Постанова

від 29.04.2021 по справі 911/1380/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2021 р. Справа№ 911/1380/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Вакуленко О.М., адвокат, ордер серія АА № 1083731 від 23.02.2021;

від відповідача 1: не з`явися

від відповідача 2: Кедес Т.О., адвокат, довіреність б/н від 24.09.2020; Винник М.П., директор

розглянувши апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське", с. Гореничі Києво-Святошинського району

на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 (повний текст рішення складено 26.01.2021)

у справі № 911/1380/20 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Гореничі Києво-Святошинського району

до 1. Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни, м. Бориспіль

2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське", с. Гореничі Києво-Святошинського району

про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора та скасування реєстраційних записів про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У травні 2020 року Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі - Сільська рада, позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни (надалі - Державний реєстратор, відповідач 1) та до Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське" (надалі - ПСП "Шевченківське", відповідач 2) про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора та скасування реєстраційних записів про право власності на спірні земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказує на порушення Державним реєстратором вимог Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при прийнятті 16.07.2019 рішень щодо проведення державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки за ПСП "Шевченківське". Так, як зазначає позивач, підставою виникнення права приватної власності за відповідачем 2 на спірні земельні ділянки при здійсненні державної реєстрації став Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 25.12.1995, виданий КСП імені Т. Шевченка (трудовий колектив). Позивач звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2016 у справі № Б13/190-07 про банкрутство КСП ім. Т.Шевченка було затверджено звіт ліквідатора підприємства, ліквідовано юридичну особу банкрута, встановлено відсутність у підприємства майна, зокрема, земельних ділянок або інших активів, які можна включити до ліквідаційної маси, встановлено відсутність правонаступників. У зв`язку з цим, позивач стверджує, що землі колективного сільськогосподарського підприємства, яке припинено, вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані, а отже спірні земельні ділянки є комунальною власністю і належать територіальній громаді, розпорядження якими віднесено до компетенції Гореницької сільської ради. Враховуючи зазначене позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки: кадастровий номер 3222482001:01:002:5063, площа 0,6443 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5064, площа 0,3204 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5066, площа 5,6304 га, кадастровий номер 3222482003:04:006:5062, площа 13,3545 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:5043, площа 0,1139 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5065, площа 0,0542 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5059, площа 1,9625 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5062, площа 0,0604 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5061, площа 0,2411 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5060, площа 0,6855 га, що розташовані у Київській області, Києво-Святошинський р-н с. Гореничі, а також записи про реєстрацію прав власності на зазначені земельні ділянки.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у справі №911/1380/20 позовні вимоги Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволено повністю.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47806716) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:002:5063, площа 0,6443 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н. с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1873456032224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32417842.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47808839) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:002:5064, площа 0,3204 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н. с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1873551532224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32419792.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47807493) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:002:5066, площа 5,6304 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н. с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1873490232224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32418558.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47807066) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482003:04:006:5062, площа 13,3545 га; що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н. Гореницька сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1873470232224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32418151.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47808923) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:005:5043, площа 0,1139 га; що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1873555432224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32419867.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47807195) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:002:5065, площа 0,0542 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1873475232224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32418267.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47807626) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:002:5059, площа 1,9625 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1873495432224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32418267.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47809202) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:002:5062, площа 0,0604 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н. с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1873569532224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32420151.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47808759) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:002:5061, площа 0,2411 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н. с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1873548132224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32419720.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47807344) від 16.07.2019 про реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222482001:01:002:5060, площа 0,6855 га, що розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н. с. Гореничі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1873482632224) за Приватним сільськогосподарським підприємством "Шевченківське", і номер запису про право власності 32418400.

Стягнуто з Державного реєстратора Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хиби Анни Володимирівни на користь Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 10 510 грн 00 коп судового збору.

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське" на користь Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області 10 510 грн 00 коп судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ПСП "Шевченківське" не доведено належними та допустимими доказами підстави отримання ним у приватну власність спірних земельних ділянок. На момент державної реєстрації за ПСП "Шевченківське" права приватної власності на спірні земельні ділянки останнє не було ані власником зазначених земельних ділянок, ані землекористувачем на законних підставах.

За висновком суду першої інстанції відповідачем 1 не було належним чином перевірено подані відповідачем 2 документи на наявність підстав для зупинення розгляду його заяв, оскільки до заяв не було додано документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття права приватної власності на відповідні земельні ділянки, чим порушено вимоги п. 2 ч. 3 ст. 10, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також судом першої інстанції зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства, державним реєстратором, під час прийняття оскаржуваних рішень не було належним чином встановлено відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а також не здійснено належну перевірку поданих документів, оскільки поданий ПСП "Шевченківське" державний акт на право колективної власності на землю, виданий КСП ім. Т.Шевченка, не надає змоги встановити набуття відповідачем 2 права приватної власності на земельні ділянки.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПСП "Шевченківське" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у справі №911/1380/20 скасувати та постановити нове, яким у задоволені позову Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги позивача мотивовані недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, позивач вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов помилкових висновків про виникнення у Гореницької сільської ради права комунальної власності на земельні ділянки загальною площею 23,0672 га на підставі приписів п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) за відсутності в матеріалах справи доказів про визначення розміру і сформованості земельних ділянок КСП імені Т. Шевченка, які залишилися після його припинення, та, відповідно, державної реєстрації права власності на ці земельні ділянки за територіальною громадою, на території якої вони розташовані.

Також, на думку відповідача 2, судом першої інстанції не взято до уваги неможливість переходу від колективної до комунальної власності у відповідності до вимог ч. 3 ст. 49-1 Закону України "Про землеустрій" земель під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна.

Поряд з цим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано обставини, встановлені в ухвалі Господарського суду Київської області від 20.09.2016, винесеної за результатами розгляду справи №Б13/190-07 про банкрутство КСП ім. Т. Шевченка, про відсутність на балансі останнього земельних ділянок. Відсутність нерозпайованих земельних ділянок після припинення КСП ім. Т. Шевченка підтверджується також рішенням Апеляційного суду Київської області у цивільній справі №22ц-3090/2007 за участю позивача, відповідача 2 про визнання за фізичною особою права на земельну частку (пай), яким зобов`язано Гореницьку сільську раду надати земельну частку (пай) з земель запасу в зв`язку з неможливістю надати її з колективної власності із-за відсутності необхідної для нього землі.

Посилаючись на ст. ст. 4, 13, 45, 56, 74, 162, 277 ГПК України, відповідач 2 вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки:

- позивачем не підтверджено повноваження керівника, який підписав позовну заяву;

- взято до уваги Висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 24.01.2019, який є недопустимим доказом у даній справі;

- позивач у цій справі є неналежним;

- прийнято рішення про права та обов`язки Білогородської сільської ради, яка не була залучена до участі у справі.

У поданому до Північного апеляційного господарського суду доповненні до апеляційної скарги ПСП "Шевченківське" аргументує свої доводи тим, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції: 1) приділяється значна увага аналізу того, які докази не надав відповідач 2, при цьому залишаються не дослідженими обставини обґрунтованості позовних вимог; 2) застосовано норми Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в редакції Закону №2498-VIII від 10.07.2018, які не підлягали застосуванню; 3) надана не вірна оцінка наявним в матеріалах справи доказам: відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (витягам з Реєстру), якими підтверджується, що відповідач 2 є правонаступником КСП ім. Т. Шевченка; листу КСП ім. Т. Шевченка №1 від 14.01.2014 (доданому позивачем до клопотання від 04.06.2020), який підписаний головою ліквідаційної комісії, чим спростовується висновок про те, що керівником КСП залишався ОСОБА_1 ; актам прийома - передачі майна від 02.04.2000, укладеним між КСП ім. Т. Шевченка та ПСП "Шевченківське"; 4) не досліджувалася реєстраційна справа щодо спірних земельних ділянок, що робить неспроможним висновок про не виготовлення відповідачем 1 електронної копії шляхом сканування та розміщення у Державному реєстрі поданого заявником державного акта на право колективної власності на землю, який зазначено як підставу виникнення права власності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2021, справа № 911/1380/20 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1380/20 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за апеляційною скаргою ПСП "Шевченківське" на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у справі №911/1380/20.

01.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 911/1380/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПСП "Шевченківське" на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у справі №911/1380/20, розгляд справи призначено на 23.03.2021 о 15 год 40хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 розгляд апеляційної скарги ПСП "Шевченківське" на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у справі №911/1380/20 відкладено на 15.04.2021.

У судовому засіданні 15.04.2021 оголошено перерву до 16 год 20 хв 29.04.2021, про що повідомлено учасників справи №911/1380/20, які не були присутні у судовому засіданні ухвалою, з одночасним повідомленням учасників апеляційного провадження, що їх участь у судовому засіданні не є обов`язковою та не з`явлення їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Позиції учасників справи.

26.02.2021 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу ПСП "Шевченківське" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, позивач у відзиві на неї зазначає, що:

- відповідно до вимог чинного законодавства та рішення Білогородської сільської ради від 09.12.2020 №17 остання є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Гореницької сільської ради, процедуру реорганізації якої шляхом приєднання до Білогородської сільської ради розпочато та на сьогоднішній день не завершено;

- відповідачем 2 не доведено належними та допустимими доказами підстави отримання ним у приватну власність спірних земельних ділянок, оскільки на момент державної реєстрації за відповідачем 2 права приватної власності на ці спірні земельні ділянки, останній не був ані їх власником, ані землекористувачем на законних підставах.

Явка представників сторін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 29.04.2021 представник відповідача 2 підтримав подану апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПСП "Шевченківське" задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 та прийняти нове рішення, яким у позові Гореницької сільської ради відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги ПСП "Шевченківське" заперечив, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції 29.04.2021 відповідач 1 не з`явився, про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі, за відсутності представника відповідача 2.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається із матеріалів справи, спірні відносини, що є предметом розгляду у даній справі, виникли у зв`язку з здійсненням державним реєстратором Комунального підприємства "Агенція адміністративних послуг" Хибою Анною Володимирівною 16.07.2019 державної реєстрації права приватної власності за ПСП "Шевченківське" щодо спірних земельних ділянок, а саме: кадастровий номер 3222482001:01:002:5063 площею 0,6443 га; кадастровий номер 3222482001:01:002:5064 площею 0,3204 га; кадастровий номер 3222482001:01:002:5066 площею 5,6304 га; кадастровий номер 3222482003:04:006:5062 площею 13,3545 га; кадастровий номер 3222482001:01:005:5043 площею 0,1139 га; кадастровий номер 3222482001:01:002:5065 площею 0,0542 га; кадастровий номер 3222482001:01:002:5059 площею 1,9625 га; кадастровий номер 3222482001:01:002:5062 площею 0,0604 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5061 площею 0,2411 га; кадастровий номер 3222482001:01:002:5060 площею 0,6855 га. Всі земельні ділянки розташовані за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі. Підставою виникнення права власності у відповідача 2 - ПСП "Шевченківське", на зазначені земельні ділянки вказано Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 25.12.1995.

Судом першої інстанції встановлено, що Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ від 25.12.1995 був виданий Колективному сільськогосподарському підприємству імені Т.Шевченка про право колективної власності на земельну ділянку площею 1 630,4 га у с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області для сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 25.12.1995 № 764.

Відповідно до п. 6.3 Статуту КСП ім. Т.Шевченка, зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Києво-Святошинської районної ради від 04.05.1995 № 00849391, земельна ділянка передана підприємству у колективну власність, є власністю членів підприємства і обліковується окремо.

Згідно з п. 7.1 Статуту КСП ім. Т.Шевченка, вищим органом управління підприємства є загальні збори його членів (збори уповноважених).

Загальні збори (збори уповноважених) приймають рішення про припинення діяльності підприємства, призначають склад ліквідаційної комісії, затверджують баланс ліквідаційній комісії.

Доказів щодо прийняття загальними зборами КСП ім. Т. Шевченка рішення про припинення КСП та про визначення правонаступника до суду не надано.

Досліджуючи питання правонаступництва ПСП "Шевченківське" прав та обов`язків КСП ім. Т. Шевченка, про що зазначено в п. 1.3 та п. 1.6 різних редакцій Статуту ПСП "Шевченківське", суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку про необхідність встановлення обставин, які б засвідчили таке правонаступництво, зокрема, прийняття КСП ім. Т. Шевченка рішення про реорганізацію підприємства шляхом перетворення.

Згідно з відомостями, які містяться у витягу з ЄДР, 15.02.2000 проведено реєстрацію нового підприємства - ПСП "Шевченківське", а не перетворення КСП ім. Т. Шевченка у ПСП "Шевченківське".

У відповідності з Статутом ПСП "Шевченківське", станом на момент державної реєстрації підприємства, єдиним засновником останнього є ОСОБА_1 , а не колишні члени КСП ім. Т. Шевченка, що, за висновком суду першої інстанції, не підтверджує перетворення КСП ім. Т. Шевченка у ПСП "Шевченківське". Позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників, а у даному випадку склад засновників (учасників) КСП ім. Т. Шевченка та ПСП "Шевченківське" не співпадає. Тобто, ПСП "Шевченківське" не набуло статусу землекористувача чи статусу власника спірних земельних ділянок КСП ім. Т. Шевченка.

Як свідчить зміст витягів з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій за вих. № 21-10/6604 від 10.11.2006 та вих. № 21-10/3350 від 15.07.2007, наданих Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві, станом на 15.10.2006 та на 15.05.2007 КСП ім. Т.Шевченка було зареєстровано в ЄДР та керівником зазначено - Винник М.П.

Згідно з Статутом ПСП "Шевченківське", зареєстрованого Києво-Святошинською райдержадміністрацією Київської області, реєстраційний № 2548 від 15.02.2000, ПСП "Шевченківське" створено громадянином України ОСОБА_2 (засновник), на основі приватної власності для проведення виробничо-комерційної діяльності та іншої діяльності, незабороненої чинним законодавством України, з метою одержання прибутку (п. 1.1 Статуту).

У зазначеній редакції Статуту відповідача 2, яка набрала чинності в момент державної реєстрації ПСП "Шевченківське" як юридичної особи (15.02.2000), відсутня інформацію про те, що відповідач 2 є правонаступником КСП ім. Т.Шевченка.

08.09.2000 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією зареєстровані доповнення до Статуту ПСП "Шевченківське", якими Статут доповнено п. 1.6, відповідно до якого підприємство є правонаступником КСП ім. Т. Шевченка, зареєстрованого Києво-Святошинським райвиконкомом 04.05.1995, ідент. код 00849391, в частині переданого йому майна та зв`язаних з цим прав та обов`язків (т.1, а.с. 108).

Згідно з Статутом ПСП "Шевченківське" (нова редакція), затвердженого Загальними зборами власників ПСП "Шевченківське" від 08.02.2010, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 19.02.2010, підприємство є правонаступником КСП ім. Т.Шевченка, зареєстрованого виконкомом Києво-Святошинської районної ради Київської області 05.05.1995, ідентифікаційний код 00849391, в частині переданого підприємству майна та пов`язаних з ним прав та зобов`язань (п. 1.3 Статуту в новій редакції).

На підтвердження передачі відповідачу 2, як правонаступнику, майна від КСП ім. Т.Шевченка, відповідач 2 надав копію актів від 02.04.2000, підписаних головою ліквідаційної комісії КСП ім. Т.Шевченка та директором ПСП "Шевченківське" про передачу ліквідаційною комісією КСП ім. Т.Шевченка та прийняття ПСП "Шевченківське" майна, яке належить власникам майнових паїв.

Доказів передачі від КСП ім. Т.Шевченка до ПСП "Шевченківське" земельних ділянок відповідачем 2 до суду першої інстанції не надано. При цьому, суд першої інстанції констатував, що матеріали справи не містять інформації про передачу на підставі відповідних рішень КСП залишків земель, що не підлягають розпаюванню і не розпайовані.

У відзиві на позовну заяву відповідачем 2, з посиланням на п. 1.6 свого Статуту (із змінами від 08.09.2000), яким підприємство визначено правонаступником КСП ім. Т.Шевченка в частині переданого підприємству майна та пов`язаних з ним прав та зобов`язань, зроблено висновок, що до нього перейшло право власності на все рухоме та нерухоме майно, майнові права КСП ім. Т.Шевченка, у тому числі й на земельну ділянку, надану КСП у колективну власність, в розмірах, що залишилися після розпаювання.

Підтверджуючи факт правонаступництва, відповідач 2 зазначив, що до нього на підставі Угоди від 10.06.2000, укладеної між КСП ім. Т.Шевченка та ПСП "Шевченківське", перейшли усі зобов`язання КСП ім. Т.Шевченка, а саме: реструктуризована заборгованість по оплаті зборів до бюджету в сумі 451 436,92 грн, заборгованість по сплаті податків і зборів до бюджету, що рахується за КСП ім. Т. Шевченка станом на 01.05.2000 в сумі 187 982,30 грн.

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що постановою Господарського суду Київської області від 15.06.2007 у справі № Б13/190-07 визнано банкрутом боржника - Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Тараса Шевченка, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Крижановського Ю.П. та зобов`язано ліквідатора за результатами роботи по ліквідації підприємства-банкрута подати господарському суду Київської області звіт, ліквідаційний баланс та пояснювальну записку до нього.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.09.2016 у справі № Б13/190-07 затверджено звіт ліквідатора Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Тараса Шевченка; ліквідовано юридичну особу банкрута - Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Тараса Шевченка; зобов`язано державного реєстратора та орган державної статистики за місцем знаходження боржника провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Тараса Шевченка та виключити Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Тараса Шевченка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що КСП ім. Т.Шевченка мало зобов`язання та борги, які не було передано відповідачу 2, що й стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, визнання КСП ім. Т.Шевченка банкрутом та його ліквідації, а не припинення шляхом реорганізації або перетворення.

18.10.2016 було здійснено державну реєстрацію припинення КСП ім. Т.Шевченка (код ЄДРПОУ 00849391) на підставі судового рішення про припинення юридичної особи. Інформація щодо наявності правонаступників КСП ім. Т.Шевченка у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня.

ПСП "Шевченківське" у відзиві на позовну заяву стверджувало, що правонаступництво ним прав та обов`язків КСП ім. Т. Шевченка, зокрема перехід до нього права на земельну ділянку, яка знаходилася у колективній власності останнього підтверджується також рішенням Апеляційного суду Київської області від 18.10.2007 у справі №22ц-3090/2007, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24.01.2008 у справі № 22ц-4043/2007, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2015 у справі № 369/3604/15-ц.

Проте, суд першої інстанції не погодився із вказаним твердженням, зазначивши, що висновки суду про правонаступництво у вказаних справах є правовою оцінкою, яка не має преюдиційного значення, а отже у відповідності до вимог ч. 7 ст. 75 ГПК України не є обов`язковою для суду при розгляді цієї справи.

Поряд з цим, відповідач 2 зазначав, що після розподілення майнових паїв між членами КСП ім. Т. Шевченка, ним було викуплено багато з цих паїв. Рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 31.07.2007 №3/14 "Про одержання свідоцтва про право власності ПСП "Шевченківське" визнано право приватної власності за ПСП "Шевченківське" на нежитлові будівлі в с. Гореничі по вул. Леніна 205, вул. Леніна 208, вул. Леніна 246, вул. Гагаріна, 1а, в с. Лука по вул. Шевченка 26б, вул. Шевченка 36б, про що видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Отже, оскільки він є власником нерухомого майна, то до нього в силу ст. 120 ЗК України перейшло з 31.07.2007 й право власності на земельні ділянки загальною площею 23,0672 га, на яких зазначене нерухоме майно знаходиться, в межах земельної ділянки, наданої в колективну власність КСП ім. Т. Шевченка.

У витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (дата формування 08.07.2019) у розділі "Експлікація земельних угідь" зазначено, що всі земельні ділянки - це землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами.

