Ухвала

від 29.06.2021 по справі 923/569/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 червня 2021 року

м. Київ

Справа № 923/569/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Бакуліної С. В. (доповідач),

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 (головуючий суддя - Поліщук Л.В., судді: Будішевська Л.О., Таран С.В.)

у справі №923/569/20

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2 ,

2. ОСОБА_3 ,

3. Відділу реєстрації Новокаховської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРРІЛЕНД",

про визнання договору недійсним, скасування реєстраційної дії, встановлення способу виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) до ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , Відділу реєстрації Новокаховської міської ради про: визнання Договору дарування частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРРІЛЕНД" від 22.01.2019 року недійсним; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі №15011070006001810, реєстратор, який вніс запис - ОСОБА_4 , Відділ державної реєстрації Новокаховської міської ради; встановлення способу виконання рішення суду, за яким рішення суду по даній справі є підставою для Відділу державної реєстрації Новокаховської міської ради або іншого органу або державного реєстратора для скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі №15011070006001810.

Господарський суд Херсонської області рішенням від 03.12.2020 у справі №923/569/20 у задоволенні позову відмовив.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.05.2021 рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у справі №923/569/20 змінив у мотивувальній частині; резолютивну частину рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 у справі №923/569/20 залишив без змін.

ОСОБА_1 25.05.2021 звернулась безпосередньо до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 скасувати.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною другою статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

Так, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у розрізі імплементації Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у корпоративі відносини між учасниками товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Однак, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та на порушення норм процесуального права, скаржник не зазначає на якій (яких) із підстав, зазначених у пунктах 1 - 4 частини другої статті 287 ГПК України , ним оскаржуються судові рішення.

Звертається увага скаржника, що обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має наводитись у взаємозв`язку з посиланням на підстави, унормовані у відповідному пункті (пунктах) частини другої статті 287 ГПК України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень.

Оскільки скаржник не вказав правову підставу касаційного оскарження згідно з частиною другою статті 287 ГПК України; пославшись на неправильне застосування судом норм матеріального права, не обґрунтував чи є такі неправильне застосування та/або порушення підставою для відкриття касаційного провадження на підставі відповідного (відповідних) пункту (пунктів) частини другої статті 287 ГПК України, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху.

На виконання вимог цієї ухвали скаржнику необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.

Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №923/569/20 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі має бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Як убачається з прохальної частини касаційної скарги скаржник, просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №923/569/20, якою змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Херсонської області від 03.12.2020 та залишено без змін резолютивну частину зазначеного судового рішення.

Разом з тим, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень (передати справу повністю або частково на новий розгляд, ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції тощо).

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки в її прохальній частині зазначена вимога про скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №923/569/20, без визначення які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами її перегляду.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №923/569/20 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме: (1) подати Суду касаційну скаргу у новій редакції , в якій скаржник має вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України підстави (підстав) , належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали; (2) уточнити вимоги касаційної скарги, а саме прохальної частини, та вказати, які саме повноваження суду касаційної інстанції скаржник просить застосувати за результатами касаційного перегляду.

При цьому звертається увага скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.

Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 у справі №923/569/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя С. В. Бакуліна