Постанова

від 05.07.2021 по справі 904/94/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2021 року м.Дніпро Справа № 904/94/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.07.2021 р.)

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від Дніпропетровської обласної прокуратури: Міщук Н.П., посвідчення №058583 від 14.12.2020 р., прокурор відділу;

від відповідача-1: Кощеєв В.М., ордер серії ДП №1095/000044 від 30.03.2021 р., адвокат;

інші учасники процесу не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі №904/94/21

за позовом Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро в особі Криничанської районної державної адміністрації, смт. Кринички Дніпропетровської області

до відповідача-1: Комунального закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", с.Зелена Долина Дніпропетровської області

відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Плахтій Владислава Олександровича, с.Новомиколаївка Дніпропетровської області

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 88, 36 га

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Криничанської районної державної адміністрації звернувся до відповідачів - Комунального закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичної особи-підприємця Плахтій Владислава Олександровича із позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 22.10.2019, укладеного між Комунальним закладом "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичною особою-підприємцем Плахтієм Владиславом Олександровичем; зобов`язання Фізичної особи - підприємця Плахтія Владислава Олександровича звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 88,36 га із кадастровим номером 1222080500:01:001:0001, що надана в постійне користування Комунальному закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

18 лютого 2021 року від керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява про зміну предмету позову, якою він просив:

- визнати удаваним договір про спільну діяльність від 22.10.2019, укладений між Комунальним закладом "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичною особою-підприємцем Плахтієм Владиславом Олександровичем;

- визнати недійсним договір про спільну діяльність від 22.10.2019, укладений між Комунальним закладом "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичною особою-підприємцем Плахтієм Владиславом Олександровичем;

- зобов`язати Фізичну особу - підприємця Плахтія Владислава Олександровича звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 88,36 га із кадастровим номером 1222080500:01:001:0001, що надана в постійне користування Комунальному закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 року у справі №904/94/21 позов керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Криничанської районної державної адміністрації до відповідача-1: Комунального закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Плахтій Владислава Олександровича - залишено без розгляду. Роз`яснено Дніпродзержинській місцевій прокуратурі Дніпропетровської області, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Не погодившись з ухвалою суду, Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/94/21 від 12.05.2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування своєї скарги, апелянт посилається на те, що господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для представництва інтересів держави та наявність підстав для залишення позову без розгляду; що суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме: ст. 23 Закону України Про прокуратуру , та порушив норми процесуального права, а саме ст.ст. 53, 226, 236 ГПК України, оскільки зробив висновки, що не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає, що відкривши провадження у даній справі, суд фактично визнав відповідність позову прокурора вимогам, встановленим процесуальним законодавством, відсутність підстав для повернення позовної заяви та наявність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Апелянт вважає, що суд дійшов невірного висновку про ненадання доказів того,що інтереси держави потребували невідкладного захисту та надання позивачам достатнього часу для реагування на ствердження прокурором порушення інтересів держави, оскільки в матеріалах справи містяться докази того, що з серпня по грудень 2020 року прокуратура неодноразово зверталась до позивачів у порядку, передбаченому ст.23 Закону України Про прокуратуру та фактично надавала їм можливість відреагувати на порушення інтересів держави.

Крім того, прокурор посилається на те, що суд залишив поза увагою листи ОДА від 24.12.2021 про те, що ОДА не вважає за необхідне вживати будь-які заходи зазначеного питання, проте, фактично підтримала позовні вимоги прокурора у цій справі.

Вказані обставини залишені судом першої інстанції поза увагою, що свідчить про формальний підхід до оцінювання зазначених у позовній заяві підстав для представництва прокурора, та на думку апелянта, є підставами для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 05.07.2021року на 10год.30хв.

В судовому засіданні представник прокуратури підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду, а представник відповідача - 2 заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Фізична особа - підприємець Плахтій В.О. наданим йому процесуальним правом не скористався та не направив суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Фізична особа - підприємець Плахтій В.О. наданим йому процесуальним правом не скористався та не направив в судове засідання 05.07.2021 свого повноважного представника, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників провадження у справі.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників прокуратури та відповідача-1, дослідивши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги прокурора в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації в особі Криничанської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 22.10.2019, укладеного між Комунальним закладом "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" та Фізичною особою-підприємцем Плахтієм Владиславом Олександровичем; зобов`язання Фізичної особи - підприємця Плахтія Владислава Олександровича звільнити земельну ділянку державної форми власності площею 88,36 га із кадастровим номером 1222080500:01:001:0001, що надана в постійне користування Комунальному закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради" на території Адамівської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Звертаючись до суду із позовом в інетерсах держави, прокурор посилався на те, що під час вивчення стану додержання вимог земельного законодавства на території Криничанського району Дніпропетровської області встановлені порушення в частині використання земельних ділянок державної власності комунальними закладами району.

Обгрунтовуючи порушення інтересів держави та наявність підстав для представництва інтересів держави, прокурор посилався на те, що спірний договір укладено з порушенням законодавства Про оренду землі , тому недотримання відповідачами вимог законодавства України з приводу використання земель державної власності безумовно порушує інтереси держави, як інституту, який покликаний врегулювати відносини у певній сфері, а Дніпропетровською ОДА та Криничанською РДА не вживаються належні та ефективні заходи, спрямовані на захист інтересів держави та селищної ради шляхом пред`явлення позову.

Залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду у відповідності до п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України, господарський суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не надано суду доказів того, що інтереси держави потребували невідкладного захисту, зокрема, через закінчення перебігу позовної давності, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо, а тому правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Криничанської районної адміністрації відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 цього Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина четверта мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Тому, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку прокурором доведено наявність інтересів держави, оскільки недотримання вимог земельного законодавства та укладання договору з порушенням законодавства Про оренду землі , безумовно порушує інтереси держави і надає прокурору право звертатися до суду із позовом в інтересах держави.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третястатті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція неодноразова викладалась у постановах Верховного Суду, зокрема, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17 та від 18.08.2020 у справі № 914/1844/18.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічні висновки були зроблені й у інших постановах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16, 17, 18 квітня 2019 року у справах № 925/650/18, № 923/560/18, № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, а також у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, важливим аспектом такої бездіяльності є невчинення дій (невжиття необхідних заходів) компетентним органом щодо усунення порушення інтересів держави у розумний строк, який має визначатися виходячи з конкретної ситуації.

З матеріалів справи вбачається, що Дніпродзержинською місцевою прокуратурою направлено на адресу Дніпропетровської обласної державної адміністрації (позивача-1) запит за вих. №04/31-6464вих-20 від 09.12.2020 щодо порушень вимог чинного законодавства та вжиття заходів реагування за ними. Прокурор зазначив, що відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою встановлено підстави для представництва в суді інтересів держави та просив у строк до 24.12.2020 надати ґрунтовну інформацію, долучивши:

- завірену належним чином копію підтверджуючого документу щодо: видачі Дніпропетровською обласною державною адміністрацією розпорядження для КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" про надання дозволу, погодження чи іншого документу дозвільного характеру, яким би надавалось право розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 122080500:01:001:0001, у тому числі щодо укладення договору про спільну діяльність на вказаній земельній ділянці з ФОП Плахтієм Владиславом Олександровичем;

- вжиття Дніпропетровською обласною державною адміністрацією заходів цивільно-правового характеру, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного між КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" та ФОП Плахтієм Владиславом Олександровичем, та зобов`язання звільнити земельну ділянку та намірів вжиття у майбутньому таких заходів (а.с 30-31 том 1).

У відповіді на лист від 09.12.2020 Дніпропетровська обласна державна адміністрація повідомила прокуратурі про те, що у відносинах з підприємствами, установами та організаціями місцева державна адміністрація здійснює на відповідній території управління тільки тими об`єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, а також виконує делеговані відповідною радою функції управління, в межах ст.ст. 15,19,36 Закону України "Про місцеві державні адміністрації". Оскільки, КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" перебуває у комунальній власності територіальної громади Дніпропетровської області, то згідно із ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» він підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Дніпропетровській обласній раді, а тому питання щодо погодження укладання договору про спільну діяльність між відповідачем-1 та відповідачем-2 та вжиття заходів цивільно-правового характеру не віднесені до повноважень облдержадміністрації (а.с.32-33).

Дніпродзержинською місцевою прокуратурою направлено на адресу Криничанської районної державної адміністрації (позивача-2) запит за вих. №04/31-6794вих-20 від 28.12.2020 щодо порушень вимог чинного законодавства та вжиття заходів реагування за ними. Прокурор зазначив, що відповідно до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою встановлено підстави для представництва в суді інтересів держави та просив у строк до 29.12.2020 надати ґрунтовну інформацію, долучивши завірену належним чином копію підтверджуючого документу щодо: видачі Дніпропетровською обласною державною адміністрацією розпорядження для КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" про надання дозволу, погодження чи іншого документу дозвільного характеру, яким би надавалось право розпорядження земельною ділянкою кадастровий номер 122080500:01:001:0001, у тому числі щодо укладення договору про спільну діяльність на вказаній земельній ділянці з ФОП Плахтієм Владиславом Олександровичем; вжиття заходів цивільно-правового характеру, у тому числі шляхом звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного між КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР" та ФОП Плахтієм Владиславом Олександровичем, та зобов`язання звільнити земельну ділянку (а.с 34-35 том 1).

Відповіді Криничанської районної державної адміністрації на звернення прокурора матеріали справи не містять.

Дніпродзержинська місцева прокуратура Дніпропетровської області вважає, що таким чином фактично надала можливість відреагувати уповноваженому органу на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Верховний Суд України у постанові від 13 червня 2017 року у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Як встановлено судом першої інстанції, звернення прокурора до позивачів відбулося 09.12.2020 та 28.12.2020, а позовну заяву на захист інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Криничанської районної державної адміністрації направлено до суду 30.12.2021.

Доказів того, що інтереси держави потребували невідкладного захисту, зокрема, через закінчення перебігу позовної давності, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо, прокурором не надано суду, а тому господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо надання позивачам достатнього часу для реагування на стверджуване прокурором порушення інтересів держави, яке в даному випадку було невиправданим обставинами справи.

За таких обставин, правові підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Криничанської районної адміністрації відсутні.

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у п. 83 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

З огляду на вищезазначене, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви прокурора без розгляду.

При цьому, доводи прокурора про те, що суд не врахував надані докази того, що з серпня по грудень 2020 року прокуратура неодноразово зверталась до позивачів у порядку, передбаченому ст.23 Закону України Про прокуратуру та фактично надавала їм можливість відреагувати на порушення інтересів держави, є безпідставними з огляду на наступне.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що 30.07.2020 та 26.08.2020 прокуратурою направлялись листи до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА, як органу який здійснює організаційне-методичне забезпечення КЗ "Криничанський психоневрологічний інтернат" ДОР".

Також в матеріалах справи міститься копія листа про надання інформації та копій документів на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 04/31-4904ВИХ-20 від 26.08.2020 (а.с.22), копія листа на адресу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації за № 04/31-ВИХ-20 від 26.08.2020 (а.с.24), копія листа на адресу Дніпропетровської обласної ради за № 04/31-ВИХ-20 від 26.08.2020 (а.с.26), копія листа на адресу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області за № 04/31-490ВИХ-20 від 26.08.2020 (а.с.28).

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, зазначені листи не стосуються позивача-1 та позивача-2, оскільки були адресовані іншим особам, а тому є правильними висновки суду про не надання позивачам достатнього часу для реагування на стверджуване прокурором порушення інтересів держави, в даному випадку було невиправданим обставинами справи.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури- залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2021 року у справі № 904/94/21- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений - 06.07.2021 року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя С.Г.Антонік

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020,04.01.2021, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у справі №904/94/21 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро в особі Криничанської районної державної адміністрації, смт. Кринички Дніпропетровської області, Комунального закладу "Криничанський психоневрологічний інтернат" Дніпропетровської обласної ради", с.Зелена Долина Дніпропетровської області, Фізичної особи-підприємця Плахтій Владислава Олександровича, с.Новомиколаївка Дніпропетровської області.