Ухвала

від 12.05.2021 по справі 633/165/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 633/165/19

провадження № 61-6743ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Рішенням Печенізького районного суду Харківської області від 19 лютого

2020 року в задоволенні позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року апеляційну скаргу прокуратури Харківської області задоволено, рішення Печенізького районного суду Харківської області від 19 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Про передачу земельної ділянки у власність від 04 травня 2016 року № 3622-СГ.

Скасовано рішення державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Г. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 травня 2016 року № 29838438.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 7,2251 га, кадастровий номер 6324655100:01:004:0147.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року.

касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не сплачено судовий збір.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на момент подання позову) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн).

За змістом частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Звертаючись до суду з позовом, позивач заявив три вимоги немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення, зобов`язання повернути земельну ділянку), а отже, ставка судового збору за подання позову становила 5 763,00 грн (1 921,00х3).

Таким чином, за подання касаційної скарги, заявнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 11 526,00 грн (5 763,00х200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055).

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції .

Крім того, у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено, визначених статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.

За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи , якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги встановлено статтею 392 ЦПК України.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на необхідність відступлення від висновку викладеного у постановах Верховного Суду України від 03 лютого

2016 року у справі № 6-2902цс15, від 11 травня 2016 року у справі № 6-2903цс15,

від 18 травня 2016 року у справі № 6-248цс16, постанові Верховного Суду

від 23 травня 2018 року, провадження № 61-1100св17, застосованого апеляційним судом (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Так, посилаючись на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, заявник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, від якого він просить відступити, дату прийняття відповідного судового рішення, номер справи, та вмотивовано обґрунтувати необхідність відступлення від висновку.

Проте, вказуючи підставою для відкриття касаційного провадження пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України, заявник не вказав конкретний висновок сформований Верховним Судом від якого він просить відступити, належно не обґрунтував необхідність такого відступу. Формальне зазначення дати ухвалення постанови та номеру справи у якій вона ухвалена не є належним виконанням вимог процесуального закону щодо визначення підстав касаційного оскарження, та не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, заявнику необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 22 березня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 28 травня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик