Постанова

від 11.05.2021 по справі 923/569/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/569/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран,

при секретарі судового засідання - І.М. Станковій,

за участю представників сторін :

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: ОСОБА_2: не з`явився

від відповідача-2: ОСОБА_1 : не з`явився

від відповідача-3: Відділу реєстрації Новокаховської міської ради: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 (суддя Гридасов Ю.В., повний текст складено 14.12.2020)

у справі №923/569/20

за позовом: ОСОБА_3

до відповідача-1: ОСОБА_2

до відповідача-2: ОСОБА_1

до відповідача-3: Відділу реєстрації Новокаховської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД ,

про визнання договору недійсним, скасування реєстраційної дії, встановлення способу виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Відділу реєстрації Новокаховської міської ради про:

визнання недійсним договору, за яким частина частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД перейшла від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ;

скасування державної реєстрації Семери Олександра Ігоровича учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД ;

встановлення способу виконання рішення, яким визначити, що рішення по даній справі є підставою для скасування державної реєстрації Відділом реєстрації Новокаховської міської ради ОСОБА_1 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД .

Ухвалою суду від 16.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-3: Товариство з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД (в подальшому - Товариство з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД або Товариство ).

20.08.2020 на адресу місцевого господарського суду надійшла заява ОСОБА_3 про уточнення позовних вимог від 18.08.2020, в якій просила:

1. прийняти дану заяву про уточнення позовних вимог до розгляду та задовольнити її;

2. визнати договір дарування частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД від 22.01.2019 року недійсним;

3. за наслідком визнання договору дарування частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД від 22.01.2019 року недійсним, визнати акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД від 22.01.2019 року недійсним;

4. у разі задоволення вимог, зазначених в п.п. 3, 4 прохальної частини даної заяви скасувати реєстраційні дії/запис в Єдиному державному реєстрі №15011070006001810, реєстратор, який вніс запис, - ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації Новокаховської міської ради;

5. встановити спосіб виконання рішення суду, яким рішення суду по даній справі є підставою для Відділу державної реєстрації Новокаховської міської ради або іншого органу або державного реєстратора для скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі №15011070006001810.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.10.2020 у даній справі прийнято до розгляду заяву ОСОБА_3 від 18.08.2020 про уточнення позовних вимог у частині щодо:

визнання Договору дарування частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД від 22.01.2019 року недійсним;

скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі №15011070006001810, реєстратор, який вніс запис - ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації Новокаховської міської ради;

встановлення способу виконання рішення суду, за яким рішення суду по даній справі є підставою для Відділу державної реєстрації Новокаховської міської ради або іншого органу або державного реєстратора для скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі № 15011070006001810.

Вказаною ухвалою суду відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_3 від 18.08.2020 про уточнення позовних вимог у частині позовної вимоги щодо визнання акту приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД від 22.01.2019 року недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивача на участь в управлінні Товариством з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД та переважного права на придбання частини частки цього товариства.

В обґрунтування вимог позовної заяви позивачем наведено наступні обставини.

18.07.2019 на адресу ОСОБА_3 надійшов лист від Відділу реєстрації Новокаховської міської ради, в якому була наявна виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із зазначенням дати видачі виписки 27.06.2019. Перевіривши інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 не зазначено у вказаному реєстрі як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД . Також позивачу при огляді інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стало відомо про нового учасника - ОСОБА_1 .

З метою з`ясувати обставини, позивач 20.07.2019 року звернулася до Відділу реєстрації Новокаховської міської ради із запитом.

У кінці жовтня 2019 року позивачем отримано відповідь від Відділу реєстрації Новокаховської міської ради на свій запит, в якій останній лише процитував норми законодавства, проте не надав конструктивні відповіді на всі поставлені питання, жодної копії документів не надав.

На думку позивача, оскільки ОСОБА_5 був власником 50% статутного капіталу товариства, він не мав права виходити зі складу учасників без згоди не це інших учасників у розумінні законодавства, яке діяло на час виходу ОСОБА_5 зі складу учасників.

ОСОБА_5 не повідомляв ані позивача, ані директора товариства про необхідність скликання Загальних зборів учасників для вирішення питання відчуження частини частки, яка належала ОСОБА_5 , та не звертався з пропозицією купити частку чи її частину, наприклад, позивачу, у якої є переважне право на купівлю.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає, що ОСОБА_5 спочатку відчужив частину своєї частки у розмірі 1% у статутному капіталі товариства, уклавши фіктивний договір із ОСОБА_6 , а потім вийшов зі складу учасників товариства, тому що у нього залишилося 49% в статутному капіталі товариства.

Як стверджує позивач, ОСОБА_5 уклав із ОСОБА_6 фіктивний договір, тобто такий, який не направлений на реальне настання наслідків; ОСОБА_5 не планував бути учасником товариства, але хотів зменшити свій відсоток володіння у статутному капіталі товариства для подальшого виходу з його складу.

Позивач також зазначає, що на його думку, у діях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається зловмисна домовленість при укладанні договору.

Оскільки ОСОБА_5 не повідомляв позивача та товариство про намір відчужити частину частки або усю частку у статутному капіталі товариства, позивач був позбавлений можливості придбати відчужену частину частки ОСОБА_5 , переважне право на купівлю якої було надано позивачу чинним у той час законодавством та положенням статуту товариства.

Після свого виходу зі складу учасників товариства, ОСОБА_5 вимагає здійснити виплату вартості належної йому частини частки у статутному капіталі товариства. Виплата вартості частки завдасть матеріальних збитків товариству, а позивачу унеможливить виплату будь-яких дивідендів у цьому році.

20.08.2020 на адресу місцевого господарського суду надійшла заява ОСОБА_3 про зміну підстав позову.

У вказаній заяві позивачем зазначено, що 06.02.2018 був прийнятий Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю . Позивачу достовірно відомо, що у період з 06.02.2018 по 21.06.2019 (дати заяви про вихід з товариства ОСОБА_2 ), тобто на дату укладення договору дарування частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД від 22.01.2019, жодні зміни до статуту товариства не вносилися. Позивачем зазначено, що оскільки пункт 10.10 статуту товариства, яким передбачено переважне право учасників на придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, підпадає під дію пункту 2 статті 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у редакції від 02.11.2019, відповідно до якого статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) допускається лише за згодою інших учасників, то у розумінні пункту Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону пункт 10.10 статуту товариства є чинним, законним, а, отже, ОСОБА_2 перед укладенням договору дарування частки у статутному капіталі товариства з ОСОБА_1 повинен був виконати вимоги статуту товариства та повідомити товариство про намір відчужити частину частки у статутному капіталі; повідомити товариство про необхідність скликання Загальних зборів учасників товариства для надання згоди іншими учасниками на відчуження частини частки у статутному капіталі товариства; запропонувати іншим учасниками товариства отримати у подарунок чи купити чи в інший спосіб отримати частину частки у статутному капіталі товариства.

Натомість ОСОБА_2 не повідомляв ні позивача, ні товариство про необхідність скликання загальних зборів та про свій намір відчужити частину частки у статутному капіталі, чим порушив пункт 10.10. статуту товариства, норми чинного у той час законодавства та порушив право позивача на участь в управлінні товариством шляхом участі у загальних зборах учасників та можливості надання позивачем своєї згоди на відчуження частини частки у статутному капіталі товариства.

Також у вказаній заяві позивачем доповнено підстави позову порушенням ОСОБА_2 прав позивача на участь в управлінні товариством та похідних прав, а саме: права участі у загальних зборах учасників, у тому числі та не виключно для надання згоди на відчуження частини частки у статутному капіталі, права скликання загальних зборів учасників, права участі позивача у загальних зборах з приводу прийняття ОСОБА_1 у склад учасників товариства і відповідного приведення реєстраційних документів та статуту товариства у відповідність до зміненого складу учасників, права потенційної можливості купівлі або прийняття у дар або у інший передбачений законом та статутом товариства спосіб прийняття позивачем частини частки у статутному капіталі, права зміни (перерозподілу) часток у статутному капіталі товариства загалом, права позивача мирно володіти майном спільно з ОСОБА_2 ; права паритетного володіння товариством позивачем та ОСОБА_2 , що виражалося у рівній частині володіння часток у статутному капіталі товариства.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у задоволенні позову відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення суд виходив з того, що переважне право позивача на придбання частини частки у статутному капіталі товариства хоч і були порушені внаслідок укладення спірного договору дарування, однак заявлені позивачем вимоги не відповідають належним та ефективним способам захисту порушених прав.

Не погодившись з мотивувальною частиною рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020, ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, просив змінити оскаржуване рішення суду, виключивши з мотивувальної частини абзаци 18, 19, 21 - 28 та доповнивши мотивувальну частину абзацами зі змістом, запропонованим скаржником у прохальній частині апеляційної скарги; в решті рішення суду просив залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного та необґрунтованого висновку про порушення апелянтом переважного права позивача на придбання частки у статутному капіталі товариства, оскільки судом не прийнято до уваги, що пункт 10.10 статуту товариства стосовно переважного права інших учасників на придбання частки у статутному капіталі товариства незаконно обмежує право скаржника на відчуження своєї частки. В обгрунтування вказаних доводів апелянт послався на пункт 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , в якому зазначено: Судам слід мати на увазі, що частина друга статті 147 ЦК України та частина друга статті 53 Закону України "Про господарські товариства" надає можливість передбачити в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам. Недотримання встановленої статутом заборони відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним. Будь-які інші способи обмеження права учасника на відчуження частки в статутному капіталі ТОВ, передбачені статутом, зокрема необхідність згоди інших учасників або товариства, не відповідають закону, а тому під час вирішення спору судом до уваги не беруться . У зв`язку з викладеним та враховуючи, що Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю набув чинності лише з 17.06.2018, за законодавством, що діяло до набуття чинності цим Законом, такий спосіб обмеження права учасника на відчуження частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, передбачений статутом, як необхідність отримання згоди інших учасників або товариства, не відповідав законодавству, а тому не мав прийматися до уваги та застосовуватись.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №923/569/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 19.01.2021 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у справі №923/569/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Херсонської області надіслати матеріали справи №923/569/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

01.02.2021 матеріали справи №923/569/20 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у справі № 923/569/20; встановлено учасникам справи строк до 24.02.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 24.02.2021 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк, встановлений судом, у вигляді їх повернення заявникові без розгляду.

23.02.2021 позивачем надіслано відзив на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу суду апеляційної інстанції 25.02.2021. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивачем зазначено про безпідставність посилання скаржника на пункт 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4, оскільки в редакції Цивільного кодексу України станом на 22.01.2019 (дату укладення договору дарування) стаття 147 Цивільного кодексу України була виключена на підставі Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , тобто вказана норма не була чинною. Внаслідок виключення статті 147 Цивільного кодексу України в редакції Цивільного кодексу України від 01.01.2019 втрачає актуальність і вищезазначена постанова пленуму щодо її застосування у відповідній частині.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 розгляд справи №923/569/20 призначено на 30.03.2021.

Враховуючи тимчасову непрацездатність судді-учасника колегії С.В. Таран з 29.03.2021 по 05.04.2021 включно, судове засідання, призначене на 30.03.2021, не відбулось, про що складено довідку від 30.03.2021.

У зв`язку з усуненням 06.04.2021 обставин, які зумовили неможливість проведення 30.03.2021 судового засідання у справі, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 постановлено з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у справі №923/569/20 у розумний строк; розгляд справи №923/569/20 призначено на 20.04.2021 об 11 год 30 хв.

З огляду на тимчасову непрацездатність головуючого судді Л.В. Поліщук з 19.04.2021 по 23.04.2021 включно, судове засідання, призначене на 20.04.2021, не відбулось, про що складено довідку від 20.04.2021.

У зв`язку з усуненням 20.04.2021 обставин, які зумовили неможливість проведення 30.03.2021 судового засідання у справі, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 постановлено розгляд справи №923/569/20 призначити на 11.05.2021 о 12:00 год.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД відбулась 20.02.2013.

Згідно із пунктом 1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД , затвердженого рішенням зборів учасників, оформленим протоколом №1 від 14.02.2013, вказане товариство створене на підставі протоколу загальних зборів учасників №1 від 14.02.2013 року.

У пункті 4.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД визначено, що учасниками товариства є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За змістом пункту 10.1. статуту товариства для забезпечення виробничо-господарської та іншої діяльності товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний капітал товариства у розмірі 1200,00грн. (одна тисяча двісті грн.). Частки учасників у статутному капіталі складають: ОСОБА_2 - 50% (сума вкладу: 600грн. - грошовими коштами); ОСОБА_3 - 50% (сума вкладу: 600грн. - грошовими коштами).

22.01.2019 між ОСОБА_2 (дарувальником) та ОСОБА_1 (обдаровуваним) укладено договір дарування частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД (далі - договір дарування).

Пунктом 1 договору дарування передбачено, що предметом даного договору (дарунком) є майнове право дарувальника на частину його частки, як учасника, у статутному капіталі наступної юридичної особи:

-повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД ;

-місцезнаходження: Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул.Першотравнева, буд.69;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 38617954.

У пункті 3 договору дарування сторони погодили, що дарувальник за цим договором безоплатно передає обдаровуваному, а обдаровуваний приймає від дарувальника частину частки в статутному капіталі товариства номінальною вартістю 12,00грн. (дванадцять гривень 00 копійок), що складає 1% (один відсоток) статутного капіталу товариства. При цьому у дарувальника залишається частка в статутному капіталі товариства номінальною вартістю 588,00грн. (п`ятсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок), що складає 49% (сорок дев`ять відсотків) статутного капіталу товариства.

На підтвердження передачі дарунка (частини частки у статутному капіталі товариства, що відчужується за договором) від дарувальника до обдаровуваного сторони після укладення цього договору складають і підписують відповідний акт приймання-передачі, підписи сторін на якому мають бути нотаріально посвідчені. Після підписання сторонами цього договору, з моменту нотаріального посвідчення підписів сторін на акті приймання-передачі та державної реєстрації відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, до обдаровуваного переходить право власності на відчужувану частину частки у статутному капіталі товариства (пункт 5 договору дарування).

Крім того, у пункті 12 договору дарування сторони констатували те, що цей договір відповідає дійсним намірам сторін і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається ними у відповідності зі справжньою їх волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для них умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, що договір укладається ними без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, що сторони однаково розуміють значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажають настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчать, що договором визначені всі істотні умови.

На підтвердження передачі дарунка (частини частки у статутному капіталі товариства) за договором дарування, 22.01.2019 сторони склали у трьох примірниках акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД . Справжність підписів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказаному акті приймання-передачі посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горбань М.В. 22.01.2019.

17.04.2019 заявником ОСОБА_2 надіслано поштовим відправленням пакет документів державному реєстратору Відділу реєстрації Новокаховської міської ради для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД , а саме: заява (форма 3) про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (зміна розмірів часток у статутному капіталі та склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю), акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі товариства від ОСОБА_2 - ОСОБА_1 від 22.01.2019 року та документ про сплату адміністративного збору.

Державним реєстратором за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації 18.04.2019 року проведено реєстраційну дію: державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу (зміна розмірів часток у статутному капіталі та склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зважаючи на зміст апеляційної скарги та її прохальну частину, Південно-західний апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення в частині зміни мотивувальної частини рішення щодо порушення апелянтом переважного права позивача на придбання частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД .

17.06.2018 набув чинності Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 06.02.2018 №2275-VIII.

Статтею 20 Переважне право учасника вказаного Закону передбачено, що учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства.

Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).

У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах.

У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.

Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Якщо продаж частки (частини частки) у статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах) відповідно до закону, переважне право учасника товариства не застосовується.

Переважне право учасника товариства не застосовується у разі, якщо це передбачено корпоративним договором, стороною якого є такий учасник.

Відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам регулює стаття 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю . Відповідно до частин першої - третьої вказаної статті Закону учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Отже, за змістом статті 20 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Таке переважне право учасника на придбання частки (частини частки) кореспондує із обов`язком іншого учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу, за умови, якщо статутом товариства не встановлено інший порядок реалізації переважного права учасників товариства або передбачення в статуті, що учасники товариства не мають переважного права.

Натомість статтею 21 вказаного закону передбачено відчуження частки у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам оплатно або безоплатно.

Аналіз наведених норм закону свідчить про те, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати свою частку (частину частки) у статутному капіталі третім особам за умови дотримання переважного права інших учасників товариства на придбання цієї частки. У статті 20 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю йдеться про переважне право саме на купівлю частки (її частини). Учасники товариства з обмеженою відповідальністю користуються переважним правом купівлі частки у іншого учасника товариства за наявності у нього наміру здійснити відчуження такої частки саме шляхом укладення договору купівлі - продажу. Натомість за змістом статті 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасник має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства іншим учасникам товариства або третім особам оплатно або безоплатно. Тому у разі відчуження учасником товариства своєї частки іншим чином, відмінним від її продажу, зокрема шляхом дарування, переважне право на її придбання у інших учасників товариства не виникає.

Відчуження частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо.

Згідно із частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Частиною другою статті 718 цього Кодексу передбачено, що дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Договір дарування є завжди безоплатним, в той час як договір купівлі-продажу є оплатним.

Договір дарування частки у статутному капіталі товариства є підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до іншої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його іншою особою. Отже, це спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою.

Матеріалами справи підтверджено, що саме договір дарування став правовою підставою для безоплатного переходу права власності на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

У пункті 10.10. статуту товариства зазначено наступне: Учасник Товариства може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному чи декільком учасникам цього Товариства, а також і третім особам, на переуступку яким надана згода Вищого органу Товариства. Учасники Товариства користуються переважним правом на придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у Статутному капіталі Товариства або в іншому погодженому між ними розмірі .

Відповідно до пункту 12.1 статуту товариства Вищим органом є Загальні збори учасників Товариства.

Відповідно до глави VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 06.02.2018 по 21.06.2019 року (дати заяви про вихід з товариства відповідача-1) зміни до статуту товариства не вносились, що не заперечується учасниками справи.

Станом на дату укладання оспорюваного договору (22.01.2019) положення пункту 10.10 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД , у розумінні пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , були чинними та передбачали переважне право на придбання частки (її частини) учасника. Крім того, за змістом пункту 10.10. статуту обов`язкова згода зборів учасників товариства необхідна саме для продажу учасником його частки.

Отже, дії відповідача-1 щодо дарування відповідачу-2 частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю ІРРІЛЕНД не суперечать пункту 10.10. статуту товариства та нормам статей 20, 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , оскільки статутом товариства не заборонено відчуження учасником товариства своєї частки третім особам, і таке відчуження відбулось шляхом дарування, тоді як інші учасники товариства користуються переважним правом лише на купівлю частки іншого учасника.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм і положень статуту, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків в мотивувальній частині рішення про переважне право позивача на придбання частини частки у статутному капіталі товариства, яка була подарована ОСОБА_2 ОСОБА_1 .

Вимоги апелянта про доповнення мотивувальної частини рішення абзацами зі змістом, запропонованим скаржником у прохальній частині апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє, оскільки за приписами статей 232, 238, 282 Господарського процесуального кодексу України при прийнятті судового рішення, яке складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, учасники справи не наділені процесуальним правом приймати участь у складенні повного тексту рішення, а також вимагати викладення певних частин рішення у визначених ними редакціях.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду слід змінити шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції мотивувальної частини цієї постанови на підставі частини четвертої статті 277 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана зміна мотивувальної частини рішення не тягне за собою необхідність зміни резолютивної частини рішення, оскільки за своєю суттю рішення місцевого господарського суду є правильним.

У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на сторони пропорційно розмірам задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у справі №923/569/20 змінити з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині даної постанови.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у справі №923/569/20 залишити без змін.

4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні 00 копійок судового збору за апеляційний перегляд справи.

5. Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.05.2021.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран