Ухвала

від 17.05.2021 по справі 409/2759/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 травня 2021 року

м. Київ

справа № 409/2759/18

провадження № 61-7535ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Луганського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року та від 16 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинської селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Білокуракинської селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.

Білокуракинський районний суд Луганської області рішенням від 20 грудня 2018 року позов задовольнив.Визнав за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме: земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 025041 площею 6,5223 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 11 квітня 2003 року № 14, кадастровий номер 4420988000:06:002:0025, грошова оцінка - 202 306,39 грн; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 025042 площею 6.0086 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 11 квітня 2003 року № 13, кадастровий номер 4420988000:06:002:0026, грошова оцінка - 202 306,39 грн; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 024564 площею 6.2824 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 18 квітня 2003 року № 431, кадастровий номер 4420988000:06:002:0027, грошова оцінка - 202 306,39 грн; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 089776 площею 1.8014 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 30 березня 2012 року № 442090001001608, кадастровий номер 4420988000:06:001:0137, грошова оцінка - 15 337,29 грн; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 089777 площею 1,9421 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 30 березня 2012 року № 442090001001609, кадастровий номер 4420988000:06:001:0138, грошова оцінка - 3 337,29 грн; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 089778 площею 1,9493 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 30 березня 2012 року № 442090001001610, кадастровий номер 4420988000:06:001:0139, грошова оцінка - 13 337,29 грн.

22 березня 2021 року ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року.

Луганський апеляційний суд ухвалою від 01 квітня 2021 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16 квітня 2021 року, поновив ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року. Зупинив дію рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року.

30 квітня 2021 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу наухвали Луганського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року та від 16 квітня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Луганського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто перелік ухвал суду, які підлягають касаційному оскарженню чітко визначається процесуальним законом.

Ухвала Луганського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року про відкриття апеляційного провадження не входить до переліку ухвал, які відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України можуть бути оскаржені в касаційному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувана ухвала Луганського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року необхідно відмовити.

У відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Луганського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Отже, законом передбачені випадки, коли недоліки рішення суду можуть бути усунені тим самим судом, що його ухвалив.

Для усунення недоліків судового рішення передбачена норма щодо виправлення описок та арифметичних помилок.

Описка - це помилка, яка пов`язана з неправильним написанням слів у тексті судового рішення. Виправленню підлягають виключно ті описки, які істотно впливають на суть прийнятого судового рішення та його виконання.

Такими описками, зокрема, можуть бути: неправильне написання прізвищ, імен, по батькові, найменувань учасників судового процесу, найменувань та адрес знаходження спірного майна, встановлених дат та строків тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні, суд усуває лише такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Враховуючи те, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження в першому, другому та третьому абзацах резолютивної частини було допущено описки, зокрема, помилково зазначено інших осіб, що не приймають участі у розгляді справи, а також дату ухвалення рішення суду першої інстанції, тому апеляційний суд правильно виправив вказані описки.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Керуючись пунктом 1 частини другої та частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Луганського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року та від 16 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинської селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

В. С. Жданова

Є. В. Коротенко