Рішення

від 18.05.2021 по справі 623/3044/16-ц

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3044/16-ц

Номер провадження 2/623/2/2021

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2021 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі головуючого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Костенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Ізюм справу № 623/3044/16-ц за позовом Приватного акціонерного товариства Золота нива -1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства Золота нива -1 про розірвання та визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивача звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення збитків.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 липня 2002 року ОСОБА_4 , належить на праві власності земельна ділянка площею 11.2508 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області. 10.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі б/н, зареєстрований 28 травня 2010 року за № 041067200044 в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах . Згідно п. 1 договору відповідач надає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради. Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,2508 га, у тому числі: 11,2508 га, із земель приватної власності, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, контур № 16 ділянка № 113+115 згідно проекту організації території земельних часток (паї) на землях КСП 40 річчя Жовтня Ізюмського району Харківської області технічної документації за складання державних актів на право приватної власності на землю. Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору). 09.11.2011 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10.12.2007 року. У відповідності до п. 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди подовжити дію договору на сім років з моменту закінчення строку дії договору, передбаченого пунктом 8 розділу Строк дії договору Договору про оренду землі. З наведеного вбачається, що строк дії договору 17 років починаючи з 28.05.2010 року. Упродовж дії договору сторони належним чином виконували свої обов`язки за договором, в тому числі і щодо сплати орендної плати у строки та розмірах, встановлених договором. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.12.215 року спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є її онука ОСОБА_3 ОСОБА_3 за отриманням орендної плати до ПП Золота нива 1 з 2015 року не зверталась. Орендна плата надіслана на її адресу поштовим переказом 24.03.2016 року не була нею отримана, у зв`язку з чим 28.04.2016 року повернулась на адресу ПП Золота нива 1 . ОСОБА_3 попередженнями від 11.03.2016, заявою від 30.03.2016 р. та листом від 06.04.2016 р. вимагала від ПП Золота нива 1 не проводити сільськогосподарські роботи по спірній земельній ділянці, звільнити її та достроково припинити дію договору оренди земельної ділянки від 10.12.2007 року у зв`язку з її наміром власними силами використовувати дану земельну ділянку. У відповідь на ці звернення ПП Золота нива 1 повідомило ОСОБА_3 , що договір є обов`язковим до виконання, строк дії не закінчився, а також ПП Золота нива 1 не дає згоди на розірвання договору, а розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається, тому лише ПП Золота нива 1 має право обробляти земельну ділянку. 18.05.2016 о 09:00 год. Під час огляду земельних ділянок, які знаходяться в оренді у ПП Золота нива 1 було виявлено, що на спірній земельній ділянці, обробленій ПП Золота нива 1 , трактор МТЗ-82 з культиватором, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та цей трактор, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , здійснював культивацію земельної ділянки. По вказаному факту 20.05.2016 року ПП Золота нива 1 було подано письмову заяву до Ізюмського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за протидію законній господарській діяльності та самоправство. Культивацією спірної земельної ділянки було завдано ПП Золота нива 1 збитки у розмірі 23063,44 грн, у зв`язку з чим позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом.

Відповідачі з позовними вимогами позивача не погоджуються, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Надали суду заперечення, в яких вказали наступне. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2015 року, виданого та зареєстрованого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області Покровською Л.І. (спадкова справа №478/2015 зареєстровано в реєстрі за N2 2-888). ОСОБА_3 одержала у спадщину земельну ділянку, розташовану на території Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, площею 11.2508 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118, що належала померлій ОСОБА_4 , на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 № 706235, виданого Олександрівською сільською радою Ізюмського району Харківської області 29 липня 2002 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 95, з оцінкою 110500.00 грн. Право власності зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 67894136322$, дата державної реєстрації 22.12.2015 року, номер запису про право власності 12671062.

ОСОБА_3 , згідно частини 1 ст.317 Цивільного кодексу України та частини 4 ст. 41 Конституції України має право володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка розташована на території Олександрійської сільської ради Ізюмського району площею 11,2508 га, кадастровий номер 6322880500:01:0118 і ОСОБА_3 за рішенням власника вирішила самостійно обробляти дану ділянку.

Зобов`язань укладати додаткову угоду до договору оренди землі від 10.12.2007 року зареєстрованому в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від "28" травня 2010 р. за № 041067200044 з вступом в право власності не виникало. Згідно Закону України про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та Закону України про оренду землі орендар після смерті орендодавця за наявності договору оренди землі має підстави використовувати земельну ділянку, але після оформлення права власності спадкоємця, в даному випадку, ОСОБА_3 , для законного використання земельної ділянки необхідною укласти було між гр. ОСОБА_3 та ПП "Золота нива 1" додаткову угоду до договору оренди землі для заміни померлого орендодавця ОСОБА_4 на нового власника в якості сторони по договору оренди, або укласти між ОСОБА_3 , власником земельної ділянки та орендарем ПП "Золота нива 1" новий договір оренди землі.

Станом на цей час ні додаткового договору, ні чинного договору оренди землі між ОСОБА_3 та ПП "Золота нива 1" не укладено. ПП" Золота нива 1" використовує земельну ділянку не укладаючи зі ОСОБА_3 , (власником земельної ділянки) договір оренди землі. На цей час вищевказаний договір оренди землі не є в повній мірі чинним документом в зв`язку з тим, що відсутня через смерть зазначена в договорі сторона орендодавця ОСОБА_4 . За відсутності договору оренди землі ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки, не має підстав законним шляхом отримувати орендну плату за використання земельної ділянки від ПП "Золота нива 1". На підставі витягу "з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права" індексний номер витягу 40544048 дата формування 13.07.2015 р. державним реєстратором Мітіною В.В., реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, було зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі від 10.12.2007 р., але на дату реєстрації 08.07.2015 р., орендодавець ОСОБА_4 була вже померлою і оригіналів її паспорту, державного акту на право власності на землю, зареєстрованого в Книзі запису державних актів на право приватної власності на землю за № 95, на руках у представників ПП "Золота нива 1", які "поквапились" швиденько після смерті зареєструвати в Державній реєстраційній службі додаткову угоду не було. Пунктом 40 договору оренди землі, укладеного 10.12.2007 року між померлою ОСОБА_4 та ПП" Золота нива 1" визначено, що перехід права власності на орендовані земельні ділянки до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для змін умов або розірвання договору. Ця дана норма законодавством визначена на період між смертю попереднього власника земельної ділянки та вступом у право власності спадкоємця. Спадкоємець, тобто ОСОБА_3 , не одержала у спадок безумовного обов`язку ставати стороною по даному договору оренди землі та її ніхто не зобов`язувався передавати в оренду земельну ділянку ПП "Золота нива 1", та виконувати напряму умови договору оренди землі, який вона не укладала. ОСОБА_3 успадкувала земельну ділянку і не успадкувала обов`язків щодо виконання умов вищезазначеного договору оренди землі.

ОСОБА_3 ,гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ніяких збитків, в тому числі в розмірі 23 063,44 грн ПП "Золота нива 1" не наносили.

Акт визначення збитків (знищення посівів сільськогосподарських культур), заподіяних землекористувачу приватному підприємству "Золота нива 1", затверджений розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області 21.10.2016 р. № 450 є не правомірним і таким, що не відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 "Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", а саме ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки, що перебуває у неї в приватній власності не повідомили про дату та час проведення комісії. Земельна ділянка площею 11.2508 га, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Ізюмського району кадастровий номер 6322880500:01:000:0118 із фактичного користування ПП "Золота нива 1" не вилучалась.

ПП "Золота нива 1" в 2016 році провела власною технікою передпосівний обробок ґрунту, внесла пестициди, здійснила сівбу соняшника, проводила догляд за посівами соняшника увесь вегетативний період розвитку рослин та восени зібрала та вивезла урожай соняшника з моєї земельної ділянки не укладаючи з ОСОБА_3 договору про оренду землі. Межі вищевказаної земельної ділянки в натурі ( на місцевості) позначені межовими знаками встановленого зразка. Не відомо, яким чином комісія нараховувала збитки, нібито завдані діями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не беручи проби та не визначаючи біологічну урожайність на земельній ділянці, що належить ОСОБА_3 , яку використовувала ПП "Золота нива 1", і не порівнюючи з біологічною врожайністю соняшника зрощеного на суміжних земельних ділянках, розташованих поруч у складі контуру та поля.

Всі агротехнічні заходи ПП "Золота нива 1" проводило вчасно і ніяких перешкод ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_1 не чинили. Згідно вищевказаної постанови КМУ ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки, мали попередити про скликання комісії про нарахування збитків, або включити в склад комісії. Листи попередження, які ОСОБА_3 надсилала директору ПП "Золота нива 1" ОСОБА_5 у березні 2016 р. ніяким чином не впливали на порядок використання земельної ділянки, та не могли нанести фактичних та фінансових збитків ПП "Золота нива 1". До складу комісії не було включено представників Держсільгоспінспенції. ОСОБА_3 , як власник земельної ділянки не передавала ПП "Золота нива 1" по акту приймання передачі земельну ділянку для орендного використання. Зважаючи на метеорологічні умови весни 2016 року. 19.05.2016 р. посівів соняшника фізично не могло бути через несприятливі погодні умови для посіву та проростання насіння соняшника. Бухгалтерську довідку № 1 від 19.05.2016 № 96; бухгалтерську довідку № 2 від 19.05.2016 N2 97 та первинні документи розроблені заінтересованими особами, що перебувають у трудових відносинах з ПП "Золота нива 1" (код ЄДРПОУ 33297138) вважають фективними. Ніяких посівів сільськогосподарських культур 19.05.2016 р. на земельній ділянці не було і ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не знищували і не наносили збитки. Некоректно голові Ізюмської РДА ОСОБА_6 затверджувати розпорядженням № 450 від 21.10.2016 року збитки, через 5 місяців, нібито завдані 19.05.2016 року після того, як ПП "Золота нива 1" зібрала і вивезла врожай, використовуючи при цьому земельну ділянку, яка перебуває у позивачки в приватній власності без її дозволу, і не сплачуючи їй орендної плати.

Вищевказані дії ПП "Золота нива 1" та голови РДА ОСОБА_6 грубо порушують приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( підписана членами Ради Європи 04.11.1950 р.), ратифіковано Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 р. №475/97-ВР , зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (від 20.03.1952 р.) згідно якого передбачено права кожної фізичної особи безперешкодно користуватися своїм майном. Не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном, відповідно до загальних інтересів або до забезпечення сплати податків чи інших зборів, або штрафів, а також грубо порушуючи ч. 4 ст.41 Конституції України. Позивачка вважає, що її незаконно було позбавлено в реалізації законних прав та інтересів, передбачених ч. 1 ст.37 Цивільного Кодексу України, а саме - право володіння, користування та розпорядження на власний розсуд земельною ділянкою площею 11,2508 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118, що розташована за адресою Харківська область, Ізюмський район, Олександрівська сільська рада ( а.с.45-51 том 1).

В поясненнях наданих суду ПП Золота нива 1 вказує, що в запереченні проти первісного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на те, що акт визначення збитків, затверджений розпорядженням голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області №450 від 21.10.2016 р., є неправомірним і таким, що не відповідає постанові Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 р., оскільки начебто ОСОБА_3 не була повідомлена про дату та час проведення комісії, комісія не брала проби та не порівнювала біологічну врожайність соняшника, вирощеного на сусідніх земельних ділянках, а також до складу комісії не було включено представників Держсільгоспінспекції.

ПП Золота нива 1 з цим не погоджується і вважає, що зазначений акт визначення збитків, затверджений розпорядженням голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області №450 від 21.10.2016 р., є законним та обов`язковим до виконання, що підтверджується наступним.

Відповідно до ст.118 Конституції України, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Пунктом 7 ч.1 ст.13 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Пунктом 3 ч.1 ст.16 Закону України Про місцеві державні адміністрації встановлено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на

відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

Частиною 1 ст.6 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Частиною 1 ст.6 Закону України Про місцеві державні адміністрації встановлено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами .

Відповідно до ч. 1 ст.41 Закону України Про місцеві державні адміністрації , голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 5 ст.41 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій індивідуальної дії, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший строк введення їх у дію.

Порядок оскарження розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій передбачений ч.8 ст.118 Конституції України та ст.43 Закону України Про місцеві державні адміністрації .

Разом з тим, розпорядження голови Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області № 450 від 21.10.2016 р. ніким не оскаржено та не скасовано, тому підстав вважати його незаконним немає і тому це розпорядження є обов`язковим для виконання.

Крім того, в порушення вимог ст.60 Цивільного процесуального кодексу України вищевказаними громадянами не надано суду жодного доказу в підтвердження їх доводів про те, що ОСОБА_3 не була повідомлена про дату та час проведення комісії.

При цьому, зі змісту п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 р., вбачається, що представники територіальних органів Держсільгоспінспекції включаються до складу комісій лише у разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням.

Тобто, в даному випадку представники територіальних органів Держсільгоспінспекції не повинні були бути включені до складу комісії з визначення розміру збитків.

Крім того, територіальні органи Державної інспекції сільського господарства були ліквідовані згідно з постановою Кабінету Міністрів України №447 від 30.06.2015 р. Про ліквідацію територіальних органів Державної інспекції сільського господарства .

Також слід зауважити, що твердження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо обов`язку комісії брати проби та не порівнювати біологічну врожайність соняшника, вирощеного на сусідніх земельних ділянках, нічим не обґрунтовані та не підтверджуються положеннями Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 р., тому не заслуговують на увагу ( а.с.83- 84 том 1).

Позивач та її представник по зустрічному позову звернулися в суд з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди землі та його розірвання.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона, є власником земельної ділянки площею 11.2508 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Право власності на земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданого Ізюмською державною нотаріальною конторою 22 грудня 2015 року зареєстрованого в реєстрі за № 2-888. Казану земельну ділянку ОСОБА_3 успадкувала після смерті бабусі, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між ОСОБА_4 та ПП Золота нива 1 10 грудня 2007 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11.2508 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, строк дії договору 10 років. 09.11.2011 року ОСОБА_4 та ПП Золота нива 1 уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 10 грудня 2007 року, якою продовжено строк дії договору на сім років з моменту закінчення договору оренди земельної ділянки. 08 липня 2015 року вказану додаткову угоду було зареєстровано реєстраційною службою Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже реєстрація земельної ділянки проводилась на мертву людину. Враховуючи викладене ОСОБА_3 звернулась до суду з відповідним позовом ( а.с.60-61 том 1).

У запереченнях проти зустрічної позовної заяви ПП Золота нива 1 вказує, що у зустрічному позові ОСОБА_3 посилається на те, що ПП Золота нива 1 не має права на оренду земельної ділянки кадастровий номер 6322880500:01:000:0118 площею 11,2508 га, розташованої на території Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, оскільки державна реєстрація за ПП Золота нива 1 права оренди цієї земельної ділянки була проведена 08.07.2015 р., тобто, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На це слід зауважити, що ПП Золота нива 1 стало відомо про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в момент отримання від ОСОБА_3 попередження від 11.03.2016 р., копія якого є в матеріалах справи.

Станом на момент державної реєстрації за ПП Золота нива 1 права оренди цієї земельної ( ділянки - 08.07.2015 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у державного реєстратора Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, до якого надійшла заява ПП Золота нива 1 , також не було відомостей про смерть і ОСОБА_4 .

При цьому, ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст.126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з ч.2 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 р. (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23.08.2016 р.), державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пунктом 3 ч. 1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що заявник - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

ПП Золота нива 1 як стороною правочину (стороною договору оренди землі від

10.12.2007р. та додаткової угоди від 09.11.2011 р.) було надано державному реєстратору Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області заяву та документи, необхідні для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Частиною .1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1)заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2)заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3)подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4)подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5)наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6)наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7)заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8)після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9)заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10)заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11)заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12)заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Згідно з ч.5 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

При здійсненні державної реєстрації прав державні реєстратори не наділені повноваженнями вчиняти будь-які дії, прямо не передбачені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 р. №553), у тому числі вимагати не передбачені цими нормативно-правовими актами документи, вимагати явку обох сторін правочину, перевіряти, чи живі сторони правочину тощо.

Таким чином, встановивши відсутність підстав для відмови у державній реєстрації прав, передбачених ч. 1 ст.24 зазначеного Закону, державним реєстратором було правомірно проведено державну реєстрацію права оренди вищевказаної земельної ділянки.

Водночас з цим, звертаємо увагу суду на те, що спірний договір діє не з моменту державної реєстрації права оренди (08.07.2015 р.), а з моменту державної реєстрації цього договору (28.05.2010 р.), оскільки цей договір було зареєстровано в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах 28.05.2010 р.

Відповідно до п.43 даного договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації (ч. 3 ст.640 Цивільного кодексу України); правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст.210 Цивільного кодексу України); договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ч. 1 ст.20 Закону України Про оренду землі ); договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ч. 1 ст.18 Закону України Про оренду землі ); право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч.2 ст.126 Земельного кодексу України); цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. №220).

Зі змісту п.1 ч.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 р., визнаються дійсними за наявності наступної умови: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Таким чином, державна реєстрація права оренди вищевказаної земельної ділянки у Реєстраційній служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області була необов`язковою, була здійснена добровільно за власним бажанням ПП Золота нива 1 та оскарження її законності ОСОБА_3 не може впливати на чинність цього договору, а може впливати лише на чинність додаткової угоди від 09.11.2011 р.

При цьому, волевиявлення ОСОБА_4 на укладення договору оренди землі від 10.12.2007 р. та додаткової угоди від 09.11.2011 р. було виражено нею під час їх підписання, а також підтверджено нею в подальшому отриманням орендної плати по 2014 р. включно та відсутністю заперечень щодо використання належної їй земельної ділянки ПП Золота нива 1 .

Враховуючи, що право власності на земельну ділянку виникло у нового власника земельної ділянки ОСОБА_3 22.12.2015 р., тобто, вже після проведення державної реєстрації цього договору оренди землі 28.05.2010 р. в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах , а також після державної реєстрації права оренди земельної ділянки 08.07.2015 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, то відсутність волевиявлення ОСОБА_3 на їх укладення та вказану реєстрацію не може бути підставою для визнання договору оренди землі 28.05.2010 р. та додаткової угоди від 09.11.2011 р. недійсними.

Крім того, ОСОБА_3 до адміністративного суду з позовом щодо незаконності державної реєстрації договору та права оренди земельної ділянки не зверталася та відповідного рішення адміністративного суду в матеріали цієї справи не надала, у зв`язку з чим вважати таку державну реєстрацію незаконною немає достатніх підстав.

ОСОБА_3 не зазначено, які саме норми чинного законодавства були порушені проведенням державної реєстрації права оренди вищевказаної земельної ділянки, а також не наведено норми, що встановлюють такі наслідки цих порушень як розірвання та визнання недійсними договору та додаткової угоди.

Також, ОСОБА_3 не вказано, в чому полягає порушення її прав ПП Золота нива 1 .

Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право з порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною1 ст.15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч. 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. Про судове рішення у цивільній справі визначено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч.ч.1, 2 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

В узагальненнях від 01.04.2014 р. Аналіз практики застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України Верховний Суд України зазначив, що суд повинен з`ясувати характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відтак, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Указаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003).

Між тим, всупереч наведеним вище приписам, ОСОБА_3 не зазначила, яким чином ПП Золота нива 1 порушує її право та не надала суду належного підтвердження цього.

Стосовно способів захисту прав, обраних ОСОБА_3 , необхідно зазначити наступне.

Вимоги про одночасне розірвання та визнання недійсними договору оренди землі від 10.12.2007 р. та додаткової угоди від 09.11.2011 р. не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги за своїм правовим характером є взаємовиключними (розірвано може бути лише дійсний договір та дійсна додаткова угода), а також такі вимоги повинні обґрунтовуватися різними обставинами та нормами права.

Підстави для розірвання договору оренди землі встановлені ст.ст.651, 652 Цивільного кодексу України та ст.ст.31, 32 Закону України Про оренду землі , а підстави для визнання його недійсним зазначені в ст.215 Цивільного кодексу України.

Наслідки розірвання договору наведені в ст.653 Цивільного кодексу України та також відрізняються від наслідків визнання його недійсним, передбачених ст.216 Цивільного кодексу України.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 посилається на те, що вона не укладала з ПП Золота нива 1 ніяких договорів оренди землі.

Разом з тим, нею не наведено норму права, якою було б передбачено, що до нового власника переданої у найм речі не переходять права та обов`язки наймодавця у випадку неукладення нового договору оренди з наймачем.

Разом із правом власності на земельну ділянку 22.12.2015 р. до ОСОБА_3 автоматично перейшли права та обов`язки за договором оренди землі від 10.12.2007 р., оскільки в п.40 цього договору зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За змістом ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі (в редакцій станом на 22.12.2015 р.), перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частинами 1, 2 ст.770 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця; сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Серед випадків припинення договору оренди землі від 10.12.2007 р., передбачених п.п.37, 38 цього договору, а також ст.31 Закону України Про оренду землі , така підстава, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, відсутня.

Листом-роз`ясненням від 21.04.2010 р. на запитання Чи є смерть орендодавця підставою для припинення договору оренди земельної ділянки? Державний комітет України із земельних ресурсів як орган, до компетенції якого відносилося узагальнення практики застосування актів земельного законодавства (п.2 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. №224), посилаючись на ст.770 Цивільного кодексу України та ст.ст.31, 32 Закону України Про оренду землі , роз`яснив, що смерть фізичної особи-наймодавця не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов`язки за поговором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, договори є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 4 ст.14 Цивільного кодексу України передбачено, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Отже, зі зміною власника вищевказаної земельної ділянки даний договір не припинився.

