Рішення

від 28.04.2021 по справі 922/89/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/89/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" (62405, Харківська область, смт Кутузівка, вул. Шкільна, 1, кв. 16)

про стягнення 227316,70 грн. збитків

за участю представників:

позивача - Смолякова І.О., довіреність № Др-200-1220 від 28.12.2020;

відповідача - Мазепа Г.Б., ордер серії АХ № 1015706 від 08.02.2021;

відповідача - Лимар О.В., ордер серії АХ № 1015401

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" 11.01.2021 звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" про стягнення з відповідача завданий збитків у розмірі 227316,70 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ст. 216, 1166, 1172, 1187 ЦК України, ст. 174, 225, 226 ГК України та вказує, що Між АТ "Харківгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" склались деліктні правовідносини, внаслідок яких, позивачу завдано матеріальної шкоди у вигляді вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу та затрат на виконання робіт з його відновлення для подальшого сталого функціонування газотранспортної системи у загальному розмірі 227316,70 грн. Вказані збитки були заподіяні позивачу у зв`язку з механічним пошкодженням 27.10.2019 р. підводного стального газопроводу високого тиску Д159мм на полі, на відстані 1 км від села Липці Харківського району Харківської області по шосе на с. Глибоке, внаслідок чого виникла аварійна ситуація, відбувався виток газу з двох отворів, що призвело до необлікованих витрат природного газу. Дана аварія сталася внаслідок проведення в охоронній зоні газопроводу земляних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/89/21, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на "09" лютого 2021 р. об 11:00.

У підготовчому засіданні 09.02.2021 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 23 лютого 2021 р. об 11:00 год.

У підготовчому засіданні 23.02.2021 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 10 березня 2021 р. о 12:00 год.

У підготовчому засіданні 10.03.2021 у справі задоволено усне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 14.04.2021 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України на 10:00 31.03.2021 року.

У підготовчому засіданні 31.03.2021 у справі постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 07 квітня 2021 р. о 12:00 год.

У підготовчому засіданні 07.04.2021 р. постановлено: протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача (вх. 7849) про відкладення підготовчого засідання у справі, оскільки законом унормовано присічний строк проведення підготовчого засідання, який спливає 13.04.2021 р., що, в свою чергу, виключає можливість у даному разі відкладення підготовчого засідання; протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 13.04.2021 р. о 12:00, враховуючи, що строк проведення підготовчого провадження, з урахуванням його продовження, закінчується саме 13.04.2021 р.

У судовому засіданні 13.04.2021 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 27.04.2021 р. о 12:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 27.04.2021 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 28.04.2021 р. о 12:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Представники позивача у судовому засіданні та у наданих потягом розгляду справи до матеріалів справи заявах по суті справи (вх. 89/21, 3998, 7038) просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" 227316,70 грн збитків, заподіяних при виконанні сільськогосподарських робіт тракторним плугом працівниками відповідача шляхом пошкодження підземного стального газопроводу високого тиску Д159 мм, внаслідок чого сталась аварійна ситуація, про що було складено акт про порушення № 000278 від 27.10.2019 та у подальшому за результатами засідання комісії Оператора ГРМ було прийнято рішення, оформлене Протоколом № 141 засідання комісії з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природного газу за порушення вимог Кодексу газорозподільних систем по Мерефянському відділенню АТ "Харківгаз" від 20.11.2019, про задоволення акта про порушення та здійснено нарахування необлікованих (донарахованих) обсягів природного газу та розрахованої вартості робіт з відновлення газопостачання на загальну суму 227316,70 грн., з яких: 98 684,90 грн. (в т.ч. ПДВ 16 447,48 грн.) вартість втрати природного газу в результаті витоку при пошкодженні газопроводу в обсязі 20330,88 куб.м; 128631,80 грн. (в т.ч. ПДВ 21438,63 грн.) вартість ремонтно-відновлювальних робіт системи газопостачання та по повторному пуску газу.

Представник позивача стверджує, що встановлений факт пошкодження газопроводу є наслідком проведення земляних робіт з порушенням п. 7-11 та п. 15-17 гл. 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, відповідно до яких проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства з обов`язковим погодженням Оператора ГРМ щодо проведення робіт та в присутності представника Оператора ГРМ.

Таким чином, посилаючись на положення ст. 1166 Цивільного кодексу України, представник позивача зазначає, що між позивачем та відповідачем склались деліктні правовідносини, наполягаючи, що протиправність поведінки та вина відповідача полягає у тому, що відповідач перед проведенням земляних робіт не повідомив про проведення таких робіт AT "Харківгаз" - оператора газорозподільної системи та здійснював виконання земляних робіт у межах охоронної зони без присутності представника AT "Харківгаз". З приводу майнової шкоди та її розміру, представник позивача зауважив, що основними доказами її заподіяння є акт про порушення № 000278 від 27.10.2019, протокол № 141 засідання комісії від 20.11.2019 з відповідними розрахунками. Розрахунок об`єму витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід визначено відповідно до п. 6 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС; розрахунок вартості витрат на проведення робіт по ремонту газопроводу, що відбувались 27.10.2019-28.10.2019 здійснено на підставі внутрішніх наказів товариства у відповідності до приписів Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості У країни від 15.05.2015 року № 285.7.1

З приводу причинного зв`язку представник позивача вказує на те, що незаконне проведення земляних робіт, що спричинили пошкодження газопроводу своїм наслідком спричинили шкоду AT "Харківгаз", а тому наявний причинний зв`язок.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі наголошуючи, що ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" є сільськогосподарським товаровиробником із 2016 року та на початок 2019 року в користуванні Товариства було в наявності 789,1130 га ріллі, зокрема у строковому платному користуванні відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.08.2017, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "СП Щасливий фермер" знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001, що розташована за адресою: Глибоцька сільська рада Харківського району Харківської області. Щодо стану земельної ділянки відповідач керувався договором оренди та відомостями про наявність обмежень у їх користуванні, згідно даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 27.11.2019 на вказаній земельній ділянці ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" проводились польові роботи та було пошкоджено підземний газопровід. При цьому у судовому засіданні та у наданому відзиві на позов представник відповідача наполягає, що докази надані позивачем на підтвердження вимог стосовно стягнення збитків зі сторони відповідача суперечать вимогам законодавства щодо їх належності, допустимості та достовірності та відповідач не повинен нести відповідальність за пошкодження газопроводу у зв`язку з тим, що відповідачу, як користувачу земельної ділянки, не було відомо про обтяження земельної ділянки та існування охоронної зони через розташування в її межах газопроводу.

Відповідач заявляє, що в порушення вимог земельного законодавства щодо необхідності під час розробки проектної документації на будівництво газопроводу, його будівництва та введення в експлуатацію узгодити з Держкомземом питання про встановлення обмежень по земельним ділянкам, на яких було заплановано будівництво газопроводу позивачем з дати закінчення будівництва газопроводу і по час виникнення спірних деліктних правовідносин не вжито належних заходів щодо встановлення обмежень у користуванні земельної ділянки кадастровий номер 6325180700:03:015:0001 (де сталась аварійна ситуація), внаслідок цього відомості про охоронні зони та обмеження у користуванні вказаною земельною ділянкою до Державного земельного кадастру не внесені, відомості про охоронні зони та обмеження у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 6325180700:03:015:0001 також відсутні і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Одночасно відповідач наголошує, що траса прокладення газопроводу не позначена табличками-покажчиками, а на полі та прилеглій території взагалі не було жодного розпізнавального знаку в якому напрямку та на яку глибину закладено підземну трубу газопроводу (за твердженнями відповідача стовпчики- покажчики з`явились тільки в 2019 році вже після події аварії на газопроводі). На підтвердження факти появи стовпчиків-покажчиків після дати аварійної ситуації відповідачем надано заяви свідків. Таким чином, відповідач наполягає, що він не знав і не міг знати, що по земельній ділянці кадастровий номер 6325180700:03:015:0001 проходить підземний газопровід високого тиску, а тому вважає, що у направленні відповідачем повідомлення про початок сільськогосподарських робіт на вищевказаній земельній ділянці Оператору ГРМ не було підстав.

Крім того, відповідач доводить до відома суду, що глибина закладення газопроводу в районі пошкодження складає 0,40 м., що не відповідає вимогам п. 7.18 ДБН В.2.5.- 20:2018, в яких рекомендовано глибину прокладки приймати не менше 1 м до верху газопроводу. При цьому, у разі дотримання вказаних норм, відповідач не мав би змоги пошкодити газопровід зважаючи на те, що сільськогосподарська техніка не має можливості настільки глибоко взрошувати землі (відповідно до технічних характеристик глибокорозпушувача стріловидного ГРС-3 глибина обробки складає до 45 см, а отже пошкодження не відбулось би, якщо позивачем зі свого боку б дотримано норми ДБН щодо глибини прокладання газопроводу на ораних та зрошуваних землях.

В свою чергу, позивач у наданих письмових поясненнях (вх. 7038) зазначає, що аргументи відповідача є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки відповідачем не доведено правових підстав покладення на АТ "Харківгаз" обов`язку здійснення дій по реєстрації обмеження земельною ділянкою в зоні проходження газопроводу; натомість позивачем здійснювались заходи щодо належної експлуатації підземного газопроводу (попереднє комплексне приладове обстеження пошкодженого газопроводу здійснювалось у 2016 році, що підтверджується копією паспорту технічного стану газопроводу від 08.09.2016, відповідно до п. 5 якого максимальна і мінімальна глибина (від верху труби до поверхні фунту) складає від 1 м до 1,20 м (яка вимірюється вздовж протяжності газопроводу); в п. 8 паспорту вказано про відсутність відхилень від чинних норм і правил), в свою чергу саме дії відповідача (обробка земель сільськогосподарською технікою) призвели до порушення глибини прокладення газопроводу.

Разом із тим, у письмових поясненнях позивач наполягає, що позивачем були дотримані приписи п. 7.23 ДБН В.2.5.-20:2018 Газопостачання щодо встановлення та виділення спірної траси підземного газопроводу, на якому відбулась пошкодження та виток газу, табличками - покажчиками. В якості доказу АТ Харківгаз надавались фото зроблені у місці їх розташування з охопленням прилеглої території для можливості ідентифікації. Крім того, до суду надано фото самої таблички на якій зазначено попереднє найменування Товариства - ПАТ "Харківгаз", що говорить про давність встановлення стовпчика, оскільки позивачем 23.05.2019 змінено найменування з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз". Крім того, на підтвердження належного виконання АТ "Харківгаз" умов чинного законодавства щодо попереджувальних табличок-покажчиків позивачем надано нотаріально посвідчені заяви свідків.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту про порушення № 000278 від 27.10.2019, складеного у село Липці (т. 1 а.с. 16-), 27.10.2019 р. в 14-10 на полі, на відстані 1 км від села Липці Харківського району Харківської області по шосе на с. Глибоке було виявлено механічне пошкодження підводного стального газопроводу високого тиску Д159мм тракторним плугом, внаслідок чого виникла аварійна ситуація. Діаметр двох отворів 50 мм та 60 мм. Тиск газу на момент аварії складав 2,5 кг с/кв.см. Аварійна ситуація була ліквідована о 16:06 27.10.2019. Акт складено та підписано членами аварійної бригади у складі головного інженера Мереф`янського відділення ОСОБА_11 начальника Ліпецької дільниці ОСОБА_2 , слюсаря аварійно-відбудовних робіт ОСОБА_3 , водія ОСОБА_4 та за участю директора ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" ОСОБА_5 .

За даними акту сталевий газопровід високого тиску був пошкоджений тракторним плугом.

Натомість, ознайомлений зі складеним актом директор ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" ОСОБА_5 у актів зауважив, що "в районі події відсутня інформація щодо проходу газової труби, газо-шлях проходить на глибині 40см, фото до акту не надані, винним себе не вбачає".

