Рішення

від 17.05.2021 по справі 357/8996/16-а

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8996/16-а

2-др/357/102/21

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 травня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та скасування реєстрації речового права на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

29 квітня 2021 року за вх. № 20356 судом отримано від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та скасування реєстрації речового права на нерухоме майно, мотивуючи тим, що 13.04.2021 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було ухвалене рішення про задоволення вимог позивачів до Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області. У позовній заяві ( в редакції від 30.11.2020 ) позивачі просили вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення після розгляду справи по суті. Документальне підтвердження судових витрат позивачі зобов`язувалися надати суду не пізніше п`яти днів після розгляду справи по суті. Тому, просив суд ухвалити додаткове рішення у справі № 357/8996/16-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та скасування реєстрації речового права на нерухоме майно щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області витрати на професійну правничу допомогу надану адвокатом Запаскіним М.Р. в сумі 13 200 гривень.

30 квітня 2021 року за вх. № 20504 судом отримано від Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовуючи тим, що вимоги стосовно розміру судових витрат є неспівмірними з складністю справи та виконанням адвокатом робіт ( надання послуг ), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( послуг ), так як вбачається з граф 2, 3 таблиці Акта № 30/48/01-09 про надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 48 від 21.04.2020, укладеного 13.04.2021 року, вартість послуги на вивчення відзиву на позовну заяву Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області та Білоцерківської міської ради становить 2 400 грн., проте як вбачається з матеріалів справи зазначені вище документи є однопредметними та ідентичними, тому розмір витрат на вивчення зазначених документів є неспівмірний та значно завищений. Також звертають увагу, що відповідно до граф 5, 6 таблиці Акта, вартість підготовки заяви про виключення нотаріуса ОСОБА_3 зі складу відповідачів та підготовки заяви про уточнення редакції прохальної частини позову становить по 700 грн. кожна за 0,5 години. Разом з тим, ціна години надання послуги, як вбачається з Акта становить 1200 грн. З огляду на викладене вище, вартість послуги з підготовки зазначених заяв за 0,5 годин мала б складати 600 грн. за кожну окремо. Також зазначають, що відповідно до графи 7 таблиці Акта, вартість погодинного представництва інтересів клієнта під час підготовчого засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ( 30.11.2020, 11.01.2021, 08.02.2021 ) становить 1200 грн., за три години 3600 грн. Проте, в підготовче засідання, яке було призначено на 30 листопада 2020 року о 14 годині 00 хвилин від Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області та Білоцерківської міської ради були направленні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку тимчасово веденим режимом самоізоляції терміном на 14 календарних днів ( з 19.11.2020 року по 02.12.2020 року включно ), та із підтвердженням у працівника Білоцерківської міської ради захворювання на інфекційну хворобу COVID-19. Оскільки представники були відсутні в підготовчому засіданні 30.11.2020 року з поважних причин, тривалість судового представництва інтересів клієнта є неспіврозмірним розміру витрат і затраченого адвокатом часу. Тому, просили суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу враховуючи критерії розумності їхнього розміру та фінансового стану Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області.

05 травня 2021 року за вх. № 20747 судом отримано від Білоцерківської міської ради аналогічне клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У зв`язку із перебуванням судді Орєхова О.І. у відпустці з 19.04.2021 року по 30.04.2021 року включно та враховуючи вихідні дні, 06.05.2021 року суддя отримав заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та скасування реєстрації речового права на нерухоме майно, а також клопотання від Білоцерківської міської ради, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу разом із матеріалами цивільної справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та скасування реєстрації речового права на нерухоме майно були задоволені частково, визнано незаконними дії Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради щодо видачі довідки від 20.01.2016 року № 01-31/21 та подачі нотаріусу документів для державної реєстрації права власності за територіальною громадою міста Біла Церква приміщення № 85 за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, скасовано рішення приватного нотаріуса Губенко Тетяни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28880791 від 23.03.2016 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13820903 про право власності територіальної громади міста Біла Церква на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , який було внесено на підставі цього рішення та закрити відповідний розділ. В задоволенні позовних вимог до Білоцерківської міської ради було відмовлено. Стягнуто з відповідача Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області на користь держави судовий збір у розмірі 2 204,80 гривень.

Зазначене судове рішення не набрало законної сили.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Встановлено, що 13.04.2021 року за вх. № 17282 судом отримано заяву про уточнення позову ( без зміни предмету та підстав ), яка підписана адвокатом Запаскіним М.Р., в якій останній в п. 5 прохальної частини зазначав щодо вирішення питання про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення після розгляду справи по суті. Документальне підтвердження судових витрат позивача буде надано суду не пізніше п`яти днів після розгляду справи по суті ( ч. 8 ст. 141 ЦПК України ).

Отже, до закінчення розгляду справи по суті, представником позивача було зроблено відповідну заяву.

Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, які підписана представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Запаскіним М.Р. була отримана судом 29.04.2021 року за вх. № 20356, що підтверджується відповідним штампом суду.

Згідно наявного в матеріалах справи поштового конверту вбачається, що така заява була направлена на адресу суду 19.04.2021 року, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду ( рішення суду ухвалено 13.04.2020 року ) ( з врахуванням того, що 18 квітня 2021 року припадає на вихідний день ).

Таким чином, останнім днем для подачі доказів ( договорі, рахунків тощо ) щодо надання правничої допомоги слід вважати 19 квітня 2021 року, за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як зазначено вище, 13.04.2021 року звертаючись до суду з заявою про уточнення позову ( без зміни предмету та підстав ), адвокат Запаскін М.Р. зробив відповідну заяву про це.

Отже, згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором-дорученням про надання правничої ( правової ) допомоги № 48 від 21.04.2020 року; Додатковою угодою № 1 до договору-доручення про надання правничої ( правової ) допомоги № 48 від 21.04.2020 року, укладену 29.11.2020 року; Актом № 30/48/01-09 про надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 48 від 21.04.2020 року, складеного 13.04.2021 року; Табелем обліку робочого часу; рахунком РАХ/2021/0028 на суму 13 200 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону N 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

Отже, вказаний договір визначає, що розмір гонорару адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього договору.

З доданого до матеріалів справи Рахунку РАХ/2021/0028 вбачається, що його дата 13.04.2021 року та термін сплати 20.04.2021 року.

Верховний Суд неодноразово викладав позицію про те, що можуть бути відшкодовані судові витрати на професійну правову допомогу після розгляду справи судом та подання відповідних доказів у строки, встановлені процесуальним законодавством.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та вищенаведеними висновками Верховного Суду.

Зазначений правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №280/2635/20, провадження №К/9901/29763/20.

В своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 колегія суддів не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Такий же правовий висновок містяться і постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Такий підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати впливає також із практики Європейського суду з прав людини ( далі - ЄСПЛ ), яка є обов`язковою для застосування в Україні як джерело права в силу положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Так, у Рішенні по справі Бєлоусов проти України (Заява № 4494/07 ) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені.

115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження в Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром фактично понесеними ( див. вищезазначене рішення у справі Савін проти України , п. 97 ).

Такий висновок ЄСПЛ також викладений у вже зазначеному вище рішенні у справі Савін проти України ( Заява № 34725/08).

96. Суд зазначає, що хоча заявник ще не оплатив адвокатські послуги, він зобов`язаний оплатити їх відповідно до договірних зобов`язань. Як вбачається з матеріалів справи, пан ОСОБА_4 представляв заявника протягом усього провадження у Суді, а тому має право вимагати оплати його послуг за договором. Відповідно Суд вважає ці витрати фактичними ( див. рішення від 08 жовтня 2009 року у справі Теб`єті Мюхафізе Кемійветіта та Ісрафілов проти Азербайджану , заява № 37083/03, п.106 ).

При цьому на необхідності розгляду витрат, які підлягають оплаті, як фактичних для цілей компенсації наголошується і в Практичних рекомендаціях ЄСПЛ від 28.03.2007 року.

Тож фактичність витрат на правничу допомогу слід розглядати у широкому сенсі, включаючи не лише оплату таких витрат, але й виходячи власне із того, що достатньою є наявність відповідного договірного обов`язку. Відповідно, якщо договірний обов`язок щодо оплати наявний, то такого обов`язку достатньо для визнання витрат фактичними і такими, що підлягають компенсації стороні.

Під-час розгляду справи стороною відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що понесені позивачем ОСОБА_1 витрати на правову допомогу, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, та зважаючи на задоволення позовних вимог, дійсно підлягають стягненню з відповідача Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області, однак, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом в розмірі саме 13 200 грн., суд виходить з того, що зазначена сума не може бути стягнута в повному обсязі виходячи з наступного.

Так, з граф 2, 3 таблиці Акта № 30/48/01-09 про надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 48 від 21.04.2020, укладеного 13.04.2021 року вбачається, що вартість послуги на вивчення відзиву на позовну заяву Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області та Білоцерківської міської ради становить 2 400 грн., проте як вбачається з матеріалів справи зазначені вище документи є однопредметними та ідентичними, тому розмір витрат на вивчення зазначених документів є неспівмірний та значно завищений.

Також, відповідно до граф 5, 6 таблиці Акта, вартість підготовки заяви про виключення нотаріуса ОСОБА_3 зі складу відповідачів та підготовки заяви про уточнення редакції прохальної частини позову становить по 700 грн. кожна за 0,5 години. Разом з тим, ціна години надання послуги, як вбачається з Акта становить 1200 грн.

З огляду на викладене вище, вартість послуги з підготовки зазначених заяв за 0,5 годин мала б складати 600 грн. за кожну окремо.

Крім того, відповідно до графи 7 таблиці Акта, вартість погодинного представництва інтересів клієнта під час підготовчого засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ( 30.11.2020, 11.01.2021, 08.02.2021 ) становить 1200 грн., за три години 3600 грн.

Проте, в підготовче засідання, яке було призначено на 30 листопада 2020 року о 14 годині 00

хвилин від Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області та Білоцерківської міської ради були направленні клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку тимчасово веденим режимом самоізоляції терміном на 14 календарних днів ( з 19.11.2020 року по 02.12.2020 року включно ), та із підтвердженням у працівника Білоцерківської міської ради захворювання на інфекційну хворобу COVID-19.

Отже, оскільки представники були відсутні в підготовчому засіданні 30.11.2020 року з поважних причин, тривалість судового представництва інтересів клієнта є неспіврозмірним розміру витрат і затраченого адвокатом часу.

Тому, враховуючи вищенаведене, на думку суду необхідно зменшити розмір витрат понесених на правову допомогу до 10 600 грн. ( зменшено на 1200 грн. - за вивчення відзиву відповідачів, які є ідентичними, на 200 грн. - вартість підготовки заяви про виключення нотаріуса ОСОБА_3 зі складу відповідачів та підготовки заяви про уточнення редакції прохальної частини, а також на 1200 грн. - у зв`язку із відкладенням підготовчого засідання 30.11.2020 року та відсутністю затраченого адвокатом часу ).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 133, 134, 137, 141, 175, 178, 246, 247, 263, 264, 270, 354 ЦПК України, ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Запаскіна Максима Романовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та скасування реєстрації речового права на нерухоме майно, - задовольнити частково.

Стягнути з Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 600 ( десять тисяч шістсот ) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 );

Позивача ОСОБА_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий МВ № 1 Білоцерківського МУГУ МВС України в Київській області 07.12.2001 року );

Відповідач: Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. А. Шептицького, буд. 2, ЄДРПОУ: 20577351 );

Відповідач: Білоцерківська міська рада ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 26376300 ).

Повний текст додаткового рішення складено 17 травня 2021 року.

Додаткове рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов