Ухвала

від 12.05.2021 по справі 904/94/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

12.05.2021м. ДніпроСправа № 904/94/21

За позовом Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро в особі Криничанської районної державної адміністрації, смт. Кринички Дніпропетровської області

до відповідача-1: Комунального закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", с.Зелена Долина Дніпропетровської області

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Плахтій Владислава Олександровича, с. Новомиколаївка Дніпропетровської області

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 88,36 га

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача-1: Кушнірчук Н.В., представник

Від позивача-2: не з`явився

Від відповідача-1: Кощеєв В.М., адвокат

Від відповідача-2: Коротюк М.М., адвокат

Від прокуратури: Міщук Н.П., прокурор відділу прокуратури

С У Т Ь С П О Р У :

Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Криничанської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:

- визнати недійсним договір про спільну діяльність від 22.10.2019, укладений між Комунальним закладом "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичною особою-підприємцем Плахтієм Владиславом Олександровичем;

- зобов`язати Фізичну особу - підприємця Плахтія Владислава Олександровича звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 88,36 га із кадастровим номером 1222080500:01:001:0001, що надана в постійне користування Комунальному закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог керівник прокуратури зазначає, що під час вивчення стану додержання вимог земельного законодавства на території Криничанського району Дніпропетровської області встановлені порушення в частині використання земельних ділянок державної власності комунальними закладами району.

Встановлено, що розпорядженням голови Криничанської районної державної адміністрації №705-р-04 від 21.09.2004 ОКП "Криничанський державний психоневрологічний будинок-інтернат" на адміністративній території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області у постійне користування надано земельну ділянку із кадастровим номером 1222080500:01:001:0001 загальною площею 127,91 га "для охорони здоров`я і соціальних послуг" на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №046975, виданого 13.12.2004.

Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, які затверджені Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, вказана земельна ділянка в Національній кадастровій системі зареєстрована як землі громадської забудови з кодом КВЦПЗ - 03.03 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги, а не сільськогосподарського призначення.

У подальшому, Обласний комунальний заклад "Криничанський державний психоневрологічний будинок-інтернат" реорганізований в Комунальний заклад "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" (КЗ "Криничанський ПНІ" ДОР"), засновником якого є Дніпропетровська обласна рада.

22.10.2019 КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" в особі директора Бедраня Василя Дмитровича, що діє на підставі Статуту (сторона 1) та Фізичною особою-підприємцем Плахтієм Владиславом Олександровичем, що діє на підставі свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності № 3374100090 від 06.04.2018 (сторона 2) з метою ефективного використання земельної ділянки (кадастровий номер 1222080500:01:001:0001), яка належить КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування серії ЯЯ №046975 від 13.12.2004, виданого на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації від 21.09.2004 за №705-р-04, укладено договір про спільну діяльність, за умовами якого сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль та майна спільно діяти без створення юридичної особи по вирощуванню та з метою її подальшої реалізації сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, загальною площею 88,36 га. Для здійснення зазначеної спільної діяльності сторона 2 надає виробниче устаткування, транспортні засоби, високоякісне репродуктивне насіння, якісні добрива, паливно-мастильні матеріали, засоби захисту рослин, власні знання, досвід та інше, що необхідне для виконання умов цього договору.

Даний договір укладений строком на 3 роки із правом його поновлення на новий термін.

Вивченням положень вказаного договору встановлено, що він укладений всупереч ЦК України та земельного законодавства, що порушує інтереси держави, у зв`язку з чим є удаваним та підлягає визнанню недійсним. Так договором про спільну діяльність від 22.10.2019 порушуються права позивачів як органів, які реалізують права держави на землю, укладений договір суперечить вимогам Земельного кодексу України в частині додержання процедури припинення та надання у користування земельних ділянок державної форми власності, а також не спрямований на досягнення спільної мети.

Відповідач-1, Комунальний заклад "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради, проти задоволення позовних вимог заперечує тим, що мета укладеного договору про спільну діяльність жодним чином не суперечить ані вимогам щодо користування землями певного виду використання, встановленими статтями 31, 33-37 ЗК України, ані Статуту Комунального закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", ані Типовим положенням про психоневрологічний інтернат. Жодних доказів, які б підтверджували використання комунальним закладом земельної ділянки 1222080500:01:001:0001 не за цільовим призначенням Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 24.07.2020 №920-ДК/817/АП/09/01/-20 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не містить.

З аналогічних підстав постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 22.05.2019, яким визнано протиправними дії старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Дніпропетровській області заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Щоголєва Максима Ігоровича щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДМР Бедраня Василя Дмитровича за ч.53 КУпАП та скасовано постанову по справі про накладення адміністративного стягнення від 27 вересня 2018 року №704/ДК/0214По/08/01/18.

Відповідач-1 зазначає, що визнання вищевказаного договору про спільну діяльність недійсним неминуче призведе до неможливості подальшого утримання КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР підсобного сільського господарства, а також до збільшення бюджетних витрат на утримання підопічних осіб закладу.

Необгрунтованими є доводи позивачів про те, що комунальний заклад зробив спірну ділянку вкладом у спільне майно, оскільки пунктом 1.1. договору про спільну діяльність з ФОП Плахтій В.О. від 22.10.2019 передбачено, що спільна діяльність проводиться без створення юридичної особи, а пунктом 8.1. договору визначено спільною власністю сторін лише сільськогосподарську культуру, що вирощується на умовах договору та сільськогосподарська продукція, набута сторонами в результаті спільно діяльності.

Необгрунтованими є доводи позивачів про порушення комунальним закладом при укладенні з ФОП Плахтій В.О. договору про спільну діяльність від 22.10.2019 вимог "Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012, оскільки вказаний порядок не поширюється на дію установ комунальної форми власності.

Відповідач-2, Фізична особа-підприємець Плахтій Владислав Олександрович, проти задоволення позовних вимог заперечує тим, що:

- прокурором не обгрунтовано та не доведено підстави для представництва інтересів держави в суді;

- предмет договору достеменно свідчить про домовленість сторін здійснювати саме спільну діяльність, а не отримання прибутку орендарем від передачі права користування для здійснення постійного господарювання, як передбачається договорами оренди землі. Спірний договір, відповідно до вимог ст. 1130 ЦК України, містить умови договору про спільну діяльність щодо здійснення спільних дій та про спільну мету таких дій.

- КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" не є підприємством державної форми власності. Статутом закладу передбачено, що з метою ефективного використання земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні закладу, та економії бюджетних коштів керівництвом закладу можуть залучатись юридичні та фізичні особи для спільної діяльності, обробітку і використання земельних. Отже, при укладанні спірного договору сторони не повинні були погоджувати у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012 "Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном".

- зважаючи на відсутність у відповідача-1 власних засобів для обробітку земельної ділянки, що не заперечується позивачем, з метою забезпечення їх цільового використання та з метою отримання максимально можливих коштів від наявних ресурсів для поліпшення умов утримання підопічних, відповідачем-1 було прийнято рішення про укладання договору про спільну діяльність з ФОП Плахтій В.О. Під час сумісного обробітку спірної земельної ділянки не відбувається її відчуження, а землекористувач в особі відповідача-1 залишається незмінним, тож будь-яких підстав для твердження щодо перевищення обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження земельною ділянкою у прокурора немає. Крім того, зміни користувача земельною ділянкою за договором про спільну діяльність від 22.10.2019 не відбулося, оскільки предметом цього договору є не спірна земельна ділянка, а сільськогосподарська продукція, яка буде вирощена на ній, про що сторони дійшли згоди у розділі 3 оспорюваного договору.

Також фізична особа-підприємець Плахтій Владислав Олександрович подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, як таку, що підписана особою, яка не має права її підписувати. Прокурором жодним чином не доведено той факт, що суб`єкти владних повноважень, які визначені ним як позивачі - є уповноваженими на захист інтересів держави у спірному питанні. Не обґрунтовано та не доведено підстави для представництва держави у суді.

18 лютого 2021 року від керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області до господарського суду надійшла заява про зміну предмету позову, якою просить:

- визнати удаваним договір про спільну діяльність від 22.10.2019, укладений між Комунальним закладом "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичною особою-підприємцем Плахтієм Владиславом Олександровичем;

- визнати недійсним договір про спільну діяльність від 22.10.2019, укладений між Комунальним закладом "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичною особою-підприємцем Плахтієм Владиславом Олександровичем;

- зобов`язати Фізичну особу - підприємця Плахтія Владислава Олександровича звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 88,36 га із кадастровим номером 1222080500:01:001:0001, що надана в постійне користування Комунальному закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.02.2021. З 08.02.2021 підготовче засідання відкладено на 09.03.2021, з 09.03.2021 оголошено перерву до 22.03.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження по справі № 904/94/21 на тридцять днів до 12 квітня 2021 року включно.

