Постанова

від 12.05.2021 по справі 2-222/08

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-222/08 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л. Провадження № 22-ц/802/393/21 Категорія: 84 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання - Савчук О. В.,

представника стягувача - Сірочук І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 січня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів належних їй на праві приватної власності житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки площею 0,0526 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . На виконання зазначеного рішення суду, яке набрало законної сили, 7 липня 2008 року Ківерцівським районним судом Волинської області було видано виконавчий лист № 2-222.

Заявник вважає, що вказаний виконавчий лист не відповідає вимогам ст. 39 Закону України Про іпотеку (в редакції на момент винесення рішення суду), оскільки у ньому не зазначено загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Ураховуючи наведене, заявник ОСОБА_1 просила суд визнати виконавчий лист № 2-222 від 22 січня 2008 року, виданий 7 липня 2008 року Ківерцівським районним судом Волинської області про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів належних їй на праві приватної власності житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки площею 0,0526 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 січня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_1 , покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її заяву задовольнити.

Заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів належних ОСОБА_1 на праві приватної власності житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки площею 0,0526 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4).

Зазначене рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2008 року ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 18 червня 2008 року залишено без змін.

На виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили, Ківерцівським районним судом Волинської області 7 липня 2008 року було видано виконавчий лист № 2-222 від 22 січня 2008 року.

Постановою старшого державного виконавця Косинської Н. В. ВП № 8120369 від 9 липня 2008 року на виконання вказаного виконавчого документа було відкрито виконавче провадження (а.с.30).

Судом також встановлено, що 4 серпня 2008 року старшим державним виконавцем ВДВС Ківерцівського РУЮ при примусовому виконанні зазначеного виконавчого листа було проведено опис майна, належного ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним актом (а.с.31).

Згідно постанови приватного виконавця Клехо А. Є. ВП № 57460085 від 16 листопада 2020 року згаданий виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження та зазначено строк повторного пред`явлення виконавчого документу для примусового виконання до 16 листопада 2023 року (а.с.48-49).

Звертаючись до суду із вказаною заявою, ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовувала тим, що виконавчий лист № 2-222 від 22 січня 2008 року, виданий Ківерцівським районним судом Волинської області 7 липня 2008 року, може бути визнаний судом згідно із ч. 2 ст. 432 ЦПК України таким, що не підлягає виконанню з інших причин, а саме з тієї підстави, що він не відповідає вимогам ст. 39 Закону України Про іпотеку (в редакції на момент винесення рішення суду), оскільки у ньому не зазначено загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Частинами 1 та 2 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Верховний Суд у своїй постанові від 16 січня 2018 року по справі №755/15479/14-ц зазначив, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Тобто, такий перелік є вичерпний.

Судом першої інстанції ні матеріально-правових, ні процесуально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не встановлено.

Крім того, згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як встановлено судом, судове рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист, є чинним, зобов`язання боржником не виконано та не припинилося.

Статтею 18 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV було визначено вимоги до виконавчого документа, яким виданий 7 липня 2008 року Ківерцівським районним судом Волинської області виконавчий лист № 2-222 від 22 січня 2008 року відповідав.

При цьому, як правильно зазначає суд першої інстанції суд у своїх висновках, невідповідність вказаного виконавчого листа вимогам ст. 39 Закону України Про іпотеку (в редакції на момент винесення рішення суду), зокрема у зв`язку з не зазначенням у ньому загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, не може бути підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню, оскільки ні ч. 2 ст. 432 ЦПК України, ні Законами України Про іпотеку чи Про виконавче провадження такої підстави не передбачено.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що підстави для визнання виконавчого листа № 2-222 від 22 січня 2008 року, виданого Ківерцівським районним судом Волинської області 7 липня 2008 року, таким що не підлягає виконанню, відсутні, суд першої інстанції цілком обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги, які є подібними доводам заяви, мотивована відповідь на які надана судом першої інстанції, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 січня 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: