/594/18.

Зі змісту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" випливає, що у наведених у цьому законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону.

Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

До інженерно-транспортної інфраструктури у розумінні цього Закону законодавець включив комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, (стаття 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), тобто ту інфраструктуру, навантаження на яку може змінитися, зрости якісно та кількісно чи то в силу створення на земельній ділянці нового об`єкта, чи то у зв`язку зі зміною відповідних показників цього об`єкта внаслідок його реконструкції.

Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (частина перша статті 40 цього Закону).

Водночас за частиною десятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Стаття 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Затвердженим рішенням міської ради від 29.07.2011 №5/14 Порядком визначено, що він визначає розмір пайової участі (внеску) замовників (забудовників) у створенні (розвитку) соціально-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська з урахуванням соціально-економічного значення об`єктів будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо для міста.

Цей Порядок застосовується для визначення розмірів пайової участі замовників (забудовників), які мають намір здійснити на території міста Дніпропетровська: будівництво (реконструкцію) будь-яких об`єктів незалежно від їх форми власності; зміну функціонального призначення (перепрофілювання, переобладнання тощо) об`єктів виробничого та невиробничого призначення; зміну функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові відповідно до встановленого порядку; будівництво, прокладання, влаштування телекомунікаційних мереж.

Ураховуючи викладене, слід зазначити, що ані норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ані встановлені Порядком умови участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська не поширюють таку участь на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснював капітальний ремонт вже існуючої споруди, який полягав в утепленні стін та даху без зміни площі та конфігурації забудови, відтак апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про те, що позивач не довів ні наміру забудови в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ні фактичної забудови земельної ділянки внаслідок здійсненого відповідачем капітального ремонту майданчика для відпочинку, що не віднесений до об`єктів справляння пайового внеску.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 04.06.2014 №163 затвердило ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (далі - ДБН А.2.2-3:2014).

За ДБН А.2.2-3:2014 новим будівництвом є будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Відповідно до положень цих ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Також за визначенням, наявним у ДБН А.2.2-3:2014, капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Враховуючи, що відповідачем виконаний ремонт з утеплення стін та даху, про що безпосередньо зазначено в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 №ДП 14118226069, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що у відповідача відсутні передбачені статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підстави виникнення обов`язку укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти.

Закон України "Про архітектурну діяльність", на який посилається місцевий господарський суд та позивач у відзиві на апеляційну скаргу, також містить поняття будівництва, яке включає нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт будівель і споруд. Однак цей Закон має власну сферу застосування, регулюючи правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності з метою формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів, тож наявні в ньому визначення не можуть бути застосовні при визначенні поняття забудови як об`єкта сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 08.10.2019 у справі №911/594/18.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивача про те, що право власності на спірний об`єкт набуто Товариством з обмеженою відповідальністю "Зевс" (особою, яка продала спірний об`єкт відповідачу) без вводу об`єкта в експлуатацію, об`єкт не вводився в експлуатацію, що є порушенням містобудівного законодавства, Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 року №ДП 14118226069 спірний об`єкт вперше введено в експлуатацію, тому відповідач набув статусу замовника будівництва та, відповідно, обов`язок сплатити пайовий внесок.

Так, предметом спору є стягнення збитків, завданих територіальній громаді міста Дніпра у зв`язку із невиконанням замовником будівництва обов`язку щодо сплати коштів пайового внеску на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра у зв`язку із здійсненням відповідачем капітального ремонту будівлі, при цьому Декларація №ДП 14118226069 видана про готовність об`єкта до експлуатації "Капітальний ремонт будівлі підприємства торгівлі літ. А-1" по пров. Парусному, буд. 10К. Враховуючи, що предметом судового розгляду не було питання правомірності використання об`єкту нерухомості без актів вводу в експлуатацію чи правомірність реєстрації права власності, апеляційний господарський суд відхиляє вказані доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Також апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо неповідомлення його про розгляд справи з огляду на те, що в матеріалах справи містяться докази направлення місцевим господарським судом поштової кореспонденції на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС", яка співпадає з юридичною адресою відповідача та зазначена останнім також і в апеляційній скарзі.

Поштова кореспонденція, яка направлялась Центральним апеляційним господарським судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" повернулась без вручення адресату із відміткою Укрпошти: "За закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У Перехідних положеннях Господарського процесуального кодексу України, а саме у пункті 17 та підпункті 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно із положеннями частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4);

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Апеляційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов до висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, апеляційний господарський суд вважає, що факт неотримання апелянтом поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.20220, 03.03.2020, 24.03.2020, 23.04.2020, 19.05.2020, 16.06.2020 були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень в установленому законом порядку.

Враховуючи направлення місцевим господарським судом ухвал з повідомленням про день, час та місце розгляду справи №904/627/20 за юридичною адресою відповідача та оприлюднення вказаних ухвал у Єдиному державному реєстрі судових рішень, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про неповідомлення його про розгляд справи №904/627/20.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (пункт 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами апелянта, наведеними в обґрунтування апеляційної скарги про безпідставність задоволення позову.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення місцевого господарського суду про задоволення позову з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/627/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2020 у справі №904/627/20 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" 3 362,60 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 11.05.2021.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя О.В. Березкіна

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №904/627/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси (згідно з наявною в матеріалах справи інформацією) Дніпровської міської ради (office@dniprorada.gov.ua), представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" адвоката Калініної Олени Борисівни (kalinina.lawyer19@gmail.com), Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (ecofin@dniprorada.gov.ua).