У зв`язку з цим ПП Золота нива 1 та ОСОБА_3 зобов`язані виконувати умови договору оренди землі від 10.12.2007 р. та додаткової угоди від 09.11.2011 р. та право користування земельною ділянкою до закінчення строку дії договору належить ПП Золота нива 1 .

Враховуючи викладене, підстави для розірвання та визнання договору оренди землі від 10.12.2007 р. та додаткової угоди від 09.11.2011 р. відсутні.

Твердження ОСОБА_3 про зворотне є надуманими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а також викликаними виключно її бажанням позбутися зобов`язань за чинним договором оренди землі та отримати земельну ділянку для власного використання у будь-який спосіб. (а.с.86-91 том 1).

У доповненнях до зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 вказує, що вона на початку березня 20156 року звернулась до ПП Золота нива 1 з проханням виплатити їй орендну плату за користування земельною ділянкою. Відповідач категорично відмовився виконати її законне прохання, запропонувавши їй укласти новий договір оренди , а у разі відмови попередив її, що вона не отримає ніякої орендної плати. Після такого зухвалого ставлення до неї, вона була змушена попередити ПП Золота нива 1 про розірвання договору оренди землі. Оскільки відповідач уклав договір оренди землі з покійною ОСОБА_4 10 грудня 2007 року, а державна реєстрація проведена 28 травня 2010 року, тобто відповідач майже два з половиною роки використовував спірну земельну ділянку незаконно. Додаткова угода до вказаного вище договору оренди земельної ділянки укладена 09 листопада 2011 року, а державна реєстрація проведена 08 липня 2015 року, після смерті ОСОБА_4 , позивачка змушена звернутись до суду з відповідним позовом ( а.с.162-163 том 1).

У запереченнях, наданих ПП Золота нива 1 проти доповнення до зустрічної позовної заяви, останні вказують на те, що ОСОБА_3 з моменту набуття нею права власності на спірну земельну ділянку за отримання орендної плати до ПП Золота нива 1 не зверталась і виплатити їй орендну плату не вимагала, хоча ПП Золота нива 1 щороку розміщує у місцевих засобах масової інформації оголошення про проведення виплати орендної плати за договором оренди землі ( а.с.174 том 1).

Сторони через канцелярію суду надали письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 29 липня 2002 року ОСОБА_4 , належить на праві власності земельна ділянка площею 11.2508 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області. 10.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі б/н, зареєстрований 28 травня 2010 року за № 041067200044 в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах . Згідно п. 1 договору відповідач надає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради. Пунктом 2 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,2508 га, у тому числі: 11,2508 га, із земель приватної власності, яка розташована на території Олександрівської сільської ради, контур № 16 ділянка № 113+115 згідно проекту організації території земельних часток (паї) на землях КСП 40 річчя Жовтня Ізюмського району Харківської області технічної документації за складання державних актів на право приватної власності на землю. Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору). 09.11.2011 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10.12.2007 року. У відповідності до п. 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди подовжити дію договору на сім років з моменту закінчення строку дії договору, передбаченого пунктом 8 розділу Строк дії договору Договору про оренду землі. З наведеного вбачається, що строк дії договору 17 років починаючи з 28.05.2010 року.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору). З наведеного вбачається, що договір наразі є чинними, оскільки строк його дії припиняється 28.05.2027 році, тобто через десять років з моменту державної реєстрації такого договору і як наслідок, набрання ним чинності. Упродовж дії договорів сторони належним чином виконували свої обов`язки за договором, в тому числі і щодо сплати орендної плати у строки та розмірах, встановлених договорами.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Олександрівською сільською радою Ізюмського району Харківської області від 06 квітня 2015 року ( том 1 а.с.64).

ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка складається з земельної ділянки, розташованої на території Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, пл.. 11.2508 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118 ( том 1 а.с. 62).

11 березня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до ПП Золота нива 1 з попередженням в якому вказувала на те, після смерті ОСОБА_4 успадкувала земельну ділянку, яка належала померлій та перебуває в оренді у ПП Золота нива 1 . Укладати новий договір оренди вона не бажає та просила не виконувати сільхозроботи на її земельній дільниці ( том 1 а.с.74).

Листом від 14 березня 2016 року ПП Золота нива 1 повідомило ОСОБА_3 , що строк дії договору оренди належної їй земельної ділянки, укладеного між ПП Золота нива 1 та ОСОБА_4 не закінчився, тому відсутні правові підстави не обробляти її земельну ділянку ( том 1 а.с.76).

Листом від 30 березня 2016 року на адресу ПП Золота нива 1 ОСОБА_3 просила до кінця 2016 року звільнити належну їй земельну ділянку ( том 1 а.с.75).

Листом від 25.04.2016 року ПП Золота нива 1 повідомило ОСОБА_3 , що строк дії договору оренди землі укладеного між ПП Золота нива 1 та ОСОБА_4 не закінчився, договір є дійсним та обов`язковим для виконання. ПП Золота нива 1 не дає згоди на розірвання вказаного договору. Пунком 40 вказаного вище договору оренди земельної ділянки передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну длянку до другої особи, а також реорганізацію юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору ( том 1 а.с.77).

Відповідно до п. 29договору оренди землі від 10 грудня 2007 року до обов`язків орендодавця входить не втручатись у господарську діяльність орендаря і не створювати йому будь -яких перешкод при виконанні умов цього договору.

Згідно акту визначення розміру збитків (знищення посівів сільськогосподарських культур), заподіяних землекористувачу приватному підприємству Золота нива 1 розмір реальних збитків орендаря - ПП Золота нива 1 із земельної ділянки площею 11,2508 га станом на 01.09.2016 року становить - 23063,44 грн. Розмір неодержаного доходу орендаря ПП Золота нива 1 не обчислювався (том 1 а.с.28-30).

Розпорядженням Ізюмської державної адміністрації Харківської області № 450 від 21 жовтня 2016 року затверджено акт визначення розміру збитків (знищення посівів сільськогосподарських культур), заподіяних землекористувачу приватному підприємству Золота нива 1) ( том 1 а.с.31).

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно вимог ч. 1 ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки або уповноважені ними особи.

Частиною 1 ст. 5 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Статтею 27 Закону України Про оренду землі передбачено, що opендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднанням та організаціями. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Згідно вимог ст. 28 Закону України Про оренду землі орендар має право відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавця визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а такі витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. До матеріалів справи позивачем долучена копія договору оренди земельної ділянки (том 1 а.с.10-12), акт прийому-передачі земельної ділянки (том 1 а.с.14), державний акт на право власності на земельну ділянку (том 1 а.с.9), відомості про переказ грошей, які беззаперечно свідчать про наявність договірних відносин між позивачем та відповідачами, що стосуються оренди належних останній земельної ділянки та виконання умов укладеного договору позивачем, в тому числі і щодо сплати орендної плати (том 1 а.с.248,249,250, том 2 а.с. 28,32,121).

ОСОБА_3 всупереч укладеного договору оренди земельної ділянки самостійно приступила до обробітки належної їй земельної ділянки і як наслідок унеможливили використання такої земельної ділянки позивачем, що остання у своїх поясненнях і не заперечувала. Позивачем до суду надані копії документів, які підтверджують розмір збитків, завданих незаконними діями відповідачів, які складаються з знищення посівів сільськогосподарських культур. Отже, наявні у матеріалах справи письмові докази, надані позивачем, являються належними та допустимими доказами у справі та підтверджують вимоги позову, тому позовні вимоги позивача за первинним позовом підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 до Приватного підприємства Золота нива -1 про розірвання та визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки, то даний позов не підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи свої доводи позивач та їх представник у зустрічному позові вказують, що ОСОБА_3 , є власником земельної ділянки площею 11.2508 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Право власності на земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданого Ізюмською державною нотаріальною конторою 22 грудня 2015 року зареєстрованого в реєстрі за № 2-888. Казану земельну ділянку ОСОБА_3 успадкувала після смерті бабусі, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між ОСОБА_4 та ПП Золота нива 1 10 грудня 2007 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11.2508 га, кадастровий номер 6322880500:01:000:0118, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Ізюмського району Харківської області, строк дії договору 10 років. 09.11.2011 року ОСОБА_4 та ПП Золота нива 1 уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 10 грудня 2007 року, якою продовжено строк дії договору на сім років з моменту закінчення договору оренди земельної ділянки. 08 липня 2015 року вказану додаткову угоду було зареєстровано реєстраційною службою Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже реєстрація земельної ділянки проводилась на мертву людину. Враховуючи викладене ОСОБА_3 звернулась до суду з відповідним позовом ( а.с.60-61 том 1). Також у доповненнях до зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 вказує, що на початку березня 20156 року звернулась до ПП Золота нива 1 з проханням виплатити їй орендну плату за користування земельною ділянкою. Відповідач категорично відмовився виконати її законне прохання, запропонувавши їй укласти новий договір оренди , а уразі відмови попередив її, що вона не отримає ніякої орендної плати. Після такого зухвалого ставлення до неї, вона була змушена попередити ПП Золота нива 1 про розірвання договору оренди землі. Оскільки відповідач уклав договір оренди землі з покійною ОСОБА_4 10 грудня 2007 року, а державна реєстрація проведена 28 травня 2010 року, тобто відповідач майже два з половиною роки використовував спірну земельну ділянку незаконно. Додаткова угода до вказаного вище договору оренди земельної ділянки укладена 09 листопада 2011 року, а державна реєстрація проведена 08 липня 2015 року, після смерті ОСОБА_4 , позивачка змушена звернутись до суду з відповідним позовом

Відповідно до положень частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (зокрема його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Для визнання правочину недійсним необхідно встановити його невідповідність вимогам законодавства саме в момент укладення, що слідує зі змісту частини першої статті 215 ЦК України.

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 17 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права(частина перша статті 19 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 оспорюваних договорів оренди договір укладено на 10 років. Початок дії договору - з моменту державної реєстрації.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору (пункт 40 договору оренди).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що істотними умовами договору землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Державна реєстрація права оренди - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Підставами для державної реєстрації права оренди земельної ділянки є договір оренди землі, укладений у порядку, встановленому Законом України Про оренду землі .

Прохання учасника правочину не здійснювати реєстрацію договору оренди земельної ділянки, волевиявлення на укладення якого він виявляв у момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, не є підставою для визнання договору недійсним у порядку, визначеному частиною третьою статті 203 та частиною першою статті 215 ЦК України.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №704/1551/16-ц (провадження № 61-1122св17).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) дійшов висновку про відсутність підстав для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 704/1551/16-ц (провадження № 61-1122св17).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним після досягнення сторонами згоди щодо усіх його істотних умов, що відбулося за життя орендодавця, який особисто висловив свою волю на укладення спірних договорів, що не оспорювалось, реєстрація права оренди мала місце за життя спадкодавця.

Спірний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у встановленому чинним на той час законодавством порядку, що саме по собі свідчить про відповідність таких договорів вимогам закону. Так, відповідно до п.п. 8, 9, 11 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073 у договорі оренди відповідно до статті 14 Закону України Про оренду землі мають бути зазначені такі істотні умови: 1) об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); 2) термін договору оренди; 3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду); 4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; 5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; 6) існуючі обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки; 7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; 8) відповідальність сторін. За згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки можуть бути зазначені й інші умови (якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов`язань сторін, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення договору оренди тощо). Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України Про оренду землі є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України. Державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації. Отже, сам факт реєстрації спірного правочину свідчить про його відповідність нормам законодавства та достовірність відомостей, вказаних у таких договорах, оскільки у разі наявності будь-яких порушень або невідповідностей їх державна реєстрація не могла бути проведена.

Позивач не надала належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження того, що оспорюваний договір та додаткова угода до нього підписані не ОСОБА_4 , а іншою особою, а також не довела наявності інших обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним.

Щодо вимог про розірвання спірного договору оренди землі у зв`язку з несплатою орендної плати, то суд зазначає, що позивачем до зустрічним позовом не надано жодних доказів звернення до орендаря з вимогою сплатити орендну плату. У договору оренди землі від 10 грудня 2007 року сторони не узгоджено механізм отримання орендної плати, однак відповідачем надані докази ( оголошення, листи до позивача), що підтверджують наміри виплатити належну їй орендну плату.

При таких обставинах, підстав для задоволення зустрічних позовних вимог не має.

Судові витрати слід стягнути з відповідачів на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, стягувач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн., за договором № 25/02-01 від 25.02.2020 про надання правничої допомоги, яка складається з вивчення обставин справи на підставі наданих клієнтом документів; аналізу судової практики по аналогічних спорах; підготовки процесуальних документів до суду; збирання доказів( за необхідності); ознайомлення з матеріалами справи в суді ( за необхідності); участь у підготовчих та судових засіданнях ( том 2 а.с.206-210).

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь стягувача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 130, 141, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 257, 261, 267 ЦК України, Законом України Про оренду землі , суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов Приватного акціонерного товариства Золота нива -1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення збитків - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПП Золота нива 1 (місце знаходження: 64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Харківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 33897138) збитки у розмірі 23063,44 грн та витрат на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПП Золота нива 1 (місце знаходження: 64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Харківська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 33897138) судовий збір по 459,33 грн з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Приватного підприємства Золота нива -1 про розірвання та визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк

Повний текст рішення складено 18 травня 2021 року.