20 листопада 2019 року комісією з розгляду актів про порушення у складі: головного інженера (відділення) управління експлуатації ОСОБА_11, старшого менеджера з продажів ОСОБА_6 , старшого інженера відділу інспектування ОСОБА_7 , Майстра відділу обслуговування вузлів обліку газу управління метрології ОСОБА_8 , представника АО "Правовий альянс" Тузко Н.Г. було розглянуто акт про порушення № 000278 від 27.10.2019 та вказано, що аварійну ситуацію виявила фельдшер Швидкої допомоги ОСОБА_9 , яка 27.10.2019 року о 14 годині 10 проїжджала повз місце витоку газу, побачила фонтан пилу з - під землі на полі між с. Липці та с. Глибоке та зателефонувала майстру з експлуатації устаткування газових об`єктів - ОСОБА_10 Майстер з експлуатації устаткування газових об`єктів ОСОБА_10 засобом мобільного зв`язку повідомила про аварію аварійно - диспетчерську службу управління експлуатації АТ "Харківгаз". Після отримання заявки працівники аварійно-диспетчерської служби управління експлуатації, слюсар з аварійно відбудовних робіт ОСОБА_3 та водій автотранспортних засобів аварійно-диспетчерської служби ОСОБА_4 о 14 годині 55 хвилин прибули на місце події та виявили два механічні отвори діаметром: 50 мм та 60 мм в газопроводі високого тиску на відстані 1 км від села Липці по шосе на с. Глибоке. Виток газу з газопроводу високого тиску Д159мм на відстані 1 км від села Липці по шосе на с. Глибоке було припинено шляхом перекриття засувки о 16 годині 06 хвилин. В АТ "Харківгаз" відсутня інформація про погодження підприємством ТОВ "СП Щасливий фермер" про ведення сільськогосподарських робіт в межах охоронної зони газопроводу високого тиску в місці пошкодження газопроводу.

За наслідками розгляду акту складено протокол № 141 від 20.11.2019 р. та прийнято рішення про затвердження розрахованого об`єму витоку природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопроводу за формулою об`ємної максимальної секундної витрати газу за проміжок часу з 14:10 до 16:06 години 27.10.2019 року згідно пункту 6 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, який склав 20330,88 куб.м вартість якого складає 98684,90 грн (за цінами закупівлі природного газу для АТ "Харківгаз", які діяли у зазначений період); про затвердження витрат на ліквідацію аварійної ситуації в сумі 128631,80 грн що складається з витрат: на комплексне приладове обстеження підземного газопроводу високого тиску в розмірі 5300,00 грн; на роботи з пуску газу в селищах Лук`янці, Борисівна, Пильне Харківського району Харківської області в розмірі 110970,50 грн; на роботи по ремонту газопроводу в розмірі 12361,30 грн.

Компенсацію вартості природного газу у зв`язку з витоком з газорозподільної системи та витрати на ліквідацію аварійної ситуації вирішено покласти на підприємство ТОВ "СП Щасливий фермер", яким проводились сільськогосподарські роботи на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до проектної документації на вказаний газопровід, та паспорту технічного стану газопроводу с. Липці від місця врізки до с/т "Газовик" глибина прокладання газопроводу та максимальна і мінімальна глибина 1,0 / 1,2 м. Остання перевірка проводилась 08.09.2016 року в межах строку проведення КПО сталевих підземних/наземних з обвалуванням газопроводів встановленого Порядком технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання затвердженого Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 24.10.2011 N 640.

Позивачем 27.11.2019 року було направлено на адресу відповідача ТОВ "СП Щасливий фермер", лист-повідомлення № 61003.1-Сл-24807-1119 з вимогою відшкодувати завдані збитки у зв`язку з пошкодженням газопроводу високого тиску до 27.12.2019 р.

Листом від 04.12.2019 № 2 ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" повідомило про відмову у задоволенні претензії АТ "Харківгаз" посилаючись на ту обставину, що згідно Державних будівельних норм України (ДБН) прокладка магістральних газопроводів на пахотних землях повинна складати понад 1 м., а фактично, газопровід на вказаній земельній ділянці проходить в порушення ДБН України на глибині близько 40 см. ТОВ "СП Щасливий фермер" не може нести відповідальність за пошкодження газопроводу, оскільки він прокладений з порушенням норм ДБН України, відсутні попереджувальні знаки, відсутні обмеження в правоустановчих документах на земельні ділянки. При цьому, внаслідок порушення АТ "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло значні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, порушенні термінів проведення регламентних сільськогосподарських робіт, несанкціонованого зняття верхнього родючого шару ґрунту робітниками АТ "Хаківгаз".

Таким чином, на час звернення позивача до суду сума збитків розрахованих позивачем, яка складається з 98684,90 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу; 128631,80 грн. вартості виконаних робіт з відновлення газопостачання, залишилась невідшкодованою відповідачем і яку Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хаківгаз" просить стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер", як із винної особи на підставі статей 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України та статей 224, 225, 226 Господарського кодексу України.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 ЦК і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до відносин не договірних зобов`язань відшкодування шкоди.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України, абз. 6 ч. 2 ст. 20, ч. 1 ст. 224 ГК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відшкодування позадоговірної шкоди за своєю правовою природою є деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 ЦК України. Відповідно до цієї норми закону майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Позивач вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 1187 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст. 1188 ЦК України, на яку посилається, зокрема, відповідач у запереченні на позов, встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст. 1192 ЦК України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

В обґрунтування позову і заперечень на нього позивач і відповідач послались на вимоги Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р. та норми Правил безпеки систем газопостачання України (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України N 285 від 15.05.2015 року.

Газопровід використовується позивачем для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом, ця діяльність в розумінні ст. 1187 ЦК України також є джерелом підвищеної небезпеки.

Виконання відповідачем сільськогосподарських робіт в зоні пролягання газопроводу з застосуванням глибокорозпушувача ГРС-3, який, як стверджує відповідач, при виникненні спірної аварійної ситуації використовувався, також містить ознаки діяльності, яка є джерелом підвищеної небезпеки, що визнається сторонами.

Обставини аварії встановлені комісією у складі працівників позивача, їх висновки викладені, відповідно, у Акті про порушення № 000278 від 27.10.2019 року та протоколі № 141 від 20.11.2019 р. щодо обставин аварії, між собою не суперечать, отже суд вважає їх достовірно встановленими.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Так, позивач стверджує, що аварія, за результатом якої позивачу були спричинені збитки, сталася внаслідок проведення в охоронній зоні газопроводу відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" земляних робіт, які виконувались відповідачем із порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 р. (далі - Кодекс ГРС) та Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, а саме відповідачем не було отримано погодження на проведення сільськогосподарських робіт в охоронній зоні, що призвело до пошкодження газопроводу, несанкціонованого витоку газу та необхідності проведення ремонтних робіт по відновленню газопроводу та газопостачання у прилеглі села.

Системний аналіз вищезазначених норм права щодо деліктної відповідальності у сукупності з нормами права щодо шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.

Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, визначає, що власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель (пункт 4 розділу 4 глави 3 Основні правила технічної експлуатації газорозподільної системи).

Стаття 11 Закону України Про трубопровідний транспорт передбачає встановлення охоронних зон уздовж трубопроводів. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Згідно із статтею 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів як право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту

Відповідно до статті 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відомості про обмеження у використанні земель підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі заяви: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження, - щодо обмежень, які стосуються використання певної земельної ділянки; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, - щодо інших обмежень (стаття 28 Закону України Про державний земельний кадастр ).

Пунктом 4 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем унормовано, що власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Положеннями Кодексу газорозподільних систем Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5).

Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ (пункт 6 глави 4).

Проведення ремонтних будівельних робіт та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням про їх початок Оператора ГРМ (пункт 7 глави 4).

Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (пункт 8 розділу 4).

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо визначення поняття земляні роботи і порядку проведення підготовчих робіт під час будівництва листом №7/14-3872 від 07.03.2012 роз`яснило, що усталеною практикою є віднесення до земляних робіт комплексу робіт, пов`язаних з розробкою, переміщенням, укладанням та ущільненням ґрунту, вичерпний перелік яких наведено у ДБН Д.2.2-1-99 Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи , що містить норми на розробку, переміщення ґрунту та супутні роботи в промисловому, житлово-цивільному, транспортному та гідротехнічному будівництві .

Наказом від 28.12.2012 № 667 Про прийняття національних стандартів, розроблених методом перевидання (передруку) на заміну державних будівельних норм (ДБН), прийнятих до 2001 року на заміну вказаним містить ресурсні елементи та кошторисні норми на будівельні роботи (витрати на оплату праці робочих-будівельників і машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідних для визначення потреби в ресурсах при виконанні земляних робіт.

Таким чином, поняття земляні роботи і сільськогосподарські роботи не є тотожними поняттями, оскільки виконання сільськогосподарських робіт, не передбачає глибинну розробку, переміщення, ущільнення ґрунту, тощо, а є спектром робіт з обробки виключно верхнього плодородного шару ґрунту, у зв`язку із чим законодавством встановлено спрощений порядок для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об`єктів ГРМ - шляхом надсилання повідомлення оператору ГРМ.