Однак, застосувавши до вказаних правовідносин положення ч. ч. 1, 2 ст. 120 ЗК України (у редакції, чинній станом на 31.07.2007), суд першої інстанції відхилив зазначені твердження відповідача 2, оскільки дійшов висновку, що у спірних правовідносинах КСП ім. Т.Шевченка, якому належали спірні земельні ділянки на праві колективної власності, не є попереднім власником для відповідача 2. Так, відповідно до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам, та відповідно до Указів Президента України від 08.08. 1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", від 03.12.1999 №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" та Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" земля КСП ім. Т.Шевченка повинна була бути розпайована між його членами, а вже його члени, отримавши право власності на земельний пай, мали право передати в оренду або продати належну їм земельну ділянку відповідачу 2.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначає, що з 02.04.2000 відкрито користується земельними ділянками, що залишилися після розпаювання в розмірі 23,0672 га, та на які 16.07.2019 зареєстрував право приватної власності. Водночас, у запереченнях (вх. №16744/20 від 11.08.2020) на відповідь на відзив відповідач 2 стверджує, що після КСП ім. Т. Шевченка не залишилося землі, тому що вона вся була розподілена на земельні частки (паї) між членами КСП ім. Т. Шевченка та отримана ними.

Оцінюючи всі досліджені обставини у сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем 2 не доведено належними і допустимими доказами підстав отримання ним у приватну власність спірних земельних ділянок, на момент державної реєстрації за відповідачем 2 права приватної власності на ці земельні ділянки він не був ані власником, ані користувачем цих земельних ділянок на законних підставах.

При цьому, враховуючи положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулюванню зрошення в Україні" від 10.07.2018, що набрав чинності з 01.01.2019, якими внесено зміни до Земельного кодексу України та Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в частині вирішення питання колективної власності на землю, та з огляду на відсутність станом на 01.01.2019 доказів перебування спірних земельних ділянок у приватній власності, суд першої інстанції визнав наявним у позивача власного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу щодо цих земельних ділянок як обов`язкової передумови реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державним реєстратором під час прийняття оскаржуваних рішень не було належним чином встановлено відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, а також не здійснено належну перевірку поданих документів, оскільки поданий ПСП "Шевченківське" державний акт на право колективної власності на землю, виданий КСП ім. Т.Шевченка, не надає змоги встановити набуття відповідачем 2 права приватної власності на земельні ділянки.

Вищезазначені висновки суду першої інстанції слугували підставою для задоволення позовних вимог Гореницької сільської ради.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Предметом позову у даній справі є вимога Гореницької сільської ради до ПСП "Шевченківське" та Державного реєстратора про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора та скасування реєстраційних записів про право власності на спірні земельні ділянки за ПСП "Шевченківське" з підстав набрання чинності з 01.01.2019 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (далі - Закон №2498-VIII), положення якого, на думку позивача, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на спірні земельні ділянки, сформовані за рахунок земель припиненого КСП ім. Т. Шевченка, які в силу Закону переходить до комунальної власності. Позивач вважає, що з 01.01.2019 саме йому належить право розпорядження цими земельними ділянками, а прийняті 16.07.2019 рішення щодо проведення державної реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки за ПСП "Шевченківське" без достатніх правових підстав, так як останнє не є правонаступником КСП ім. Т. Шевченка, перешкоджають позивачу у здійсненні ним своїх правомочностей стосовно цих земельних ділянок.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України та ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Водночас, із встановлених обставин справи вбачається, що між територіальною громадою, в особі її органу - Гореницькою сільською радою та ПСП "Шевченківське" існує спір про право власності на спірні земельні ділянки.

Однак такої вимоги в поданому до суду позові позивачем не заявлено.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (п. 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (п.40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (п. 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у п. п. 6.6, 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Як вже зазначалося предметом спору у даній справі є вимога про визнання та скасування рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки: кадастровий номер 3222482001:01:002:5063, площа 0,6443 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5064, площа 0,3204 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5066, площа 5,6304 га, кадастровий номер 3222482003:04:006:5062, площа 13,3545 га, кадастровий номер 3222482001:01:005:5043, площа 0,1139 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5065, площа 0,0542 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5059, площа 1,9625 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5062, площа 0,0604 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5061, площа 0,2411 га, кадастровий номер 3222482001:01:002:5060, площа 0,6855 га, що розташовані с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, а також записи про реєстрацію прав власності на зазначені земельні ділянки.

На думку позивача, державним реєстратором порушено вимоги Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при прийнятті 16.07.2019 рішень щодо проведення державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки за ПСП "Шевченківське", так як останній не є правонаступником КСП ім. Т. Шевченка. За твердженням позивача, землі цього колективного сільськогосподарського підприємства, яке припинено в процесі банкрутства, вважаються власністю територіальної громади, на території якої вони розташовані, а отже спірні земельні ділянки є комунальною власністю і належать територіальній громаді, розпорядження якими віднесено до компетенції Гореницької сільської ради.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час прийняття оскаржених рішень та записів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Зокрема, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. п.1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону , а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення у справі), на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16.01.2020, тобто на час подання позову і ухвалення оскаржуваного рішення, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає, а навпаки визначає, що такі відомості не підлягають скасуванню або вилученню. Поряд з цим, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав можливе лише з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Як вже зазначалося, позивачем заявлено вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за відповідачем 2 та скасування реєстраційних записів про право власності на спірні земельні ділянки. Водночас, вимогу про визнання права власності на спірні земельні ділянки позивач не пред`являв.

Зважаючи на те, що з 16.01.2020 і на час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про наявність достатніх підстав вважати, що за таких обставин обрані способи захисту, визначені у позовній заяві, в практичному аспекті не можуть забезпечити і гарантувати позивачеві, який вважає себе власником спірних земельних ділянок, відновлення порушеного права (у разі його наявності), а отже неспроможні надати йому ефективний захист його прав.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Разом з цим, апеляційний господарський суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що спірні земельні ділянки є комунальною власністю і належать територіальній громаді, розпорядження якими віднесено до компетенції Гореницької сільської ради (зокрема, матеріали справи не містять доказів про визначення розміру і сформованості земельних діялнок КСП імені Т. Шевченка, які залишилися після його припинення; державної реєстрації права власності на спірні земельні ділянки за територіальною громадою; тощо).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Гореницької сільської ради про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за ПСП "Шевченківське" та скасування реєстраційних записів про право власності останнього на спірні земельні ділянки не підлягає задоволенню, оскільки позивач не довів яке саме його право порушено відповідачем 2, не надав доказів на підтвердження порушення відповідачем 2 права власності територіальної громади на спірні земельні ділянки та просив суд застосувати неналежні способи захисту, а саме: скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за ПСП "Шевченківське" та скасувати реєстраційні записи про право власності ПСП "Шевченківське" на спірні земельні ділянки.

Щодо доводів відповідача 2, викладених в апеляційній скарзі, стосовно підписання позовної заяви не уповноваженою особою позивача, суд апеляційної інстанції відхиляє їх, оскільки скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.10.2020 не може спростовувати виконання обов`язків голови Гореницької сільської ради Василевською В.В. станом на час підписання та подання позовної заяви у цій справі - 24.04.2020.

Початок процедури реорганізації Гореницької сільської ради шляхом приєднання до Білогородської сільської ради, що підтверджується рішенням Білогородської сільської ради від 09.12.2020 №17, яка на даний час триває і не завершена, не може свідчити проте, що Гореницька сільська рада є неналежним позивачем і рішення прийнято про права та обов`язки Білогородської сільської ради, яка не була залучена до участі у цій справі, оскільки відповідно до приписів ст. 52 ГПК України процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу, усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Отже відповідні доводи відповідача 2 в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду визнає безпідставними та необґрунтованими.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 2 ч. 1 ст.275 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи встановлені обставини, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ПСП "Шевченківське" підлягає задоволенню, а оскаржуване апелянтом рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у даній справі скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати.

У зв`язку з відмовою у позові та задоволенням поданої відповідачем 2 апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське" на рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у справі №911/1380/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.12.2020 у справі №911/1380/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відмовити повністю.

4. Стягнути з Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Шевченківське" 31 530, 00 грн (тридцять одну тисячу п`ятсот тридцять гривень 00 коп) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ на виконання цієї постанови із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

6. Матеріали справи №911/1380/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 13.05.2021.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир