Ухвала

від 13.05.2021 по справі 308/7798/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7798/20

1-кс/308/1841/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,

встановив:

29.04.2021 до слідчого судді з вищевказаним клопотанням звернувся адвокат ОСОБА_4 як представник власника майна ОСОБА_3 , в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.05.2020 у справі № 308/1059/20 арешт нерухомого майна, яке на праві власності належить ОСОБА_5 , а саме: земельну ділянку площею 1,9998 (га) в межах Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0514; земельну ділянку площею 1,9364(га) в межах Варівської сільської ради на території Берегівського район, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0518; земельну ділянку площею ,9364(га) за межами населеного пункту (К-574) Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0507; земельну ділянку площею 1,9998(га) в межах Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0490; земельну ділянку площею 1,9364 (га) в межах Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0517; земельну ділянку площею 1,9998 (га) за межами населеного пункту (контур К570) Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0494; земельну ділянку площею 1,9998 (га) за межами населеного пункту (К-570) Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0501; земельну ділянку площею 1,9364 (га) в межах Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0519; земельну ділянку площею 1,9364 (га), за межами населеного пункту (контур К574) Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0504; земельну ділянку площею 1,9364(га) в межах Варівської сільеької ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0509; земельну ділянку площею 1,9998 (га), за межами населеного пункту (К-570) Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0496; земельну ділянку площею 1,9998 (га), за межами населеного пункту (К-570) Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0495; земельну ділянку площею 1,9999 (га) в межах Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0491; земельну ділянку площею 1,9364 (га) за межами населеного пункту (К-574) Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області, з кадастровим номером 2120481600:01:000:0512; земельну ділянку площею 1,9998 (га) за межами населеного пункту (К-570) Варівської сільської ради на території Берегівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2120481600:01:000:0498.

Клопотання обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді від 20.05.2020 є незаконною, а накладений арешт на земельні ділянки добросовісного набувача ОСОБА_3 є необґрунтованими, без правових на те підстав. Зазначає, що в ухвалі слідчого судді немає відомостей про дослідження доказів, які вказували б на протиправне заволодіння ОСОБА_5 або іншою особою п`ятнадцятьма земельними ділянками шляхом привласнення, розтрати або заволодінням чужим майном, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, або шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; даних щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також належних та допустимих доказів того, що земельні ділянки набуті кримінально протиправним шляхом або отримані ОСОБА_5 унаслідок вчинення кримінального правопорушення, матеріали клопотання, за результатами розгляду якого було постановлено ухвалу слідчого судді, також не містили; висновок слідчого судді про те, що земельні ділянки, що належать ОСОБА_5 , зазначені в ухвалі про арешт майна, є об`єктом вчиненого злочину, а потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, не підтверджені належними та допустимими доказами.

В судове засідання представниквласника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Слідчий у кримінальному провадженні№12020070000000025 ОСОБА_6 не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК Українипередбачено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали якими воно обґрунтовується, приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.05.2020 у справі №308/1059/20 (1-кс/308/620/20) накладено арешт на ряд земельних ділянок в межах та за межами Варівської сільської ради на території Берегівського р-ну Закарпатської області, право власності на які зареєстровано за громадянкою України ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження та розпорядження будь-яким чином вказаним майном.

З відомостей, наявних в клопотанні видно, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020070000000025 від 29.01.2020. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 5 ст. 191 КК України.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В ухвалі слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.05.2020 у справі №308/1059/20 (1-кс/308/620/20) зазначено, що земельні ділянки мають значення речового доказу у даному кримінальному проваджені, оскільки за постановою слідчого від 03.02.2020 визнані речовими доказами, а також відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об`єктом розслідуваного злочину.

Також слідчим суддею при постановленні ухвали враховано можливість використання вказаних у клопотанні речей як доказ у кримінальному провадженні.

Тож, узагальнюючи вказану ухвалу, арештоване нерухоме майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є об`єктом розслідуваного злочину, завданням накладення арешту у даному випадку є запобігання можливості відчуження вказаного майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

При цьому доводи адвоката ОСОБА_4 про те, що у кримінальному провадженні відсутні відомості про причетність до розслідуваного злочину ОСОБА_3 , й такій не повідомлено про підозру, не можуть бути підставою для скасування арешту майна, оскільки вказаний захід забезпечення кримінального провадження не обмежений колом осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, якщо таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а арешт накладений з метою їх збереження.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доводи адвоката ОСОБА_4 , викладені в клопотанні, зокрема про відсутність доказів в матеріалах кримінального провадження на підтвердження протиправності заволодіння ОСОБА_5 або іншою особою п`ятнадцятьма земельними ділянками шляхом привласнення, розтрати або заволодінням чужим майном, не можуть бути прийнятим слідчим суддею як підтвердження наявності обставин, які свідчать про необґрунтованості подальшого застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, встановлення об`єктивної істини є вимогою даної стадії.

При цьому слідчий суддя зауважує, що на даній стадії він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відтак, на думку слідчого судді, скасування накладеного за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.05.2020 у справі №308/1059/20 (1-кс/308/620/20) арешту на земельні ділянки наразі може перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Однак в розглядуваному випадку право власності не є абсолютним, одним із допустимих у демократичному суспільстві обмежень такого є накладення арешту на майно з рестрикцією правомочностей, що становлять зміст суб`єктивного права володіння, користування, розпорядження.

Більш того за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.05.2020 у справі №308/1059/20 (1-кс/308/620/20) право власності ОСОБА_7 на земельні ділянки обмежене лише в частині можливого розпорядження, в тому числі й відчуження, вказаного нерухомого майна, право користування такими не обмежується.

Таким чином,на переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті. При цьому обставини, які стали підставами для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, не змінилися, арешт накладено обґрунтовано, доказів того, що відпала потреба в арешті майна, чи такий арешт накладено необґрунтовано, адвокатом ОСОБА_4 не надано, а тому слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про скасування арешту на земельні ділянки слід відмовити.

Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, керуючись ст.ст.169, 174,376,447, 532 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання власника майна ОСОБА_3 , подане в її інтересах адвокатом ОСОБА_4 , про скасування, накладеного за ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 20.05.2020 у справі №308/1059/20 (1-кс/308/620/20), арешту нерухомого майна, яке на праві приватної власності належить ОСОБА_3 , подане в межах кримінального провадження №12020070000000025, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1