Ухвала

від 17.05.2021 по справі 523/8574/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/8574/21

Провадження №2/523/3688/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м.Одеси Дяченко В.Г. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси, в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Агма , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКАТ , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Морозова Ольга Станіславівна, Державний реєстратор Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Заболотний Олександр Олександрович, про визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності, визнання недійсними актів прийому-передачі, знесення самочинно побудованої будівлі, звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси звернулась до суду з вимогами про визнання незаконними та скасування рішення державних реєстраторів щодо реєстрації права власності на нежитлову споруду - кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за ТОВ Агма та перереєстрації права власності цього майна на ТОВ ЕКАТ , а також визнання недійсним акта прийому-передачі, який було складено, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ Агма , в якості повернення частки ОСОБА_2 у статутному капіталі Товариства у розмірі 99,7 % та у виді нежитлової споруди - кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , і визнання недійсним акта прийому-передачі, який було складено в якості внесення ОСОБА_2 нежитлової споруди - кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 як частки до статутного капіталу ТОВ ЕКАТ . Зобов`язати ТОВ Агма звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого кафе.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Як зазначається в пункті 3.1.постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам , господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: 1) участь у спорі суб`єкта господарювання; 2) наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України,Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; 3) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

В пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ зазначено, що згідно з частиною третьою статті 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Суд погоджується з позивачем про посилання на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова від 15.01.2020 року, справа №492/1519/15-ц) щодо дій суду під час визначення підсудності, та зазначає, що виходячи із суті права та інтересу, за захистом якого звернувся позивач, суті заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин справи, складу учасників, справу необхідно розглядати в порядку господарського судочинства.

Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч. 1 ст. 167 ГК України

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ч. 1 ст. 167 ГК України)

Згідно з ч. 3 ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З огляду на наведені положення статті 167, 55 ГК України корпоративні права характеризуються такими ознаками:

1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації;

2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією,

3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

За наданими роз`ясненнями в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ № 3 від 01.03.2013 критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа) (п. 3).

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу й характер спірних правовідносин.

Спір виник щодо господарської діяльності юридичних осіб та фізичної особи яка має корпоративні права щодо спірного майна, а тому даний спір не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, так як останній підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з викладеного вище, у відкритті провадження в справі має бути відмовлено.

При цьому, позивачеві необхідно роз`яснити його право звернутися до Господарського суду Одеської області з вищевказаними позовними вимогами, що є повноважним судом для розгляду таких вимог.

Керуючись п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкриті провадження по цивільній справі за позовомзаступника керівника Суворовської окружної прокуратури м.Одеси, в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Агма , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКАТ , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор Комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Морозова Ольга Станіславівна, Державний реєстратор Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Заболотний Олександр Олександрович, про визнання незаконними та скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності, визнання недійсними актів прийому-передачі, знесення самочинно побудованої будівлі, звільнення земельної ділянки.

Роз`яснити позивачу, що заявлений позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення особі відповідної ухвали суду.

Суддя: