Ухвала

від 14.09.2021 по справі 357/8996/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Орєхов О.І.

Єдиний унікальний номер справи № 357/8996/16-а

Апеляційне провадження № 22-з/824/832/2021

П О С Т А Н О В А

(Додаткове судове рішення)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар - Тютюнник О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційними скаргами Білоцерківської міської ради Київської області, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправними дії та скасування реєстрації речового права на нерухоме майно,

В с т а н о в и в:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року частково задоволено вказаний позов.

Визнано незаконними дії Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради щодо видачі довідки від 20.01.2016 року № 01-31/21 та подачі нотаріусу документів для державної реєстрації права власності за територіальною громадою міста Біла Церква приміщення № 85 за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Губенко Тетяни Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28880791 від 23.03.2016 та скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 13820903 про право власності територіальної громади міста Біла Церква на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , який було внесено на підставі цього рішення та закрити відповідний розділ.

В задоволенні позовних вимог до Білоцерківської міської ради відмовлено.

Стягнуто з відповідача Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області на користь держави судовий збір у розмірі 2 204,80 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, та постановити нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року апеляційні скарги Білоцерківської міської ради Київської області, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області залишено без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року залишено без змін.

Питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів не вирішувала.

Разом з цим, у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Запаскін М.Р. заявив клопотання про стягнення суми судових витрат після ухвалення судового рішення та зобов`язався надати докази понесених витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

До Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Запаскін М.Р. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу. Заяву направлено до суду 09 серпня 2021 року, до заяви додані докази понесених витрат. Клопотання мотивоване тим, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на правову допомогу, які, у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги, просить стягнути з відповідачів на свою користь.

Заперечення на вказану заяву до апеляційного суду не надходили.

Колегія суддів доходить висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового судового рішення з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Крім цього, пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ухвалюючи по справі судове рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, суд не вирішував питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Разом з цим, як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 поніс витрати на правову допомогу, пов`язані із розглядом апеляційних скарг Білоцерківської міської ради Київської області, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року.

На підтвердження розміру понесених ОСОБА_1 витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги представник позивача надав суду: договір про надання правової допомоги №48 від 21 квітня 2021 року , укладений між адвокатським об`єднанням Арбітріум Ліберіум в особі керуючого партнера, адвоката Запаскіна М.Р. та ОСОБА_1 ; додаткову угоду №2 до договору №48 від 21 квітня 2021 року (укладену 17 червня 2021 року); акт приймання-передачі наданих послуг №34/48/01-09 від 05 серпня 2021 року, що містить детальний опис наданих послуг та здійснених витрат в процесі надання професійної правничої (правової) допомоги на суму 7200 грн; рахунок на оплату юридичних послуг №РАХ/2021/0037 від 05 серпня 2021 року; копію квитанції №К7А6-0ТТК-НТ77-М031 від 08 серпня 2021 року.

Апеляційний суд, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, враховує, що апеляційні скарги Білоцерківської міської ради Київської області, Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 квітня 2021 року було залишено без задоволення, в той час як позов ОСОБА_1 було задоволено, у апеляційному порядку ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 судове рішення не оскаржували.

За таких обставин, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат та прийняти постанову, якою стягнути із Білоцерківської міської ради Київської області та Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7200 грн (по 3600 грн з кожного відповідача).

Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.133, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути із Білоцерківської міської ради Київської області (ЄДРПОУ 26376300) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок компенсації понесених судових витрат на правову допомогу 3600 (три тисячі шістсот) гривень.

Стягнути із Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради Київської області (ЄДРПОУ 20577351) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок компенсації понесених судових витрат на правову допомогу 3600 (три тисячі шістсот) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 15 вересня 2021 року.

Головуючий

Судді