Ухвала

від 13.05.2021 по справі 280/3611/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2021 року

м. Київ

справа № 280/3611/19

адміністративне провадження № К/9901/15767/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 280/3611/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електрохата до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати у реєстрі податкові накладні,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Електрохата звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Запорізькій області, ДПС України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1155640/39336270 від 06.05.2019 року, №1152896/39336270 від 02.05.2019 року, №1155610/39336270 від 06.05.2019 року, №1026127/39336270 від 14.12.2018 року, №1152894/39336270 від 02.05.2019 року, №1152895/39336270 від 02.05.2019 року; зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №27 від 08.11.2018 року, №37 від 08.11.2018 року, №39 від 02.11.2018 року, №70 від 12.06.2018 року, №84 від 18.10.2018 року, №85 від 18.10.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; стягнути з відповідачів на свою користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1155640/39336270 від 06.05.2019, №1152896/39336270 від 02.05.2019, №1155610/39336270 від 06.05.2019, №1026127/39336270 від 14.12.2018, №1152894/39336270 від 02.05.2019, №1152895/39336270 від 02.05.2019; зобов`язано ДПС України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Електрохата №27 від 08.11.2018, №37 від 08.11.2018, №39 від 02.11.2018, №70 від 12.06.2018, №84 від 18.10.2018, №85 від 18.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних; стягнуто на користь ТОВ Електрохата судовий збір у розмірі 11526,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області; стягнуто на користь ТОВ Електрохата витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ Електрохата щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1026127/39336270 від 14.12.2018 року та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ Електрохата №70 від 12.06.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, та в цій частині позовні вимоги залишено без розгляду.

Здійснено новий розподіл судових витрат.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Електрохата судові витрати у розмірі 4802,50 грн. та стягнути з ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Електрохата судові витрати у розмірі 4802,50 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Електрохата судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. та стягнути з ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Електрохата судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, 30 квітня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Згідно ч. 1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною ш. 6 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених п. 2 ч. п. 5 ст. 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Проте обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 ч. 5 ст. 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, оскільки оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі № 280/3611/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов