Постанова

від 20.09.2021 по справі 922/89/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2021 р. Справа № 922/89/21

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Плахов О.В. , суддя Тарасова І.В.;

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх.№1726Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/89/21 (повний текст рішення складено 11.05.2021 суддею Шатерніковим М.І. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер",

про стягнення 227316,70 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

11.01.2021 Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" про стягнення завданих збитків у розмірі 227316,70 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.216, 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, ст.174, 225, 226 Господарського кодексу України та вказує, що між АТ "Харківгаз" та ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" склались деліктні правовідносини, внаслідок яких позивачу завдано матеріальної шкоди у вигляді вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу та затрат на виконання робіт з його відновлення для подальшого сталого функціонування газотранспортної системи у загальному розмірі 227316,70 грн. Вказані збитки були заподіяні позивачу у зв`язку з механічним пошкодженням 27.10.2019 підводного стального газопроводу високого тиску Д159мм на полі, на відстані 1 км від села Липці Харківського району Харківської області, по шосе на с.Глибоке, внаслідок чого виникла аварійна ситуація, відбувався виток газу з двох отворів, що призвело до необлікованих витрат природного газу. Дана аварія сталася внаслідок проведення в охоронній зоні газопроводу земляних робіт ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер".

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/89/21 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" про стягнення 227316,70 грн збитків відмовлено повністю. Судові витрати, сплачені за подачу позову, покладено на позивача.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази, не встановивши наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, які дають правові підстави для відповідальності ТОВ "СП Щасливий фермер" за заподіяну шкоду, дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами не довів, що аварія сталась внаслідок неправомірних дій відповідача (не доведено факту обізнаності відповідача щодо охоронної зони земельної ділянки); причинно-наслідковий зв`язок між подією і неотриманням відповідачем дозволу (повідомленням оператора ГРМ про проведення сільськогосподарських робіт) відсутній, оскільки за твердженням позивача газопровід мав бути на глибині 1 м, а газопровід був на глибині 0,4 м. Жоден з доказів, доданих до матеріалів справи, не підтверджує наявності вини ТОВ "СП Щасливий фермер" у ситуації, яка склалась щодо пошкодження газопроводу. Одночасно позивачем не доведено, що ним як особою, на яку покладено обов`язок вчиняти попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, ці обов`язки вчинені у повному обсязі та належним чином.

Позивач з рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/89/21 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі. Просить розподіл судових витрат провести відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції у порушення вимог ст.86 Господарського процесуального кодексу України не було повно та об`єктивно досліджено усі обставини справи. Апелянт стверджує, що аварійна ситуація на газопроводі сталася внаслідок несанкціонованого (без повідомлення АТ Харківгаз про початок робіт та відповідного дозволу) проведення в охоронній зоні газопроводу земельних робіт відповідачем, чим завдано шкоди у вигляді збитків, які складаються з втрат природного газу в результаті витоку при пошкодженні газопроводу в обсязі 20330,88 м3 куб.м, вартістю 98684,90 грн, з яких ПДВ 16447,48 грн, а також у вигляді майнової шкоди, яка складається з ремонтно-відновлювальних робіт системи газопостачання та по повторному пуску газу у сумі 128631,80 грн, з яких ПДВ 21438,63 грн, загалом 227316,70 грн. Апелянт вважає, що роботи з оранки землі проводились з 2017 року (з дати договору оренди земельної ділянки), аварійна ситуація сталася лише у 2019 році, що свідчить про те, що газопровід знаходився у нормативній глибині залягання, а саме дії відповідача (обробка земель сільськогосподарською технікою) призвели до порушення глибини прокладення газопроводу. Попереднє комплексне приладове обстеження пошкодженого газопроводу здійснювалось у 2016 році, що підтверджується копією паспорту технічного стану газопроводу від 08.09.2016. Згідно з пунктом 5 цього паспорту максимальна і мінімальна глибина (від верху труби до поверхні ґрунту) складає 1 м до 1,20 м (яка вимірюється вздовж протяжності газопроводу). АТ Харківгаз здійснював заходи щодо належної експлуатації підземного газопроводу, а саме дії відповідача (обробка земель сільськогосподарською технікою) призвели до порушення глибини прокладення газопроводу. Судом першої інстанції не узято до уваги, що охоронні зони використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5 гл.4 розділу ІІІ цього Кодексу). Відповідачем порушено пункт 6 гл.4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, яким передбачено, що сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок оператора ГРМ. Крім того, судом першої інстанції до спірних правовідносин не застосовано норми матеріального права щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (ст.1187, 1188 Цивільного кодексу України).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 у справі №922/89/21 у складі колегії суддів: головуючого судді (судді-доповідача Пуль О.А., судді Плахова О.В., судді Тарасової І.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вх.№1726Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/89/21. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 19.07.2021 о 10:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 14.07.2021 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

25.06.2021 від відповідача до суду надійшов відзив (вх.№7337) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вказані апелянтом доводи не спростовують встановлений судом факт невиконання з боку позивача обов`язку щодо контролю за внесенням даних до відповідних державних реєстрів про наявність газопроводу на землях, які обробляв відповідач, і який не знав та не міг знати про наявність об`єкту підвищеної небезпеки на таких землях, як, до речі, і власник вказаних земель.

У судовому засіданні 19.07.2021 після заслуховування правової позиції сторін у справі оголошено перерву до 11.08.2021 до 09:15 год.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021 у зв`язку з відпусткою судді Фоміної В.О. для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пуль О.А., суддя Плахов О.В., суддя Тарасова І.В.

Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

У судовому засіданні 11.08.2021 оголошено перерву до 20.09.2021 до 14:00 год.

Судове засідання 20.09.2021 продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву у справі.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи учасників справи, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як убачається з акту про порушення №000278, складеного 27.10.2019 о 14-10 годині на полі, на відстані 1 км від села Липці Харківського району Харківської області по шосе на с.Глибоке виявлено механічне пошкодження підводного сталевого газопроводу високого тиску Д159мм тракторним плугом, внаслідок чого виникла аварійна ситуація. Діаметр двох отворів 50 мм та 60 мм. Тиск газу на момент аварії складав 2,5 кг с/кв.см. Аварійна ситуація ліквідована 27.10.2019 о 16:06 год. Акт складено та підписано членами аварійної бригади у складі: головного інженера Мереф`янського відділення Даниленка О.І., начальника Липецької дільниці Бойка О.М., слюсаря аварійно-відбудовних робіт Туртигіна О.В., водія аварійно-диспетчерської служби Водяка М.К. та за участю директора ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" Юрчика А.Г. (а.с.16, том 1).

В акті вказано, що сталевий газопровід високого тиску був пошкоджений тракторним плугом.

За виявленими порушеннями споживачу необхідно з`явитись на комісію згідно з пунктом 8 цього акту: комісія буде проводити засідання 20.11.2019 за адресою: м.Мерефа, вул.Дніпровська,273.

У пункті 7 акту зазначено, що до акта про порушення додаються фотоматеріали.

У графі акту Зауваження споживача (його представника) до цього акту про порушення директор ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" Юрчик А.Г. зауважив: "З актом ознайомився, у районі місця події відсутня інформація щодо проходу газової труби, газо шлях проходить на глибині 40 см, фото до акту не надані, винними себе не убачаємо".

За наслідками розгляду акту №000278 від 27.10.2019 складено протокол №141 від 20.11.2019 та прийнято рішення про затвердження розрахованого об`єму витоку природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід за формулою об`ємної максимальної секундної витрати газу за проміжок часу з 14:10 до 16:06 години 27.10.2019 згідно з пунктом 6 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС, який склав 20330,88 куб.м, вартість якого складає 98684,90 грн (за цінами закупівлі природного газу для АТ "Харківгаз", які діяли у зазначений період); про затвердження витрат на ліквідацію аварійної ситуації у сумі 128631,80 грн, що складається з витрат: на комплексне приладове обстеження підземного газопроводу високого тиску в розмірі 5300,00 грн; на роботи з пуску газу в селищах: Лук`янці, Борисівка, Пильне Харківського району Харківської області у розмірі 110970,50 грн; на роботи по ремонту газопроводу у розмірі 12361,30 грн. Компенсацію вартості природного газу у зв`язку з витоком з газорозподільної системи та витрати на ліквідацію аварійної ситуації вирішено покласти на підприємство ТОВ "СП Щасливий фермер", яким проводились сільськогосподарські роботи на вказаній земельній ділянці (а.с.19, том 1).

АТ Харківгаз 27.11.2019 направлено на адресу ТОВ СП Щасливий фермер лист-повідомлення №61003.1-Сл-24807-1119, в якому повідомлено відповідача про те, що 20.11.2019 на засіданні комісії оператора ГРМ розглянуто акт про порушення №000278 від 27.10.2019 без участі ТОВ СП Щасливий фермер , за протоколом рішення комісії підприємству СП Щасливий фермер необхідно компенсувати вартість природного газу у зв`язку з витоком з газорозподільної системи в сумі 82238,43 грн та витрати на ліквідацію аварійної ситуації у сумі 128631,80 грн та запропоновано сплатити витрати, понесені газорозподільним підприємством АТ Харківгаз у зв`язку з пошкодженням газопроводу високого тиску до 27.12.2019 (а.с.17, том 1).

Листом (за вих.№2 від 04.12.2019) ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" повідомило про відмову у задоволенні претензії АТ "Харківгаз", посилаючись на ту обставину, що відповідно до Державних будівельних норм України (ДБН) прокладка магістральних газопроводів на пахотних землях повинна складати понад 1 метр, а фактично газопровід на вказаній земельній ділянці проходить у порушення ДБН України на глибині близько 40 см. ТОВ "СП Щасливий фермер" не може нести відповідальність за пошкодження газопроводу, оскільки він прокладений з порушенням норм ДБН України, відсутні попереджувальні знаки, відсутні обмеження в правоустановчих документах на земельні ділянки. При цьому внаслідок порушення АТ "Харківгаз" вимог законодавства України щодо прокладення та експлуатації сталевого газопроводу ТОВ "СП Щасливий фермер" понесло значні збитки, які виразилися у пошкодженні техніки, порушенні термінів проведення регламентних сільськогосподарських робіт, несанкціонованому знятті верхнього родючого шару ґрунту робітниками АТ "Хаківгаз" (а.с.18, том 10).

Матеріали справи містять акт огляду від 28.10.2019, складеного за результатами здійсненого комісією у складі директора ТОВ СП Щасливий фермер Юрчика А.Г., агронома ТОВ СП Щасливий фермер Шипілова О.Є., інженера-геодезиста Соловйова В.О. (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста №014373) огляду земельної ділянки (кадастровий номер 6325180700:02:015:0001), цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 5,4853 га, дата державної реєстрації державного акту серії №АХ №014918 від 17.01.2005, яка знаходиться в оренді у ТОВ СП Щасливий фермер на підставі договору оренди землі від 30.08.2017, а також місцевості поблизу вказаної земельної ділянки. Під час огляду Шипіловим О.Є. проводилась фото- та відеозйомка за допомогою телефону з фото/відеокамерою. Комісією зроблено такі висновки: 1) вздовж земельної ділянки (кадастровий номер 6325180700:02:015:0001) проходить газова труба на глибині 40 см від поверхні. 2.Невстановленими особами у кількох місцях здійснено зняття верхнього родючого шару ґрунту в межах території земельної ділянки (кадастровий номер 6325180700:02:015:0001) на глибину понад 40 см від поверхні. 3.Правоустановчі документи на земельну ділянку (кадастровий номер 6325180700:02:015:0001) не містять відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки. У додатках до акту, зокрема, зазначено: копія Кваліфікаційного сертифікату інженера-геодезиста №014373, фотоматеріали, які здійснені під час огляду земельної ділянки на 8 арк., диск СD-R з матеріалами відеозйомки, яка здійснювалась під час огляду земельної ділянки (а.с.143-147, том 1).

Також 23.01.2021 Комісією у складі директора ТОВ СП Щасливий фермер Юрчика А.Г., агронома ТОВ СП Щасливий фермер Шипілова О.Є., інженера-геодезиста Соловйова В.О. (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста №014373) проведено огляд двох полів, у тому числі і земельної ділянки з кадастровим номером 6325180700:02:015:0001 за результатом якого складено акт, в якому викладено такі висновки: 1.Уздовж поля №1 проходить газова труба на глибині 40 см від поверхні (конкретну трасу проходження труби встановити не можливо). 2. Уздовж поля №2 проходить газова труба на глибині 48 см від поверхні (конкретну трасу проходження труби встановити неможливо). 3.Правоустановчі документи на земельну ділянку (кадастровий номер 6325180700:02:015:0001) не містять відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки. У додатку до акту зазначено: фотоматеріали, які здійснені під час огляду поля №1 на 4 арк., фотоматеріали, які здійснені під час огляду поля №2 на 4 арк. (а.с.148-152, том 1).

Позивач, звертаючись з даним позовом до господарського суду, зазначає, що сума збитків, яка складається з 98684,90 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу; 128631,80 грн вартості виконаних робіт з відновлення газопостачання, залишилась невідшкодованою відповідачем та на підставі статей 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України та статей 224, 225, 226 Господарського кодексу України просить суд стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" як із винної особи.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 8 частини 2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також у статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом відшкодування шкоди.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст.22 Цивільного кодексу України і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст.611 Цивільного кодексу України), так і в позадоговірних зобов`язаннях (глава 82 Цивільного кодексу України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до недоговірних зобов`язань відшкодування шкоди.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 ст.22, ст.611, частина 1 ст.623 Цивільного кодексу України, абз.6 частини 2 ст.20, частини 1 ст.224 Господарського кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відшкодування позадоговірної шкоди за своєю правовою природою є деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст.1166 Цивільного України. Відповідно до цієї норми закону майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Апелянт вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст.1187, 1188 Цивільного кодексу України, які суд першої інстанції не застосував, ухвалюючи оспорюване рішення, оскільки позивач належними та допустимими доказами довів факт настання аварії (акт про порушення, підписаний обома сторонами), спричинення внаслідок цього збитків (розрахунки позивача у матеріалах справи), вину відповідача (полягає у неповідомленні АТ Харківгаз про початок проведення сільськогосподарських робіт, вчинення дій, які призвели до порушення норм залягання глибини газопроводу) на причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та шкодою (саме діями ТОВ Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер спричинено збитки АТ Харківгаз ).

Такі доводи апелянта фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують, виходячи з такого.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Частиною 1 ст.1188 Цивільного кодексу України, на яку посилається, зокрема, відповідач у запереченні на позов, встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

За загальними правилами відшкодування шкоди, визначеними у ст.1192 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоди майну, може відшкодувати її способом відшкодування в натурі або відшкодуванням завданих збитків.

Відповідно до частини 2 ст.1193 Цивільного кодексу України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Кодекс газорозподільних систем, затвердженого постановою №2494 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Правила безпеки систем газопостачання України (далі - Правила), затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України N285 від 15.05.2015, встановлюють вимоги безпеки до систем газопостачання для забезпечення споживачів природним газом з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також зрідженим вуглеводневим газом з надлишковим тиском не більше 1,6 МПа та поширюються на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов`язана з будівництвом, ремонтом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням, експлуатацією систем газопостачання, а також роздрібною торгівлею зрідженим вуглеводним газом у балонах.

Газопровід використовується позивачем для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом, ця діяльність у розумінні ст.1187 Цивільного кодексу України також є джерелом підвищеної небезпеки.

Виконання відповідачем сільськогосподарських робіт у зоні пролягання газопроводу з застосуванням глибокорозпушувача ГРС-3, який, як стверджує відповідач, використовувався при виникненні спірної аварійної ситуації, також містить ознаки діяльності, яка є джерелом підвищеної небезпеки, що визнається сторонами.

Господарський суд визнав достовірно встановленими обставини аварії, оскільки вони встановлені комісією у складі працівників позивача, їх висновки викладені в акті про порушення №000278 від 27.10.2019 та протоколі №141 від 20.11.2019 щодо обставин аварії та між собою не суперечать.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Апелянт стверджує, що аварія, за результатом якої позивачу були спричинені збитки, сталася внаслідок проведення в охоронній зоні газопроводу відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер", земляних робіт, які виконувались відповідачем із порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГРС) та Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року №285, а саме: відповідачем не повідомлено про початок робіт. При цьому у позові позивач зазначав про неповідомлення відповідачем АТ Харківгаз про початок земельних робіт, що призвело до пошкодження газопроводу, несанкціонованого витоку газу та необхідності проведення ремонтних робіт по відновленню газопроводу та газопостачання у прилеглі села.

Системний аналіз вищезазначених норм права щодо деліктної відповідальності у сукупності з нормами права щодо шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавала за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду. Якщо наявна вина двох осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, шкода відшкодовується кожним з них залежно від ступеня вини.

Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, визначає, що власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель (пункт 4 розділу 4 глави 3 Основні правила технічної експлуатації газорозподільної системи).

Стаття 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачає встановлення охоронних зон уздовж трубопроводів. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Згідно зі статтею 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів як право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відомості про обмеження у використанні земель підлягають внесенню до Державного земельного кадастру на підставі заяви: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження, - щодо обмежень, які стосуються використання певної земельної ділянки; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, - щодо інших обмежень (стаття 28 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Пунктом 4 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем унормовано, що власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Положеннями Кодексу газорозподільних систем земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу (пункт 5).

Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок оператора ГРМ (пункт 6 глави 4).

Проведення ремонтних будівельних робіт та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням про їх початок оператора ГРМ (пункт 7 глави 4).

Письмове погодження, що надається оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (пункт 8 розділу 4).

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо визначення поняття "земляні роботи" і порядку проведення підготовчих робіт під час будівництва листом №7/14-3872 від 07.03.2012 роз`яснило, що усталеною практикою є віднесення до земляних робіт комплексу робіт, пов`язаних з розробкою, переміщенням, укладанням та ущільненням ґрунту, вичерпний перелік яких наведено у ДБН Д.2.2-1-99 "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи", що містить норми на розробку, переміщення ґрунту та супутні роботи в промисловому, житлово-цивільному, транспортному та гідротехнічному будівництві".

Наказом від 28.12.2012 №667 Про прийняття національних стандартів, розроблених методом перевидання (передруку) на заміну державних будівельних норм (ДБН), прийнятих до 2001 року на заміну вказаним містить ресурсні елементи та кошторисні норми на будівельні роботи (витрати на оплату праці робочих-будівельників і машиністів, норми часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів), необхідних для визначення потреби в ресурсах при виконанні земляних робіт.

Таким чином, поняття "земляні роботи" і "сільськогосподарські роботи" не є тотожними поняттями, оскільки виконання сільськогосподарських робіт не передбачає глибинну розробку, переміщення, ущільнення ґрунту тощо, а є спектром робіт з обробки виключно верхнього плодородного шару ґрунту, у зв`язку із чим законодавством встановлено спрощений порядок для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об`єктів ГРМ - шляхом надсилання повідомлення оператору ГРМ.

Поняття "земляні роботи" є нерозривно пов`язаним з будівництвом і є комплексом робіт, в тому числі глибинним переміщенням, ущільненням, розробкою ґрунту, що у свою чергу несе збільшені ризики пошкодження газопроводів, для запобігання чого Кодексом газорозподільних систем встановлено більш жорсткі умови для отримання дозволу для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об`єктів ГРМ - шляхом отримання виконавцем погодження у оператора ГРМ.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства та обставини справи, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про те, що відповідачем проводились земельні, а не сільськогосподарські роботи, та, відповідно, посилання на приписи пункту 7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем щодо неотримання відповідачем письмового погодження оператора ГРМ на проведення земельних робіт замість застосування приписів пункту 6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, яким унормовано, що сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок оператора ГРМ.

Матеріали справи містять витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6314729282021 від 05.02.2021, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером №6325180700:03:015:0001, місцерозташування земельної ділянки: Харківська область, Харківський район, Глибоківська сільська рада, КСП ім.Кірова,393, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.12.2012, не зареєстровані. Відповідно у додатку до витягу кадастровий план земельної ділянки №6325180700:03:015:0001 не містить позначень щодо наявності газопроводу та встановленої навколо нього охоронної зони (а.с.140-142, том 1).

Отже, жодних обмежень користування охоронною зоною на спірній земельній ділянці не зареєстровано.

Господарський суд правильно зазначив, що ні власник, ні землекористувач (ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер"), ані АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" як найбільш зацікавлена особа, на балансі якої перебуває спірний газопровід, та особа, на яку законодавчо покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, не звернулись з заявою до Державного земельного кадастру про земельну ділянку про встановлення на вказаній земельній ділянці зони обмеження у використанні земель у зв`язку із наявністю прокладеного газопроводу.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.08.2017, укладеного між власником земельної ділянки, ОСОБА_1 (орендодавець), та ТОВ Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер (орендар), орендує земельну ділянку з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001, загальною площею 5,4853 га, у тому числі ріллі - 5,4853 га, строком дії на 15 років (а.с.195-196, том 1).

Згідно з актом від 30.08.2017 приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 30.08.2017 орендодавець передав земельну ділянку, площею 5,4853 га, розташовану на території Глибоцької сільської ради, Харківського району Харківської області, яка має кадастровий номер 6325180700:03:015:0001, а орендар прийняв цю земельну ділянку в оренду. Земельна ділянка знаходиться в належному стані для її цільового використання. На цій земельній ділянці об`єкти нерухомого майна та інші об`єкти інфраструктури не знаходяться. Цей акт є невід`ємною частиною договору оренди землі (а.с.137, том 1).

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №014918 від 17.01.2005 видано ОСОБА_1 , яка на підставі рішення виконавчого комітету Глибоківської сільської ради від 31.08.2000 №121 є власником земельної ділянки, площею 5,4853 га, та розташована на території Глибоківської сільської ради, КСП ім.Кірова, з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.138, том 1). План меж земельної ділянки з кадастровим номером 6325180700:03:015:0001 не містить інформації про обмеження у використанні земельної ділянки (а.с.138 на звороті, том 1).

Згідно з договором купівлі-продажу №17/1 від 17.10.2018 ТОВ СП Щасливий фермер придбало у ТОВ Земмаш-техніка техніку, а саме: глибокорозпушувач стрілопродібний ГРС-3 (система внесення добрив) (а.с.219-220, том 1), який за технічними характеристиками ГРС-3 має глибину обробки ґрунту до 45 см. (а.с.221, том 1).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності . Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Недостатнім для виконання вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України є лише перерахунок доводів сторін і поданих на їх підтвердження доказів - необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу, чого не було зроблено судами попередніх інстанцій.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , яким, зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього Кодексу з Достатність доказів на нову - Вірогідність доказів та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування вірогідність доказів .

Стандарт доказування вірогідність доказів , на відміну від достатності доказів , підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на усі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі Дж. К. та Інші проти Швеції ( J.K. AND OTHERS v.SWEDEN ) ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування поза розумним сумнівом ( beyond reasonable doubt ). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей . … Суд повинен вирішити, чи є вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри .

Аналогічний підхід до стандарту доказування вірогідність доказів висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

Відповідно до закріпленого статтею 79 Господарського процесуального кодексу України принципу вірогідності доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що працівники ТОВ "Сільськогосподарське підприємство Щасливий фермер" не були обізнані про факт прокладення та розміщення об`єктів трубопровідного транспорту на земельній ділянці, яка знаходиться у їх орендному користуванні, а тому не мали об`єктивної можливості звернутись з повідомленням про початок сільськогосподарських робіт у порядку пункту 6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільчих систем.

Згідно з вимогами пункту 7.23 Державних будівельним нормам України "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018 траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличкам-покажчиками. Покажчики встановлюються, зокрема, на прямих ділянках траси газопроводу на відстані не більше 500 метрів за межами населених пунктів. На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольні трубки.

Як убачається з матеріалів справи, до акту про порушення №00278 від 27.10.2019 фотоматеріалів, про які зазначено у пункті 7 акту, позивачем не надано, про наявність табличок, які свідчать про проходження підземної траси газопроводу на земельній ділянці в акті також не йдеться.

Водночас в акті про порушення №000278 від 27.10.2019 ТОВ СП Щасливий фермер зазначив, що в районі місця події відсутня інформація щодо проходження газової труби, газошлях проходить на глибині 40 см, фото до акту не надані, винними себе не убачаємо.

Також відповідач в обґрунтування цих обставин надав акт комісійного огляду від 28.10.2019, складений на наступний день після аварії, із зазначенням спеціаліста в галузі геодезії.

Отже, відповідач обґрунтовано стверджує, що таблички-стовбчики з`явились на місці аварії вже після події.

Відповідно до проектної документації на вказаний газопровід та паспорту технічного стану газопроводу с.Липці від місця врізки до с/т "Газовик" глибина прокладання газопроводу, максимальна і мінімальна глибина становить 1,0 / 1,2 м. Остання перевірка проводилась 08.09.2016 у межах строку проведення КПО сталевих підземних/наземних з обвалуванням газопроводів встановленого Порядком технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України N640 від 24.10.2011 (а.с.163-170, том 1, а.с.20-22, том 2).

Позивачем зазначено, що у проекті газопроводу, який є додатком до Робочого проекту на будівництво підвідного газопроводу високого тиску до котельної ПИК-121 у сел.Липці, у пункті 4 приміток вказано, що уздовж траси газопроводу мають бути установлені таблички-покажчики або стовбчики - покажчики. Факт наявності встановлених стовпчиків підтверджується роздруківками фото, які надано у кількості (4 шт.) до справи.

Колегія суддів звертає увагу, що додані під час розгляду справи в суді 4 фото зроблені у зимовий період (мають сніжний покрив), тоді як пошкодження газопроводу відбулось у жовтні 2019 року (а.с.190-193, том 1).

У ході судового розгляду справи позивач зазначила, що надані до матеріалів справи фото із зображенням табличок-стовбчиків на місці події зроблені повторно перед подачею позову.

Разом з тим, господарський суд правильно не узяв до уваги фотоматеріали, які містяться у матеріалах справи, оскільки неможливо встановити коли і де вони сфотографовані та чи дійсно об`єкти зображені на наданих фотоматеріалах розміщені саме на земельній ділянці з кадастровим номером №6325180700:03:015:0001, тобто достовірність цих доказів.

Отже, більш вірогідних доказів наявності табличок-покажчиків на спірній земельній ділянці на момент пошкодження газопроводу матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять заяви свідків, як з боку позивача, так і відповідача, які містять суперечливі свідчення, що спростовують твердження один одного.

Пунктом 7.18 Державних будівельних норм України "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018 встановлено норми глибини прокладання газопроводів, якими, зокрема, встановлено, що при прокладанні по ораних та зрошуваних землях рекомендується глибину прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів.

Позивач зазначає, що на момент аварії глибина залягання газопровода не вимірювалась, в акті про порушення такі дані не містяться, натомість апелянт вважає, що попереднє комплексне приладове обстеження пошкодженого газопроводу здійснювалось у 2016 році, що підтверджується копією паспорту технічного стану газопроводу від 08.09.2016, відповідно до пункту 5 паспорту максимальна та мінімальна глибина (від верху труби до поверхні труби) становить 1,0/1,2 м. У пункті 8 паспорту технічного стану зазначено про відсутність відхилень від чинних норм і правил.

Апелянт вважає, що паспорт технічного стану газопроводу за результатом проведення обстеження 08.09.2016 є доказом, що підтверджує глибину залягання трубопроводу.

Водночас позивачем на надано жодних доказів фактичного залягання труби газопроводу на глибині 1 метру на спірній земельній ділянці.

Господарський суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що на полі, де сталася аварія, глибина закладення газопроводу в районі пошкодження склала 40 см, та на момент аварії таблички-покажчики про залягання під землею газопроводу були відсутні.

Таким чином, глибина прокладання газопроводу, у місці, де відбулась аварія, є меншою ніж передбачена обов`язковими будівельними нормами.

При цьому судом першої інстанції також правильно проаналізовано усі елементи складу правопорушення та не встановлено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, які дають правові підстави для відповідальності ТОВ "СП Щасливий фермер" за заподіяну шкоду, виходячи з такого.

Факт пошкодження 27.10.2019 підземного підвідного сталевого газопроводу високого тиску Д-159мм на відстані 1 км від села Липці по шосе на с. Глибоке мав місце.

Земельна ділянка сільськогосподарського призначення, по якій проходить вищевказаний газопровід, знаходиться у орендному користуванні ТОВ "СП Щасливий фермер".

Пошкодження заподіяне сільськогосподарською технікою (глибокорозпушувачем стрілоподібним ГРС-3, який належить ТОВ "СП Щасливий фермер").

Аварійне пошкодження газопроводу сталось на глибині знаходження газопроводу - 0.4 м.

Прокладання газопроводу по ораних та зрошуваних землях рекомендується на глибині прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів, а відтак улаштування сталевого газопроводу високого тиску під землями сільськогосподарського призначення на глибині 400 мм (0,4 м) є порушенням пункту 7.18 ДБН В.2.5-20-2018.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що охоронна зона підземного газопроводу була позначена відповідними табличками-покажчиками згідно з вимогами пункту 7.23 ДБН В.2.5-20-2001.

Матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував наявність інформації щодо обмежень її користуванні спірною земельною ділянкою. Такі обставини щодо відсутності у землевпорядній документації інформації щодо охоронних зон та обмежень у користуванні такою ділянкою є порушенням приписів частини 1 пункту 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, пунктів 2, 3 глави 4 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, оскільки саме на оператора ГРМ покладено обов`язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а також встановлено обов`язок зазначення в документації із землеустрою охоронні зони об`єктів ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ.

Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів здійснення вказаних обов`язків.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач мав можливість встановити із землевпорядних документів та відкритих реєстрів про наявність обмежень щодо користування вказаною земельною ділянкою.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності із застосуванням стандарту доказування вірогідності доказів , дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів, що аварія сталась внаслідок неправомірних дій відповідача (не доведено факту обізнаності відповідача щодо охоронної зони земельної ділянки); причинно-наслідковий зв`язок між подією і неотриманням відповідачем дозволу (повідомленням оператора ГРМ про проведення сільськогосподарських робіт) відсутній, оскільки, за твердженням позивача, газопровід мав пролягати на глибині 1 м, а газопровід був на глибині 0,4 м. Жоден з доказів, що містяться у матеріалах справи, не підтверджує наявності вини ТОВ "СП Щасливий фермер" у ситуації, яка склалась щодо пошкодження газопроводу. Одночасно позивачем не доведено, що ним, як особою, на яку покладено обов`язок вчиняти попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, свої обов`язки вчинені у повному обсязі та належним чином.

З огляду на норми чинного законодавства та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 227316,70 грн збитків, спричинених аварією.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не порушено і норми процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що відповідно до вимог ст.277 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі та прийняте ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не убачає.

Керуючись статтями 254, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/89/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.09.2021.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.В. Тарасова