22 березня 2021 року від прокуратури до господарського суду надійшли пояснення щодо клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2021 прийнято до розгляду заяву керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області про зміну предмета позову, яка надійшла до суду 18.02.2021 (вх. 8627/21) та відкладено підготовче засідання у справі на 31.03.2021.

30 березня 2021 року до господарського суду надійшли пояснення Дніпропетровської обласної державної адміністрації мотивовані тим, що на підставі розпорядження голови Криничанської районної державної адміністрації КЗ "Криничанський ПНІ" ДОР" надано у постійне користування земельну ділянку на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області для охорони здоров`я і соціальних послуг.

24.03.2017 між КЗ "Криничанський ПНІ" ДОР" та ФОП Плахтій В.О. укладено договір про спільну діяльність.

Відповідно до чинного законодавства питання погодження чи/або розірвання договору про спільну діяльність не входить до повноважень облдержадміністрації.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (ст. 8) визначено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

На виконання своїх повноважень та відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України " Про державний контроль за використанням та охороною земель державні адміністрації" Держгеокадастром проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою та внаслідок чого складено акт від 24.07.2020 № 920-ДК/817/АП/09/01/-20.

Враховуючи вищезазначене позивач-1 вважає, що Дніпропетровська обласна державна адміністрація є неналежним позивачем у справі.

Судове засідання, призначене на 31.03.2021, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці.

Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021 повідомлено учасників справи про призначення наступного судового засідання на іншу дату після повернення судді з відпустки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 призначено підготовче засідання на 12.05.2021.

22 квітня 2021 року від керівника прокуратури до господарського суду надійшла відповідь на відзив. Прокурор вважає доводи відповідача-1, КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР, викладені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими та безпідставними. Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою від 24.07.2020 №924-ДК/817/АП/09/01/-20 Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановлено порушення відповідачами, внаслідок укладення договору про спільну діяльність від 22.10.2019, вимог земельного законодавства.

Згідно Державного акту серії ЯЯ №046975 від 13.12.2004 та Інформації, яка міститься у Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку, спірна земельна ділянка із кадастровим номером 1222080500:01:001:0001 КЗ Криничанський психоневрологічний інтернат ДОР (колишня назва Криничанський державний психоневрологічний будинок-інтернат) для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги і відноситься до земель житлової та громадської забудови, а не земель сільськогосподарського призначення для ведення сільського господарства підсобного господарства.

КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" наділений правом постійного користування земельною ділянкою, а не розпорядження нею. Тобто уклавши оспорюваний договір, заклад не мав при цьому необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо розпорядження земельною ділянкою та всупереч нормам Земельного кодексу України фактично розпорядився земельною ділянкою площею 88,36 га, зробивши вклад у спільну діяльність.

Також 22 квітня 2021 року від керівника прокуратури до господарського суду надійшла відповідь на відзив. Прокурор зазначає, що звернення упродовж 2020 року Дніпродзержинською місцевою прокуратурою із запитом у порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про надання інформації та копій документів, а так само і розкриття проблематики щодо використання спірної земельної ділянки, шляхом її обробітку під час здійснення спільної діяльності, свідчить про повідомлення вказані державні органи про наявність спірних правовідносин щодо яких необхідно вжити заходи цивільно-правового характеру. Таким чином, прокурор вжив усіх можливих заходів для визначення наявності підстав для представництва та захисту інтересів держави в суді.

Керівник прокуратури зазначає, що вказаний спірний договір містить всі ознаки удаваності та мета його укладення взагалі суперечить державним принципам щодо цільового використання земель.

З тексту оспорюваного договору вбачається, що жодної спільної господарської мети сторони не мали, окрім здійснення ФОП Плахтієм В.О. господарської діяльності з обробки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває в постійному користуванні КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР", в обсязі повного господарського циклу, тобто із сільськогосподарського товаровиробництва. Можливість спільних дій відповідачів з метою, визначеною предметом договору, виключається у зв`язку з тим, що КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" є неприбутковою установою, що унеможливлює отримання ним прибутку від обробітку землі. Уклавши спірний договір, КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" надав передбачені статтею 92 ЗК України права володіння та користування земельною ділянкою ФОП Плахтієм В.О., яким за умовами цього договору має здійснюватись обробіток землі та збір врожаю. КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР", у свою чергу, згідно пункту 4.8 договору, отримує від ФОП Плахтія В.О. 50% прибутку, але в будь-якому разі гарантовано щорічно отримує не менше ніж 10% від вартості грошової оцінки земельних ділянок.

Тобто, КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" фактично передало земельну ділянку площею 88,36 га, як вклад у спільну діяльність, зробивши її спільним майном, тим самим порушуючи право власності держави на вказану земельну ділянку.

Позивач-2 у підготовче засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У підготовчому засіданні 12.05.2021 Фізичною особою-підприємцем Плахтій Владиславом Олександровичем підтримано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи питання наявності правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Криничанської районної державної адміністрації Дніпропетровської області для звернення з позовом до суду у цій справі, суд враховує таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 цього Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Тому, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третястатті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція неодноразова викладалась у постановах Верховного Суду, зокрема, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічні висновки були зроблені й у інших постановах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16, 17, 18 квітня 2019 року у справах № 925/650/18, № 923/560/18, № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, а також у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.

Обґрунтовуючи позовну заяву Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області посилається на те, що позивачі, за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам, за захистом до суду не звернулись. Оскільки підставою звернення Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області з позовом було неналежне виконання органом уповноваженим державою - Дніпропетровською обласною державною адміністрацією та Криничанською районною державною адміністрацією, своїх владних повноважень, то прокурор набув процесуального статусу органу, якому законом, зокрема статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 ГПК України, надано право захищати інтереси держави.

Як вбачається з матеріалів справи Дніпродзержинською місцевою прокуратурою направлено на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації (позивача-1) запит за вих. №04/31-6464вих-20 від 09.12.2020 щодо порушень вимог чинного законодавства та вжиття заходів реагування за ними. Прокурор зазначив, що відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою встановлено підстави для представництва в суді інтересів держави та просив у строк до 24.12.2020 надати ґрунтовну інформацію, долучивши:

- завірену належним чином копію підтверджуючого документу щодо: видачі Дніпропетровською обласною державною адміністрацією розпорядження для КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" про надання дозволу, погодження чи іншого документу дозвільного характеру, яким би надавалось право розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 122080500:01:001:0001, у тому числі щодо укладення договору про спільну діяльність на вказаній земельній ділянці з ФОП Плахтієм Владиславом Олександровичем;

- вжиття Дніпропетровською обласною державною адміністрацією заходів цивільно-правового характеру, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного між КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" та ФОП Плахтієм Владиславом Олександровичем, та зобов`язання звільнити земельну ділянку та намірів вжиття у майбутньому таких заходів (а.с 30-31 том 1).

У відповіді на лист від 09.12.2020 Дніпропетровська обласна державна адміністрація повідомила прокуратурі про те, що у відносинах з підприємствами, установами та організаціями місцева державна адміністрація здійснює на відповідній території управління тільки тими об`єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, а також виконує делеговані відповідною радою функції управління, в межах ст.ст. 15,19,36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Так як, КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" перебуває у комунальній власності територіальної громади Дніпропетровської області, відповідно Комунальний заклад згідно із ст. 17 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні підпорядковані, підзвітні та підконтрольні Дніпропетровській обласній раді. Тому питання щодо погодження укладання договору про спільну діяльність між відповідачем-1 та відповідачем-2 та вжиття заходів цивільно-правового характеру не віднесені до повноважень облдержадміністрації (а.с.32-33).

Дніпродзержинською місцевою прокуратурою направлено на адресу Криничанської районної державної адміністрації (позивача-2) запит за вих. №04/31-6794вих-20 від 28.12.2020 щодо порушень вимог чинного законодавства та вжиття заходів реагування за ними. Прокурор зазначив, що відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою встановлено підстави для представництва в суді інтересів держави та просив у строк до 29.12.2020 надати ґрунтовну інформацію, долучивши завірену належним чином копію підтверджуючого документу щодо: видачі Дніпропетровською обласною державною адміністрацією розпорядження для КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" про надання дозволу, погодження чи іншого документу дозвільного характеру, яким би надавалось право розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 122080500:01:001:0001, у тому числі щодо укладення договору про спільну діяльність на вказаній земельній ділянці з ФОП Плахтієм Владиславом Олександровичем; вжиття заходів цивільно-правового характеру, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного між КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" та ФОП Плахтієм Владиславом Олександровичем, та зобов`язання звільнити земельну ділянку (а.с 34-35 том 1).

Відповіді Криничанської районної державної адміністрації на звернення прокурора матеріали справи не містять.

Дніпродзержинська місцева прокуратура Дніпропетровської області вважає, що таким чином фактично надала можливість відреагувати уповноваженому органу на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор зазначає, що надсиланню ним на адресу позивача-1 листа за вих. №04/31-6464вих-20 від 09.12.2020 та на адресу позивача -2 ( Криничанської районної державної адміністрації) листа за вих. №04/31-6794вих-20 від 28.12.2020 передувало направлення прокуратурою 30.07.2020 та 26.08.2020 листів до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА, як органу який здійснює організаційне-методичне забезпечення КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР".

На лист за № 04/31-ВИХ-20 від 26.08.2020 Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА надано відповідь № 9654 від 16.10.2020, згідно з якою жодних заходів реагування на повідомлення про порушення чинного законодавства ним не вжито.

Також в матеріалах справи міститься копія листа про надання інформації та копій документів на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 04/31-4904ВИХ-20 від 26.08.2020 (а.с.22), копія листа на адресу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації за № 04/31-ВИХ-20 від 26.08.2020 (а.с.24), копія листа на адресу Дніпропетровської обласної ради за № 04/31-ВИХ-20 від 26.08.2020 (а.с.26), копія листа на адресу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за № 04/31-490ВИХ-20 від 26.08.2020 (а.с.28).

Однак, зазначені листи не стосуються позивача-1 та позивача-2.

Так, звернення прокурора до позивачів відбулося 09.12.2020 та 28.12.2020, а позовну заяву на захист інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Криничанської районної державної адміністрації направлено до суду 31.12.2021.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, важливим аспектом такої бездіяльності є невчинення дій (невжиття необхідних заходів) компетентним органом щодо усунення порушення інтересів держави у розумний строк, який має визначатися виходячи з конкретної ситуації.

Разом з тим, в обгрунтування необхідності захисту інтересів держави та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурор зазначав про невжиття позивачами протягом розумних строків заходів щодо усунення виявлених порушень.

Проте, прокурором не надано суду доказів того, що інтереси держави потребували невідкладного захисту, зокрема, через закінчення перебігу позовної давності, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Тобто, недотримання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо надання позивачам достатнього часу для реагування на стверджуване прокурором порушення інтересів держави, в даному випадку було невиправданим обставинами справи.

За таких обставин, правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Криничанської районної адміністрації відсутні.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Криничанської районної державної адміністрації, до Комунального закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичної особи-підприємця Плахтій Владислава Олександровича, про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 88,36 га підлягає залишенню без розгляду.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у п. 83 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатом підготовчого засідання суд постановляє, серед іншого, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Звертаючись з позовом до суду, прокурором сплачено судовий збір, що підтверджується платіжними дорученнями № 2392 від 08.09.2020 на суму 4 204,00грн, №216 від 15.02.2021 на суму 2270 (а.с.169), № 1135 від 03.03.2021 (заява про забезпечення позову).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд враховує також передбачені пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" положення, згідно з якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

На час постановлення цієї ухвали клопотання прокурора про повернення судового збору до суду не надходило.

Керуючись статтями 226, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Клопотання відповідача-2, Фізичної особи-підприємця Плахтій Владислава Олександровича, про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позов Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Криничанської районної державної адміністрації до відповідача-1: Комунального закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Плахтій Владислава Олександровича про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 88,36 га - залишити без розгляду.

Роз`яснити Дніпродзержинській місцевій прокуратурі Дніпропетровської області, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення - 12.05.2021 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 17.05.2021.

Суддя Н.М. Євстигнеєва