В той час, як поняття земляні роботи є нерозривно пов`язаним з будівництвом і є комплексом робіт, в тому числі глибинним переміщенням, ущільненням, розробкою ґрунту, що у свою чергу несе збільшені ризики пошкодження газопроводів, для запобігання чого Кодексом газорозподільних систем встановлено більш жорсткі умови для отримання дозволу для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об`єктів ГРМ - шляхом отримання виконавцем погодження у оператора ГРМ.

А відтак позивач безпідставно при обґрунтуванні позовних вимог посилається на приписи пункту 7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем щодо неотримання відповідачем письмового погодження оператора ГРМ на проведення земельних робіт замість застосування приписів пункту 6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, яким унормовано, що сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ.

Одночасно суд констатує, що згідно із інформацією зазначеною у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6314729282021 від 05.02.2021 (т.1 а.с. 140-142) земельна ділянка з кадастровим номером № 6325180700:03:015:0001, місцерозташування земельної ділянки: Харківська область, Харківський район, Глибоківська сільська рада, КСП ім. Кірова, 393 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1051 не зареєстровані. Відповідно у додатку до такого витягу кадастровий план земельної ділянки № 6325180700:03:015:0001 не містить позначень щодо наявності газопроводу та встановленої навколо нього охоронної зони.

Отже, ні власник, ні користувач (ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер"), а ні АТ Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", як найбільш зацікавлена особа, на балансі якої перебуває спірний газопровід та особа на яку законодавчо покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, не звернулись з заявою до Державного земельного кадастру про земельну ділянку про встановлення на вказаній земельній ділянці зони обмеження у використанні земель у зв`язку із наявністю прокладеним газопроводом.

При цьому достатніх та більш вірогідних доказів обізнаності працівників ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" про факт прокладення та розміщення об`єктів трубопровідного транспорту, на земельній ділянці, яка знаходження у їх орендному користуванні, суду не надано.

Так, згідно вимог пункту 7.23 Державних будівельним нормам України Газопостачання ДБН В.2.5.-20:2018, траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличкам -покажчиками. Покажчики встановлюються, зокрема, на прямих ділянках траси газопроводу на відстані не більше 500 метрів за межами населених пунктів. На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольні трубки. Більш вірогідних доказів наявності таких табличок-покажчиків матеріали справи не містять.

При цьому, як позивачем, так і відповідачем надані заяви свідків, які містять протилежні свідчення, які спростовують твердження один одного.

Крім того суд відхиляє фотоматеріали додані до матеріалів справи, які не можуть бути визнані судом достовірними, оскільки неможливо встановити коли і де вони сфотографовані та чи дійсно об`єкти зображені на наданих фотоматеріалах розміщені саме на земельній ділянці № 6325180700:03:015:0001.

Пунктом. 7.18 Державних будівельних норм України Газопостачання ДБН В.2.5.-20:2018 встановлено норми глибини прокладання газопроводів, якими зокрема встановлено, що при прокладанні по ораних та зрошуваних землях рекомендується глибину прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що на полі де сталася аварія глибина закладення газопроводу в районі пошкодження склала 40 см, та на самому полі де провадились сільськогосподарські роботи та відбулося пошкодження газопроводу на момент пошкодження покажчики газопроводу були відсутні.

Таким чином, глибина прокладання газопроводу, у місці де відбулась аварія є меншою ніж передбачена обов`язковими будівельними нормами та більше ніж у половину меншою, за рекомендовану.

Зважаючи на встановлені судом факти, дослідивши надані суду докази, судом не встановлено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, які дають правові підстави для відповідальності ТОВ "СП Щасливий фермер" за заподіяну шкоду, виходячи з наступного.

Факт пошкодження 27.10.2019 підземного підвідного сталевого газопроводу високого тиску Д-159мм на відстані 1 км від села Липці по шосе на с. Глибоке мав місце.

Земельна ділянка сільськогосподарського призначення по якій проходить вищевказаний газопровід знаходиться у орендному користуванні ТОВ "СП Щасливий фермер".

Пошкодження заподіяне сільськогосподарською технікою (глибокорозпушувачем стрілоподібним ГРС-3, який належить ТОВ "СП Щасливий фермер".

Аварійне пошкодження газопроводу сталось на глибині знаходження газопроводу - 0.4 м.

Прокладання газопроводу по ораних та зрошуваних землях рекомендується на глибині прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів, а відтак улаштування сталевого газопроводу високого тиску під землями сільськогосподарського призначення на глибині 400 мм (0,4 м.) є порушенням п. 7.18 ДБН В.2.5-20-2018.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що охоронна зона підземного газопроводу була позначена відповідними табличками-покажчиками згідно вимог п. 7.23 ДБН В.2.5-20-2001.

Одночасно суд враховує, що відповідач як належний землекористувач при використанні земельної ділянки з кадастровим номер 6325180700:03:015:0001 керувався землевпорядною документацією та виходив з того, що згідно із інформацією зазначеною у витягу є Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6314729282021 від 05.02.2021 земельна ділянка з кадастровим номером № 6325180700:03:015:0001, місцерозташування земельної ділянки: Харківська область, Харківський район, Глибоківська сільська рада, КСП ім. Кірова, 393 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 № 1051 не зареєстровані. Відповідно у додатку до такого витягу кадастровий план земельної ділянки № 6325180700:03:015:0001 не містить позначень щодо наявності газопроводу та встановленої навколо нього охоронної зони. Тобто жодний документ, який стосується земельної ділянки, не містить інформації щодо обмежень у її користуванні. Такі обставини щодо відсутності у землевпорядній документації інформації щодо охоронних зон та обмежень у користуванні такою ділянкою є порушенням приписів ч. 1 пункту 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, п. 2, 3 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, оскільки саме на оператор ГРМ покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а також встановлено обов`язок зазначення в документації із землеустрою охоронні зони об`єктів ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ. Разом з тим, станом на час розгляду справи до матеріалів справи не надано доказів здійснення вказаних обов`язків.

Крім того не надано жодного належного доказу того, що відповідач мав можливість встановити із землевпорядних документів наявність обмежень щодо користування вказаною земельною ділянкою, але знехтував своїми обов`язками.

Також при прийняті рішення у цій частині судом врахована і та обставина, що в складених позивачем документах за результатами аварії сказано, що земельні роботи відповідачем проводились в охоронній зоні газопроводу , проте нічого не сказано як це візуально позначено на місцевості.

Долучені позивачем до своїх пояснень фотографії, нібито зроблені в місці де сталась аварія на підтвердження позначення траси газопроводу табличками-покажчиками, судом до уваги не приймаються, оскільки не відомо де і коли вони були зроблені; коли на орієнтирних стовпчиках були нанесені написи (після події пройшло більше ніж півтора року).

Разом з тим суд наголошує, що якщо припустити, що написи на орієнтирних стовпчиках існували на час аварії, то і у такому випадку уникнути пошкодження газопроводу не можливо було, оскільки згідно цих написів глибина прокладання газопроводу становить 1 метр, у той час як згідно наданих сторонами документів і пояснень суд дійшов до висновку, що пошкоджений підземний газопровід був прокладений на глибині 400 мм.

Якщо б глибина прокладання газопроводу дійсно становила 1 метр, на чому наполягає позивач, то у такому випадку, на думку суду, аварія не повинна була відбутись.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів, що аварія сталась внаслідок неправомірних дій відповідача (не доведено факту обізнаності відповідача щодо охоронної зони земельної ділянки); причинно-наслідковий зв`язок між подією і неотриманням відповідачем дозволу (повідомленням оператора ГРМ про проведення сільськогосподарських робіт) відсутній, так як за твердженням позивача газопровід мав бути на глибині 1 м, а газопровід був на глибині 0,4 м. Жоден з доказів доданих до матеріалів справи не підтверджує наявності вини ТОВ "СП Щасливий фермер" у ситуації яка склалась щодо пошкодження газопроводу. Одночасно позивачем не доведено, що ним, як особою на яку покладено обов`язок вчиняти попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, свої обов`язки вчинені у повному обсязі та належним чином.

Щодо всіх інших пояснень та доводів учасників судового процесу суд зауважує наступне.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарський процесуальний кодекс України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.

Таким чином в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 227316,70 грн збитків спричинених аварією суд відмовляє.·

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати в межах встановлених законодавством, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" про стягнення 227316,70 грн. збитків - відмовити повністю.

2. Судові витрати, сплачені за подачу позову, покласти на позивача за позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "11" травня 2021 р.

Суддя М.І. Шатерніков