Ухвала

від 26.07.2021 по справі 409/2759/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 липня 2021 року

м. Київ

справа № 409/2759/18

провадження № 61-11654ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі, на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Білокуракинської селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом

до Білокуракинської селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області

від 20 грудня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, а саме - земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі: державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 025041 площею

6,5223 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 025042 площею 6,0086 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 024564 площею 6,2824 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 089776 площею

1,8014 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 089777 площею 1,9421 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 089778 площею 1,9493 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції,

ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі, оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі, закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі, на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 грудня

2018 року та ухвалу Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року.

Разом з тим, з матеріалів поданої касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 грудня 2018 року апеляційним судом по суті не переглядалося.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Враховуючи зазначене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 20 грудня

2018 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України, згідно з якою суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Разом з тим, касаційна скарга ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі

у справі, на ухвалу Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Як на підставу касаційного оскарження судового рішення, заявник посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтею 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Білокуракинської селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі,

на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області

від 20 грудня 2018 року, відмовити.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , особи, яка не брала участі у справі, на ухвалу Луганського апеляційного суду від 10 червня 2021 року та витребувати

з Білокуракинського районного суду Луганської області цивільну справу

№ 409/2759/18 за позовом ОСОБА_2 до Білокуракинської селищної ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук