Постанова

від 12.05.2021 по справі 520/2311/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 520/2311/19

адміністративне провадження № К/9901/3691/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Мобіком на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (головуючий суддя Мельников Р.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Любчич Л.В., судді - Присяжнюк О.В., Спаскін О.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Мобіком до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування наказу,

установив:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Мобіком (далі - ТОВ Фірма Мобіком , Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило скасувати наказ від 11 грудня 2018 року №9260 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Фірма МОБІКОМ . На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що спірний наказ прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки запити, направлені контролюючим органом на адресу підприємства, не містили обґрунтованих підстав для їх надіслання, як і не містили зазначення фактів, що свідчать про порушення ТОВ Фірма Мобіком вимог податкового чи іншого законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, Товариству відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким позов задовольнити. У касаційній скарзі її заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки доводам, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги. Стверджує, що запити контролюючого органу про надання інформації та її документального підтвердження не містили конкретних підстав їх надіслання, тобто чітко окреслених обставин, які б свідчили саме про порушення позивачем податкового чи іншого законодавства, а тому позивач звільнявся від обов`язку щодо надання відповіді на незаконні вимоги контролюючого органу.

Від ГУ ДПС у Харківській області надійшли письмові пояснення, в яких він просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає, що надані позивачем відповіді на запити контролюючого органу не містили пояснень та їх документальних підтверджень в запитуваному обсязі, а тому у відповідача були правові підстави для прийняття спірного наказу.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів та аргументів податкового органу й наполягає на своєму правовому підході щодо застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що 11 грудня 2018 року ГУ ДФС у Харківській області видано наказ №9260 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірма Мобіком (код за ЄДРПОУ 31940254) з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Технобуд-Поліс за серпень-грудень 2016 року, ТОВ БК Капітал Білд за січень 2017 року, ТОВ Хорса Груп за березень 2017 року, ТОВ Будінвестремонт за лютий-квітень 2017 року, ТОВ Альянс Мега за травень 2017 року та податкових зобов`язань за ланцюгом постачання.

Підставою до прийняття означеного наказу слугувало ненадання ТОВ Фірма Мобіком у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язкові письмові запити ГУ ДФС у Харківській області від 17 березня 2017 року №2395/10/20-40-14-07-16, від 6 червня 2017 року №6364/10/20-40-14-21-16, від 27 липня 2017 року №11335/10/20-40-14-21-16, від 5 березня 2018 року №8574/10/20-40-14-21-16, від 18 вересня 2018 №39498/10/20-40-14-21-16.

Позивачем було відмовлено посадовим особам контролюючого органу в допуску до проведення перевірки, про що складено відповідний акт, та, в подальшому, оскаржено наказ про проведення перевірки до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що при прийнятті спірного наказу відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

За приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За приписами пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності такої підстави: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 1 пункту 73.3 статті 73 ПК України).

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

За приписами пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження. Платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження. У контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень. Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви податкового органу не усунуті наданими поясненнями та документальним підтвердженням.

Як встановили суди попередніх інстанцій зі змісту оскаржуваного наказу фактичною підставою до призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірма Мобіком слугувало ненадання позивачем у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язкові письмові запити ГУ ДФС у Харківській області.

Досліджуючи запити, направлені податковим органом на адресу Товариства, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що такі містять вказівку на фактичну й правову підстави направлення запитів, опис інформації, що запитується, а також орієнтовний перелік документів, що її підтверджують. Так, в означених запитах чітко відображено посилання на отриману відповідачем у встановленому законодавством порядку податкову інформацію щодо контрагентів-постачальників позивача, що свідчила про порушення останнім валютного, податкового та іншого законодавства. Ознак невідповідності означених вище запитів вимогам ПК України, чи порядку їх надсилання на адресу позивача, судами попередніх інстанцій не виявлено.

Аналізуючи посилання позивача на незазначення контролюючим органом конкретних фактів, які б свідчили про порушення підприємством вимог податкового законодавства, суди визнали їх безпідставними й такими, що спростовуються безпосереднім змістом запитів.

Так, з наявних у справі запитів контролюючого органу, що містяться в матеріалах справи й були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, чітко вбачається наведення податкової інформації та переліку виявлених фактів, які викликали у податкового органу обґрунтовані сумніви та, відповідно, зумовили надіслання таких запитів із наданням можливості платнику податків, якого така інформація стосується, її спростувати.

За таких обставин, суди обґрунтовано вказали, що на позивача покладався обов`язок щодо надання пояснень та повної інформації у розрізі обставин і контрагентів, вказаних у запитах контролюючого органу.

Вивчивши надані ТОВ Фірма Мобіком відповіді на запити контролюючого органу суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони фактично не містять змістовних пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з контрагентами, про яких йшла мова у запитах.

Тобто, позивач не скористався наданою йому контролюючим органом можливістю й не надав останньому у запитуваному обсязі пояснень та первинних документів, які б усунули сумніви, що виникли у податкового органу після отримання інформації про порушення позивачем податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності, як і не спростував таку інформацію.

В цілому доводи касаційної скарги зводяться до безпідставності висновку податкового органу щодо порушення позивачем податкового чи іншого законодавства. Однак, з цього приводу колегія суддів зауважує, що предметом доказування у даній справі є не обставини господарської діяльності позивача, а наявність підстав для направлення позивачу запитів й відмова останнього надати необхідні пояснення по суті поставлених запитань та їх документального підтвердження.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача були правові підстави до прийняття спірного наказу від 11 грудня 2018 року №9260 Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Фірма МОБІКОМ . При прийнятті спірного наказу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

При виборі і застосуванні норми матеріального права до спірних правовідносин судами попередніх інстанцій було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, як це передбачено частиною п`ятою статті 242 КАС України.

Таким чином, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди повно й правильно встановили обставини справи, не допустили неправильного застосування норм матеріального права, чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Доводи заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, натомість, такі зводяться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв`язку з цим, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Мобіком - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська