Рішення

від 14.05.2021 по справі 480/1615/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 р. Справа № 480/1615/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області, третя особа - Фермерське господарство "Зенченко"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області третя особа - Фермерське господарство "Зенченко", в якій з урахуванням уточненого позову просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської сільської ради від 23.12.2020 року про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121.

2. Зобов`язати Дубов`язівську селищну раду Конотопського району надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121.

3. Стягнути з Дубов`язівської селищної ради Конотопського району за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача в рахунок повернення понесених витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн. та сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що звернулась до Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу. 23.12.2020 відповідач своїм рішенням відмовив позивачу у наданні у власність земельної ділянки у зв`язку з тим, що бажана земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства і порушує її права.

Ухвалою суду від 16.03.2021 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішенням 3 сесії селищної ради 8 скликання від 23.12.2020 року про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 селищна рада вирішила відмовити громадянину в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку 2,0 га за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121 аргументувавши тим, що дана земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди. 01.03.2006 року між Конотопською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством «Зенченко» з другої сторони (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 26,81 га. Умовами договору погоджений строк дії договору 20 років.

Згідно статті 125 та 126 ЗК України право на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Земельна ділянка за кадастровим номером 59220815000:05:003:0121, загальною площею 24,88 га зареєстровано 11.12.2020 року як власність Дубов`язівської селищної ради та право оренди між селищною радою та ФГ «Зенченко» в Єдиному державному реєстрі речових прав. У зв`язку з проведенням децентралізації Дубов`язівська селищна рада є правонаступником В`язівської сільської ради, що в ході приєднання утворила В`язівський старостинський округ. Тому всі права і обов`язки договору оренди перешли до Дубов`язівської селищної ради.

Дубов`язівська селищна рада одноособово не має юридичних підстав змінювати істотні умови договору щодо площі, строку дії договору. За невиконання або неналежне виконання договору винна сторона несе відповідальність, тому селищна рада не може порушувати права орендаря.

Умовами договору не передбачено дострокове розірвання договору на підставі надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

24.12.2020 р. громадянці ОСОБА_1 виконавчим комітетом селищної ради надана вмотивована відповідь № 02-16/730-К, про те, що бажана земельна ділянка перебуває в оренді ФГ «Зенченко» . При наданні відповіді виконавчий комітет керувався нормами чинного законодавства, а саме п.5 ст. 116 Земельного кодексу України. Надання земельних ділянок, що перебування у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення її в порядку, передбаченого цим Кодексом, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 36-39).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121, що не заперечується сторонами. До клопотання було додано графічні матеріали, на яких зазначене бажане розташування та розмір земельної ділянки, копія паспорту, а також нотаріально посвідчена згода землекористувача на вилучення земельної ділянки.

Рішенням третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської селищної ради від 23.12.2020 відповідач відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121 у зв`язку з тим, що бажана земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди (а.с. 14).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Так, рішенням третьої сесії Дубов`язівської селищної ради восьмого скликання від 23.12.2020 позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що земельна ділянка, яка планується до відведення, перебуває у користуванні на умовах оренди.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно запроектована земельна ділянка площею 2 га формується за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться в оренді у ФГ "Зенченко".

Проте, позивач у відповідності до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, до клопотання додав погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки, яка знаходиться у нього в оренді (а.с. 11).

Тому, права ФГ "Зенченко" не порушуються, тим більше, останнє надало згоду (у формі нотаріально завіреної заяви) на безоплатне вилучення частини зазначеної земельної ділянки площею 2 га.

Наявність у ФГ "Зенченко" права користування земельною ділянкою, за рахунок якої формується запроектована земельна ділянка, не є підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою за умови наявності письмової, нотаріально засвідченої заяви, якою надано згоду на вилучення частини земельної ділянки для подальшого її оформлення у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства.

Суд зауважує, що стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить такої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Також, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог ЗК України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідач, приймаючи оскаржуване ріішення, не дотримався вимог Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що рішення від 23.12.2020 не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України та є протиправним.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської селищної ради від 23.12.2020 про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача зобов`язати Дубов`язівську селищну раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів та органів місцевого самоврядування не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Проте, наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у рішенні третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської селищної ради від 23.12.2020.

Однак, суд не досліджував, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що хоч і повноваження Дубов`язівської селищної ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання їй дозволу.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17 та від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17, яка згідно ч. 4,5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку, є зобов`язання Дубов`язівської селищної ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання Дубов`язівської селищної ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області, третя особа - Фермерське господарство "Зенченко" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення третьої сесії восьмого скликання Дубов`язівської селищної ради Конотопського району Сумської області від 23.12.2020 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121.

Зобов`язати Дубов`язівську селищну раду Конотопського району повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею до 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності селищної ради на території В`язівського старостинського округу за кадастровим номером 5922081500:05:003:0121 та прийняти рішення по даному клопотанню з урахуванням висновків суду.

В задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук